Рішення № 92100710, 05.10.2020, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/3863/20

Провадження № 2/344/2150/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

05 жовтня 2020 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої – судді Ковалюк І.П.,

секретаря Караїм Ю.В.,

розглянувши в спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу,-

В С Т А Н О В И В:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» звернувся з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги обґрунтовує тим, що між позичальником, яким є: ОСОБА_1 та АКІБ «УкрСиббанк» 06.08.2008 року був укладений Договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11381075000 за умовами якого Банк надав Позичальнику кредит у розмірі 31 435,00 Дол.США зі сплатою 13,5% річних. Банк належним чином виконав свої зобов`язання за Кредитним договором, надавши Позичальнику кредитні кошти на загальну суму 31 435,00 Дол.США. З метою забезпечення належного виконання Позичальником своїх зобов`язань за Кредитним договором, Банк та ОСОБА_2 (уклали Договір поруки № 222221 від 06.08.2008 року. За умовами вказаних Договорів поруки, Поручитель зобов`язується нести солідарну майнову відповідальність перед Банком за виконання Позичальником в повному обсязі зобов`язань за Кредитним договором щодо сплати процентів, неустойки, вчасного та у повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитом (стаття 1 Договору Поруки).

20.04.2012 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кредекс Фінанс» було укладено Договір про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «УкрСиббанк» відступило ТОВ «Кредекс Фінанс», а ТОВ «Кредекс Фінанс» набуло права вимоги за кредитним договором до позичальників та/або поручителів, в тому числі за Договором кредиту №11381075000 від 06.08.2008 та Договором поруки №222221 від 06.08.2008 року.

Протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» за № 01/08-2018 від 01 серпня 2018р. «Про перейменування ТОВ «Кредекс Фінанс» на ТОВ «Вердикт Капітал», Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» (КОД ЄДРПОУ: 36799749) змінило назву на Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (КОД ЄДРПОУ: 36799749), в зв`язку з чим, Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» виступає правонаступником прав та обов`язків Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс».

Таким чином, ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» наділено правом грошової вимоги до Відповідачів, а ПАТ «УкрСиббанк» втратив такі права.

За період користування кредитними коштами, Позичальником здійснені часткові платежі на погашення основної суми кредиту, проте, заборгованість Позичальника за Кредитним договором в повному обсязі не погашена.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом та пені за порушення умов Кредитного договору, що підлягає стягненню з Позичальника станом на 21.02.2020 року, відповідно до розрахунку заборгованості, становить 907 185,89 грн., з яких:заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) - 457 418,94 грн.; заборгованість за нарахованими відсотками згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) – 449 766,95 грн. Загальний розмір заборгованості по сплаті 3% річних за користування кредитом, що підлягає стягненню станом на 21.02.2020 року, відповідно до розрахунку заборгованості, становить 189 680,19 грн.

Зазначає, що нарахування трьох відсотків річних проведено на суму 457 418,94 грн. на тіло кредиту за період із 21.02.2017 р. по 21.02.2020 р. і складає 41 199,96 грн.

Нарахована пеня за подвійною обліковою ставкою НБУ із 21.02.2019 р. по 21.02.2020 р. на суму 457 418,94 грн. на тіло кредиту складає 148 480,23 грн.

Загальний розмір заборгованості по сплаті нарахованої пені за подвійною обліковою ставкою НБУ та 3% річних за користування кредитом, що підлягає стягненню станом на року, відповідно до розрахунку заборгованості, становить 189 680,19 грн.

Враховуючи наведене просить стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» заборгованість за Кредитним договором №11381075000 від 06.08.2008 року у розмірі 189 680,19 грн., сплачений судовий збір 2845,20 гривень та 20 000 гривень витрат на правничу допомогу.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в прохальній частині позовної заяви просив в разі неявки в судове засідання відповідача проводити розгляд справи за відсутності представника позивача, не заперечив проти заочного розгляду справи.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, про причину неявки суд не повідомили, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Про судове засідання відповідачі були повідомлені також шляхом розміщення оголошення на сайті «Судова влада». Від відповідачів не надходив відзив на позов, не надходило в установленому судом строку заяв із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, згідно ч.4 ст.277 ЦПК України.

З урахуванням положень ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Відповідно до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як слідує з матеріалів справи, 06.08.2008 року Акціонерний комерційний інноваційний банк « УкрСиббанк» та ОСОБА_1 уклали Договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11381075000. Відповідно до п.1.1 вказаного договору, Банк зобов`язується надати Позичальнику, а Позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредитні кошти (кредит) в сумі 31435,00 (Тридцять одна тисяча чотириста тридцять п`ять) доларів США 00 цнт. та сплатити плату за кредит в порядку і на умовах, зазначених Договором Вказана сума кредиту дорівнює еквіваленту 152286,86 (Сто п`ятдесят дві тисячі двісті вісімдесят шість) грн. 86 коп. за курсом Національного банку України (далі - НБУ) на день укладання Договору, при цьому Сторони обумовили, то гривнений еквівалент суми кредиту має визначатися в Договорі лише в разі надання Банком кредиту в іноземній валюті.

Відповідно до п.1.2 вказаного Договору, визначено строк кредитування: Надання кредиту здійснюється у наступний термін: 06 серпня 2008 року. Позичальник зобов`язаний повернути Кредит у повному обсязі не пізніше 06 серпня 2015, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту відповідно до умов Договору та/або умов відповідної угоди сторін.

06.08.2008 року Акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 уклали Договір поруки № 222221. Відповідно до п.1.1 вказаного Договору Поручитель зобов`язується перед Кредитором відповідати за виконання ОСОБА_1 усіх його зобов`язань перед Кредитором, що виникли з Договору про надання споживчого кредиту № 11381075000 від 06 серпня 2008 року, укладеного між Кредитором і Боржником, існуючих в теперішній час, і тих що можуть виникнути в майбутньому.

Відповідно до Договору Факторингу № 05/12 від 20.04.2012 року укладеного між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кредекс Фінанс», ПАТ «УкрСиббанк» відступило ТОВ «Кредекс Фінанс», а ТОВ «Кредекс Фінанс» набуло права вимоги за кредитним договором до позичальників та/або поручителів, в тому числі за Договором кредиту №11381075000 від 06.08.2008 та Договором поруки №222221 від 06.08.2008 року.

Протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» за № 01/08-2018 від 01 серпня 2018р. «Про перейменування ТОВ «Кредекс Фінанс» на ТОВ «Вердикт Капітал», Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» (КОД ЄДРПОУ: 36799749) змінило назву на Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (КОД ЄДРПОУ: 36799749), в зв`язку з чим, Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» виступає правонаступником прав та обов`язків Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс».

Позивач вказує, що заборгованість позичальника за вказаним Кредитним договором в повному обсязі не погашена та загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом та пені за порушення умов Кредитного договору, що підлягає стягненню з Позичальника станом на 21.02.2020 року, відповідно до розрахунку заборгованості, становить 907 185 гривень 89 копійок, з яких: заборгованість по основній сумі кредиту - 457 418 гривень 94 копійки; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги – 0,00 гривень; заборгованість з комісії – 0,00 гривень; заборгованість з пені – 0,00 гривень.

В позовній заяві позивач зазначає, що станом на день подання позовної заяви відповідач не повернув отримані від позивача кредитні кошти на підставі Кредитного договору № 11381075000 від 06.08.2008 року. Та користуючись правом на власний розсуд розпоряджається своїм правом вимоги, оскільки існує прострочене грошове зобов`язання, позивач ставить вимогу про стягнення з відповідача пені та 3 % річних від простроченої суми за останні 3 роки, на підставі ст. 625 ЦК України.

Зазначає, що нарахування трьох відсотків річних проведено на суму 457 418,94 грн. на тіло кредиту за період із 21.02.2017 р. по 21.02.2020 р. і складає 41 199,96 грн.

Нарахована пеня за подвійною обліковою ставкою НБУ із 21.02.2019 р. по 21.02.2020 р. на суму 457 418,94 грн. на тіло кредиту складає 148 480,23 грн.

Загальний розмір заборгованості по сплаті нарахованої пені за подвійною обліковою ставкою НБУ та 3% річних за користування кредитом, що підлягає стягненню станом на року, відповідно до розрахунку заборгованості, становить 189 680,19 грн.

До матеріалів справи приєднаний розрахунок боргу 3 % з урахуванням подвійної ставки НБУ (а.с.32-33) .

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення, а терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Відповідно до ч. 1, 2, 3, 4 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Поняття «строк виконання зобов`язання» і «термін виконання зобов`язання» охарактеризовані у ст. 530 ЦК України. Відповідно до приписів її частини першої, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). З огляду на викладене строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк виконання ними зобов`язання і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов`язання. Отже, сторони зазначивши в договорі про надання споживчого кредиту та застави майна № 11381075000 від 06.08.2008 року (п. 9.8.), що строк дії договору - до повного повернення Банку всієї суми кредиту за Договором та повного погашення плати за кредит і неустойку, у разі їх нарахування. На підставі зазначеного терміном повернення останньої частини кредиту у розмірі 533,06 долари США є 01.08.2015 року, а отже строк кредитування остаточно закінчився 01.08.2015 року, а тому закінчився і строк нарахування процентів за користування кредитом, оскільки припис абзацу 2 частини 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеного, неустойка (пеня) має нараховуватись за порушення зобов`язання, які були допущені під час строку кредитування, тобто нарахування пені, яка визначена умовами кредитного договору за несвоєчасне повернення кредиту можливе лише після закінчення терміну сплати (повернення) чергової частини кредиту. Нарахування пені за період з 21.02.2019 року по 21.02.2020 року у зв`язку з неповерненням кредиту (тіла кредиту) не можливе, оскільки у вказаний період кредитування не здійснюється, особа безпідставно володіє кредитними коштами та до взаємовідносин сторін не можуть застосовуватися умови договору, а кредитор має право вимагати сплатити суму боргу та три проценти річних від простроченої суми. В даному випадку до вказаного періоду нарахування пені, тобто до правовідносин з її нарахування та застосування її розміру мають застосовуватись лише вимоги законодавства, якщо ним визначено можливість її стягнення та розмір, який має бути застосований. Враховуючи, що законодавство не передбачає нарахування пені та її розміру за порушення виконання грошового зобов`язання відповідно до ст. 625 ЦК України, а тому у задоволенні її стягнення слід відмовити.

Крім того, відповідно до конструкції ч. 2 ст. 625 ЦК України стягнення трьох відсотків річних від простроченої суми можливо лише у випадку наявності вимоги кредитора сплатити суму боргу, тобто стягнення цих відсотків можливо лише заявлені позовних вимог поряд зі стягненням трьох відсотків річних вимоги про стягнення суми боргу. В іншому випадку це фактично продовження кредитування позичальника (строку кредитування) без відповідної підстави (наявності відповідного договору), але під проценти, які визначенні законодавством та позбавлення боржника можливості захистити свої права шляхом заявлення застосування позовної давності (наслідків спливу позовної давності) застосування якої можливо лише при пред`явленні позову (наявності спору). Після закінчення строку позовної давності боржник не має обов`язку здійснювати погашення боргу, а лише має відповідне право на його добровільне погашення.

Суд зазначає, що за договором факторингу мають бути передані документи, які підтверджують зобов`язання та його розмір. Але представник позивача не надав помісячного розрахунку заборгованості.

При цьому, з надано суду ТОВ «Вердикт Капітал» розрахунку заборгованості відповідача, станом на 21.02.2020 року, не можливо встановити дійсний розмір заборгованості відповідача, періоди за які така заборгованість була нарахована, суми та часу внесення відповідачем платежів тощо.

Належного розрахунку заборгованості відповідача за Кредитним договором № 11381075000 від 06.08.2008 року, під час судового розгляду справи представником позивача суду не надано.

При цьому, суд звертає увагу на те, що як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 06.08.2008 року між позичальником ОСОБА_1 та ПАТ «УкрСиббанк» був укладений договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11381075000, за умовами якого Банк надав Позичальнику кредит у розмірі 31 435 доларів США зі сплатою 13,50% річних.

Статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня.

При цьому Основний Закон не встановлює заборони щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.

Відповідно до статті 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Тобто відповідно до чинного законодавства гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.

Відповідно до правової позиції, висловленої Великою Палатою Верховного Суду у постанові в справі № 373/2054/16-ц/провадження № 14-446цс18 / від 16 січня 2019 року,відповіднодост.524 ЦК України зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні.

Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Статтею 533 ЦК України встановлено, що грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях.

За змістом статті 1 Закону України від 3 липня 1991 року № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.

Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державним комітетом статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні. Отже, процес зміни вартості грошей, який характеризується рівнем інфляції, є безперервним процесом і інфляційні процеси не залежать від волевиявлення будь-якої особи, тому інфляційні мають розраховуватися з урахуванням як індексів інфляції, так і індексів дефляції. Вимагати сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже сума боргу в цьому періоді зменшується.

Таким чином, офіційний індекс інфляції, що розраховується Держкомстатом, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто купівельної спроможності гривні, а не іноземної валюти.

Отже, індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України - гривня, іноземна валюта індексації не підлягає.

Нормами ч. 2ст. 625 ЦК України щодо сплати боргу з урахуванням індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення грошового зобов`язання, визначеного у гривнях.

Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду від 14.02.2018 р. по справі №564/2199/15-ц.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 вищезазначеного Закону встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Разом з тим, цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Суб`єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності.

Тобто дія вказаного Закону на спірні відносини не поширюється.

Згідно вимог ст.ст.76,77,79,80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У відповідності до графіку погашення кредиту, який є невід`ємною частиною договору про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11381075000 від 06.08.2008 року, строк повернення кредитних коштів сторонами встановлено серпень 2015 року.

При цьому, матеріали справи не містять даних про зміну терміну повернення кредиту та доказів того, що між Банком та Позичальником укладалися будь-які додаткові угоди.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові на позивача..

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст.4,6, 7, 12, 13, 43, 76, 81, 82, 89, 133, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 280-281, 288-289 ЦПК України, ст.ст. 192, 362, 524, 533, 549-552, 610, 625, 631, 1048, 1054 ЦК України, суд,-

У Х В А Л И В :

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу, - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено та підписано 08 жовтня 2020 року.

Суддя Ковалюк І.П.