
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
07 жовтня 2020 року м. ТернопільСправа № 921/189/20 Господарський суд Тернопільської області у складі судді Руденка О.В.
при секретарі судового засідання Качунь І.Є.
розглянув справу
за позовом ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Віконт", с. Миролюбівка, Тернопільський район, Тернопільська область, 47733
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державний реєстратор Тернопільської міської ради Чупрун Руслан Іванович, бульвар Т.Шевченка, 3, м. Тернопіль, 46001
про визнання недійсними:
- рішення загальних зборів учасників про звільнення з посади директора ОСОБА_1 з 12.12.2019 та призначення директором ОСОБА_2 з 13.12.2019, оформлене п.2 протоколу загальних зборів учасників №1 від 12.12.2019;
- рішення загальних зборів учасників про виключення особи ОСОБА_1 зі складу підписантів у зв`язку зі зміною директора з 13.12.2019, оформлене п.2 протоколу загальних зборів учасників №2 від 12.12.2019.
за участі представника позивача: Покотило Ю.В.
Суть справи:
В провадженні Господарського суду Тернопільської області знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віконт" про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства.
Ухвалою суду до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Державного реєстратора Тернопільської міської ради Чупруна Руслана Івановича.
Мотивуючи заявлені вимоги, підтримані у судовому засіданні повноважним представником, позивач посилається на те, що рішення найвищого органу управління про зміну керівника юридичної особи та виключення ОСОБА_1 зі складу підписантів товариства, які оформлені протоколами №1 та №2 від 12.12.2019, прийняті з порушенням Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" щодо порядку проведення загальних зборів учасників товариства та прийняття відповідних рішень.
В свою чергу, відповідач у судові засідання жодного разу не з`явився, відзиву на позов не подав, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, у встановленому процесуальним законодавством порядку. Всі поштові відправлення, що направлялись на адресу товариства, повернулись на адресу суду з відмітками про їх вручення.
Згідно із п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справі "Шульга проти України" та справі "Красношапка проти України" зазначено, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ та організації судових проваджень таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними.
В свою чергу, за ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи викладене в сукупності, судом зазначений спір вирішується по суті за відсутності представника господарського товариства, за наявними у справі матеріалами.
Представник третьої особи у судові засідання не з`являвся. Разом з тим, від державного реєстратора надійшли пояснення №1020/28-02 від 04.06.2020 у яких вказано, що документи для державної реєстрації змін були подані ОСОБА_2 , який на день звернення згідно протоколу загальних зборів ТОВ "Віконт" №1 від 12.12.2019 призначений на посаду директора товариства, а тому був наділений правом представляти юридичну особу відповідно до закону та статуту товариства. Також третя особа зазначає, що встановлення дотримання порядку скликання загальних зборів учасників не належить до компетенції державного реєстратора, а також виходить за межі його повноважень.
Розгляд даного спору здійснювався із технічною фіксацією судового процесу в порядку ст. 222 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представників сторін, судом встановлено наступне.
За приписами п.3 ч.1 ст. 20 ГПК України, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів, відносяться до юрисдикції господарських судів.
При вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з`ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання.
Конституційний Суд України у рішенні від 12 січня 2010 року № 1-рп/2010 у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний фінансово-правовий консалтинг" про офіційне тлумачення частини третьої статті 99 ЦК України (у попередній редакції, яка діяла до набрання чинності Законом України від 13 травня 2014 року № 1255-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів") зазначив, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а саме корпоративних правовідносин, що виникають між товариством та особами, яким довірено повноваження з управління ним.
Звертаючись до суду з цим позовом, громадянин ОСОБА_1 послався на порушення його прав як учасника ТОВ "Віконт" на участь у загальних зборах. Тобто, між юридичною особою та її учасником виникла суперечка, пов`язана з діяльністю й управлінням господарським товариством.
Відтак, зазначений спір підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, відповідно до п.3 ч.1 ст. 20 ГПК України.
Із матеріалів справи слідує, що 12.08.1999 зборами засновників було прийнято рішення про створення Товариства з обмеженою відповідальністю "Віконт", призначення директором ОСОБА_1 та затвердження статуту товариства.
27.08.1999 проведено державну реєстрацію новоутвореної юридичної особи, засновниками та учасниками якої виступили ОСОБА_1 з часткою 33,33 % статутного капіталу та внеском до статутного капіталу в розмірі 15 420 грн, ОСОБА_3 з часткою 33,33 % статутного капіталу та внеском до статутного капіталу в розмірі 15 420 грн та ОСОБА_4 з часткою 33,33 % статутного капіталу та внеском до статутного капіталу в розмірі 15 420 грн. Загальний розмір статутного капіталу – 46 260 грн.
23.04.2003 зборами засновників прийнято рішення, оформлене протоколом №3 про збільшення статутного фонду Товариства.
Рішенням зборів засновників від 02.07.2003, оформленим протоколом №4, виведено зі складу засновників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і введено до складу засновників ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Таким чином, станом на 12.12.2019 (дата спірних загальних зборів) засновниками ТОВ "Віконт" були: ОСОБА_1 з часткою 33,34 % статутного капіталу та внеском до статутного капіталу в розмірі 25 427,60 грн, ОСОБА_5 з часткою 33,33 % статутного капіталу та внеском до статутного капіталу в розмірі 25 420 грн, ОСОБА_6 з часткою 33,33 % статутного капіталу та внеском до статутного капіталу в розмірі 25 420 грн. Загальний статутний капітал Товариства - 76 267,60 грн.
12.12.2019 відбулися загальні збори учасників ТОВ "Віконт", на порядок денний яких винесено наступні питання:
1. Обрання голови загальних зборів учасників.
2. Про звільнення з посади директора ОСОБА_1 з 12.12.2019 та про призначення на посаду директора ОСОБА_2 з 13.12.2019.
Із матеріалів справи слідує, що на даних загальних зборах були присутні: ОСОБА_6 – 33,33% голосів та ОСОБА_5 – 33,33 % голосів, що разом складає 66,66% голосів, від кількості голосів учасників, які мають право брати участь у голосуванні. ОСОБА_1 участі у цих зборах не брав. Натомість, на них було запрошено гр. ОСОБА_2 .
За наслідками їх проведення, учасниками господарського товариства одноголосно за кожним із питань порядку денного було прийняті рішення, що оформлені протоколом №1 від 12.12.2019:
- по першому питанню порядку денного, вирішили призначити головою загальних зборів учасників Товариства ОСОБА_6 ;
- по другому питанню порядку денного, вирішили звільнити з посади директора ОСОБА_1 з 12.12.2019 та призначити з 13.12.2019 директором ОСОБА_2 .
Крім цього, 12.12.2019 відбулись ще одні загальні збори учасників Товариства на порядок денний яких винесено наступні питання:
1. Обрання голови загальних зборів учасників.
2. Про виключення особи ОСОБА_1 зі складу підписантів товариства у зв`язку із зміною директора з 13.12.2019.
Із матеріалів справи слідує, що на даних загальних зборах були присутні: ОСОБА_6 – 33,33% голосів та ОСОБА_5 – 33,33 % голосів, що разом складає 66,66% голосів, від кількості голосів учасників, які мають право брати участь у голосуванні. ОСОБА_1 частка якого у статутному капіталі товариства становила 33,34 % , був відсутній.
За наслідками їх проведення, учасниками господарського товариства одноголосно за кожним із питань порядку денного було прийняті рішення, що оформлені протоколом №2 від 12.12.2019:
- по першому питанню порядку денного, вирішили призначити головою загальних зборів учасників Товариства ОСОБА_2 ;
- по другому питанню порядку денного, вирішили виключити особу ОСОБА_1 зі складу підписантів товариства у зв`язку із зміною директора з 13.12.2019.
Протоколи зборів №1 та №2 від 12.12.2019 підписано головою загальних зборів товариства.
13.12.2019 державним реєстратором Тернопільської міської ради Чупруном Русланом Івановичем на підставі прийнятих рішень від 12.12.2019 було вчинено наступну реєстраційну дію, що не пов`язана зі змінами в установчих документах, 16511070009002345 - зміна керівника юридичної особи, зміна складу підписантів.
Як стверджує позивач він не був присутнім на загальних зборах учасників ТОВ "Віконт" 12.12.2019 та не повідомлявся про їх скликання, що порушило його права на участь в управлінні справами товариства.
Позивач вважає такі рішення незаконними та таким, що порушують його корпоративні права як учасника товариства, з огляду на що просить останні визнати недійсними в судовому порядку.
Оцінивши зібрані у справі докази, дослідивши фактичні обставини справи, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги слід задовольнити в повному обсязі, зважаючи на таке.
За змістом частин першої, третьої статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права визначаються як права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи у управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Корпоративні відносини визначаються як відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
Пунктом 1 частини 1 статті 116 ЦК України передбачено право учасника господарського товариства у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, брати участь в управлінні товариством.
Згідно зі ст.ст. 97, 98 ЦК України органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом. Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом.
Правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю, порядок створення, діяльності та припинення, права та обов`язки їх учасників визначається Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (далі-Закон), що набрав чинності з 17.06.2018 та діяв на дату проведення спірних загальних зборів.
Пунктом 3 глави VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону встановлено, що протягом року з дня набрання ним чинності, положення статуту товариства з обмеженою відповідальністю, що не відповідають цьому Закону, є чинними в частині, що відповідає законодавству станом на день набрання чинності цим Законом. Цей пункт не застосовується після внесення змін до статуту товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.
З врахуванням того, що зміни до статуту ТОВ "Віконт" після 17.06.2018 не вносились, при вирішенні даного спору підлягають застосуванню положення Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".
За приписами ст.29 цього Закону загальні збори учасників є вищим органом товариства. Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників. Кожен учасник товариства на загальних зборах учасників має кількість голосів, пропорційну до розміру його частки у статутному капіталі товариства. Аналогічні за змістом положення містяться і в п. 7.2 Статуту ТОВ "Віконт".
У пункті 7.3 цього локального нормативного акту, власники корпоративних прав домовилися про те, що виключно збори засновників вправі обирати, приймати, звільняти з роботи директора Товариства.
Відповідно до ч.1 ст. 31 Закону загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, а також на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства.
Частиною 5 статті 31 цього нормативно-правового акту визначено, що вимога про скликання загальних зборів учасників подається виконавчому органу товариства в письмовій формі із зазначенням запропонованого порядку денного. У разі скликання загальних зборів учасників з ініціативи учасників товариства така вимога повинна містити інформацію про розмір часток у статутному капіталі товариства, що належать таким учасникам.
Згідно із ч.10 ст. 31 Закону загальні збори учасників можуть прийняти рішення з будь-якого питання без дотримання вимог, встановлених цим Законом та статутом товариства щодо порядку скликання загальних зборів учасників та щодо повідомлень, якщо в таких загальних зборах учасників взяли участь всі учасники товариства та всі вони надали згоду на розгляд таких питань.
За встановлених судом обставин, на спірних загальних зборах були присутні лише два учасники товариства, громадяни ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , які володіють в сукупності 66,66% голосів у статутному капіталі ТОВ "Віконт". Учасник ОСОБА_1 був відсутній.
При цьому суд констатує, що правова конструкція статей 31 та 32 Закону полягає у створенні механізму захисту всіх власників корпоративних прав ТОВ, через встановлення обов`язку учаснику, який бажає скликати загальні збори, повідомити про це за окремою процедурою виконавчий орган товариства. Останній, після такого повідомлення, зобов`язаний скликати загальні збори учасників та проінформувати про це усіх інших учасників.
У тому ж разі, якщо збори проводяться учасниками товариства, які їх ініціювали, то саме на останніх покладаються встановлені статтею 32 Закону обов`язки щодо скликання та підготовки проведення загальних зборів (ч.9 ст.31 Закону).
В силу п.7.4 Статуту відповідача, його виконавчим органом на час скликання та проведення спірних зборів учасників був директор (менеджер). З дати створення і по 12.12.2019 року керівником ТОВ "Віконт" являвся ОСОБА_1 . Однак, за твердженням останнього, жодних повідомлень до нього в письмовій формі від учасників товариства про скликання загальних зборів із зазначенням запропонованого порядку денного не надходила. Відтак, виконавчим органом товариства спірні збори не скликалися. Будь-яких доказів, які б цю обставину спростовували, ТОВ "Віконт" суду надано не було.
Як наслідок суд вважає доведеною ту обставину, що особи, які ініціювали проведення загальних зборів, їх скликали без дотримання встановлених ч.9 ст. 31 Закону правил.
За приписами статті 32 Закону, обов`язковою умовою повідомлення про скликання загальних зборів юридичної особи є одночасна наявність у такому повідомленні інформації про час, місце проведення зборів та інформації про питання, що будуть винесені на розгляд зборів (порядок денний). Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення
В свою чергу, відсутність у повідомленні про проведення загальних зборів будь-якої з названих складових, як і відсутність самого повідомлення, з точки зору Закону, може бути підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів.
Зокрема, при вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв`язку з порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.
Так, відповідно до усталеної судової практики Верховного Суду підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах (постанова Верховного Суду від 27.03.2018 року у справі №904/9431/15).
З точки зору законодавства у сфері корпоративних правовідносин, одним із гарантованих прав учасника товариства є його участь в управлінні товариством через діяльність у вищому органі товариства - загальних зборах.
Зокрема, Верховний Суд виходить з того, що відповідно до ст. 167 ГК України правомочність учасника (акціонера, члена) на участь в управлінні господарською організацію, зокрема, шляхом участі в загальних зборах, є однією зі складових корпоративних прав. Відтак зазначені права можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання порядку скликання і проведення загальних зборів, якщо учасник не зміг взяти участь у загальних зборах та/або належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо, тобто не зміг належним чином реалізувати своє право на участь в управлінні ( постанова від 21 листопада 2018 року по справі № 910/19010/17).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.10.2019 по справі №923/876/16 висловила правову позицію, відповідно до якої своєчасне і належне повідомлення учасника товариства про скликання загальних зборів є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні. Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника товариства та з`ясувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори.
Окрім цього, законодавець у ч.11 ст. 32 Закону обумовив, що особа, яка проводить збори, зобов`язана надати всім учасникам товариства можливість ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного на загальних зборах учасників.
Всупереч наведеному, ОСОБА_1 вказує, що він являючись учасником ТОВ, не був повідомлений про скликання оспорюваних зборів, не був обізнаний з порядком денним та місцем їх проведення, не брав участі у зборах і не був на них запрошений. Про його відсутність вказано у зазначених протоколах. Відповідач цих доводів у встановленому процесуальним законодавством порядку не спростував. Доказів, в розумінні ст. ст. 76-79 ГПК України, які б засвідчували про зворотне суду не надав.
При цьому суд зважає на те, що обраний особою, яка скликає загальні збори учасників товариства, спосіб повідомлення про їх проведення, повинен забезпечити реальне персональне повідомлення учасника і не бути лише формальним направленням такого повідомлення. Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №904/6983/17.
У випадку заперечення учасником факту повідомлення його з боку товариства про проведення загальних зборів, обов`язок доказування обставин повідомлення позивача про проведення загальних зборів покладається на відповідача, як особу, рішення органу управління якої оспорюється. Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 910/807/17.
У спірних правовідносинах цього місця не має. В той же час, оскаржувані рішення безумовно порушують законні права позивача, як право на участь в управлінні справами товариства, так і право голосу на загальних зборах, право впливу на прийняття рішення загальними зборами товариства, право одержувати інформацію про товариство, в тому числі, під час підготовки та проведення загальних зборів, ознайомлення з документами, які виносилися на їх розгляд, висловлення своєї думки щодо питань порядку денного, внесення своїх питань до порядку денного, тощо. Аналогічні за змістом правові позиції висловив Верховний Суд у постанові від 27 листопада 2019 року по справі № 917/171/19.
При цьому суд враховує, що позивач є власником значної частки статутного капіталу господарського товариства. До того ж оспорювані рішення стосувалися безпосередньо його особи як керівника та підписанта юридичної особи. Відтак, участь ОСОБА_1 в обговоренні питань порядку денного, його бачення та безпосереднє голосування, безумовно могло б вплинути на прийняті загальними зборами учасників рішення.
З урахуванням викладеного, суд погоджується з твердженнями позивача про порушення його корпоративних прав, недотримання вимог законодавства при скликанні та проведенні загальних зборів учасників ТОВ "Віконт" та наявності правових підстав для визнання рішень, що ними приймалися недійсними. Як наслідок позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі.
Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Згідно приписів ст.129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 42, 46, 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Віконт" про звільнення з посади директора ОСОБА_1 з 12.12.2019 та призначення директором ОСОБА_2 з 13.12.2019, оформлене п.2 протоколу загальних зборів учасників №1 від 12.12.2019.
3. Визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Віконт" про виключення особи ОСОБА_1 зі складу підписантів у зв`язку зі зміною директора з 13.12.2019, оформлене п.2 протоколу загальних зборів учасників №2 від 12.12.2019.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Віконт", с. Миролюбівка, Тернопільський район, Тернопільська область, 47733, ідент. код 30495874) на користь ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_1 ) – 4 402 (чотири тисячі чотириста дві) грн судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, в порядку та строки встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.
Повне рішення складено 09.10.2020
Суддя О.В. Руденко
Судове рішення № 92096215, Господарський суд Тернопільської області було прийнято 07.10.2020. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 921/189/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: