Рішення № 92095376, 01.10.2020, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 27/51/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2020 Справа № 908/696/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової С.С. при секретарі судового засіданні Шолоховій С.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Акціонерного товариства Комерційний банк “Приватбанк” (49027 м. Дніпро, а/с 1800, ідентифікаційний код юридичної особи 14360570)

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробничий впроваджувальний центр “ГАНДІКАП” (69000 м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 95-А, ідентифікаційний код юридичної особи 35553411)

до відповідача-2: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_1 )

про стягнення 754 993 грн. 98 коп.

за участю

представника позивача: Якушев С.О., ордер ЗП 047505 від 08.01.2019 р.

представник відповідача-1: Грона Д.С., ордер АР № 1013178 від 27.03.2020 р.

представник відповідача-2: Грона Д.С., ордер АР № 1013643 від 08.04.2020 р.

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство Комерційний банк “Приватбанк” звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробничого впроваджувального центру “ГАНДІКАП” та ОСОБА_1 732 714 грн. 13 коп. заборгованості за кредитом, 4279 грн. 85 коп. заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 18 000 грн. 00 коп. заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.03.2020 позовні матеріали № 908/696/20 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 18.03.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/696/20, присвоєно справі номер провадження 27/51/20. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче провадження призначено на 13.04.2020. Відповідачу, відповідно до ст. 165 ГПК України, у строк до 06.04.2020 запропоновано подати до суду відзив із його документальним обґрунтуванням.

08.04.2020 на адресу Господарського суду Запорізької області надійшла заява б/н від 07.04.2020 (вх. № 7185/0/-08/20 від 08.04.2020) щодо зменшення розміру позовних вимог, мотивуючи тим, що в період з 15.01.2020 по 01.04.2020 відповідачем-1 були здійснені платежі в рахунок погашення боргу перед банком, у зв`язку з чим просить суд стягнути солідарно на користь банку 704127 грн. 73 коп. заборгованості за кредитом, 18 000 грн. 00 коп. заборгованості за відсотками за користування кредитом, 4279 грн. 85 коп. заборгованості за відсотками за користування кредитом, нараховані на прострочену заборгованість.

Крім того, просить постановити ухвалу щодо повернення 428 грн. 80 коп. надмірно сплаченого судового збору.

Заява позивача про зменшення розміру позовних вимог прийнята судом, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 46 ГПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Судом розглядаються зменшені позовні вимоги.

Також, позивач 08.04.2020 надіслав на адресу суду письмові пояснення (вх. № 7178/08-08/20 від 08.04.2020 р.) стосовно заявлених вимог та наголосив, що заява про приєднання до Умов та правил надання послуги «КУБ» підписання Позичальником та ПриватБанком 11.07.2019, шляхом накладання сторонами електронного цифрового підпису (ЕЦП) та електронної печатки. На час накладання ЕЦП та електронної печатки на заяву ЕЦП, електронні печатки були чинними у всіх сторін.

09.04.2020 представник відповідача-1 надіслав на адресу Господарського суду письмовий відзив № 91 від 08.04.2020 (вх. № 7283/08-08/20 від 09.04.2020). Проти заявлених вимог заперечив, просить суд відмовити позивачу у задоволені позову, зазначив, що станом на березень 2020 відповідач-1 оплатив 476624 грн. 63 коп., в зв`язку з чим, залишок заборгованості складає 523375 грн. 37 коп. також зазначив, що заява про приєднання не підписана жодною стороною та не містить печаток, отже позивачем не додано копії кредитного договору, підписаного сторонами, доказів узгодження всіх істотних умов Договору, доказів видачі кредиту та відкриття кредитного рахунку. Крім того, зазначає, що факт підписання договору поруки не доведений позивачем, отже останній не набув права вимоги до відповідача-2, як солідарного боржника. Повідомив суд, що попередній розмір судових витрат, які відповідачем-1 плануються понести у зв`язку з розглядом цієї справи становлять 6 000 грн. 00 коп. на правничу допомогу.

09.04.2020 представник відповідача-2 надіслав на адресу Господарського суду письмовий відзив б/н від 08.04.2020 (вх. № 7282/08-08/20 від 09.04.2020). Проти заявлених вимог заперечив, просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову. Зазначив, що факт підписання договору поруки, як фізичною особою, а не директором відповідача-1 не доведений позивачем, що свідчить про відсутність волевиявлення ОСОБА_1 на укладення Договору поруки, отже останній не набув права вимоги до відповідача-2, як солідарного боржника. Повідомив суд, що попередній розмір судових витрат, які відповідачем-2 плануються понести у зв`язку з розглядом цієї справи становлять 6 000 грн. 00 коп. на правничу допомогу.

Ухвалою суду від 13.04.2020, у зв`язку з запровадженням карантину у країні, підготовче засідання у справі № 908/696/20 відкладено.

28.04.2020 від позивача надійшла відповідь на відзиви відповідачів (вх. № 8499/08-08/20 від 28.04.2020), відповідно до якої зазначено, що відповідачем-1 подані копії платіжних документів, як ті, що стосуються спірного договору, так і такі, що стосуються іншого Договору, також подані два документи за однією транзакцією. Отже розмір заборгованості відповідача-1 є підтвердженим позивачем.

Ухвалою від 12.06.2020 у справі № 908/696/20 призначено підготовче засідання на 08.07.2020.

Ухвалою суду від 08.07.2020, відповідно до Конвенції про захист прав людини і основних свобод, строк підготовчого провадження було продовжено, на підставі ст. 183 ГПК України , підготовче засідання відкладено на 25.08.2020.

25.08.2020 у підготовчому судовому засіданні представник відповідачів -1, -2 звернувся до суду з письмовим клопотанням б/н від 18.08.2020 (вх. № 16121/08-08/20 від 20.08.2020) про призначення у справі судової економічної експертизи.

Ухвалою суду від 25.08.2020 підготовче засіданні на підставі ст. 183 ПК України відкладено на 14.09.2020.

31.08.2020 позивачем подано заперечення (вх. № 16687/08-08/20 від 31.08.2020) щодо клопотання відповідача про проведення судової економічної експертизи.

Відповідачем – 1 подано відповідь (вх. № 17151/08-08/20 від 03.09.2020) на заперечення позивача щодо клопотань відповідача про проведення судової економічної експертизи.

Ухвалою суду від 14.09.2020 судом відмовлено в задоволенні клопотання про призначення у справі судової економічної експертизи. Даною ухвалою на підставі ст. 185 ГПК України, підготовче провадження у справі № 908/696/20 закрито. Справу призначено до розгляду по суті на 23.09.2020

Ухвалою суду від 23.09.2020 року на підставі ст. 216 ч.2 ГПК України оголошено перерву в судовому засіданні до 01.10.2020р.

У судовому засіданні 01.10.2020р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювалося повне фіксування судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Оберіг».

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз`яснено представнику позивача, який прибув в судове засідання, його права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

У судовому засіданні 01.10.2020 представник позивача підтримав позовні вимоги, на підставах, викладених у зменшеній позовній заяві.

Представник відповідачів - 1, 2 заперечив проти задоволення позову, просив суд в позові відмовити, з підстав, викладених у відзивах на позовну заяву.

В засіданні суду 01.10.2020 здійснено безпосереднє дослідження доказів, поданих учасниками спору (ст. 210 ГПК України).

У судовому засіданні 01.10.2020, на підставі статті 217 ГПК України суд закінчив з`ясування обставин та перевірки їх доказами і перейшов до судових дебатів – ст. 218 ГПК України.

Заслухавши представника позивача та відповідачів – 1, 2, після судових дебатів, дослідивши докази, суд вийшов з нарадчої кімнати та згідно ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголосив вступну та резолютивну частини рішення, повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, заслухавши представника позивача та відповідачів – 1, 2, оцінивши надані докази, суд

УСТАНОВИВ:

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ст. 15 Цивільного кодексу України).

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 13, ч. 1, 2 ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Згідно статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України).

Підприємницька діяльність здійснюється суб`єктами господарювання, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

11.07.2019р. Товариством з обмеженою відповідальністю “Науково-виробничий впроваджувальний центр “ГАНДІКАП” систему Інтернет-клієнт-банкінгу було підписано із використанням електронного цифрового підпису Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг «КУБ» (Заява).

Відповідно до Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг Позичальник приєднався до розділу 3.2.8 «Умов та Правил надання банківських послуг» (Умови), тарифів Банку, що розміщені на офіційному сайті АТ КБ «ПРИВАТБАНК», які разом зі Заявою складають Договір приєднання (Кредитний договір) та взяло на себе зобов`язання виконувати умови Договору.

Таким чином, 11.07.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю “Науково-виробничий впроваджувальний центр “ГАНДІКАП” та АТ КБ «ПРИВАТБАНК» було укладено Договір, який за своєю правовою природою є Договором приєднання, та складається із вищевказаних Анкети-заяви та Умов.

Згідно ч. 2. ст. 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалась.

Пунктом 3.2.8.1. Умов визначено, що банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати Клієнту “Кредит КУБ” для фінансування поточної діяльності Клієнта, в обмін на зобов`язання Клієнта з повернення кредиту, сплати відсотків, комісії та ін. винагород в обумовлені цим Договором терміни. Кредитування Клієнта здійснюється в межах встановленого Банком ліміту кредитування, про який Банк повідомляє Клієнта через встановлені канали комунікацій. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячною платежу, порядок їх сплати ) вказуються в Заяві про приєднання по Умов та правил надання банківських послуг (далі Заява). Клієнт приєднується до Послуги шляхом “підписання електронно-цифровим підписом Заяви в системі Приват24 або у сервісі Папка24 або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору. Кредит також може надаватись шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства-продавця за товари та послуги, придбані Клієнтом через Інтернет-платформу ПриватМаркет (https://privatmarket.ua).

Відповідно до пункту 3.2.8.3. Умов надання кредитів у рамках Послуги здійснюється на наступних умовах: Банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати Клієнту терміновий кредит в обмін на зобов`язання Клієнта щодо повернення кредиту, сплати відсотків, комісій та винагород. Відсоткова ставка за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, їх кількість і дати їх здійснення вказуються в Заяві. Заява на приєднання до Послуги в системі Приват24 або у сервісі Папка24 або іншим шляхом підписується електронним підписом, є способом укладання кредитного договору в електронному вигляді.

Позивач зазначає, що згідно Договору ним було виконано свої зобов`язання 11.07.2019, шляхом перерахування коштів в розмірі 1000000 грн. на поточний рахунок відповідача, що підтверджується випискою по рахунку, яка міститься в матеріалах справи.

Пунктом 3.2.8.3.1. Умов передбачено, що повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення Клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у Заяві. Для позичальників, що працюють у сегменті агро-бізнесу, може бути встановлений окремий порядок погашення, що передбачає погашення основного боргу тільки 6 останніх місяців користування кредитом. Банк здійснює договірне списання грошей з поточного рахунку Клієнта в строки і розмірах, передбачених умовами кредитного договору. Остаточний термін погашення заборгованості за кредитом є дата повернення кредиту.

Відповідно до пунктів 3.2.8.5.2. та 3.2.8.5.3. Умов Відповідач взяв на себе зобов`язання оплатити проценти за користування кредитом у вигляді щомісячної комісії згідно з п. 3.2.8.3.2., а також повернути кредит у терміни і в сумах, які встановлено в пунктах 3.2.8.3.1., 3.2.8.5.14., 3.2.8.6.2., а також зазначені в Заяві, шляхом розміщення необхідних для планового погашення внеску коштів на своєму поточному рахунку.

Відповідно до п. 3.2.8.9. Умов за користування кредитом у період з дати списання коштів з позикового рахунку до дат погашення кредиту згідно з пунктами 3.2.8.1., 3.2.8.2., З.2.8.З.. 3.2.8.3.1. цього Договору Клієнт сплачує проценти у вигляді щомісячної комісії в розмірі, зазначеному в п. 3.2.8.3.2.

За змістом п. 3.2.8.3.2. Умов за користування Послугою Клієнт сплачує щомісяця проценти за користування кредитом у вигляді щомісячної комісії в розмірі, що зазначені в п. 1.4 Заяви.

Пункт 3.2.8.9.2. Умов передбачає, що сплата процентів за користування кредитом у вигляді щомісячної комісії, передбаченої пунктом 3.2.8.3.2. Умов, здійснюється в дати платежів, зазначені у Заяві, про що зазначено у п. 3.2.8.3.1.Умов.

Пунктом 1.3. Заяви встановлено, що кредит надається на строк 12 місяців від дня видачі кредиту. Погашення заборгованості здійснюється щомісяця рівними частинами до календарного числа місяця, в який було здійснено видачу коштів (п. 1.5 Заяви).

Згідно з п. 3.2.8.9.1. Умов та відповідно до ст. 212 ЦК України у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених пунктами 3.2.8.5.2. та 3.2.8.5.3. цього Договору, Клієнт сплачує Банку відсотки в розмірі, зазначеному в п. 3.2.8.3.3. цього Договору.

У свою чергу пунктом 3.2.8.3.3. Умов визначено, що при порушенні Клієнтом будь-якого грошового зобов`язання Позичальник сплачує Банки відсотки за користування кредитом у розмірі, встановленому у п. 1.6 Заяви.

Нарахування прострочених відсотків здійснюється щодня, при цьому відсотки розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не враховується (п. 3.2.8.9.7. Умов).

Також, в забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором, 10.07.2019 між АТ КБ “Приватбанк” (Кредитор) та ОСОБА_1 (Поручитель) було укладено Договір поруки № POR1562760808597 (Договір поруки), предметом якого є надання поруки Поручителем перед Кредитором за виконання зобов`язань відповідача – 1, які випливають з Кредитного договору (п. 1.1 Договору поруки).

Відповідно до п. 1.2 Договору поруки, поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за Кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Пунктом 1.5 Договору поруки передбачено, що у випадку невиконання Боржником зобов`язань за Кредитним договором, Боржник та Поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Пункт 4.1 Договору поруки передбачено, що сторони взаємно домовились, що порука за цим договором припиняється через п`ятнадцять років після укладення цього договору.

Відповідачі свої зобов`язання по Договорам не виконали належним чином та у повному обсязі, не повернули отримані кошти для погашення заборгованості, в результат чого заборгованість за кредитом склала 704127 грн. 73 коп., 18 000 грн. 00 коп. заборгованості за відсотками за користування кредитом, 4279 грн. 85 коп. заборгованості за відсотками за користування кредитом, нараховані на прострочену заборгованість.

Позивачем було надіслано відповідачу - 1 повідомлення вих. № J7BZPKUB07QO9 від 06.12.2019 про наявність заборгованості та розірвання кредитного договору, в разі не оплати заборгованості. Однак, відповідь на вказане повідомлення від відповідача матеріали справи не містять.

Посилання відповідачів на те, що вказаного повідомлення до них не надходило, суд не приймає до уваги, оскільки в матеріалах справи міститься роздруківка з трекінгу відправлень, відповідно до якої зазначено, що дане відправлення надійшло на сортувальний центр та було повернуто за зворотною адресою, отже позивачем виконані вимоги щодо досудового врегулювання спору.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідачем 1 неналежно виконувалися прийняті на себе зобов`язання за Кредитним договором в частині повного та своєчасного погашення кредитної заборгованості.

В частині 1 ст. 1054 ЦК України зазначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Статтею 1055 ЦК України встановлено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов`язання, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що до матеріалів справи долучена Заява Позичальника від 11.07.2019 про приєднання до Умов та правил надання послуги „КУБ”. Згідно якої ця Заява та Умови разом складають Кредитний договір між Банком та Позичальником.

У Заяві визначені істотні умови Кредитного договору: Банк надає Клієнту строковий кредит для фінансування поточної діяльності Клієнта в обмін на зобов`язання Клієнта з повернення кредиту, сплати процентів та інших винагород в обумовлені цим Договором терміни; розмір кредиту - 1 000 000 грн.; строк кредиту - 12 місяців з дати видачі коштів Клієнту, яке відбулося 11.07.2019, згідно виписки за рахунком № НОМЕР_2 та копії меморіального ордеру до неї; проценти за користування кредитом - є диференційовані, а саме: пунктом 1.4 Заяви зазначено, що проценти встановлені у фіксованому розмірі у перші 6 місяців - 1,8 % в місяць від початкового розміру кредиту, тобто 18 000 грн., щомісячно нараховуються, а починаючи з 7 місяця - 1,6 % в місяць від початкового розміру кредиту, тобто 16 000 грн. щомісячно нараховуються. Пунктом 1.6 Заяви зазначено, що у випадку порушення строку погашення заборгованості за кредитом, що зазначений в п. 1.5 Заяви, Клієнт зобов`язаний сплатити Банку проценти у розмірі 4 % в місяць від суми простроченої заборгованості ”, тобто встановлено нарахування процентів в розмірі 48 % річних на прострочену заборгованість. Порядок погашення заборгованості за кредитом визначений пунктом 1.5 цієї Заяви та деталізований у Додатку № 1 до цієї Заяви, який має назву „Графік погашення основної суми боргу та процентів за кредитом”.

Пунктом 1.9 Заяви передбачено, що укладення Кредитного договору здійснюється шляхом підписання Клієнтом цієї Заяви шляхом накладення електронного цифрового підпису в системі ,.Приват24 для бізнесу” або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору.

З матеріалів справи слідує, що свої зобов`язання позивач виконав належним чином, надавши відповідачу - 1 грошові кошти, що підтверджується розрахунком заборгованості та випискою по рахунку. Проте, відповідач 1 свої зобов`язання по поверненню кредиту не виконав, в зв`язку з чим сума заборгованості за тілом кредиту склала 704127 грн. 73 коп., 18 000 грн. 00 коп. заборгованості за відсотками за користування кредитом, 4279 грн. 85 коп. заборгованості за відсотками за користування кредитом, нараховані на прострочену заборгованість.

Згідно зі ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Під належним виконанням зобов`язання розуміють виконання належній особі, в належному місці, в належний строк (термін), з додержанням усіх інших вимог і принципів виконання зобов`язань. Якщо учасники зобов`язання порушують хоч би одну з умов його належного виконання, зобов`язання не припиняється, а трансформується (змінюється), оскільки в такому разі на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов`язки у вигляді відшкодування збитків, сплати неустойки тощо. Виконання таких додаткових обов`язків, як правило, не звільняє боржника від виконання зобов`язання в натурі. Лише після того, як сторони здійснять усі дії, що випливають із зобов`язання, воно вважатиметься припиненим.

Виконання, яке припиняє зобов`язання, має бути належним чином оформлене (підтверджене).

Посилання відповідача – 1 на те, що ним сплачено суму боргу в розмірі 476624 грн. 63 коп., а отже залишок заборгованості складає 523375 грн. 37 коп., суд не приймає, оскільки відповідачем – 1 подано платіжні документи, деякі з яких не стосуються спірного Кредитного договору або надаються два документи за однією й той самою транзакцією. Так, платіжне доручення № 508 від 09.08.2019 на суму 101400 грн. у призначенні платежу зазначено про погашення заборгованості за іншим договором „кредитний договір № б/н від 09.08.2019”. 11.08.2019 був здійснений платіж на суму 101400 грн., що Банком враховано. Меморіальні ордери від 10.10.2019 на суми 8 тис. грн. та 40 тис. грн. у призначенні платежів мова йде не про погашення боргу, а про погашення згідно договору банківського обслуговування, тобто за іншим договором. Платіжне доручення № 208 від 15.11.2019 на суму 50 000 грн. - у призначенні платежу мова йде не про погашення боргу, а про переказ коштів між власними рахунками та без жодних інших призначень. Платіжне доручення № 209 від 15.11.2019 на суму 1 203, 34 грн. у призначенні платежу мова йде не про погашення боргу за договором № б/н від 11.07.2019, а про погашення відсотків згідно Кредитного договору № 35553411-КПД-1 від 21.08.2019, тобто за зовсім іншим договором. Крім цього, Відповідач-1 надає суду дві копії платіжних документів за однією й той самою транзакцією — платіжне доручення від 27.01.2020 та меморіальний ордер від 27.01.2020 на суму 15 000 грн. Клієнт надає Банку платіжне доручення про списання коштів зі свого на інший рахунок, а Банк, після здійснення списання коштів з рахунка Клієнта, тобто після виконання платіжного доручення Клієнта, оформлює платіжну транзакцію у вигляді меморіального ордеру. Таким чином, відповідач - 1 рахував дві копії платіжних документів від 27.01.2020 за однією й той самою транзакнією на суму 15 000 грн. і тому Банком врахована сплата Позичальником 27.01.2020, заборгованості лише на суму 15 тис. грн., що й відображено у розрахунку та виписці.

Частиною 1 ст. 546 Цивільного України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтями 553, 554 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Відтак, з огляду на солідарний обов`язок перед кредитором боржника за основним зобов`язанням і Поручителями, Кредитор має право вибору звернення з вимогою до них разом чи до будь-кого з них окремо.

Слід зазначити, що п. 1.3 Договору поруки Поручитель засвідчив, що з умовами Кредитного договору ознайомлений.

Що стосується заперечень відповідачів, викладених у відзивах на позовну заяву про те, що заява про приєднання не підписана жодною стороною та не містить печаток, отже позивачем не додано копії Кредитного договору, підписаного сторонами, доказів узгодження всіх істотних умов Договору, доказів видачі кредиту та відкриття кредитного рахунку та про те, що факт підписання Договору поруки не доведений позивачем, отже останній не набув права вимоги до відповідача-2, як солідарного боржника, суд не приймає, в зв`язку з наступним.

Відповідно до приписів ст. 179 Господарського кодексу України, при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб`єктів, коли ці суб`єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Статтею 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Частиною 2 ст. 184 ГК України зазначено, що укладення договору на основі вільного волевиявлення сторін може відбуватися у спрощений спосіб або у формі єдиного документа, з додержанням загального порядку укладення договорів, встановленого статтею 181 цього Кодексу.

Статтями 203-205, 207, 628, 629, 634, 638, 639 Цивільного кодексу України встановлена насамперед презумпція правомірності правочину, а саме: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину. якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Як вже було встановлено вище, Заява про приєднання до Умов та правил надання послуги „КУБ” підписана ТОВ «Науково-виробничий впроваджувальний центр «ГАНДІКАП» та ПриватБанком 11.07.2019, шляхом накладання Сторонами електронного цифрового підпису (ЕЦП) та електронної печатки.

Так, час накладання ЕЦП з боку ПриватБанка 11.07.2019 о 13:51:54. На час накладання ЕЦП - цей підпис був чинним, в зв`язку з тим, що сертифікат ЕЦП, виданий АЦСК ПАТ КБ „ПРИВАТБАНК” підтверджує строк його дії - з 04.01.2019 до 04.01.2020 включно.

Час накладання ЕЦП та електронної печатки на Заяву разом з Умовами з боку відповідача-1 11.07.2019 о 14:02:21. На час накладання електронної печатки – ця печатка була чинною, в зв`язку з тим, що сертифікат електронної печатки відповідача-1, виданий АЦСК ПАТ КБ „ПРИВАТБАНК” відповідачу-1 підтверджує строк його дії - з 11.07.2019 до 10.07.2020 включно, а час накладання ЕЦП з боку відповідача-1 (його керівником Дудар О.А.) 11.07.2019 о 14:02:21. На час накладання ЕЦП - цей підпис був чинним, бо нижче зазначено, що сертифікат ЕЦП, виданий АЦСК ПАТ КБ „ПРИВАТБАНК” підтверджує строк його дії - з 11.07.2019 до 10.07.2020 включно. Вищевказані обставини підтверджуються листом Об`єкт перевірки: Заява про приєднання до Умов та правил надання послуги „КУБ”, що містить повну та достовірну інформацію, яка підтверджує факт підписання та укладання сторонами і банком Кредитного договору. Крім того, Договір поруки укладений 11.07.2019 р. шляхом накладання Сторонами електронного цифрового підпису. Так, час накладання ЕЦП з боку ПриватБанка 11.07.2019 р. о 13:51:57. Час накладання ЕЦП - цей підпис був чинним, бо нижче зазначено, що сертифікат ЕЦП, виданий АЦСК ПАТ КБ „ПРИВАТБАНК” підтверджує строк його дії - з 04.01.2019 до 04.01.2020 включно. Час накладання ЕЦП на Договір поруки з боку відповідача-2 11.07.2019 о 13:55:09. На час накладання ЕЦП - цей підпис був чинним, що підтверджує сертифікат ЕЦП, виданий АЦСК ПАТ КБ „ПРИВАТБАНК” на ім`я фізичної особи ОСОБА_1 , строк його дії - з 11.07.2019 до 10.07.2020 включно. Вищевказані обставини підтверджуються долученим до позовної заяви листом, який має назву: Об`єкт перевірки: Договір поруки № РОR1562760808597. Цей доказ містить інформацію, яка підтверджує факт підписання та укладання 11.07.2019 між сторонами Договору поруки.

Слід зазначити, що позивачем додано сертифікат відкритого ключа, який засвідчує належність відкритих ключів ЕЦП та електронної печатки, що належать Відповідачам та підтверджують їхні ідентифікаційні дані з зазначенням терміну дії цього сертифікату ЕЦП.

Відповідно до Закону України „Про електронні довірчі послуги” сертифікат відкритого ключа - електронний документ, який засвідчує належність відкритого ключа фізичній або юридичній особі, підтверджує її ідентифікаційні дані та/або надає можливість здійснити автентифікацію веб-сайту.

Відповідно до ст. ст. 5 - 8 Закону України „Про електронні документи та електронний документообіг” електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Відносини, пов`язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України „Про електронні довірчі послуги”. Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України „Про електронні довірчі послуги”. У разі надсилання електронного документа кільком адресатам або його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа. Якщо автором створюються ідентичні за документарною інформацією та реквізитами електронний документ та документ на папері, кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу. Оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред`явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії. Електронна копія електронного документа засвідчується у порядку, встановленому законом. Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством. Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Статтею 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис» встановлено, що електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа. Засіб електронного цифрового підпису - програмний засіб, програмно-апаратний або апаратний пристрій, призначені для генерації ключів, накладення та/або перевірки електронного цифрового підпису; особистий ключ - параметр криптографічного алгоритму формування електронного цифрового підпису, доступний тільки підписувачу; відкритий ключ - параметр криптографічного алгоритму перевірки електронного цифрового підпису, доступний суб`єктам відносин у сфері використання електронного цифрового підпису; засвідчення чинності відкритого ключа - процедура формування сертифіката відкритого ключа; сертифікат відкритого ключа (далі - сертифікат ключа) - документ, виданий центром сертифікації ключів, який засвідчує чинність і належність відкритого ключа підписувачу. Сертифікати ключів можуть розповсюджуватися в електронній формі або у формі документа на папері та використовуватися для ідентифікації особи підписувача; підписувач - особа, яка на законних підставах володіє особистим ключем та від свого імені або за дорученням особи, яку вона представляє, накладає електронний цифровий підпис під час створення електронного документа.

Статтею 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис» зазначено, що електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.

Частинами 1-3 Закону України «Про електронний цифровий підпис» встановлено, що електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб`єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.

За таких обставин, вимоги позивача про солідарне стягнення з відповідачів – 1, 2 суми заборгованості за тілом кредиту склала 704127 грн. 73 коп., 18 000 грн. 00 коп. заборгованості за відсотками за користування кредитом, 4279 грн. 85 коп. заборгованості за відсотками за користування кредитом, нараховані на прострочену заборгованість є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вимога п. 1 ст. 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітися як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь вмотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Таким чином, заперечення відповідачів – 1, 2 спростовуються матеріалами справи та вищевикладеним.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід`ємною частиною «права на суд», адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії (пункти 34, 37 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бурдов проти Росії»).

Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).

З урахуванням наведеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору в розмірі 10896 грн. 11 коп. покладаються на відповідачів солідарно.

Переплачений судовий збір в розмірі 428 грн. 80 коп. підлягає поверненню позивачу, про що винесено відповідну ухвалу.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробничий впроваджувальний центр “ГАНДІКАП” та ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробничий впроваджувальний центр “ГАНДІКАП” (69000 м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 95-А, ідентифікаційний код юридичної особи 35553411) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк “Приватбанк” (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1 Д, ідентифікаційний код юридичної особи 14360570) 704127 (сімсот чотири тисячі сто двадцять сім) грн. 73 коп. заборгованість за наданим кредитом, 18000 (вісімнадцять тисяч) грн. 00 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом, 4279 (чотири тисячі двісті сімдесят дев`ять) грн. 85 коп. заборгованість за процентами за користування кредитом, нараховані на прострочену заборгованість, 10896 (десять тисяч вісімсот дев`яносто шість) грн. 11 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення оформлено та підписано 09.10.2020.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.