Рішення № 92101653, 28.09.2020, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/3248/18

Провадження № 2/369/388/20

РІШЕННЯ

Іменем України

28.09.2020 Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі

головуючої судді Ковальчук Л.М.,

при секретарі Житар А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Служба у справах дітей Солом`янської районної у м. Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та встановлення способу участі у вихованні дитини,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Служба у справах дітей Солом`янської районної у м. Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та встановлення способу участі у вихованні дитини, посилаючись на те, що 13 липня 2013 року між ним і ОСОБА_2 був укладений шлюб, у зв`язку з чим Відділом реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції у м. Києві було внесено актовий запис № 809 та видано свідоцтво про одруження серії НОМЕР_1 від 13 липня 2013 року.

В шлюбі позивач і відповідач мають малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 вересня 2015 року шлюб між позивачем і відповідачем було розірвано.

При цьому, ще до розірвання шлюбу відповідач забрала спільну малолітню дитину та перевезла її до своїх родичів в м. Жовті Води, а в подальшому переїхала до м. Києва, де залишається проживати і на даний час.

Побачення його, позивача у справі, з дитиною стало неможливим через заборону та створення перешкод відповідачем у спілкуванні з дитиною.

Тобто, останнім часом відповідач взагалі забороняє позивачу спілкуватись і бачитись з дитиною. Спочатку він намагався мирно вирішити питання щодо спільного виховання дитини, не вдавався до будь-яких рішучих дій, але оскільки вирішити питання шляхом переговорів було неможливо, він вимушений був захищати свої права шляхом звернення до органів опіки та піклування для вирішення спору щодо дитини.

Однак, навіть після встановлення Службою у справах дітей Солом`янської районної у м. Києві державної адміністрації регламенту побачень з дитиною він не міг та не може на даний час достатньо реалізувати свої права на участь у спілкуванні з дитиною та вихованні дитини.

Позивач ОСОБА_1 зазначав, що він має постійне місце проживання та власне житло, роботу, дохід, характеризується позитивно, веде усталений спосіб життя, не зловживає алкогольними чи наркотичними засобами. Ці всі обставини та велике бажання його приймати участь у вихованні дитини та спілкуванні з нею дають підстави для прийняття рішення про встановлення способу участі у вихованні його дитини та місце і час їхнього спілкування.

Враховуючи викладене, позивач ОСОБА_1 з посиланням на вимоги ст. ст. 11, 15 Закону України «Про охорону дитинства», ст. ст. 143, 150, 153, 157, 159 Сімейного кодексу України, просив з метою усунення перешкод з боку ОСОБА_2 ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні його дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановити наступний спосіб участі ОСОБА_1 у вихованні його дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та місце і час їхнього спілкування: періодичність побачень ОСОБА_1 з сином ОСОБА_4 не менше 8 разів на місяць у вихідні та будні щотижня; час побачень ОСОБА_1 з сином ОСОБА_4 : 1) щотижня з 16 години п`ятниці до 21 години неділі; 2) щотижня з понеділка до п`ятниці у неробочі години з 16 години до 21 години; місце побачень ОСОБА_1 з сином ОСОБА_4 за місцем проживання ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , за місцем постійного проживання ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , а також постійним місцем проживання рідних ОСОБА_1 або будь-якого громадського та дитячого відпочинку; умови побачень ОСОБА_1 з сином ОСОБА_4 -побачення ОСОБА_1 з сином ОСОБА_4 можуть відбуватися без присутності ОСОБА_2 , але не більше 4 годин. Також ОСОБА_1 може брати дитину з 17 год. п`ятниці до 21 год. неділі за своїм місцем проживання, але не більше 7 днів; Умови спільного відпочинку ОСОБА_1 та сина ОСОБА_4 : 1) не менше 1 разу на рік ОСОБА_1 з сином ОСОБА_4 проводять спільний відпочинок тривалістю не більше 2 тижнів; половину з існуючих світ (Різдво, Пасха, День Конституції, День Незалежності, Перше та Дев`яте Травня, 14 Жовтня і т.д.); на дні народження ОСОБА_1 та близьких родичів (бабусі, дідуся і т.д.) та родинні свята; 4) спільне проживання сина ОСОБА_4 за місцем проживання ОСОБА_1 на час літніх канікул, але не більше 1 місяць.

У судове засідання позивач і представник позивача не з`явилися, представник позивача надав заяву про розгляд справи за відсутності позивача і представника позивача, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.

У судове засідання відповідач не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі.

У судове засідання представник третьої особи Служби у справах дітей Солом`янської районної у м. Києві державної адміністрації, не з`явився, повідомлявся належним чином, надавав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Суд, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, та які виступали під час судового розгляду справи з вступним словом, з`ясувавши дійсні обставини та дослідивши письмові докази, показання свідка ОСОБА_5 , дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

У відповідності до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Судом встановлено, що з 13 липня 2013 року ОСОБА_1 і ОСОБА_6 перебували у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується копією Свідоцтва про шлюб, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції у м. Києві від 13 липня 2013 року. В шлюбі в подружжя народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 вересня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_7 про розірвання шлюбу позов задоволено. Шлюб, зареєстрований 13 липня 2013 року у Відділі реєстрації актів громадянського стану Святошинського районного управління юстиції у м. Києві між ОСОБА_1 і ОСОБА_7 , актовий запис № 809, розірвано.

Згідно наданої суду характеристики ОСББ «Комунари» від 13 лютого 2018 року № 1, ОСОБА_1 проживає з 01 грудня 1998 року за адресою: АДРЕСА_1 , з матір`ю ОСОБА_8 , в двокімнатній квартирі. За цей час проявив себе як доброзичливий, відповідальний, працьовитий і що виявляє повагу до сусідів, не має шкідливих звичок, конфліктів із сусідами не було, громадського порядку не порушує, у квартирі чисто і порядок; з 01 липня 2012 року працює в м. Києві.

Відповідно до наявного в матеріалах справи Висновку органу опіки та піклування Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації від 27 липня 2018 року встановлено, що подружжя перебувало у шлюбі з липня 2013 року по вересень 2015 року, але з червня 2015 року проживали окремо. Після роз`їзду батьків малолітній ОСОБА_4 залишився проживати разом із матір`ю.

Розпорядженням Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації від 22 лютого 2016 року № 144 «Про визначення способів участі батька у вихованні та спілкуванні з малолітнім сином» ОСОБА_1 встановлено регламент побачень з малолітнім сином, а саме кожної п`ятниці з 17 год. до 19 год. та кожної суботи з 10 год. до 13 год.

ОСОБА_1 вказував, що ОСОБА_2 чинить йому перешкоди у вихованні сина та обмежує їх спілкування. ОСОБА_2 заперечувала щодо чинення перешкод у спілкуванні батька з сином, та повідомила, що ОСОБА_1 приходить до дитини рідко та нерегулярно, або у невстановлені регламентом дні та години, неодноразово сама вона йому телефонувала та пропонувала піти з ними на прогулянку. Проти зустрічей сина та батька не заперечувала.

Відповідно до інформації, наданої дошкільним навчальним закладом № 651 м. Києва, Артем відвідує садок з вересня 2015 року. Опікується дитиною мати, яка приводить та забирає сина із садочка. Іноді ОСОБА_4 приводить до садочка вітчим. Батько приходить рідко, кожного року на день народження малолітнього. При зустрічах ОСОБА_4 радий батьку.

Відповідно до довідки, наданої ТОВ «Клініка Модокс», після бесіди психолога клініки з малолітнім ОСОБА_4 , вбачається, що емоційної прихильності та психологічного зв`язку зі своїм батьком хлопчик немає, також не має емоційно забарвлених спогадів про спілкування з ним. ОСОБА_4 називає його ОСОБА_9 , або другом.

Виходячи з інтересів малолітньої дитини та наявних матеріалів справи, Орган опіки та піклування Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації вважає за доцільне визначити наступний порядок спілкування ОСОБА_1 з малолітнім ОСОБА_3 , 2013 р.н.,- щомісяця кожної п`ятниці з 17 год. до 19 год., кожної суботи з 10 год. до 13 год. та два тижні влітку для сумісного відпочинку з сином за попередньою домовленістю з матір`ю дитини.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч. 2 ст. 157 Сімейного кодексу України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Згідно вимог ст. 153 Сімейного кодексу України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Відповідно до вимог ст. 159 Сімейного кодексу України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Згідно вимог ч. 6 ст. 19 Сімейного кодексу України суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Згідно Принципу 6 Декларації прав дитини визначено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона має, якщо це можливо, зростати в піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, у будь-якому разі – в атмосфері любові та моральної і матеріальної забезпеченості; малолітня дитина, крім випадків, коли є виняткові обставини, не має розлучатися зі своєю матір`ю. На суспільство та органи публічної влади має бути покладений обов`язок щодо здійснення особливого піклування про дітей, які не мають сім`ї, та про дітей, які не мають достатніх засобів існування. Бажано, щоб багатодітним сім`ям надавалася державна або інша допомога на утримання дітей.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини встановлено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до вимог ст. 77 Цивільного процесуального кодексу України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно вимог ст. 80 Цивільного процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до вимог ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України вказано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, з`ясувавши дійсні обставини, дослідивши письмові докази та показання свідка ОСОБА_5 в їх сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, і вважає за доцільне визначити наступний порядок спілкування ОСОБА_1 з малолітнім ОСОБА_3 , 2013 р.н.,- щомісяця кожної п`ятниці з 17 год. до 19 год., кожної суботи з 10 год. до 13 год. та два тижні влітку для сумісного відпочинку з сином за попередньою домовленістю з матір`ю дитини.

Суд виходить з того, що вказаний графік спілкування та побачень позивача з дитиною жодним чином не порушить нормальний режим дня дитини, і буде максимально ефективним для розвитку та виховання дитини як матір`ю, так і батьком, надасть реальну і фактичну реалізацію кожним із батьків своїх обов`язків по вихованню дитини та спілкуванню з дитиною.

В решті позовних вимог суд відмовляє у задоволенні позову.

Керуючись ст. 55 Конституції України, п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, ст. 16 Цивільного кодексу України, ст.ст. 19, 153, 157, 159, 257 Сімейного кодексу України, ст. ст. 259, 263, 264, 265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Служба у справах дітей Солом`янської районної у м. Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та встановлення способу участі у вихованні дитини задовольнити частково.

Визначити ОСОБА_1 способи участі у вихованні та спілкуванні з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме встановити такий порядок спілкування ОСОБА_1 з малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -щомісяця кожної п`ятниці з 17 години до 19 години, кожної суботи з 10 години до 13 години та два тижні влітку для сумісного відпочинку з сином за попередньою домовленістю з матір`ю дитини ОСОБА_2 .

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Інформація про позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 .

Інформація про відповідача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_4 .

Інформація про третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Служба у справах дітей Солом`янської районної у м. Києві державної адміністрації, код ЄДРПОУ 37485506, адреса місцезнаходження: м. Київ, проспект Повітрофлотський, 41.

Повне рішення суду складене 08 жовтня 2020 року.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Ковальчук Л.М.