Рішення № 9209861, 25.03.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

25 березня 2010 р.           Справа 9/38-10

за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" ( бульвар Шевченка,18, м. Київ, 01030) в особі Центру телекомунікаційних послуг Вінницької філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" ( вул. Коцюбинського, 28, м. Вінниця, 21001 )

до: Військової частини А 1185 (с. Гущинці, Калинівський район, Вінницькаобласть, 22434)

про стягнення 666,31 грн.

Головуючий суддя Балтак О.О.

Секретар судового засідання Здорик Я.С.

Представники сторін:

позивача: Матвєєва О.Ю.- представник за довіреністю;

відповідача: Бурденюк В.В.- представник за довіреністю.

ВСТАНОВИВ :

Подано позов про стягення з Військової частини А 1185 на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Центру телекомунікаційних послуг Вінницької філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком"597,95 грн. - основного боргу за послуги електрозв"язку, 23,18 грн. - пені, 33, 26 грн. - інфляційних втрат, 11,92 грн. - 3% річних.

05.02.10р. господарським судом Вінницької області порушено провадження у справі № 9/38-10 та призначено її до розгляду на 25.03.10р.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд задовольнити його в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 25.03.10р., згідно наданих усних пояснень, проти позову заперечив, мотивуючи тим, що відповідач вжив всі необхідні заходи для виконання зобов"язань по оплаті наданих послуг, однак через несвоєчасне фінансування кошти з Державного бюджету відповідачу на оплату послуг зв"язку не були виділені.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

28.02.2008 року між ВАТ "Укртелеком" в особі Центру телекомунікаційних послуг Вінницької філії ВАТ "Укртелеком" (виконавець) та Військовою частиною А-1185 (споживач) укладено договір № 387 про надання послуг зв"язку, відповідно до умов якого підприємство електрозв"язку зобов"язалося забезпечувати безперебійне та якісне надання споживачу послуг телефонного зв"язку, а споживач своєчасно вносити плату за надані послуги.

Послуги, які надаються Підприємством зв'язку, оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством (п. 4.1. Договору).

Споживач сплачує послуги електрозв'язку за спільно погодженою авансовою системою оплати (п. 4.2. Договору).

Відповідно до п.4.3. Договору Споживач повинен своєчасно оплачувати надані послуги. Розрахунок абонплати за користування місцевим телефонним зв'язком здійснюється за сталою (без почасової оплати) або за змінною (з почасовою) величиною, якщо остання передбачена технічними можливостями обладнання АТС.

Розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку за кожний попередній місяць проводяться Споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим. За отримані в кредит послуги міжміського та міжнародного телефонного зв'язку справляється додаткова плата в розмірі двох відсотків вартості наданих послуг (п.4.5. Договору).

Відповідно до п.4.6. Договору у разі застосування авансової системи оплати Споживач для одержання послуг електрозв'язку проводить щомісячно до 20 числа поточного місяця попередню оплату їх вартості в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді з подальшим перерахунком (до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду), виходячи з фактично наданих послуг.

Нарахування плати за користування телефону та іншими абонентськими пристроями здійснюється з дня їх включення (п.4.9. Договору).

Пунктом 5.8. Договору встановлено, що у разі несплати за надані послуги електрозв'язку понад встановлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) Споживач сплачує пеню в розмірі одного відсотка від затриманих платежів за кожну добу затримки, згідно з чинним законодавством.

Цей Договір набирає чинності з дня підписання і діє п'ять років (п.7.1. Договору).

Додатки, оформлені в письмовій формі та підписані Сторонами з метою належного виконання цього Договору, а також додаткові угоди, укладені в період цього Договору, є невід'ємними частинами цього Договору (п.7.5. Договору).

В Додатку 1 до типового договору № 387 про надання послуг електрозв'язку Сторони визначили перелік послуг електрозв'язку, які надаються Споживачеві.

В Додатку 2 до типового договору № 387 про надання послуг електрозв'язку встановлено перелік послуг електрозв'язку, які надаються безплатно.

Свої зобов'язання за умовами Договору позивач виконав належним чином.

Відповідач розрахунки за надані послуги не здійснив.

Відповідно до наданих позивачем рахунків за телекомунікаційні послуги з жовтня 2008р. по січень 2010р., борг відповідача за типовим договором № 387 про надання послуг електрозв'язку від 28.02.2008р. склав 597,95 грн.

Наведене стверджується типовим договором № 387 про надання послуг електрозв'язку від 28.02.2008р. та додатками до нього; рахунками за телекомунікаційні послуги з жовтня 2008р. по грудень 2009р.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд дійшов такого висновку.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

В силу ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами склалися правовідносини щодо надання послуг.

Відповідно до ст. 901 за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як свідчать матеріали справи, позивач, відповідно до умов типового договору № 387 про надання послуг електрозв'язку від 28.02.2008р., надав, а відповідач прийняв послуги електрозв'язку, розрахунки за дані послуги на підставі п.4.5. Договору повинен був здійснити протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Свої зобов'язання відповідач не виконав, внаслідок чого заборгував позивачу 597,95 грн.

З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 597,95 грн. боргу підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивачем, за неналежне виконання грошових зобов’язань нараховано до стягнення з відповідача 33,26 грн. - інфляційних втрат, 50,45 грн.- пені за період з 21.07.09 р. по 20.01.10 р. (у розмірі облікової ставки НБУ від суми заборгованості) та 11,92 грн. - 3% річних.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором, він є боржником, що прострочив.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України він зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню).

Неустойкою (штрафом, пенею) відповідно до положень ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України "Про телекомунікації" у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Виходячи з матеріалів справи, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача пені заявлено правомірно.

Однак, у розрахунку пені позивач припустився арифметичної помилки, провівши перерахунок пені відповідно до чинного законодавства судом отримано 22,81 грн.

Оскільки отримані в результаті перерахунку судом суми є меншими від тих, які заявлено позивачем суд відмовляє в стягнені 0,37 грн. - пені.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги щодо стягнення пені за порушення господарських зобов'язань підлягають частковому задоволенню в сумі 22,81 грн.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги про стягнення 33,26 грн. - інфляційних втрат, 11,92 грн. - 3% річних заявлені позивачем правомірно та підлягають задоволенню, оскільки є обгрунтованими та фактично відповідають матеріалам справи.

Відзив на позов відповідача та клопотання про залучення до участі у справу у якості відповідача Головне управління зв"язку Збройних Сил України судом до уваги не беруться з огляду на той факт, що були подані через канцелярію суду (вх. № 3384 від 25.03.10р.) після судового засідання в якому було винесено рішення.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвали суду від 05.02.10 року відповідач не подав до суду належних доказів в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення заборгованості, в тому рахунку доказів проведення розрахунків.

За вказаних вище обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до положень ст.49 ГПК України понесені позивачем судові витрати на оплату держмита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

          Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 47, 49, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Військової частини А 1185, с. Гущинці, Калинівський район, Вінницька область, 22434 (код ЄДРПОУ 08158686, р/р № 05010021056022 в ГУДКУ у Вінницькій області, МФО 802015) на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Центру телекомунікаційних послуг Вінницької філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" , вул. Коцюбинського, 28, м. Вінниця, 21001 (код ЄДРПОУ 01182204, р/р № 260077394 в ВОД "Райффайзен Банк Аваль", МФО - 302247) 597,95 грн. - основного боргу, 22,81 грн. - пені, 33,26 грн. - індексу інфляції, 11,92 грн. - 3% річних, 101,94 грн. - відшкодування витрат пов’язаних зі сплатою державного мита та 235,87грн. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Відмовити у стягненні 0,37 грн. - пені.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення надіслати сторонам по справі рекомендованим листом.

Суддя

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 30 березня 2010 р.

віддрук. 3 прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу ( вул. Коцюбинського,28, м. Вінниця, 21001 );

3 - відповідачу (с. Гущинці, Калинівський район, Вінницька область, 22434).