Рішення № 9209167, 15.03.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

15 березня 2010 р.           Справа 14/10-10

Господарський суд Вінницької області у складі: судді Залімського І.Г. при секретарі судового засідання Кучер Р.П., розглянув матеріали справи

за позовом: Приватного підприємства "Сатурн", вул. Пирогова, 166, м. Вінниця, 21008, код 20111256

до: Вінницької міської ради, вул. Соборна, 59, м. Вінниця, 21050, код 25512617

про визнання недійсним п.7 додатку № 3 рішення Вінницької міської ради № 2497 від 04.09.2009

За участю представників сторін:

позивача : Путілін Є.В., адвокат

Жижко Л.В., представник за доручнням

відповідача : Журавський О.А., представник за дорученням

ВСТАНОВИВ :

Приватним підприємством "Сатурн" подано позов про визнання недійсним п. 7 додатку № 3 рішення Вінницької міської ради № 2497 від 04.09.2009 р. "Про затвердження містобудівних та техніко-економічних обґрунтувань, надання погоджень на складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок".

Позов мотивовано тим, що Вінницька міська рада відмовляючи ПП "Сатурн" в затверджені техніко-економічного обґрунтування та в наданні погодження на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої по вул. Ботанічній, 23 у м. Вінниці, орієнтовною площею 0,1416 га, в зв’язку з недотримання останнім ст. 18 Закону України "Про автомобільні дороги", абз. "в" п. 5 ст. 151 ЗК України та отриманням негативного висновку відділу державної автомобільної інспекції м. Вінниці УДАІ УМВС України у Вінницькій області допустила ряд порушень вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст.ст. 26, 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст.ст. 4, 15, 16, 21, 393 ЦК України, ст.ст.12, 123, 124, 151 Земельного кодексу України, ст. 18 Закону України "Про автомобільні дороги", "Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок", затвердженого постановою КМУ від 26.05.2004 р. № 677 "Порядку вибору земельних ділянок для розміщення об’єктів", затвердженого постановою КМУ від 31.03.2004 р. № 427.

Відповідач проти позову заперечує з мотивів викладених у відзиві на позов, зокрема посилаючись на вимоги ст. 18 Закону України "Про автомобільні дороги", ст.ст. 1, 14 Закону України "Про планування і забудову територій", п. 1.3. ДБН В 2.3-5-2001, ст.ст. 12, 83 ЗК України, ст.ст. 10, 24, 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та ст. 19 ЗК України (в ред. 1990 р.).

Розгляд справи неодноразово відкладався в зв'язку з невиконанням сторонами вимог суду щодо надання необхідних для розгляду справи доказів та виникненням необхідності подання сторонами додаткових доказів.

Зокрема ухвалою суду від 16.02.2010 р. розгляд справи було призначено на 15.03.2010 р.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача, посилаючись на обґрунтування викладені у відзиві на позовну заяву, позовні вимоги заперечував.

Представниками позивача та відповідача подано клопотання про незастосування технічної фіксації судового процесу, яке підлягає задоволенню як таке, що не суперечить вимогам ч.7 ст.81-1 ГПК України.

Заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку наданим доказам, в судовому засіданні встановлено наступне.

Пунктом 7 додатку № 3 рішення Вінницької міської ради № 2497 від 04.09.2009 р. "Про затвердження містобудівних та техніко-економічних обґрунтувань, надання погоджень на складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок" Приватному підприємству „Сатурн” було відмовлено в затверджені техніко-економічного обґрунтування та наданні погодження на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої по вул. Ботанічній, 23 орієнтовною площею 0,1416 га, із них площею 0,1065 га для комерційного використання (розміщення тимчасової адміністративної будівлі (офісні приміщення)) з орієнтовною площею забудови 0,0302 га та земельної ділянки для громадського використання (благоустрою) площею 0,0352 га, в зв’язку з недотриманням позивачем ст. 18 Закону України "Про автомобільні дороги", яка встановлює заборону розташування будь-яких об'єктів, будівель та споруд або їх частин у межах “червоних ліній” вулиці, отримання ПП "Сатурн" негативного висновку Відділу державної автомобільної інспекції м. Вінниці УДАІ УМВС України у Вінницькій області та не дотриманням останнім вимог абз. "в" п. 5 ст. 151 ЗК України, яка визначає, що юридичні особи, зацікавлені у вилученні (викупі) земельних ділянок, звертаючись з клопотанням про погодження місця розташування об'єкта до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації, обов'язково, окрім іншого, повинні надати нотаріально засвідчену письмову згоду землевласника (землекористувача) на вилучення (викуп) земельної ділянки (її частини) із зазначенням розмірів передбаченої для вилучення (викупу) земельної ділянки та умов її вилучення (викупу).

Земельний кодекс України, зокрема ст.ст. 123, 124 (в редакції, що діла на час прийняття оскаржуваного рішення) якими регулюються порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування та порядок передачі земельних ділянок в оренду, не визначав підстав для відмови у затверджені містобудівної документації та наданні дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, тому у відповідності до вимог ст.ст. 4, 8 ЦК України суд застосовує Закон, що регулює подібні за змістом правовідносини.

В свою чергу, ч. 11 ст. 123 ЗК України (в редакції, що діла на час прийняття оскаржуваного рішення) визначала, що рішення про відмову в наданні земельної ділянки в користування має містити мотивовані пояснення з посиланням на відповідні положення нормативно-правових актів, затвердженої містобудівної документації та документації із землеустрою.

В оскаржуваному ж рішенні відповідач посилається на порушення Приватним підприємством “Сатурн” ст. 18 Закону України "Про автомобільні дороги", яка встановлює заборону розташування будь-яких об'єктів, будівель, споруд або їх частин у межах “червоних ліній” вулиці.

Разом з тим, дія цього Закону не поширюється на дані правовідносини, оскільки рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради за № 564 від 30.04.1998 р. вирішено надати УДАІ УМВС України у Вінницькій області, Малому підприємству “Сатурн” і Приватному підприємству “Фаетон” дозвіл на проектування і спільне влаштування комплексу тимчасових споруд для реєстрації і обліку транспорту та автостоянки по вул. Ботанічній, для чого було надано земельну ділянку площею 0,55 га в тимчасове довгострокове спільне користування на умовах оренди строком на п'ять років. До того ж, було затверджено договір на право тимчасового спільного користування землею на умовах оренди по зазначеній вище вулиці.

Вказаним рішенням, окрім іншого, було зобов'язано УДАІ УМВС України у Вінницькій області, Мале підприємство “Сатурн” і Приватне підприємство “Фаетон” оформити необхідну вихідну документацію в Управлінні містобудування і архітектури міської ради, розробити проектно-кошторисну документацію, з наступним її погодженням в установленому порядку, та укласти договір з виконавчим комітетом Вінницької міської ради на експлуатацію і обслуговування тимчасових споруд.

На виконання вказаного, 28.05.1998 р. між Вінницькою міською радою, УДАІ МВС України у Вінницькій області, Малим підприємством "Сатурн" та Приватним підприємством "Фаєтон" було укладено договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), відповідно до умов якого Вінницька міська рада надала, а УДАЇ МВС України у Вінницькій області, Мале підприємство "Сатурн" та Приватне підприємство "Фаетон" прийняли в тимчасове користування земельну ділянку за адресою: м. Вінниця, вул. Ботанічна, загальною площею 0,55 га строком на п'ять років для встановлення тимчасових споруд блокопунктів та обладнання майданчика по обліку автотранспорту.

Відповідно ж до проектної документації, узгодженої та зареєстрованої за № ПО від 22.05.1998 р. Управлінням архітектури і містобудування виконавчого комітету Вінницької міської ради, 15.07.1998 р. Управлінням містобудування та архітектури облдержадміністрації видано дозвіл Малому підприємству “Сатурн” за № 12г на виконання будівельних робіт з будівництва комплексу споруд для реєстрації і обліку транспорту та автостоянки.

Актом робочої комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкта для пред'явлення державній приймальній комісії від 30.11.1998 р. було прийнято комплекс споруд для реєстрації і обліку транспорту та автостоянки і зазначено, що будівництво є готовим до пред'явлення державній приймальній комісії.

Комісією, створеною рішенням виконкому Вінницької міської ради від 27.06.1996 р. за № 522, було підписано акт від 28.11.1998 р., який затверджено заступником міського голови 13.01.1999 р., про готовність адміністративного будинку з навісом МРЕО ДАІ по вул. Ботанічній до введення в експлуатацію.

В свою чергу, відповідно до п. 1.1 Статуту Приватного підприємства "Сатурн" останнє створено на базі Малого підприємства "Сатурн" Вінницького обласного військово-патріотичного об'єднання та є правонаступником усіх його майнових та особистих немайнових прав та обов'язків.

Таким чином, суд з огляду на положення ст. 5 ЦК України, де визначено, що акти цивільного законодавства не мають зворотної дії в часі, приходить до висновку, що обґрунтування відповідачем п. 7 додатку № 3 рішення Вінницької міської ради № 2497 від 04.09.2009 р. "Про затвердження містобудівних та техніко-економічних обґрунтувань, надання погоджень на складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок", окрім іншого, вимогами ст. 18 Закону України "Про автомобільні дороги", який набрав чинності 07.10.2005 р., необґрунтоване, оскільки адміністративний будинок з навісом МП "Сатурн" було збудовано та введено в експлуатацію до набрання чинності Законом України "Про автомобільні дороги".

Також, судом не приймаються до уваги і посилання представника Вінницької міської ради на п.1.3. ДБН В 2.3-5-2001 оскільки останні, з врахуванням викладеного вище, також не мають зворотної дії в часі.

Водночас, відповідач в оскаржуваному позивачем рішенні посилається на недотримання ПП „Сатурн” вимог абз "в" п. 5 ст. 151 Земельного кодексу України (в редакції, що діла на час прийняття оскаржуваного рішення), якою зокрема визначено порядок погодження питань, пов'язаних з вилученням (викупом) та вибором земельних ділянок, в тому числі і для будівництва житлового будинку. Цією статтею передбачено, що особи, зацікавлені у виборі (вилученні) земельних ділянок, зобов'язані погодити з власниками землі і землекористувачами та органами державної влади або органами місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями, розміри земельної ділянки, передбачені для її передачі (надання), умови її передачі (надання) з урахуванням комплексного розвитку території, який би забезпечував нормальне функціонування на цій ділянці і прилеглих територіях усіх об'єктів та умови проживання населення і охорону довкілля, а також місце розташування цих земельних ділянок, отримати дозвіл і вимоги на розроблення проекту відведення земельної ділянки та протягом встановленого строку проект відведення земельної ділянки подати на затвердження до відповідного органу.

Частиною ж 7 ст. 151 ЗК України визначено, що склад та зміст вимог щодо відведення земельної ділянки, які надаються уповноваженими органами, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Так, на виконання зазначених приписів Закону постановою Кабінету міністрів України від 31.03.2004 р. № 427 було затверджено "Порядок вибору земельних ділянок для розміщення об’єктів" пункти 1, 2 якого визначають механізм вибору юридичними особами земельних ділянок для розміщення об’єктів. Зокрема, вибір земельних ділянок для розміщення об’єктів на певній території не проводиться у разі, коли: розміщення об’єктів передбачено затвердженим проектом забудови відповідної території, місцевими правилами забудови населеного пункту; будівництво об’єктів здійснено, але проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок не розроблявся; передбачається розширення земельних ділянок без зміни їх цільового призначення та зведення на них будівель і споруд.

Частиною 9 ст. 123 ЗК України визначено, що рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності).

Тобто в даному випадку судом не вбачається необхідності проведення процедури вибору земельної ділянки, оскільки будівництво об’єкту вже здійснено, а з огляду на положення ст.ст. 123, 124 ЗК України та "Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок", затвердженого постановою КМУ від 26.05.2004 р. № 677, мають місце правовідносини щодо затвердження містобудівної документації та надання погодження на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду з приведенням у відповідність розміру земельної ділянки до фактично займаної позивачем.

Разом з тим, враховуючи наведені норми, вилучення земельної ділянки можливе лише після надання погодження на складання проекту землеустрою щодо її відведення та погодження проекту землеустрою державними органами при розгляді Вінницькою міською радою питання щодо надання земельної ділянки в оренду.

До того ж, посилання відповідача у відзиві на позов на вимоги ст. 19 ЗК України (в редакції 1990 р.) якою визначається, що надання земельних ділянок у користування здійснюється за проектами відведення цих ділянок, підтверджують доводи позивача про те, що проект відведення на разі не розроблявся, однак будівництво об’єкту здійснено, внаслідок чого вибір земельної ділянки не проводиться.

Окрім викладеного, судом також не приймаються посилання відповідача в оскаржуваному рішенні факт на отримання позивачем негативного висновку відділу державної автомобільної інспекції м. Вінниці УДАІ УМВС України у Вінницькій області, оскільки отримання такого висновку при розроблені техніко-економічного обґрунтування, відповідно до ДБН А.2.2-3-2004 та розгляді питання про надання погодження на складання проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок не передбачено.

Водночас, суд вважає за необхідне зауважити, що посилання представника Вінницької міської ради, в поясненнях наданих суду, на вимоги наказу Держкомбуду України від 31.01.2002 р. № 24, із відповідними змінами та доповненнями, яким затверджено ДБН "Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження містобудівного обґрунтування" також не спростовують зроблених в ході розгляду справи висновків, оскільки вимоги щодо погодження зазначеного виду містобудівної документації органами ДАІ також не передбачено.

В свою чергу, судом взяті до уваги посилання відповідача у відзиві на позовну заяву на положення ст.ст. 12, 83 ЗК України, ст.ст. 10, 24, 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", однак, з огляду на той факт, що рішення Вінницької міської ради суперечить положенням ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 24 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, яким встановлено, що органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не можуть слугувати підставою для відмови у задоволені позову.

Посилання ж представника відповідача на договір благоустрою, укладений з УДАІ УМВС України у Вінницькій області, також не стосується предмета спору, оскільки як вбачається із наданих до суду сторонами матеріалів земельна ділянка щодо якої порушено питання про її відведення та земельна ділянка надана під благоустрій УДАІ УМВС України у Вінницькій області розташовані в різних місцях вул. Ботанічної.

Положеннями ст. 152 ЗК України визначено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 ЦК України регламентовано, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами ж захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання незаконними рішення органу місцевого самоврядування.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України, у відповідності до ч. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", визнаються незаконними в судовому порядку.

Згідно ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Положеннями ж ст. 4 ЦК України визначено, що основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та Цивільного Кодексу України.

Так, при прийнятті Вінницькою міською радою п. 7 додатку № 3 рішення Вінницької міської ради № 2497 від 04.09.2009 р. "Про затвердження містобудівних та техніко-економічних обґрунтувань, надання погоджень на складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок" були порушені наступні акти цивільного законодавства: ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст. 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст.ст. 123, 124 Земельного кодексу України, "Порядок розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок" затверджений постановою КМУ від 26.05.2004 р. № 677, "Порядок вибору земельних ділянок для розміщення об’єктів" затверджений постановою КМУ від 31.03.2004 р. № 427.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Господарський суд оцінює доказ за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об‘єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об‘єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача стосовно визнання недійсним п. 7 додатку № 3 рішення Вінницької міської ради № 2497 від 04.09.2009 р. "Про затвердження містобудівних та техніко-економічних обґрунтувань, надання погоджень на складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок" є обґрунтована, відповідає обставинам справи та наявним матеріалам, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню відповідно до чинного законодавства та у межах заявлених вимог.

На підставі ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають покладенню на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82-84, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним п. 7 додатку №3 до рішення Вінницької міської ради № 2497 від 04.09.2009 р. "Про затвердження містобудівних та техніко-економічного обґрунтувань, надання погоджень на складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок".

3. Стягнути з Вінницької міської ради (вул. Соборна, 59, м. Вінниця, 21050, код 25512617) 85 грн. (вісімдесят п’ять грн.) витрат на державне мито, 236 грн. (двісті тридцять шість грн.) судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на користь Приватного підприємства "Сатурн" (вул. Пирогова, 166, м. Вінниця, 21008, код 20111256, р/р 26006050245231 Укрсоцбанк м. Хмельницький, МФО 315018).

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення направити сторонам.

Суддя

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 22 березня 2010 р.

віддрук. 3 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу - вул. Пирогова, 166, м. Вінниця, 21008

3 - відповідачу - вул. Соборна, 59, м. Вінниця, 21050