Рішення № 92095898, 05.10.2020, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2020 справа № 914/1981/20

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Кондитерська фабрика “Східні ласощі”, м. Кропивницький

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Петришина Олега Мироновича, с. Муроване, Пустомитівський район, Львівська область

про стягнення 7 833, 69 грн

Суддя Манюк П.Т.

За участю секретаря Чорної І.Б.

Представники сторін: не з`явилися.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Кондитерська фабрика “Східні ласощі” до Фізичної особи-підприємця Петришина Олега Мироновича про стягнення 23 775, 22 грн.

Ухвалою суду від 07.08.2020 було відкрито провадження у справі № 914/1981/20 за правилами спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи на 07.09.2020.

03.09.2020 на адресу суду представником позивача скеровано заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій він просить стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 15 941, 53 грн, 3% річних від суми боргу в розмірі 407, 93 грн та пені - 2 425, 76 грн. Вказана заява прийнята судом до розгляду.

В судове засідання, яке відбулося 07.09.2020, представник відповідача не з`явився, у зв`язку з чим розгляд справи було відкладено на 21.09.2020, про що останнього було повідомлено в порядку ст. 120, 121 ГПК України.

В судове засідання 21.09.2020 представник позивача не з`явився, однак 18.09.2020 на адресу суду скерував заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 10 000, 00 грн, 3% річних від суми боргу в розмірі 407, 93 грн та пені - 2 425, 76 грн. Вказана заява прийнята судом до розгляду.

Представник відповідача в судове засідання 21.09.2020 не з`явився, причин неявки суду не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав. Розгляд справи було відкладено на 05.10.2020.

В судове засідання 05.10.2020 представник позивача не з`явився, 01.10.2020 на адресу суду надіслав клопотання про розгляд справи без його участі та заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь 5 000, 00 грн основного боргу, 407, 93 грн 3% річних та 2 425, 76 грн пені. Вказана заява прийнята судом до розгляду.

В судове засідання 05.10.2020 представник відповідача в черговий раз не з`явився, причин неявки не повідомив, хоча був повідомлений про дату та час розгляду справи, оскільки ухвали суду, які були скеровані на адресу відповідача зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, на адресу суду не поверталися.

Відповідно до приписів п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи те, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення, суд вбачає наявність підстав для розгляду справи по суті та прийняття рішення, при цьому, згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Позиція позивача.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Кондитерська фабрика “Східні ласощі” (надалі позивач) звернулося в Господарський суд Львівської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Петришина Олега Мироновича (надалі відповідач) про стягнення 7 833, 69 грн (з урахуванням заяв про зменшення позовних вимог).

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на укладений між сторонами у справі договір від 17.10.2019 № 22 купівлі-продажу (надалі договір). Відповідно до п.1.1. договору, позивач визнає відповідача дистриб`ютором з розповсюдження (продажу) на визначеній договором території кондитерських виробів (надалі товар).

Пунктом 2.2. договору встановлено, що позивач передає у власність, а відповідач приймає та оплачує товар, що належить позивачу на момент укладення договору або буде набутий чи виготовлений позивачем у майбутньому, по номенклатурі (асортименту), в кількості та за ціною вказаною в додатках (специфікаціях або накладних), які є невід`ємною частиною цього договору.

На виконання умов договору відповідачу було поставлено позивачем товар згідно накладних: від 31.10.2019 № 12794 на суму 6 553,68 грн. з ПДВ, від 31.10.2019 № 12796 на суму 14 387,85,00 грн. з ПДВ. Всього було поставлено продукції на загальну суму 20 941, 53 грн. з ПДВ.

Згідно п. 7.1. договору сторонами встановлено, що за даним договором відповідач розраховується за кожну партію товару, одержану на умовах даного договору по ціні вказаній у видатковій накладній не пізніше ніж через 21 (двадцять один) календарний день від дати отримання товару, вказаній у товарній (видатковій) накладній, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача.

Відповідач взяті на себе зобов`язання за договором щодо сплати коштів за отриманий товар виконав частково, внаслідок чого у нього виник борг в розмірі 5 000, 00 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем, згідно договору від 17.10.2019 № 22 купівлі-продажу, становить 5 000, 00 грн, яку останній просить стягнути з відповідача на свою користь. Крім, основної заборгованості позивач просить стягнути з відповідача, на підставі ст. 625 ЦК України, 3 % річних в розмірі 407, 93 грн. та на підставі п.п. 8.2 договору, пеню в розмірі 2 425, 76 грн.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву чи письмових обґрунтованих пояснень суду не представив, позовні вимоги не заперечив.

Обставини справи встановлені судом.

Між сторонами у справі був укладений договір від 17.10.2019 № 22 купівлі-продажу. Відповідно до п.1.1. договору, позивач визнає відповідача дистриб`ютором з розповсюдження (продажу) на визначеній договором території кондитерських виробів (надалі за текстом «товар», «продукція»).

Пунктом 2.2. договору визначено, що позивач передає у власність, а відповідач приймає та оплачує товар, що належить позивачу на момент укладення договору або буде набутий чи виготовлений позивачем у майбутньому, по номенклатурі (асортименту), в кількості та за ціною вказаною в додатках (специфікаціях або накладних), які є невід`ємною частиною цього договору. Перелік товару по цьому договору може бути змінено чи доповнено за згодою сторін.

Згідно п. 4.1 договору, продавець зобов`язується передати у власність покупцю передбачений даним договором товар у строк до 5 днів з моменту отримання замовлення від покупця. Точний строк поставки товару і залежності від обсягів партії товару сторони обумовлюється сторонами в замовленні.

На виконання умов договору позивачем було поставлено відповідачу товар згідно накладних: від 31.10.2019 № 12794 на суму 6 553,68 грн. з ПДВ, від 31.10.2019 № 12796 на суму 14 387,85,00 грн. з ПДВ. Всього було поставлено продукції на загальну суму 20 941, 53 грн. з ПДВ.

Пунктом 7.1. договору сторонами встановлено, що за даним договором відповідач розраховується за кожну партію товару, одержану на умовах даного договору по ціні вказаній у видатковій накладній не пізніше ніж через 21 (двадцять один) календарний день від дати отримання товару, вказаній у товарній (видатковій) накладній, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача.

Відповідач взяті на себе зобов`язання за договором по сплаті коштів за отриманий товар своєчасно та в повному обсязі не виконав.

Під час розгляду справи судом, відповідачем було погашено частину суми основного боргу у розмірі 15 941, 53 грн, на підтвердження чого позивачем долучено до матеріалів справи платіжні доручення від 18.09.2020 № 70 на суму 5 000, 00 грн, від 07.08.2020 № 63 на суму 5 000, 00 грн та від 09.09.2020 № 68 на суму 5 941, 53 грн. Враховуючи наведене, представником позивача була подані заяви про зменшення позовних вимог, в якій він просить стягнути з відповідача на свою користь 5 000, 00 грн основного боргу, 407, 93 грн 3% річних та 2 425, 76 грн пені.

Норми права та мотиви з яких виходить суд при ухваленні рішення.

У відповідності із ст. 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно, відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу, одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Враховуючи представлені суду докази погашення відповідачем частини суми основного боргу, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості підлягають задоволенню, та з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість в розмірі 5 000, 00 грн.

Щодо стягнення пені.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, правовими наслідками порушення зобов`язання є зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків.

Частиною 1 статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно пункту 8.2 договору сторони погодили, що за кожний день прострочення платежу і до спливу строку загальної позовної давності, що застосовується до основного зобов`язання (сплати заборгованості за поставлений товар) покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки.

Перевіривши розрахунок пені, судом встановлено, що позивачем пеня розрахована з урахуванням умов договору та розміру заборгованості, наявної в період її нарахування, тому позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 2 425, 76 грн підлягають до задоволення.

Щодо позовних вимог про стягнення трьох процентів річних, то відповідно до 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши розрахунок 3% річних, судом встановлено, що позивачем вони розраховані відповідно до приписів законодавства та наявної заборгованості у період їх нарахування, тому стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 3% річних в розмірі 407, 93 грн.

Пунктами 1, 3 частини 1 статті 129 Конституції України одними з основних засад судочинства визначені рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно із ст. 2 ГПК України, принципами господарського судочинства, є зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, розумність строків розгляду справи. За умовами ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом.

З огляду на вищевикладене, господарським судом були створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції, однак представник відповідача в судові засідання не з`явився, відзиву у справі не подав, позовні вимоги не заперечив, у зв"язку з чим позовні вимоги підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача повністю.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 130, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи – підприємця Петришина Олега Мироновича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Кондитерська фабрика «Східні ласощі» (25014, м. Кропивницький, вул. Руслана Слободянюка, буд. 215, код ЄДРПОУ 35720380) суму в розмірі 9 935, 69 грн, з яких:

- 5 000, 00 грн основного боргу;

- 2 425, 76 грн пені;

- 407, 93 грн 3% річних;

- 2 102,00 грн судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено 08 жовтня 2020 року.

Суддя П.Т. Манюк