Рішення № 92099643, 08.10.2020, Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 188/1121/20

Провадження № 2/188/399/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2020 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Ніколаєвої І.К.,

за участю секретаря судового засідання Фесик Ю.В.,

з участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петропавлівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулась ОСОБА_1 до Миколаївської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області з позовом про визнання права власності на спадкове майно.

В обґрунтування позову зазначила, що після смерті її бабусі - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина у вигляді житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної частки (паю) . Право власності померлої бабусі на будинок підтверджується договором купівлі продажу від 05.04.1968 року та довідками відповідача , право власності на земельну частку (пай) ОСОБА_2 підтверджується сертифікатом на право на земельну частку пай серії ДП № 0294037, який був виданий вже після смерті бабусі ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після смерті бабусі вказане майно успадкувала мати позивачки - ОСОБА_3 , яка на день смерті проживала зі своєю матір`ю ОСОБА_2 факт родинних відносин між ними підтверджується судовим рішенням від 09.09.1997 року. Факт того, що ОСОБА_3 на день смерті своєї матері - ОСОБА_2 проживала з нею і фактично прийняла спадщину підтверджується довідками відповідача. Належним чином спадщину після смерті матері вона не оформила через важку хворобу.

Позивачка також весь час проживала у будинку АДРЕСА_1 і успадкувала всі права після смерті її матері ОСОБА_3 що підтверджується довідками відповідача.

24.06.2020 року позивачка звернулась до нотаріуса Другої синельниківської державної нотаріальної контори в.о. Петропавлівської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після померлої матері ОСОБА_3 , але у видачі свідоцтва про права на спадщину позивачці було відмовлено через відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Посилаючись на ст..ст. 126,127,1218,1222 ЦК України ст..ст. 4,175 ЦПК України позивачка звернулась до суду з даним позовом з метою захисту її порушеного права.

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала, обґрунтувала належним чином причину не оформлення спадщини її матір`ю після фактичного прийняття спадщини, яка залишилась після смерті ОСОБА_2 . Прохає задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Вислухавши позивачку, вивчивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню з оглядом на наступні обставини.

Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Стаття 76 ЦПК України визначає, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що між сторонами по справі існують цивільно правові відносини урегульовані нормами цивільного права.

Постільки спадщина після смерті бабусі позивачки - ОСОБА_2 відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 то при вирішення спору у справі щодо прийняття спадщини після померлої її донькою ОСОБА_3 необхідно застосовувати норми цивільного кодексу УРСР 1963 року.

Отже, судом встановлено, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про її смерть серії НОМЕР_1 від 08.01.1997 року ( а.с.

14).

На день смерті на праві власності ОСОБА_2 належало:

житловий будинок АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі продажу житлового будинку від 05.04.1968 року ( а.с.12), довідкою КП Павлоградського МБТІ від 04.06.2020 року № 1061 ( а.с.13), довідкою відповідача від 04.05.2020 року № 327 ( а.с.28), витягом з погосподарської книги сільської ради за 1967-1970 роки ( а.с. 30);

земельна частка (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «40 років Жовтня», розміром 6,90 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі ( на місцевості) , що підтверджується сертифікатом серії ДП № 0294037 виданого Головою Петропавлівської державної адміністрації 31.03.2020 року (а.с.16).

Бабуся позивачки - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 і мати позивачки - ОСОБА_3 були рідними матір`ю та донькою, що підтверджено судовим рішенням від 09.09.1997 року ( а.с. 11) і проживали однією сім`єю у житловому будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується довідками відповідача ( а.с.33, 43, 44). Після смерті матері ОСОБА_3 залишилась проживати у вказаному житловому будинку та розпоряджалась всім спадковим майном на правах власника, що підтверджується довідкою відповідача ( а.с.42,44).

Отже, судом встановлено , що донька ОСОБА_3 , як спадкоємець першої черги, прийняла по факту спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 і фактично вступила в управління та володіння спадковим майном .

Відповідно до статті 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Якщо немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом, або жоден з спадкоємців не прийняв спадщини, або всі спадкоємці позбавлені заповідачем спадщини, майно померлого за правом спадкоємства переходить до держави.

Часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 ЦК УРСР.

Місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця, а якщо воно невідоме, - місцезнаходження майна або його основної частини.

Відповідно до ст. 562 ЦК УРСР поділ спадкового майна провадиться за згодою спадкоємців, що прийняли спадщину. При недосягненні згоди поділ провадиться судовим порядком відповідно до часток належних кожному з спадкоємців за законом або за заповітом.

Відповідно до статтей 529, 530 ЦК УРСР існує дві черги спадкоємців за законом:

спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родичу.

Відповідно до ст. 534 ЦК УРСР кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.

Для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини (ст. 548 ЦК УРСР).

Відповідно до положень ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:

1. якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;

2. якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Спадкоємець за законом або за заповітом вправі відмовитись від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. При цьому він може заявити, що відмовляється від спадщини на користь кого-небудь з інших спадкоємців, закликаних до спадкоємства за законом або за заповітом, а також на користь держави або окремих державних, кооперативних або інших громадських організацій. Наступне скасування спадкоємцем такої заяви не допускається. Вважається, що відмовився від спадщини також той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини протягом встановленого строку (стаття 553 ЦК УРСР).

Будучи належним власником успадкованого майна, а саме: житлового будинку АДРЕСА_1 , земельної частки (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «40 років Жовтня», розміром 6,90 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі ( на місцевості) ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про її смерть серії НОМЕР_2 від 05.08.2015 року ( а.с.10).

На момент смерті разом з ОСОБА_3 проживала її донька ОСОБА_1 , яка мала до шлюбу прізвище ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження позивачки серії НОМЕР_3 від 04.09.1976 року ( а.с.6), свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_4 від 17.12.1999 року ( а.с.7), довідками відповідача ( а.с. 28,29) та витягом з погосподарської книги сільської ради за 1967-1970 роки ( а.с. 30 - 32).

24.06.2020 року позивачка звернулась до нотаріуса Другої синельниківської державної нотаріальної контори в.о. Петропавлівської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після померлої матері ОСОБА_3 , але у видачі свідоцтва про право на спадщину позивачці було відмовлено через відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно, що підтверджується відповідною постановою нотаріуса ( а.с.17).

Відповідно до абзацу 2 п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину у судовому розглядові не підлягають.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов`язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її на час відкриття.

Згідно з ч. 1 ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Позивачка ОСОБА_1 від спадщини у вигляді житлового будинку та земельної частки (пай) не відмовлялася, прийняла її, своєчасно звернулась до нотаріуса Петропавлівського районного нотаріального округу Дніпропетровської області з відповідною заявою, проте через відсутність правовстановлюючих документів на ім`я померлої матері ОСОБА_3 , у видачі свідоцтва про право власності їй було відмовлено, що стало причиною звернення до суду, з метою захисту порушеного права, з даним позовом.

Спір між спадкоємцями за заповітом і спадкоємцями за законом, які мають право на обов`язкову частку за нормою ст.1241 ЦК України, з приводу розподілу спадкового майна відсутній.

Таким чином, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, дослідивши та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст.141 ЦПК України суд присуджує з відповідача на користь позивача документально підтверджені судові витрати понесені нею при звернення до суду, що підтверджується квитанцією АТ «Райффайзен Банк Аваль» від 18.08.2020 року, що міститься в матеріалах справи, судові витрати в розмірі 2928,11 грн. за сплату судового збору (а.с.1).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 328, 1216-1218, 1225, 1268,1269,1270-1274,ЦК України, ст.ст. 524,529, 530,534,549,553,562 ЦК УРСР, ст.4,12,13,76,81,141,133,223,258,259,263,265,284,353,354, ЦПК України, суд ,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Миколаївської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області про визнання права власності на спадкове майно, - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (і.п.н. НОМЕР_5 ), як за спадкоємцем першої черги, в порядку спадкування за законом, право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , який належав на праві приватної власності ОСОБА_2 померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 , який успадкувала ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (і.п.н. НОМЕР_5 ), як за спадкоємцем першої черги, в порядку спадкування за законом, право власності на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «40 років Жовтня», розміром 6,90 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі ( на місцевості), які належали ОСОБА_2 на підставі сертифікату на право на земельну частку пай серії ДП № 0294037 виданого 31.03.2000 року , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 році і яку успадкувала ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з Миколаївської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, ( код ЄДРПОУ 41793136), юридична адреса: вул.. Першотравнева, буд. 182, в с. Миколаївка, Петропавлівського району, Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (і.п.н. НОМЕР_5 ), яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 судові витрати в сумі 2928 ( дві тисячі дев`ятсот двадцять вісім ) гривень 11 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпропетровського апеляційного суду через Петропавлівський районний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя І. К. Ніколаєва