
Справа № 629/4227/19
Номер провадження 1-кп/629/138/20
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 жовтня 2020 року м. Лозова
Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого судді -Мицик С.А., при секретарі судового засідання –Заводяної О.Ю., за участю прокурора –Мазур М.С., потерпілої – ОСОБА_1 , обвинуваченого – ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12019220380000903 від 19.06.2019 р. за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лозова Харківської області, громадянина України, розлученого, маючого малолітню дитину, з вищою освітою, студента Харківського національного автомобільно-дорожнього університету, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
В провадженні суду перебуває дане кримінальне провадження.
Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 11.08.2020 було продовжено обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід у виді домашнього арешту, змінивши вказаний запобіжний захід з цілодобового домашнього арешту на домашній арешт в певний період доби, та заборонивши в період часу з 20 години 00 хвилин по 07 годину 00 хвилин наступного дня залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 з покладенням обов`язків: носити електронний засіб контролю; прибувати за викликом до суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт(паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; не відлучатися з м. Лозова Харківської області без дозволу суду; утримуватися від спілкування з потерпілими ОСОБА_1 , ОСОБА_3 поза межами судового засідання, експертом Дубовиком І.А. та свідками: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 (за обставинами вказаного кримінального провадження), ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , та іншими свідками в кримінальному провадженні. Встановлено строк дії ухвали 2(два) місяці, тобто до 09 жовтня 2020 року, включно.
В судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді домашнього арешту з 20.00 год. по 07.00 год. ранку -на два місяці. В обґрунтування клопотання зазначено, що усвідомлюючи можливість отримання покарання у виді позбавлення волі на тривалий термін ОСОБА_2 , з метою уникнення покарання, може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, які на цей час не допитані судом, перешкоджати суду у інший спосіб, вчинити інше кримінальне правоворушення. Наявність обґрунтованих ризиків, передбачених п.п. 1,2 3,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України, є підставою вважати, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для їх запобігання.
Потерпіла ОСОБА_1 підтримала клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Обвинувачений заперечував проти задоволення клопотання прокурора, та в судовому засіданні заявив клопотання про скасування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. В обґрунтування клопотання зазначив, що до нього протягом тривалого часу було застосовано запобіжні заходи у виді тримання під вартою та домашнього арешту, та за цей час сторона обвинувачення не надала жодних вагомих доказів вчинення ним кримінального правопорушення, та наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Зауважив, що під час дії вищевказаних запобіжних заходів він бездоганно виконував покладені на нього судом обв`язки, з 1 вересня 2020 року офіційно працевлаштований, має постійне місце проживання та місце реєстрації, раніше не судимий, має неповнолітню дитину, студент магістратури Харківського національного автодорожнього університету, що свідчить про наявність міцних соціальних зв`язків, але не має можливості закінчити навчання та отримати диплом магістра у зв`язку з обраним відносно нього запобіжним заходом у вигляді домашнього арешту в певний період доби та покладеним обов`язком не виїжджати за межі населеного пункту, у зв`язку з чим просив скасувати застосований до нього запобіжний захід у виді домашнього арешту. На підтвердження доводів про скасування запобіжного заходу у виді домашнього арешту в певний період доби ОСОБА_2 надано суду копії: трудового договору від 01.09.2020, укладеного між ним та ФОП ОСОБА_15 , відповідно до якого ОСОБА_2 офіційно безстроково працевлаштований на роботу продавцем непродовольчих товарів у ФОП ОСОБА_15 з підсумковим обліком часу виконання робіт 40 годин на тиждень, та Договору про надання освітніх послуг від 01.09.2020, укладеного між ним, як Замовником, та Державним закладом вищої освіти «Харківський національний автомобільно-дорожній університет», як Виконавцем, згідно якого останній бере на себе зобов`язання за рахунок коштів Замовника здійснити надання йому освітньої послуги в м. Харків за ступенем магістр за спеціальністю 27503 Транспортні технології на автомобільному транспорті ТД. В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 пояснив, що наразі він навчається на заочній формі навчання у вищевказаному навчальному закладі. Крім того, зазначив, що у зв`язку з тим, що його роботодавець перебуває на стаціонарному лікуванні в медичному закладі, на нього покладено обов`язок виконувати його роботу, що є проблематичним, оскільки за умовами запобіжного заходу він повинен знаходитися вдома з 20.00 год. до 07.00 год. наступного дня. На підтвердження вказаної обставини надав копії виписки із медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_15 та листка непрацездатності.
Прокурор та потерпіла ОСОБА_1 заперечували проти задоволення клопотання обвинуваченого про скасування запобіжного заходу.
Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали провадження в рамках заявлених клопотань, приходить до наступного висновку.
Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також, наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Статтею 181 КПК України передбачено, що домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Вирішуючи клопотання прокурора та обвинуваченого, суд враховує те, що злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2 , відноситься до злочинів проти життя та здоров`я особи. Такі злочини носять підвищену суспільну небезпеку. Також суд враховує, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7-ми до 10-ти років. При цьому суд зазначає, що тяжкість покарання, що загрожує, не є основною чи безпосередньою підставою для застосування запобіжного заходу, а оцінюється в сукупності з наявними ризиками, передбаченими ст. 177 КПК України.
Також суд враховує вік обвинуваченого та стан його здоров`я, міцність соціальних та суспільних зв`язків, а саме те що він має постійне місце проживання, розлучений, має малолітню дитину, батьків, його мати є інвалідом 3 групи, офіційно працевлаштований, є студентом, раніше не судимий.
Обставини, які виникли після прийняття судового рішення Харківського апеляційного суду від 19.03.2020 про зміну запобіжного заходу ОСОБА_2 , з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, ухвал Лозівського міськрайонного суду Харківської області про продовження вищевказаного запобіжного заходу та ухвали Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 11.08.2020 року про зміну запобіжного заходу на домашній арешт в певний період доби, що свідчили б про відсутність чи зменшення ризиків, передбачених ч.1ст. 177 КПК України, не змінились. На теперішній час, з об`єктивних причин свідки не допитані, докази, передбачені ст.84 КПК України, з боку обвинувачення та захисту, у цей період не досліджені, а відтак, з урахуванням наведених даних суд вважає, що обставини регламентовані п. п. 3, 4 ч. 1 ст.177, п. п. 1-3 ч. 1 ст.194 вказаногоКодексу є дійсними.
Таким чином, суд вважає, що вищевказані ризики, на цей час є реальними, враховуючи зміст пред`явленого обвинувачення, а також тяжкість кримінального правопорушення, характер та обставини протиправних дій, в якому ОСОБА_2 обвинувачується.
Частиною 6 ст. 181 КПК України(на положення якої посилався обвинувачений ОСОБА_2 , як на підставу скасування запобіжного заходу у виді домашнього арешту) передбачено, що сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Положеннями вищезазначеної норми права передбачено шестимісячний сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування, наразі кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, перебуває на стадії судового розгляду.
Разом з тим, суд враховує доводи обвинуваченого щодо необхідності заробляти на життя для забезпечення життєвих потреб людини, навчання, та необхідність виконання батьківських обов`язків щодо своєї малолітньої дитини, зважаючи на відсутність від органів Національної поліції та прокурора, відомостей про недотримання обвинуваченим вимог запобіжного заходу, суд вважає можливим зменшити період доби перебування під домашнім арештом з 20 години 00 хвилин по 07 годину 00 хвилин наступного дня до 22 години 00 хвилин по 07 годину 00 хвилин наступного дня.
Керуючись ст.ст.177,181,371,372,392 КПК України, суд,-
У Х В А Л И В:
Клопотання прокурора – задовольнити частково.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту в певний період доби, та заборонивши в період часу з 22 години 00 хвилин по 07 годину 00 хвилин наступного дня залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 .
Зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_2 : носити електронний засіб контролю; прибувати за викликом до суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт(паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; не відлучатися з м. Лозова Харківської області без дозволу суду; утримуватися від спілкування з потерпілими ОСОБА_1 , ОСОБА_3 поза межами судового засідання, експертом Дубовиком І.А. та свідками: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 (за обставинами вказаного кримінального провадження), ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , та іншими свідками в кримінальному провадженні.
В задоволенні клопотання обвинуваченого про скасування запобіжного заходу у виді домашнього арешту - відмовити.
Встановити строк дії ухвали 2(два) місяці, тобто до 06 грудня 2020 року, включно.
Повний текст ухвали складено 09.10.2020 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: С.А. Мицик
Судове рішення № 92104384, Лозівський міськрайонний суд Харківської області було прийнято 08.10.2020. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 629/4227/19. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: