Ухвала суду № 92098503, 25.06.2020, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 200/9571/13-ц

Провадження № 6/932/9/20

У Х В А Л А

25 червня 2020 року м. Дніпро

Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська, у складі:

головуючого - судді Литвиненка І.Ю.,

при секретарі - Громовику Д.О.,

за участю представника відповідача – адвоката Дрозда Р.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпрі заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдебт Плюс» про заміну стягувача у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Заочним рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02 жовтня 2013 року стягнуто із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором № 11222352000, яка утворилась станом на 14 травня 2013 року, у сумі 857 216 гривень 56 копійок.

Ухвалою суду від 15 травня 2018 року заочне рішення суду від 02 жовтня 2013 року скасовано, а справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Внаслідок відсторонення судді ОСОБА_2 від здійснення правосуддя, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 лютого 2020 року справу передано у провадження цього складу суду. Ухвалою суду від 20 лютого 2020 року розгляд справи призначено на 25 червня 2020 року.

20 січня 2020 року до суду надійшла заява представника ТОВ «Укрдебт Плюс» Габрусева В.М. про заміну позивача (стягувача) ПАТ «Дельта Банк» на ТОВ «Укрдебт Плюс». Заява обґрунтована тим, що 27 листопада 2019 року між АТ «Дельта Банк» та ТОВ «Укрдебт Плюс» укладено договір № 2082/К про відступлення прав вимоги, за яким, зокрема, відступлено і право вимоги за кредитним договором № 11222352000 від 25 вересня 2007 року. Отже ТОВ «Укрдебт плюс» набуло статусу кредитора ОСОБА_1 . З посиланням на норми ст.ст. 512, 517, 1077 ЦК України, ст.ст. 55, 378, 442 ЦПК України та ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», а також практику Верховного Суду щодо заміни сторони у виконавчому провадженні, ТОВ «Укрдебт Плюс» звернулось до суду із цією заявою.

Представник позивача та представник заявника у судове засідання не з`явились, до суду письмових заяв чи клопотань не надали.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви про заміну стягувача (позивача), посилаючись на те, що на цій стадії судового провадження заміна стягувача є неможливою, внаслідок того, що заочне рішення скасовано, а нове рішення не прийнято. Внаслідок відсутності рішення суду, що набрало законної сили, будь-яке виконавче провадження не може бути відкрито. Крім цього, наданими суду доказами факт відступлення права вимоги не доводиться.

Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши заяву та дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами у наданих ними межах, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Згідно з вимогами ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Нормою статті 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 55 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 07 листопада 2019 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Укрдебт Плюс» укладено нотаріально посвідчений договір № 2082/К про купівлю-продаж прав вимоги, предметом якого є передання за плату ТОВ «Укрдебт Плюс» прав вимоги, зокрема, до позичальників, які виникли у ПАТ «Дельта Банк» на підставах, зазначених у додатках № 1 та № 2 до цього договору. Надана до суду фотокопія витягу із додатку № 1 до договору № 2082/К від 07 листопада 2019 року сторонами договору купівлі-продажу прав вимоги не підписана. Сам договір купівлі-продажу прав вимоги не містить ціни договору, оскільки при виготовленні наданої до суду його фотокопії штучно вилучено відповідний розмір грошових коштів, що визначений сторонами як ціна договору. Доказів сплати ціни договору до його укладення суду також не надано. Внаслідок того, що заявником до суду не надано достовірних та достатніх доказів відступлення права вимоги за кредитним договором № 11222352000 від 25 вересня 2007 року, що укладений із відповідачем, суд вважає недоведеним факт набуття ТОВ «Укрдебт Плюс» статусу кредитора у зобов`язанні, що виникло із кредитного договору № 11222352000 від 25 вересня 2007 року. Через недоведеність факту матеріального правонаступництва у зобов`язанні, а також тому, що заочне рішення суду від 02 жовтня 2013 року скасовано, а розгляд справи на цей час не завершено, у задоволенні заяви про заміну позивача слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 55, 260-261, 353, 442 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдебт Плюс» про заміну стягувача у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно та апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя І.Ю. Литвиненко