Рішення № 92085362, 07.10.2020, Міловський районний суд Луганської області

Справа № 418/2559/20

2-о/418/53/20

РІШЕННЯ

іменем України

"07" жовтня 2020 р. Міловський районний суд Луганської області

у складі: головуючого-судді: Шовкуна В.О.

за участю секретаря: Бутенко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Мілове цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Біловодський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), про встановлення факту смерті у певний час, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту смерті чоловіка - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Луганськ.

Отримані документи не відповідають законодавству України. Встановлення зазначеного факту зумовлене необхідністю отримання свідоцтва про смерть.

Заявник ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, однак просила розглянути справу без її участі.

Представник заінтересованої особи - Біловодського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) - у судове засідання не з`явився, однак подали до суду заяву, у якій просили розглянути справу за їх відсутності.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 293 ЦПК України, дана справа підлягає розгляду у порядку окремого провадження.

Відповідно до копії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 13420 від 21.03.2017 року УСЗН Міловської районної державної адміністрації, заявниця фактично проживає/перебуває/ за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с.3)

Згідно копії свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 виданого 11.09.1999 року, заявниця та ОСОБА_2 одружилися ІНФОРМАЦІЯ_2 . (а.с. 3)

Згідно копії паспорту ОСОБА_2 , останній був громадянином України. (а.с. 2)

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого на тимчасово непідконтрольні території України, а саме у м. Луганськ, ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Знаменка, Кіровоградської області, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Луганськ. (а.с. 24)

Смерть ОСОБА_2 підтверджується копією довідки про причину смерті, яка видана також на тимчасово непідконтрольні території України, згідно якої, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 від набряку мозку, інфаркту мозку. (а.с. 4)

Згідно копії заказу на надання ритуальних послуг, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , було поховано 08.06.2020 року, а салоном - магазином ритуальних послуг « ОСОБА_3 » надавались ритуальні послуги на його поховання. (а.с.5)

Згідно ст. 76 ЦПК України «Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експертів.»

Суд приймає до уваги висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини, зокрема «Лоізіду проти Туреччини», «Кіпр проти Туреччини», а також Молдови та Росії (зокрема, «Мозер проти Республіки Молдова та Росії»), де ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії, ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.

Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території.

Суд оцінює надані документи як докази, на підставі яких можливо встановити наявність факту смерті незважаючи на те, що вони видані на тимчасово непідконтрольній території України і не відповідають встановленому зразку.

Відповідно до п. 8 ч.1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факт у смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Згідно ч.1 ст. 317 ЦПК України вбачається, що заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.

За змістом ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою, 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Державна реєстрація смерті проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання».

Відповідно п.10 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначено, що суди можуть встановити факти реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, народження і смерті, якщо в органах реєстрації актів громадського стану не зберігся відповідний запис чи відмовлено у його відновленні або ж він може бути відновлений лише на підставі рішення суду про встановлення факту реєстрації акту громадського стану».

Факт такої відмови підтверджується листом Біловодського районного відділу ДРАЦС. (а.с.6)

Згідно до п. 13 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд встановлює факт смерті за умовами підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин.

Таким чином, заявником було доведено, що вона є дружиною ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Луганськ, що на непідконтрольній території України, тому її вимоги законні та підлягають задоволенню.

Однак, доказів на підтвердження реєстрації померлого за адресою: АДРЕСА_2 , суду не надано (до позову додано копію сторінок паспорту з реєстрацією місця проживання заявниці), у зв`язку з чим в цій частині вимога задоволенню не підлягає.

Враховуючи, що заявниця не сплатила судовий збір до ухвалення судового рішення у справі, суд вважає за доцільне стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмір 420,40 грн..

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 293,294,315, 317, 259, 263-265 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного суду України №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту смерті у певний час - задовольнити частково.

Встановити факт смерті громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Знаменка Кіровоградської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Луганськ, причина смерті: інфаркт мозку.

В задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір у розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок за наступними реквізитами: Отримувач коштів: УК у Мілов.р-ні/ МІЛОВСЬК Р-Н/22030101, Код отримувача (Код ЄДРПОУ): 36870575, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку: UA368999980313101206000012198, Код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Рішення підлягає негайному виконанню.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня його проголошення до Луганського апеляційного суду, який розташований у м. Сєвєродонецьк Луганської області через Міловський районний суд Луганської області. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: В.О.Шовкун