
Єдиний унікальний номер справи 235/3686/20
Номер провадження 2-а/235/34/20
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 жовтня 2020 року м. Покровськ
Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у складі:
Головуючого судді Клікунової А. С.,
за участю секретаря судового засідання: Ліпскіс О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції в Донецькій області у зв`язку з діяльністю посадової особи територіального підрозділу Батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
В С Т А Н О В И В :
16.06.2020 року на розгляд суду пред`явлено вказаний адміністративний позов, в якому ОСОБА_1 заявляє вимоги:
- визнати дії відповідача Департаменту патрульної поліції протиправними та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серійний номер ДПО18 № 782013 від 04.06.2020 року;
- закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним. 04.06.2020 року у відношенні ОСОБА_1 старшим інспектором ВБДР батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ управління патрульної поліції в Донецькій області Харченком О.М. складено постанову по справі про адміністративне правопорушення серія ДПО18 № 782013 з інкримінуванням порушення п. 32.1 Правил дорожнього руху, а саме 04.06.2020 року о 15:00 годині в м. Костянтинівка Донецької області на перехресті проспекту Ломоносова з вулицею Абрамова проводив роботи з нанесення дорожньої розмітки без погодження з уповноваженим підрозділом Національної поліції; дії позивача кваліфіковано за ч. 2 ст. 140 КУпАП України; накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340,00 гривень. Постанову позивач вважає незаконною та безпідставною, порушень Правил дорожнього руху ним не допущено. Так, ОСОБА_1 04.06.2020 року приблизно з 10:00 до 15:30 години на виконання своїх трудових обов`язків відповідно до розпорядження Товариства з обмеженою відповідальністю «Красноармійське будівельно-монтажне експлуатаційне управління» (працює водієм) приймав участь у виконання робіт з нанесення дорожньої розмітки по проспекту Абрамова у м. Костянтинівка Донецької області. Під час виконання робіт позивачу було висловлено вимогу інспектором поліції про надання документу на підтвердження погодження з уповноваженим підрозділом Національної поліції робіт із нанесення розмітки на асфальтне покриття дороги. Пояснення ОСОБА_1 про виконання ним робіт як найманим працівником згідно укладеного цивільно-правового договору з ТОВ «Красноармійське будівельно-монтажне експлуатаційне управління» не було враховано поліцейським та винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 140 КУпАП. Позивач вважає, що в оскаржуваній постанові неконкретизоване порушення, оскільки інспектором, ставлячи в провину проведення дорожніх робіт без погодження з уповноваженим підрозділом Національної поліції, не зазначено нормативного акту (документа), який встановлено порядок такого погодження, отримання відповідного дозволу. Оскаржуючи постанову, ОСОБА_1 зазначає, що суб`єктом інкримінованого адміністративного правопорушення взагалі не являється, оскільки відповідальності за ч. 2 ст. 140 КУпАП являються лише посадові особи, які відповідальні за порушення визначеного законодавством порядку погодження з уповноваженим підрозділом Національної поліції проведення робіт на автомобільних дорогах. Разом з тим, позивач виконував трудові обов`язки як найманий працівник, обсяг роботи визначено укладеним між ним та ТОВ «Красноармійське будівельно-монтажне експлуатаційне управління» цивільно-правовим договором, яке, в свою чергу, є підрядником, та саме на замовлення управління комунального господарства м. Костянтинівка і виконувалися дорожні роботи. За таких обставин, ОСОБА_1 вважає, що інспектором порушено ст. 19 Конституції України, ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію», оскільки при винесені оскаржуваної постанови поліцейський діяв не у спосіб визначений законодавством та за межами наділених повноважень. Органи Національної поліції України повинні посилатися на належні докази, які свідчать про вчинення адміністративного правопорушення, перелік яких визначено статтею 251 КУпАП. В свою чергу, інспектором поліції не надано належних доказів вчинення позивачем інкримінованого правопорушення, не встановлено дійсну наявність події адміністративного правопорушення, не з`ясовано наявності вини в діях ОСОБА_1 та чи підлягає останній за виконання своїх службових обов`язків. Позивач вважає, що за відсутності допустимих доказів, всупереч фактичним обставинам, з порушенням вимог ст. ст. 251, 268, 278 - 280 КУпАП, - інспектором винесено неправомірну постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення. В порядку ч. 2 ст. 286 КАС України, ст. 289 КУпАП, - ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом оспорюваних прав (а.с. 1-4).
Ухвалою суду від 22.06.2020 року позовну заяву ОСОБА_1 в порядку ст. 169 КАС України залишено без руху (а.с. 11-12).
22.07.2020 року недоліки позовної заяви ОСОБА_1 усунуто (а.с. 16-17).
Ухвалою суду від 05.08.2020 року за позовом ОСОБА_1 відкрито провадження; відповідно до положень ст. ст. 257, 262 КАС України адміністративна справа призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с. 20).
11.09.2020 року Департаментом патрульної поліції в порядку та строк, передбачені ст. ст. 162, 175 КАС України подано відзив на позовну заяву з викладенням наступних заперечень проти вимог ОСОБА_1 . Так, 04.06.2020 року старшим інспектором ВБДР батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ УПП в Донецькій області Департаменту патрульної поліції Харченком О.М. було виявлено адміністративне правопорушення, а саме в м. Костянтинівка на перехресті проспекту Ломоносова та Абрамова ОСОБА_1 проводив роботи з нанесення дорожньої розмітки без погодження з уповноваженим підрозділом поліції, що є порушенням п. 32.1 ПДР України. Інспектором винесено постанову про притягнення позивача за ч. 2 ст. 140 КУпАП, при цьому останньому роз`яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (ст. ст. 268, 287 – 289, 307 – 309 КУпАП, ст. ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України), а також на виконання Інструкції з оформлення поліцейським матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (затвердж. наказом № 1395 від 07.11.2015 року) до постанову долучено Акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі зі схемою. Відповідач доводи позивача про не врегулювання на законодавчому рівні (відсутність нормативного документу) порядку погодження з уповноваженим підрозділом поліції безпідставними. Так, пунктом 32.1 Правил дорожнього руху передбачено, що з органами Національної поліції узгоджуються питання забезпечення дорожнього руху, передбачені законодавчими актами. При цьому, відповідно до п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України № 198 від 30.03.1994 року «Про затвердження єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони» будівництво споруд, прокладання інженерних комунікацій та виконання інших робіт у межах смуги відчуження автомобільних (позаміських) доріг або червоних ліній міських вулиць і доріг здійснюються в порядку, що визначають відповідно Укравтодор, Держбуд і Держжитлокомунгосп за погодженням з Національною поліцією. Згідно п. 7.1.1 ДСТУ 2587:2010 від «Розмітка дорожня» розмітку на вулично-дорожній мережі наносять відповідно до проектів (схем) організації дорожнього руху, погоджених та затверджених у встановленому порядку. Відповідно до п. 5.5 ДСТУ 8752:2017 «Проект організації дорожнього руху» проект (схема) ОДР підлягає погодженню з уповноваженим підрозділом Національної поліції та затвердженню в установленому порядку. Відповідач, посилаючись на наведені положення нормативних актів, у відзиві на позов акцентує увагу суду, що ОСОБА_1 проводив роботи із нанесення дорожньої розмітки без погодження з органами НП, тому його дії містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 140 КУпАП, санкція якої передбачає відповідальність не тільки посадових осіб, а й громадян. Департаментом патрульної поліції прийнято позицію, що старшим інспектором ВБДР патрульної поліції Харченком О.М. при складанні постанови відносно ОСОБА_1 дотримано вимоги ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст. 52 Закону України «Про дорожній рух», п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», ст. 222 КУпАП п. 4 Розділу І, п. 1, 2 Розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення. За таких обставин, представник відповідача інспектор відділення правового забезпечення батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції Петренко А.В. (уповноважений довіреністю) просить у позові відмовити (а.с. 24-28).
01.10.2020 року ОСОБА_1 подав відповідь на відзив на позовну заяву. Так, позивач повторно висловлює позицію відсутності нормативного документу, яким встановлено порядок погодження з уповноваженим підрозділом поліції проведення будь-яких робіт на автомобільних дорогах, тому підстави для притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 140 КУпАП відсутні. Позивач зазначив, що під час складання оскаржуваної постанови інспектором поліції не вчинялося спроб встановити особу, відповідальну за виконання робіт із нанесення дорожньої розмітки. Фактично такі роботи виконувалися декількома працівниками ТОВ «Красноармійське будівельно-монтажне експлуатаційне управління». В контексті цього зазначено, що про необґрунтованість оскаржуваної постанови може свідчити те, що працівник патрульної поліції до відповідальності притягнув лише позивача, а в діях інших осіб, з якими сумісно виконувалися роботи з нанесення дорожньої розмітки, не було вбачено складу аналогічного правопорушення (а.с. 39-40)
Сторони у судове засідання не з`явилися, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду судового засідання.
Позивач ОСОБА_1 надав заяву про розгляд справи в його відсутність, позовні вимоги підтримано.
Відповідачами Департаментом патрульної поліції, Батальйоном патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ Управління патрульної поліції в Донецькій області участь представників в судове засідання не забезпечено, причини неявки не повідомлено.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України суд розглядає справу в порядку за наявними у справі матеріалами.
Суд, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, - приходить до наступних висновків.
Предметом позову є постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серійний номер ДПО18 № 782013 від 04.06.2020 року за ознаками ч. 2 ст. 140 КУпАП.
Згідно оскаржуваної постанови (копія наявна в матеріалах справи) старшим інспектором ВБДР батальйону патрульної поліції у містах Краматорськ та Слов`янськ управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції Харченко О.М. встановлено, що 04.06.2020 року о 15:00 годині в м. Костянтинівка Донецької області на перехресті проспекту Ломоносова з вулицею Абрамова ОСОБА_1 проводив роботи з нанесення дорожньої розмітки без погодження з уповноваженим підрозділом Національної поліції, чим порушим п. 32.1 Правил дорожнього руху, притягнутий до відповідальності за ч. 2 ст. 140 КУпАП з накладанням стягнення у виді штрафу у розмірі 340 гривень (а.с. 5).
Згідно ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням ПДР його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993р. № 3353, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. № 1306 (далі - ПДР).
Відповідно до п. 1.9. ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно вимог п. 32.1 Правил дорожнього руху з уповноваженими підрозділами Національної поліції узгоджуються: а) розміщення в смугах відведення автомобільних доріг або червоних лініях міських вулиць і доріг та їх штучних спорудах кіосків, павільйонів, рекламоносіїв, пересувних торговельних пунктів, а також на прилеглих територіях, будинках, спорудах - адміністративних приміщень підприємств, установ та організацій; б) умови та порядок руху колон у складі більш як п`яти механічних транспортних засобів; в) порядок буксирування двох і більше транспортних засобів. З органами Національної поліції узгоджуються також інші питання забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачені законодавчими актами.
Диспозиція ч. 2 ст. 140 КУпАП передбачає відповідальність за порушення визначеного законодавством порядку погодження з уповноваженим підрозділом Національної поліції встановлення рекламоносіїв, технічних засобів організації дорожнього руху, проведення будь-яких робіт на автомобільних дорогах, вулицях, залізничних переїздах; розроблення проектної документації на будівництво, реконструкцію і ремонт автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів та об`єктів дорожнього сервісу; здійснення пасажирських перевезень за встановленими маршрутами руху транспортних засобів загального користування. Тобто стаття містить бланкетну (відсильну) норму, тому при притягненні до відповідальності обов`язковому зазначенню підлягають конкретні правові акти, якими встановлено порядок погодження з підрозділом поліції, в даному випадку, проведення робіт на автомобільних дорогах. Всупереч цьому, відповідно до змісту оскаржуваної постанови позивач ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності без зазначення поліцейським в чому конкретно виразилося порушення п. 32.1 ПДР України та без вказівки на нормативний акт.
Суд зазначає, що єдині правила ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 року № 198, які поширюються на автомобільні (позаміські) дороги, міські вулиці і дороги загального користування, залізничні переїзди в межах смуги їх відчуження та червоних ліній і є обов`язковими для їх власників або уповноважених ними органів, організацій, що здійснюють ремонт і утримання дорожніх об`єктів і користувачів, встановлюють визначене коло обов`язків власників зазначених дорожніх об`єктів або уповноважених ними органів, дорожньо-експлуатаційних організацій, користувачів дорожніх об`єктів та спеціалізованих служб організації дорожнього руху. Згідно зазначених Єдиних правил:
- п. 5: власники дорожніх об`єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов`язані: своєчасно і якісно виконувати експлуатаційні роботи відповідно до технічних правил з дотриманням норм і стандартів з безпеки руху;
- п. 6: будівництво споруд, прокладання інженерних комунікацій та виконання інших робіт у межах смуги відчуження автомобільних (позаміських) доріг або червоних ліній міських вулиць і доріг здійснюється в порядку, що визначають відповідно Укравтодор, Держбуд і Держжитлокомунгосп за погодженням з Національною поліцією.
Статтею 16 Закону України «Про автомобільні дороги» вулиці та дороги міст та інших населених пунктів знаходяться у віданні органів місцевого самоврядування і є комунальною власністю. Відповідно до ст. 21 Закону України «Про автомобільні дороги» органи місцевого самоврядування, що управляють функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів відповідають за стан вулиць і доріг міст та інших населених пунктів відповідно до діючих норм, у тому числі щодо безпеки руху транспортних засобів і пішоходів.
Позивач ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 140 КУпАП за порушення п. 32.1 ПДР України за фактом проведення робіт в м. Костянтинівка Донецької області з нанесення дорожньої розмітки без погодження з уповноваженим підрозділом національної поліції.
Адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об`єктивну сторону, об`єкт, суб`єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб`єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
З матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_1 та ТОВ «Красноармійське будівельно-монтажне експлуатаційне управління» укладено цивільно-правовий договір на строк з 10.03.2020 року до 31.12.2020 року, за умовами якого позивачем прийнято на себе зобов`язання виконувати визначений обсяг роботи в якості водія (а.с. 41). Саме в зв`язку із виконанням своїх трудових обов`язків за вказаним договором ОСОБА_1 разом з іншими найманими працівниками ТОВ «Красноармійське будівельно-монтажне експлуатаційне управління» перебував 04.06.2020 року в м. Костянтинівка та виконував дорожні роботи (нанесення розмітки). Умовами даного договору не передбачено обов`язок ОСОБА_1 отримувати дозвіл, або погоджувати проведення дорожніх робіт з органами Національної поліції.
З урахуванням таких фактичних обставин справи, суд зазначає, що ОСОБА_1 не відноситься до кола осіб компетентних та / або уповноважених і відповідальних на погодження з Національною поліцією проведення дорожніх робіт відповідно до Єдиних правила ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони. Таким чином, позивач не є суб`єктом правопорушення, виявленого інспектором ВБДР батальйону патрульної поліції Харченко О.М. та зафіксованого в постанові про накладення адміністративного стягнення серія ДПО18 № 782013.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства по справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» визначено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП; в постанові необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, і зазначити мотиви відмови від інших доказів, на які посилається правопорушник.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні.
Суд, розглядаючи справу, звертає увагу, що в оскаржуваній постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серія ДПО18 № 782013 інспектором поліції в якості доказів, на підставі яких ОСОБА_1 піддано адміністративній відповідальності за ч. 2 ст. 140 КУпАП зазначено: Акт, схему. Зазначені докази до матеріалів справи долучено відповідачем при подачі відзиву на позовну заяву.
В Акті обстеження вулично-дорожньої мережі від 04.06.2020 року інспектором поліції зазначено, що 04.06.2020 року в м. Костянтинівка на перехресті вулиць Абрамова та пр. Ломоносова ОСОБА_1 проводив роботи з нанесення дорожньої розмітки без погодження з уповноваженим підрозділом національної поліції та не огородив місце проведення робіт відповідно до ДСТУ 8749:2017 (а.с. 30). Суд надаючи аналіз даному доказу відмічає, що в Акті обстеження вулично-дорожньої мережі від 04.06.2020 року, окрім недотримання вимог погодження дорожніх робіт з національною поліцією також в провину ОСОБА_1 фактично поставлено порушення норм та стандартів по обладнанню місця проведення робіт, при цьому пункт ДСТУ 8749:2017 знову ж таки не конкретизовано, тобто інспектором поліції чітко сформульовано порушення.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У практиці Європейського Суду з прав людини існує тенденція поступової універсалізації понять «обвинувачення за адміністративним проступком» та «обвинувачення, які мають ознаки злочину» залежно від ступеня їх суспільної небезпеки (рішення у справі «Лутц проти Німеччини», «Отцюрк проти Німеччини»», «Девеєр проти Бельгії»»), отже, адміністративне обвинувачення має бути доведено державою, в особі уповноважених на те посадових осіб, а тому особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не зобов`язана доводити свою невинуватість.
Суд, з огляду на вказане, з урахуванням того, що відповідачами Департаментом патрульної поліції, Батальйоном патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ управління патрульної поліції в Донецькій області не підтверджено обставин, викладених в оскаржуваній постанові доказами, які було враховано як достатні для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, а позивачем спростовано факт скоєння правопорушення, - приходить до переконання, що постанова про накладення адміністративного стягнення серія ДПО18 № 782013 від 04.06.2020 року не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, складена неналежним чином, без врахування всіх обставин справи та підлягає скасуванню.
По суті позовних вимог ОСОБА_1 щодо протиправності дій поліцейського - суд такі доводи позивача оцінює як безпідставні.
Згідно з положенням п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання. На підставі ч. 1 ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, серед іншого, справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 140 цього Кодексу. Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України №1395 від 07.11.2015 року, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення.
При взаємоузгодженому, телеологічному (цільовому) застосуванню вказаних правових норм, слідує висновок, що старший інспектор ВБДР батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції Харченко О.М. мав повноваження на винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення, фактів перевищення ним посадових обов`язків судом не встановлено.
За таких обставин, позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, порушені права піддаються судовому захисту в спосіб скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серія ДПО18 № 782013 від 04.06.2020 року.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Згідно п. 2 ч. 5 ст. 246 КАС України у резолютивній частині рішення зазначається висновок суду про розподіл судових витрат. Приписами ч. 1 ст. 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 9, ч. 2 ст. 140. 258, 268, 276 КУпАП України, керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 244-246, 286 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позовну заяву ОСОБА_1 – задовольнити частково.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ДПО18 № 782013, винесену 04 червня 2020 року старшим інспектором ВБДР батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції Харченком Олександром Миколайовичем у відношенні ОСОБА_1 за ознаками ч. 2 ст. 140 КУпАП, справу про адміністративне правопорушення закрити.
В іншій частині позовних вимог (визнання дій відповідача неправомірними) – відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління патрульної поліції у Донецькій області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок гривень) 80 копійок.
Рішення суду, відповідно до статті 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 КАС України та, відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України, - до Першого апеляційного адміністративного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області. Відповідно до п. 3 розділу VІ «Прикінцеві положення» КАС України (в редакції Закону № 731-IX від 18.06.2020 р.) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином; суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення; суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.
Відомості про учасників справи згідно пункту 4 частини 5 статті 246 КАС України:
- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ;
- відповідач: Департамент патрульної поліції, код ЄДРПОУ 40108646, юридична адреса: м. Київ, вул. Федора Ернста, 3;
- відповідач: Управління патрульної поліції у Донецькій області Батальйон патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ, адреса місцезнаходження: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Магістральна, буд. 20
Дата складання повного тексту судового рішення – 02.10.2020 року.
Суддя:
Судове рішення № 92094634, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області) було прийнято 02.10.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 235/3686/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: