Рішення № 92105334, 08.10.2020, Кіцманський районний суд Чернівецької області

Справа №718/1636/20

Провадження №2/718/452/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.10.2020 року м. Кіцмань Чернівецька область

Кіцманський районний суд Чернівецької області у складі головуючого судді Мізюка В.М., секретаря Безушко М.Д. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кіцмань цивільну справу за позовом ПАТ «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС» звернулися в суд із позовом до відповідача ОСОБА_1 відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, мотивуючи позовні вимоги тим, що 16.11.2017 року між ПАТ «Страхова компанія «АРКС» та ОСОБА_2 було укладено заяву-приєднання (акцепт) за № АК7099852/ПЗ до договору добровільного страхування наземного транспорту (приєднання) «Прямий захист» Оферти № 114 від 01.08.2016 року відповідно до умов якого було застраховано транспортний засіб Citroen Berlingo (д. р. н. НОМЕР_1 ).

Вказує, що відповідач ОСОБА_1 31 грудня 2017 року о 16:55год. на автодорозі Бердичів-Летин 57 км+197 м, керуючи автомобілем Ford Transit Connect, д.н.з. НОМЕР_2 , не надав переваги в русі автомобілю Сітроен, д.н.з. НОМЕР_1 , та здійснив з останнім зіткнення, в результаті чого транспортні засоби зазнали пошкоджень потерпілих немає . Відповідач ОСОБА_1 своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КпАП України. Постановою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 12.03.2018 року по справі №718/378/18 відповідача було визнано винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди відповідно до ст.124 КпАП України. Відповідно до розрахунку суми страхового відшкодування страхового акту № АХА2371833 від 13.04.2018 року та умов договору страхування № АК7099852/ПЗ від 16.11.2017 року розмір страхового відшкодування склав 100000 грн., яке АТ «СК «АРКС» було сплачено за відновлювальний ремонт пошкодженого транспортного засобу згідно заяви страхувальника на СТО згідно платіжного доручення № 442423 від 16.04.2018 року. Відповідно до звіту № 016/18 про оцінку ТЗ вартість відновлювального ремонту вищевказаного транспортного засобу розрахована оцінювачем у сумі 187934,21 грн., коефіцієнт фізичного зносу пошкодженого становить 0,7. Таким чином, до АТ «СК`АРКС» у порядку регресу перейшло право вимоги на отримання від ОСОБА_1 компенсації матеріальної шкоди, заподіяної власнику вищевказаного автомобіля. Посилаючись на норми законодавства, просить позовну заяву задовольнити та стягнути судові витрати по справі.

Позивач Приватне акціонерне товариство ПАТ «СК «АРКС» та в їх інтересах представник Василенко К.Ю. через канцелярію суду подали клопотання справу розглянути в їх відсутність, позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити.

Частиною 3ст. 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних в суду матеріалів.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Заяв та клопотань про перенесення розгляду справи від нього не надходило.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положеннямст. 223 ЦПК України.

Статтею 280 ЦПК Українипередбачається, що у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, а також якщо відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч.2ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши подані матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Положеннями ст. 4 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 31 грудня 2017 року о 16:55год. на автодорозі Бердичів-Летин 57 км+197 м, керуючи автомобілем Ford Transit Connect, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , не надав переваги в русі автомобілю Сітроен, д.н.з. НОМЕР_1 , та здійснив з останнім зіткнення, в результаті чого транспортні засоби зазнали пошкоджень потерпілих немає. Відповідач ОСОБА_1 своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КпАП України. Постановою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 12.03.2018 року по справі № 718/378/18 відповідача було визнано винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди відповідно до ст. 124 КпАП України (а.с.11).

Громадянином ОСОБА_2 був укладений договір зі страховою компанією ПАТ «СК «АХА Страхування» та на момент настання страхового випадку діяв договір добровільного страхування наземного транспорту № 114 оферти від 01.08.2016 року згідно якого страхова компанія - позивач сплатила за відновлювальний ремонт автомобіля «Citroen Berlingo», д.н.з. НОМЕР_1

У відповідності до Акту огляду транспортного засобу від 09.01.2018 р. та ремонтної калькуляції від 12.01.2018 року про визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля «Citroen Berlingo», д.н.з. НОМЕР_1 потерпілого ОСОБА_2 внаслідок ДТП отримав пошкодження (а.с.-17-24).

Згідно висновку № 016/18 від 15.01.2018 року експертного автотоварознавчого дослідження з визначення вартості матеріального збитку завданого власнику колісного транспортного засобу «Citroen Berlingo», д.н.з. НОМЕР_1 внаслідок пошкодження ДТП, що сталась 31.12.2017 року становить 117630 грн. (а.с.15-16)

Громадянин ОСОБА_2 , як потерпілий своєчасно звернувся до позивача ПАТ «СК «АХА Страхування» про виплату страхового відшкодування від 03.01.2018 року, що підтверджується заявою про страховий випадок (а.с.13).

У зв`язку із ушкодженням автомобіля потерпілого ОСОБА_2 під час ДТП, позивачем ПАТ «СК «АХА Страхування» було здійснено виплату страхового відшкодування в сумі 100 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 442 423 (а.с.10).

Згідно ст.3 Закону України «Про обов`язкове страхування власників наземних транспортних засобів», обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до ст. 1 п. 1.6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», - власники транспортних засобів - юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах.

Згідно ст. 269 КУпАП, - потерпілим є особа, якій адміністративним правопорушенням заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду.

Потерпілі - це юридичні та фізичні особи, життю, здоров`ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням транспортного засобу. у відповідності до ст. 1 п. 1.3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Статтею 1187 ЦК України визначено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У відповідності до ст.ст. 1187, 1188 ч.1 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до ст.988 ЦК України страховик зобов`язаний, у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Статтею 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи; шкода має бути оцінена у порядку та в спосіб, який передбачено законом.

Відповідно до пункту 33.3 статті 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», водії та власники транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого майна зобов`язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) представник (працівник, аварійний комісар або експерт), а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна (транспортних засобів).

Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У відповідності до ст.1187 ч.ч.1, 2 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо-і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Передбачено ст.22 п.22.1. Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст.1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку.

Згідно до ст. 22 ч. 1 ЦК України, - особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, а збитками в свою чергу є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Передбачено ст. 1192 ЦК України, - що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу, …

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством...

Відповідно до постанови від 04.07.2018 року Великої Палати Верховного Суду за результатами розгляду справи № 755/18006/15-ц в якій зроблено висновки, щодо правильного застосування норм права при стягненні матеріальної шкоди з особи, яка застрахувала свою відповідальність, що відповідно до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Таким чином, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Встановлено абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Верховний суд виклав свою позицію в постанові від 13.02.2019 р. по справі №207/2838/15-ц, відповідно до якого, якщо внаслідок ДТП, що сталася з особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, а шкоди заподіяно майну; то згідно з вимогами Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхувальник, або особа, відповідальність якої застрахована, має компенсувати позивачу суму франшизи в повному обсязі.

Відповідно до ст.1191 ЦК України, особа яка відшкодувала шкоду, заподіяну іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Статтею ст.993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки, аналогічне положення закріплено у ст. 27 Закону України «Про страхування».

У відповідності до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, позивач ПАТ «СК «АХА Страхування» змінив назву на Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС».

Таким чином, до позивача - Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» перейшло право зворотної вимоги (регресу) до винної особи - відповідача по справі ОСОБА_1 на підставі ст.27 Закону України «Про страхування», в розмірі сплаченого страхового відшкодування в сумі 100 000 грн.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Згідно положень ст. 12, 13 ЦПК України, учасники справи, мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, ухваленим відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, має відповідати завданню цивільного судочинства.

На основі всебічно з`ясованих обставин, на які посилається позивач, як учасник справи, як на підставу заявлених вимог підтверджених доказами, перевіреними в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги грунтуються на законі і підлягають до задоволення.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно з відповідача ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати по справі, в повернення оплаченого позивачем судового збору, належним чином підтвердженого платіжним дорученням від 04.08.2020 року, в розмірі 2102 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 269 КУпАП; ст.ст. 988, 993, 1166, 1187, 1188, 1191, 1192, 1194 ЦК України; ст. ст. 4, 12, 13, 76, 81, 141, 263, 264, 265, 268, 280-282, 284, 352, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС», місце знаходження: м.Київ вул.Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 20474912, шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 28 348 (двадцять вісім тисяч триста сорок вісім) гривень 74 копійок та судові витрати в сумі 2102 гривні.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не будуть подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: В.М.Мізюк