Ухвала суду № 92099521, 09.10.2020, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 183/4184/20

№ 1-кп/183/1395/20

09 жовтня 2020 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Олійника А.В., секретаря судового засідання Бабенко Л.М.,

розглянув у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020040350000950 відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новомосковська Дніпропетровська, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, не одруженого, судимого:

-10.03.2010 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 309 КК України до позбавлення волі строком 1 рік, із застосуванням ст. 75 КК України з випробуванням строком 2 роки;

-12.01.2011 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185 КК України, із застосуванням ст. 71 КК України до позбавлення волі строком 3 роки 5 місяців; 21.02.2014 року звільнений по відбуттю строку покарання;

-26.05.2015 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі 3 роки, із застосуванням ст. 75 КК України з випробуванням строком 2 роки;

-09.03.2016 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185 КК України, із застосуванням ст. 71 КК України до позбавлення волі строком 3 роки 6 місяців; 21.06.2019 року звільнений по відбуттю строку покарання,

який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України,

за участю прокурора Шаповаленка Я.В.,

захисника Шрама В.Ю.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

в с т а н о в и в :

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки наявний ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, та відносно останнього на розгляді в суді перебуває ще два обвинувальні акти за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України.

Захисник Шрам В.Ю. заперечував проти обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку свого захисника Шрама В.Ю.

У відповідності до вимог ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

Вирішуючи питання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

При вирішенні клопотання прокурора про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує: тяжкість інкримінованих йому злочинів, які віднесено законом до категорії тяжких, ступінь відповідальності за них, відсутність у ОСОБА_1 стійких соціальних зв`язків, оскільки він не одружений, підтверджень наявності на його утриманні будь-яких осіб суду не надано, так само як і не надано підтверджень неможливості утримання ОСОБА_1 під вартою, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий, а також в провадженні суду перебуває ще два обвинувальні акти за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, тому відповідно до вимог п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177, ст. 178 КПК України, з метою об`єктивної можливості забезпечення розгляду зазначеного кримінального провадження необхідно обрати ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно із ст. 178 КПК України суд враховує вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення, тому суд вважає, що перебування на волі ОСОБА_1 , буде суперечити інтересам суспільства і є беззаперечною підставою для обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Суд встановив, що ці ж самі підстави, враховані при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є і відсутністю підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Суд встановив, що прокурор довів, що жоден із запобіжних заходів крім тримання під вартою не може запобігти ризику ОСОБА_1 вчиняти інші кримінальні правопорушення.

В своєму рішенні «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 р. ЄСПЛ зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, суд вважає виправданим тримання підозрюваного під вартою.

У відповідності до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд зобов`язаний визначити розмір застави.

При визначенні розміру застави, суд враховує, тяжкість кримінальних правопорушень, в скоєнні яких обвинувачується ОСОБА_1 , а також і те, що розмір застави, передбачений у межах встановлених п.п. 1-3 ч. 5 ст. 182 КПК України здатний забезпечити виконання ОСОБА_1 , покладених на нього обов`язків, тому суд вважає за можливе призначити заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає на сьогоднішній день 43 940 гривень (20х2197грн.), що достатньою мірою гарантуватиме виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Визначаючи такий розмір застави суд виходить з матеріального стану обвинуваченого, а також те, що встановлення меншої суми застави не забезпечить належного виконання ним своїх процесуальних обов`язків з урахуванням особи обвинуваченого.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 194, 196, 331 КПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

Клопотання прокурора про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Обвинуваченому у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою по 04 грудня 2020 року включно.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , взяти під варту негайно в залі суду.

Встановити розмір застави ОСОБА_1 у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 87 880 гривень.

Встановити, що у разі внесення обвинуваченим ОСОБА_1 , або іншою фізичною чи юридичною особою застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 43 940 гривень, ОСОБА_1 підлягає звільненню з-під варти та на нього покладаються обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України:

-прибувати за кожною вимогою суду;

-не відлучатися з місця свого проживання та реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу суду;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт громадянина України, паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 7 днів з дня її оголошення.

Суддя А.В. Олійник