Рішення № 92085307, 07.10.2020, Лисичанський міський суд Луганської області

Справа № 415/6236/20

Провадження № 2-а/415/406/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2020 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді - Калмикової Ю.О.,

за участю секретаря - Васильєвої В.М.,

за участю представника позивача - Остаповича С.І.,

за участю відповідача - ОСОБА_1 ,

за участю перекладача - Осипової О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Лисичанська в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Луганського прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса Державної прикордонної служби України до громадянки Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_1 про затримання іноземця, з метою ідентифікації,

встановив:

Описова частина

Зміст позовних вимог

07.10.2020 року до Лисичанського міського суду Луганської області надійшли матеріали адміністративної справи за позовом Луганського прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса Державної прикордонної служби України до громадянки Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_1 про затримання іноземця, з метою ідентифікації.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилалася на те, що відповідача було затримано 03 жовтня 2020 року о 15 годині 30 хвилин прикордонним нарядом від відділу прикордонної служби «Троїцьке», в 15 000 м від лінії державного кордону України, на околиці н.п. Троїцьке Луганської області, в межах контрольованого прикордонного району на ділянці відповідальності Луганського прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса, за порушення прикордонного режиму, визначеного вимогами п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 липня 1998 року, відповідальність за яке передбачена ст. 202 КУпАП, а саме: знаходився в контрольованому прикордонному районі без документів, що посвідчують особу.

В подальшому, відповідно до ст. 263 КУпАП, його було затримано в адміністративному порядку на термін до трьох діб з метою установлення особи та з`ясування обставин правопорушення.

Про затримання відповідача повідомлено посольство Ісламської Республіки Афганістан в Україні.

В ході з`ясування обставин правопорушення 05.10.2020 було встановлено, що відповідач 03.10.2020 в складі групи осіб, спільно з громадянами Афганістану ОСОБА_2 та ОСОБА_3 здійснила незаконне перетинання державного кордону з території Російської Федерації на територію України поза пунктами пропуску через державний кордон України на напрямку н.п. Нижня Серебрянка (РФ) - н.п. Залісне (Україна). Своїми діями відповідач порушила вимоги ст.ст. 9, 12 Закону України «Про державний кордон України», відповідальність за, що передбачена ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.

Вивчаючи матеріали справи відповідача можна дійти до висновку, що реалізуючи свої права та свободи, останній міг встановленим порядком потрапити на територію України на постійне чи тимчасове місце проживання, або тимчасово прибути для працевлаштування на визначений термін, як це передбачено законодавством України, законодавством інших держав та міжнародними документами, не завдавши шкоди національним інтересам України. Але знаючи про можливість легально в`їхати, відповідач вибрав найбільш легкий та незаконний спосіб. Знаючи, що під час досягнення своєї мети, він неодноразово буде порушувати та ігнорувати законодавство країн на своєму шляху, відповідач умисно йде на вчинення правопорушень.

Під час перебування в спеціальному приміщенні відділення інспекторів прикордонної служби «Ганусівка» відділу прикордонної служби «Білолуцьк» громадянка Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_1 (зі слів) 06 жовтня 2020 року звернулась до посадових осіб відділення інспекторів прикордонної служби «Ганусівка» відділу прикордонної служби «Білолуцьк» з заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Частиною 2 пункту 4 статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» встановлено, що у разі звернення особи під час її перебування в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, вона продовжує перебувати в зазначеному пункті до остаточного прийняття рішення за заявою.

На підставі викладеного, просив суд затримати громадянку Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зв слів) та помістити її до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні Державної міграційної служби України з метою ідентифікації та до завершення процедури прийняття рішення за заявою про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні строк на 6 (шість) місяців.

Доводи особи, яка подала позов

Позовна заява мотивована тим, що громадянка Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_1 здійснила незаконне перетинання державного кордону з території Російської Федерації на територію України поза пунктами пропуску через державний кордон України на напрямку н.п. Нижня Серебрянка (РФ) - н.п. Залісне (Україна), чим порушила вимоги ст.ст. 9, 12 Закону України «Про державний кордон України», за що передбачена відповідальність ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, а потім надала заяву про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Надходження позовної заяви та інших заяв до суду

07.10.2020 року ухвалою суду про відкриття провадження у справі № 415/6236/20 було відкрито провадження у цій адміністративній справі.

07.10.2020 року ухвалою суду у справі № 415/6236/20 було залучено перекладача.

Представник позивача Луганського прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса, Державної прикордонної служби України - Остаповича С.І. в судовому засіданні підтвердив факти викладені в позовній заяві, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач громадянка Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_1 - проти задоволення позову не заперечувала.

Вислухавши сторони, дослідивши докази по справі, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та зміст спірних правових відносин.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правових відносин, встановлені судом

З матеріалів справи судом встановлено, що згідно з протоколом про адміністративне затримання від 03.10.2020 року, складеного помічником начальника відділу з АЮД ВПС «Троїцьке», підполковником Івановим С.О. громадянка Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_1 затримана о 15.30 годині 03.10.2020 року на термін до трьох діб, з метою з`ясування обставин правопорушення та встановлення особи.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення СхРУ №211051 від 03.10.2020 року, близько 15.30 годин на околиці н.п. Троїцьке Луганської області в межах прикордонного контрольованого району була виявлена та затримана громадянка Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_1 , чим порушила прикордонний режим передбачений п. 7 ПКМУ №1147 «Про прикордонний режим», тобто скоїла правопорушення відповідальність за яке передбачене ст. 202 КУпАП.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення СхРУ №211055 від 05.10.2020 року, близько 15.30 годин на околиці н.п. Троїцьке Луганської області в межах прикордонного контрольованого району була виявлена та затримана громадянка Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_1 за незаконний перетин державного кордону України поза встановленими ПП з РФ до України, чим скоїла правопорушення відповідальність за яке передбачене ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.

Згідно з заявою-анкетою від 06.10.2020 р., громадянка Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_1 просить визнати її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні.

Згідно з листом №11287 від 05.10.2020 р. Луганський прикордонний загін імені Героя України полковника Євгенія Пікуса Державної прикордонної служби України звернувся до Керівника консульського відділу Посольства Ісламської Республіки Афганістан з проханням сприяння у наданні інформації щодо оформлення паспорту громадянина Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з письмовими поясненнями від 05.10.2020 року громадянки Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_1 , її чоловік біля 2х років проживає в м. Одеса, тому вона разом із сином та онукою вирішили потрапити з Росії в Україну. З цією метою приїхали до межі Росії і України в Бєлгородській області де вночі 03.10.2020 року вирішили незаконно перетнути кордон України. В подальшому вони були затриманні прикордонниками.

Мотивувальна частина

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства зобов`язані неухильно додержуватися Конституції України та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено, що іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, - іноземці та особи без громадянства, які в установленому законодавством чи міжнародним договором України порядку в`їхали в Україну та постійно або тимчасово проживають на її території, або тимчасово перебувають в Україні.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 вказаного Закону строк перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні встановлюється візою, законодавством України чи міжнародним договором України.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства в разі незаконного перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України затримуються та в разі, якщо порушення ними законодавства України не передбачає кримінальної відповідальності, повертаються до країни попереднього перебування у встановленому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представника позивача, наданих у судовому засіданні, судом встановлено, що у відповідача відсутні документи, що посвідчують його особу та на підставі яких він може вибути з території України.

Крім того, реалізуючи свої права та свободи, відповідач міг встановленим порядком іммігрувати в Європейські країни, не завдавши шкоди національним інтересам України. Проте вибрав найбільш легкий та незаконний спосіб перетину кордону без належних на це документів.

Відповідно до п. 1 Типового положення про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1110, пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, є державною установою, що призначена для тимчасового тримання іноземців та осіб без громадянства: стосовно яких судом прийнято рішення про примусове видворення за межі України; стосовно яких судом прийнято рішення про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі України, у тому числі прийнятих відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; затриманих ДМС, її територіальними органами та підрозділами на строки та в порядку, передбачені законодавством; затриманих за рішенням суду до завершення розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні.

Згідно з п. 5 вказаного Типового положення іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців з дня фактичного затримання особи.

Строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування не може перевищувати шести місяців з дня фактичного затримання особи. У разі наявності умов, за яких неможливо забезпечити примусове видворення особи у зазначений строк чи прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, такий строк може бути продовжений, але не більш як на дванадцять місяців.

Згідно з п. 12 розділу ІІ Інструкції про порядок утримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 29 лютого 2016 року №141, іноземці та особи без громадянства утримуються в ПТПІ протягом строку, необхідного для виконання постанови адміністративного суду: про примусове видворення з України; затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення з України; затримання з метою ідентифікації та забезпечення передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, але не більш як 12 місяців.

Згідно з ч. 1 статті 289 КАС України за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів:

1) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України;

затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;

взяття іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації;

зобов`язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.

Частиною 2 статті 289 КАС України встановлено, що заходи, визначені цією статтею, також застосовуються адміністративним судом, визначеним частиною першою цієї статті, за позовом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальних органів чи підрозділів, органів охорони державного кордону або Служби безпеки України до іноземців та осіб без громадянства, які до прийняття рішення за заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, вчинили порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, до завершення процедури розгляду цієї заяви.

Оскільки приписи ст. 289 КАС України є спеціальними по відношенню до норми ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», а також прийняті пізніше ніж вказаний Закон, тому в розглядуваному випадку вони користуються пріоритетом у застосуванні.

Згідно з положеннями ч. ч. 11, 13 ст. 289 КАС України строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців.

Умовами, за яких неможливо ідентифікувати іноземця чи особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи, є: 1) відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його ідентифікації; 2) неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи.

Таким чином, у випадку відсутності співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його ідентифікації та неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи, особу може бути затримано на термін шість місяців, строк затримання такої особи може бути продовжено шляхом подачі відповідного адміністративного позову, який подається кожні шість місяців.

Водночас не вирішено питання щодо визнання відповідача біженцем, що потребує значного часу.

На підставі викладеного, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 72-90, 99, 241-246, 289 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Луганського прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса Державної прикордонної служби України до громадянки Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_1 про затримання іноземця, з метою ідентифікації, задовольнити повністю.

Затримати громадянку Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зі слів) та помістити її до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні Державної міграційної служби України з метою ідентифікації та до завершення процедури прийняття рішення за заявою про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні строк на 6 (шість) місяців.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до положень ч. 11 ст. 289 КАС України, за наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців.

Рішення може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду через Лисичанський міський суд шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники судового розгляду:

Позивач: Луганський прикордонний загін імені Героя України полковника Євгенія Пікуса, Державної прикордонної служби України , місцезнаходження за адресою: буд. 58, пр. Перемоги, м. Лисичанськ, Луганська область, 931200, код ЄДРПОУ 14321736.

Відповідач: громадянка Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_1 , місце проживання зі слів за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце перебування: спеціальне приміщення впс «Марківка» Луганського прикордонного загону імені Героя України полковника ОСОБА_4 за адресою: буд. 230А, вул. Центральна, Новопсковський район, Луганська область.

Повний текст судового рішення складено 07.10.2020.

СУДДЯ Ю.О. КАЛМИКОВА