Постанова № 92097413, 09.10.2020, Великоновосілківський районний суд Донецької області

Номер справи 220/1537/20

Номер провадження 3/220/952/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2020 року смт.Велика Новосілка Донецької області

Суддя Великоновосілківського районного суду Донецької області Дурач О.А., розглянувши матеріали, що надійшли з Великоновосілківського відділення поліції Волноваського відділу поліції ГУНП в Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНН відсутній, громадянина України, не працюючого, маючої на утриманні неповнолітніх дітей, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

17.09.2020 р. до суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 022121.

14.09.2020 року приблизно о 11-20 год. був встановлений ОСОБА_1 , який мешкає за адресою АДРЕСА_1 , який має на утриманні неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ухиляється від виконання передбачених ст. 150 Сімейного кодексу України обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання проживання дітей. Так, неповнолітні ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , навчаючись у Андріївській ЗОШ 1-3 ступенів, в період часу з 01.09.2020 р. по теперішній час на відвідують заняття у Андріївській ЗОШ 1-3 ст., без поважної на те причини, у зв`язку з релігійними переконаннями батька ОСОБА_1 .

В судове засідання порушник не з`явився вдруге. Щодо явки у судове засідання на 29.09.2020 р. о 10-30 год. був повідомлений належним чином у протоколі про адміністративне правопорушення, факт відмови від відпису зафіксовано належним чином. У судове засідання на 09.10.2020 р. викликався рекомендованим листом за місцем його реєстрації, який було повернуто з відміткою, що адресат відмовився у його отриманні. Отже, ОСОБА_1 зловживає своїм правом на участь у розгляді справи, оскільки достовірно знав, що відносно нього складено протокол, який направлено до суду. Клопотань про відкладення розгляду справи на адресу суду він не направляв та про причини неявки не повідомив. Тому, на підставі ст. 268 КУпАП, суддя вирішив розглядати справу без участі ОСОБА_1 , оскільки він належно повідомлений про розгляд справи. З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, не вжив заходів для явки до суду, тому суддя вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП. Європейський Суд з прав людини у рішенні "Пономарьов проти України" від 3 квітня 2008 наголосив, що "сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження". Тим більше, стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст.184 КУпАП без обов`язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні 29.09.2020 р. пояснила, що у її присутності та в присутності ОСОБА_6 ОСОБА_1 були повідомлені обставини, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, відносно нього за ч. 1 ст. 184 КпАП України, але від підпису в протоколі та від отримання другого примірника протоколу відмовився у її присутності. Права ОСОБА_1 , передбачені ст. 268 КпАП України та ст. 63 Конституції України були роз`яснені. Діти школу не відвідують.

Свідок ОСОБА_6 викликалась двічі у судове засідання, але не з`явилась з невідомих суду причин. Оскільки привід свідка не передбачений нормами КпАП України, судом вирішено розглядати дане провадження з урахуванням письмових показань вказаного свідка.

Вислухавши пояснення свідка ОСОБА_5 , дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінюючи зібрані в справі докази в їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_1 , у скоєному адміністративному правопорушенні повністю доведена та підтверджена матеріалами адміністративної справи, у тому числі довідкою № 512 від 14.09.2020 р., згідно якої ОСОБА_1 проживає на території АДРЕСА_1 та має склад сім`є: дружина, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , донька ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 10), протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 022141 від 14.09.2020 р., згідно якого викладені обставини скоєного правопорушення (а.с.3 довідкою № 95 від 14.09.2020 р. Андріївської ЗОШ І-ІІІ ступенів, згідно якої учні ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , з 1 вересня 2020 р. не відвідують школу, з початку навчального року ними було пропущено 10 днів (55 уроків) (а.с. 10); виписками з класних журналів учнів (а.с. 17-34), з яких вбачається пропуск занять без поважних причин дітьми ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ; письмовими поясненнями свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , які були в складі комісії по перевірці житлово-побутових умов проживання ОСОБА_1 та показали, що сім`я ОСОБА_1 не має паспортних документів та свідоцтв про народження, діти до навчання не приступили без поважних причин (а.с. 11,13,15).

Умови проживання родини ОСОБА_1 не обстежені у зв`язку з не допуском представників комісії до такого обстеження (а.с. 12,14)

Проте, суд не приймає до уваги пояснення свідка ОСОБА_8 (а.с. 9) та визнає такий доказ недопустимим доказом, оскільки вказана особа не зазначена у протоколі як свідок чи понятий.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Згідно ч.ч. 1,2 ст. 3 Закону України «Про освіту», кожен має право на якісну та доступну освіту. Право на освіту включає право здобувати освіту впродовж усього життя, право на доступність освіти, право на безоплатну освіту у випадках і порядку, визначених Конституцією та законами України.

В Україні створюються рівні умови доступу до освіти. Ніхто не може бути обмежений у праві на здобуття освіти. Право на освіту гарантується незалежно від віку, статі, раси, стану здоров`я, інвалідності, громадянства, національності, політичних, релігійних чи інших переконань, кольору шкіри, місця проживання, мови спілкування, походження, соціального і майнового стану, наявності судимості, а також інших обставин та ознак.

Частиною 2 ст. 12 Закону України «Про освіту» передбачено, що повна загальна середня освіта в Україні є обов`язковою і здобувається в інституційних або індивідуальних формах, визначених законодавством, як правило, в закладах освіти.

Аналізуючи зібрані докази по справі, суд приходить до висновку, що діїОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 184 КпАП України, а саме, він будучі батьком дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ухилився від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов навчання неповнолітніх дітей, в порушення вимог ч. 3 ст. 150 Сімейного кодексу України, ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 3, 12 Закону України «Про освіту».

При цьому суд вважає недоведеним факт незабезпечення ОСОБА_1 умов життя та виховання дітей, оскільки будь-які докази на підтвердження цього відсутні. Вказане не впливає на кваліфікацію дій ОСОБА_1 , але зменшує обсяг інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 33 КпАП України, при накладенні стягнення за правопорушення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Вирішуючи питання щодо міри адміністративного стягнення, яке необхідно призначити ОСОБА_1 , враховуючи особу правопорушника, а саме те, що дані, які б з негативного боку характеризували ОСОБА_1 суду не надані, порушник не працює, має на утриманні неповнолітній дітей, враховуючи ступінь вини ОСОБА_1 у скоєному ним адміністративному правопорушенні, яка доведена матеріалами справи, а також враховуючи обставини, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, яким є скоєння правопорушення вперше, та відсутність обтяжуючих вину порушника обставин, суд прийшов до висновку про необхідність піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню у межах санкції ч. 1 ст. 184 КУпАП у вигляді попередження, саме ця міра покарання буде достатньою для виправлення порушника та запобігання вчинення ним нових адміністративних правопорушень.

Керуючись ст.ст. 33, 221, 283, ч.1 ст.184 КпАП України суддя, –

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНН відсутній, визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, та піддати адміністративному стягненню у вигляді попередження.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНН відсутній, на користь держави на розрахунковий рахунок – UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету - 22030106, МФО-899998, код отримувача (ЄДРПОУ) – 37993783, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), код суду (ЄДРПОУ) -02895834, судовий збір у розмірі 420 (чотириста двадцять)грн. 40 коп.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя О.А. Дурач