Рішення № 92096081, 29.09.2020, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" вересня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/1518/20

Господарський суд Одеської області у складі:

Суддя Гут С.Ф.

При секретарі судового засідання Борисовій Н.В.

За участю представників сторін:

Від позивача: не з`явився;

Від відповідача : не з`явився;

розглянувши справу за позовом Хлібодарської селищної ради Біляївського району Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧОРНОМОР`Є ПЛЮС" про стягнення 1 181 553,65 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

28.05.2020 року позивач – Хлібодарська селищна рада Біляївського району Одеської області звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою (вх. ГСОО № 1567/20) до відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧОРНОМОР`Є ПЛЮС" про стягнення 118 1553,65 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.06.2020р. було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу прийнято розглядати за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на "30" червня 2020 р. о 10:15 год.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.06.2020р. було відкладено піцдготовче засідання на "16" липня 2020 р. о 09:15 год.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.07.2020р. було продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та закрито підготовче провадження із призначенням справи до розгляду по суті на 01.09.2020р. о 09:15 год.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.09.2020р. було відкладено судове засідання на "29" вересня 2020 р. о 09:40 год.

У даному випадку суд враховує, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень).

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧОРНОМОР`Є ПЛЮС" в судові засідання по справі не з`явився, правом на відзив в порядку ст. 165 ГПК України не скористався. Ухвали господарського суду Одеської області були направлені за належною адресою відповідача, а тому за приписами ч.7 ст.120ГПК України відповідач вважається повідомленим належним чином про відкриття провадження у справі.

За приписами ч.9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд звертає увагу на те, що відповідачем не було надано жодного клопотання про відкладення розгляду справи, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020р. №211 “Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19”, з метою запобігання поширенню захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19, що не позбавляє суд можливості прийняти рішення за наявними матеріалами справи.

В ході розгляду даної справи Господарським судом Одеської області, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

29.09.2020р. судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані позивачем докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Як встановлено господарським судом, 03.01.2006р. між Хлібодарською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю “Чорномор`є плюс” було укладено Договір оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення – землі запасу житлової та громадської забудови Хдібодарської селищної ради, яка знаходиться за адресою: смт. Хлібодарське (в межах населеного пункту) Біляїівського району Одеської області.

Відповідно до п. 1 та п. 2 Договору – Орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення – землі запасу житлової та громадської забудови Хдібодарської селищної ради, яка знаходиться за адресою: смт. Хлібодарське (в межах населеного пункту) Біляївського району Одеської області загальною площею 3,14га.

Відповідно до п. 8 Договору – орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 3,00 грн. За 1 кв. м. в рік, що складає 94 200,00грн. за рік.

Згідно пункту 12 Договору – у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором справляється пеня у розмірі 0,03% несплаченої суми за кожний день прострочення.

На двадцятій сесії VI скликання, яке відбулось 19.07.2011р.було прийнято рішення №157- VI, відповідно до якого з Товариством з обмеженою відповідальністю “Чорномор`є плюс” було укладено Додаткову угоду до Договору оренди земельної ділянки загальною площею 3,14 га з орендною платою 3,35грн. за 1 кв.м. в рік, що становить 105 190грн. в рік, яка вноситься з 03.01.2011р. у грошовій безготівковій формі.

На двадцять третій сесії VII скликання, яке відбулося 26.01.2017р. було прийнято рішення №232- VII, відповідно до якого з Товариством з обмеженою відповідальністю “Чорномор`є плюс” було укладено Додаткову угоду до Договору оренди земельної ділянки загальною площею 3,14 га з орендною платою 23,41 грн. за 1 кв. м. в рік (5% від нормативно-грошової оцінки), що складає 735 074,00грн., яка вноситься з 03.01.2017р. у грошовій безготівковій формі.

Відповідно до п. 9 Договору, обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Згідно п. 10 Договору, орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно у розмірі 1/12 частини річної орендної плати на р/р ВДК у Біляївському районі Одеської області №35411012020813 в банку УДК в Одеській області, МФО 828011, код платежів 05583029 не пізніше 15 числа наступного місяця за звітнім.

Відповідно до п. 29 Договору, орендар зобов`язаний своєчасно вносити орендну плату.

Пунктом 3.1. Додаткової угоди до Договору визначено, у разі не внесення орендної плати у строки визначені цим Договором, справляється пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочених платежів за кожен день прострочки.

На шістдесятій сесії VII скликання, яке відбулося 20 грудня 2019 року №689- VII відповідно до якого з ТОВ «Чорномор`є плюс» за систематичну несплату орендної плати, Хлібодарська селищна рада в односторонньому порядку розірвала договір орендної земельної ділянки загальною площею 3,14 га від 03.01.2006р.

На шістдесят першій сесії VII скликання, яке відбулося 07 лютого 2020 року №705- VII про скасування рішення Хлібодарської селищної ради від 20.12.2019р. №678- VII «Про продовження договору ТОВ «Чорномор`є плюс» та було прийняте рішення відповідно до якого з ТОВ «Чорномор`є плюс» продовжити договір оренди земельної ділянки загальною площею 3,14 га для будівництва та експлуатації 5-ти, 10-ти поверхових житлових будинків, магазину та паркінгу від 03.01.2006 року строком на6 місяців, за подальшим укладанням Додаткової угоди до Договору оренди. В Додатковій угоді передбачити орендну плату в розмірі 5% від нормативно-грошової оцінки, що становить 23/41 грн./м.кв. в рік.

За результатами Хлібодарського селищного бюджету Біляївського району за період з 01.07.2018р. по завершальний період 30.12.2019р. було встановлено, що в порушення вимог ст. 206 Земельного кодексу України, ст. 21 Закону України «Про оренду землі», ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, умов Додаткової угоди до Договору оренди від 19.07.2011р. та від 26.01.2017р. відповідач у повному обсязі не сплачує оренду плату за користування земельною ділянкою, у зв`язку із чим утворився борг перед позивачем за несплачену орендну плату у розмірі 1 041 354,89 грн. та пеня у розмірі 140 198/,76 грн.

З наведених підстав, Хлібодарська селищна рада Біляївського району Одеської області звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧОРНОМОР`Є ПЛЮС" про стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 1 181 553,65 грн.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані сторонами докази, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій – це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Частиною 1 ст.15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Приписами ч.ч.1, 2 ст. 20 ГК України встановлено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Судом встановлено, що правовідносини сторін склалися на підставі укладеного між ними 03.01.2006 року Договору оренди землі та Додаткових угод до нього.

Відповідно до п. 1 та п. 2 Договору – Орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення – землі запасу житлової та громадської забудови Хдібодарської селищної ради, яка знаходиться за адресою: смт. Хлібодарське (в межах населеного пункту) Біляївського району Одеської області загальною площею 3,14га.

Відповідно до п. 8 Договору – орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 3,00 грн. За 1 кв. м. в рік, що складає 94 200,00грн. за рік.

Згідно пункту 12 Договору – у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором справляється пеня у розмірі 0,03% несплаченої суми за кожний день прострочення.

На двадцятій сесії VI скликання, яке відбулось 19.07.2011р.було прийнято рішення №157- VI, відповідно до якого з Товариством з обмеженою відповідальністю “Чорномор`є плюс” було укладено Додаткову угоду до Договору оренди земельної ділянки загальною площею 3,14 га з орендною платою 3,35грн. за 1 кв.м. в рік, що становить 105 190грн. в рік, яка вноситься з 03.01.2011р. у грошовій безготівковій формі.

На двадцять третій сесії VII скликання, яке відбулося 26.01.2017р. було прийнято рішення №232- VII, відповідно до якого з Товариством з обмеженою відповідальністю “Чорномор`є плюс” було укладено Додаткову угоду до Договору оренди земельної ділянки загальною площею 3,14 га з орендною платою 23,41 грн. за 1 кв. м. в рік (5% від нормативно-грошової оцінки), що складає 735 074,00грн., яка вноситься з 03.01.2017р. у грошовій безготівковій формі.

Відповідно до п. 9 Договору, обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Згідно п. 10 Договору, орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно у розмірі 1/12 частини річної орендної плати на р/р ВДК у Біляївському районі Одеської області №35411012020813 в банку УДК в Одеській області, МФО 828011, код платежів 05583029 не пізніше 15 числа наступного місяця за звітнім.

Відповідно до п. 29 Договору, орендар зобов`язаний своєчасно вносити орендну плату.

Пунктом 3.1. Додаткової угоди до Договору визначено, у разі не внесення орендної плати у строки визначені цим Договором, справляється пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочених платежів за кожен день прострочки.

На шістдесятій сесії VII скликання, яке відбулося 20 грудня 2019 року №689- VII відповідно до якого з ТОВ «Чорномор`є плюс» за систематичну несплату орендної плати, Хлібодарська селищна рада в односторонньому порядку розірвала договір орендної земельної ділянки загальною площею 3,14 га від 03.01.2006р.

На шістдесят першій сесії VII скликання, яке відбулося 07 лютого 2020 року №705- VII про скасування рішення Хлібодарської селищної ради від 20.12.2019р. №678- VII «Про продовження договору ТОВ «Чорномор`є плюс» та було прийняте рішення відповідно до якого з ТОВ «Чорномор`є плюс» продовжити договір оренди земельної ділянки загальною площею 3,14 га для будівництва та експлуатації 5-ти, 10-ти поверхових житлових будинків, магазину та паркінгу від 03.01.2006 року строком на6 місяців, за подальшим укладанням Додаткової угоди до Договору оренди. В Додатковій угоді передбачити орендну плату в розмірі 5% від нормативно-грошової оцінки, що становить 23/41 грн./м.кв. в рік.

За результатами Хлібодарського селищного бюджету Біляївського району за період з 01.07.2018р. по завершальний період 30.12.2019р. було встановлено, що в порушення вимог законодавства України, умов Додаткової угоди до Договору оренди від 19.07.2011р. та від 26.01.2017р. відповідач у повному обсязі не сплачує оренду плату за користування земельною ділянкою, у зв`язку із чим утворився борг перед позивачем за несплачену орендну плату у розмірі 1 041 354,89 грн.

Згідно п. 4 ст. 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. При цьому, зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов`язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статтей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно приписів ст. 96 Земельного кодексу України, земле користувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за додаткової угоди до договору найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст. 762 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України зазначено, що орендна плата – це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з ТОВ «Чорномор`є плюс» заборгованості за несплачену орендну плату у розмірі 1 041 354,89 грн., підлягають судом задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача суму пені у розмірі – 140 198,76 грн.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача 140 198,76 грн. – пені, господарський суд зазначає.

Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов`язання.

У ч.6 ст. 231 ГК України також встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими грошовими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Сплата відповідачем пені передбачена пунктом 3.1 Додаткової угоди до договору, у разі не внесення орендної плати у строки визначені цим договором, справляється пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочених платежів за кожен день прострочки.

Перевіривши розрахунок суми пені, наданий позивачем, господарський суд встановив, що такий розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства, здійснений належним чином, у зв`язку з чим позовні вимоги в даній частині підлягають судом задоволенню в повній мірі.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано, в судові засідання відповідач не з`являвся хоча заздалегідь був повідомлений про дату час та місце судового засідання.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.13, 20 73, 74, 76, 86, 126, 129, 165, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов Хлібодарської селищної ради Біляївського району Одеської області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Чорномор`є плюс” про стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 1 181 553,65 грн. – задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Чорномор`є плюс” (67667, Одеська область, Біляївський район, смт. Хлібодарське, Маяцька дорога, 22; код ЄДРПОУ 32478489) на користь Хлібодарської селищної ради Біляївського району Одеської області (67667, Одеська область, Біляївський район, смт. Хлібодарське, Маяцька дорога, 20; код ЄДРПОУ 05583029) заборгованість по орендній платі за землю у сумі – 1 041 354/ один мільйон сорок одна тисяча триста п`ятдесят чотири/ грн. 89 коп., пеню в сумі – 140 198 /сто сорок тисяч сто дев`яносто вісім/ грн. 76 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 17 723/сімнадцять тисяч сімсот двадцять три/ грн. 30коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Наказ видати в порядку ст.327 ГПК України

Повний текст складено 09 жовтня 2020 р.

Суддя С.Ф. Гут