Ухвала суду № 92087077, 08.10.2020, Арбузинський районний суд Миколаївської області

Справа № 467/818/20

2/467/220/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.10.2020 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді – Явіци І.В.

з участю секретаря судового засідання Андросової А.В.

в ході розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Арбузинка цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Універсальна товарна біржа «Нерухомість» про визнання договору дійсним,-

ВСТАНОВИВ :

Вказана надійшла до Арбузинського районного суду Миколаївської області 04 серпня 2020 року.

Ухвалою судді Арбузинського районного суду Миколаївської області від 05 серпня 2020 року у справі відкрите спрощене провадження.

Проте, позивач в судове засідання на 24 вересня 2020 року та на 08 жовтня 2020 року не з`явився, хоча їх про його дату час і місце був повідомлений належно, що підтверджується даними рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень, причин своєї неявки не вказав, будь – яких заяв чи то клопотань, у тому числі й про розгляд справи за їх відсутності, до суду не направляв.

Відповідач і третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору в судове засідання також викликались неодноразово у порядку, встановленому ЦПК України, в судове засідання не прибули, причин цьому не вказали, заяв і клопотань до суду не направляли.

Тому, вирішуючи питання про м можливість розгляду справи за відсутності, зокрема, позивачів, суд виходив із наступного.

За правилами п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Аналогічна за своєю суттю правова норма міститься у ч.5 ст. 223 ЦПК України.

Таким чином, аналіз положень п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України дозволяє дійти висновку, що зучинення процесуальної дії у виді залишення заяви без розгляду у випадку повторної неявки позивача в судове засідання можливе лише за сукупності певних установлених законом умов, а саме :

1)належного повідомлення позивача про час та місце судового засідання;

2)повторної неявки належно повідомленого позивача в судове засідання або ж неповідомлення ним про причини своєї неявки;

3)ненадходження від позивача заяви про розгляд справи за його відсутності;

4)відсутність перешкод для розгляду справи за відсутності позивача.

Тому піддавши аналізу дійсність вказаних обставин у цій справі, суд звертає увагу на наступне.

Так, позивач був двічі належним чином і завчасно повідомлений про дату, час і місце судових засідань, проте, до суду не прибув і причин своєї неявки також двічі не повідомляв.

При цьому, позивач про розгляд справи за його відсутності не подав, такої заяви в його інтересах не було подано і представником.

Але справа не може бути розглянута за відсутності позивача, оскільки відповідач відзив на позов не подав, свого представника в судове засідання не направив, у той час, як з огляду на предмет і підстави позову є потреба у з`ясуванні ряду обставин справи, зокрема, щодо ухилення однієї із сторін договору від його нотаріального, що є, серед іншого, підставою застосування положень ч.2 ст. 47 ЦК України у редакції 1963 року.

Тож, суд вважає наявними і дійсними усі визначені законом обставини, які обумовлюють залишення цього позову без розгляду.

До того ж, суд звертає увагу, що за змістом ч.3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

У своїх рішеннях ЄСПЛ наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Позивач – це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до суду. Як ініціатор судового розгляду справи, позивач насамперед має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права. При цьому визначальними процесуальними обов`язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді справи.

Кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенство права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.

Правила цивільного процесуального закону України встановлюють умови та підстави, які спрямовані на те, щоб учасники судового процесу й, зокрема, суд не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас правила п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України прописують наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження.

Однак, згідно ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

А учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч.3 ст. 13 ЦПК України).

Таким чином, суд, з урахуванням повторної неявки належно повідомленого позивача, відсутності будь — яких відомостей про причини його неприбуття та заяви про розгляд справи за його відсутності, а також неможливості розгляду справи без його участі, приходить до висновку про необхідність залишення позову без розгляду.

Окрім того, суд враховує право відповідача, передбачене п.1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4.ХІ.1950), відповідно до якого кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Водночас, суд переконаний, що залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду у даному випадку не є порушенням його права на справедливий суд, оскільки таке право не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, так як за своєю природою потребує регулювання з боку держави (рішення у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства), а за змістом ч.2 ст. 257 ЦПК України позивач не позбавлений можливості повторно звернутись до суду з такою самою заявою після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.

Судовий збір, сплачений позивачем про подачі цієї позовної заяви не підлягає поверненню їм згідно із п.4 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 257, 258, 260, 261, 263, 352, 353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Універсальна товарна біржа «Нерухомість» про визнання договору дійсним – залишити без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ч.2 ст. 257 ЦПК України він має право повторно звернутись до суду із такою ж самою заявою після усунення умов, що були підставою для залишення її позову без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена учасниками справи, а також особами, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Арбузинський районний суд Миколаївської області протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя І.В. Явіца