Ухвала суду № 92084828, 06.10.2020, Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 343/172/20

Провадження № 6/350/11/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2020 року селище Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді Максиміва І.В.

з участю секретаря Видойник І.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання старшого державного виконавця Рожнятівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Волощук В.М. про обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

У своєму поданні старший державний виконавець Рожнятівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Волощук В.М., просить тимчасово обмежити боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон до виконання ним зобов`язань згідно виконавчого листа № 343/172/20 виданого Рожнятівським районним судом 21.08.2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 2640 доларів США.

В обгрунтування подання державний виконавець покликається на те, що на виконанні в Рожнятівському районному відділі державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) знаходиться виконавче провадження ВП № 62893569 з виконання виконавчого листа № 343/172/20, виданого Рожнятівським районним судом 21 серпня 2020 року про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 2640 доларів США. На даний час рішення суду не виконане, боржник ОСОБА_1 ухиляється від його виконання, не вчиняє будь-яких дій на виконання рішення суду, тому його слід тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон.

Державний виконавець в судове засідання не з`явилася, однак її неявка не перешкоджає розгляду подання.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою учасників процесу в судове засідання фіксування технічними засобами не проводилось.

Дослідивши матеріали подання, суд вважає, що у задоволенні подання слід відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до положення ст. 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як засіб забезпечення виконання судового рішення.

Суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

З матеріалів подання вбачається, що на виконанні Рожнятівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) знаходиться виконавче провадження ВП № 62893569 (а.с.4) з виконання виконавчого листа № 343/172/20, виданого Рожнятівським районним судом 21 серпня 2020 року про стягнення з ОСОБА_1 , жителя АДРЕСА_1 в користь ОСОБА_2 2640 доларів США.

Після відкриття виконавчого провадження державним виконавцем було направлено запити до реєструючих установ з метою перевірки майнового стану боржника. (а.с.8).

Згідно відповіді наданої Головним управлінням Держгеокадастру в Івано-Франківській області від 25.09.2020, відсутні дані про земельні ділянки зареєстровані на праві приватної власності за боржником (а.с.9).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, вбачається що будь-яке нерухоме майно за боржником не зареєстроване (а.с. 12).

З копії акту державного виконавця від 30.09.2020 вбачається, що при виїзді за наявною в матеріалах виконавчого провадження адресою місця проживання боржника ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 встановлено, що останній за цією адресою відсутній, але фактично проживає. Належного боржнику майна на яке можна б було звернути стягнення не виявлено(а.с. 7).

24 вересня 2020 року старшим державним виконавцем Волощуком В.М. було винесено постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти боржника, що містяться у банківських установах, у межах суми звернення стягнення за виконавчим документом, з урахуванням виконавчого збору, основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів - 79905 грн. 76 коп. (а.с.11).

28 вересня 2020 року старшим державним виконавцем Волощуком В.М. було винесено постанову про арешт майна боржника, якою накладено арешт на все майно боржника, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 (а.с 10).

Відповідно до статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Свобода пересування гарантована ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, частина друга якої передбачає: «Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною». При чому, згідно ч. 3 зазначеної статті на здійснення цього права не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані права не можуть бути об`єктом жодних обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому пакті.

У справі «Гочев проти Болгарії» (рішення від 26 листопада 2009 року) Європейський суд з прав людини сформулював загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що таке обмеження має відповідати одразу трьом критеріям: по-перше, має ґрунтуватися на законі, по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у ч. 3 ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції, і по-третє, знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування). При цьому при вирішенні питання про пропорційність обмеження даного права з метою стягнення неоплачених боргів слід пам`ятати, що таке обмеження може бути виправдано лише тоді, коли воно дійсно сприятиме погашенню заборгованості.

У законодавстві України зазначені правовідносини регулюються статтею 313 ЦК України, відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Це право віднесено у ЦК України до особистих немайнових прав фізичної особи, а саме до особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, порядок вирішення спорів у цій сфері регулюються Законом України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» № 3857-XII.

Відповідно до вимог ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 19 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, виконавець зобов`язаний звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Звертаючись до суду з відповідним поданням державний виконавець зазначив, що ОСОБА_1 свідомо ухиляється від виконання судового рішення, зокрема добровільно не виконує судове рішення про стягнення заборгованості.

Відповідно до ст. 441 ЦПК України суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду за кордон і в`їзду в Україну громадян України» громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, в разі якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням - до виконання зобов`язань.

Оскільки, відповідно до ст. 441 ЦПК України подання розглядається судом негайно, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб, за участю державного (приватного) виконавця, то саме на останнього покладається тягар доказування факту ухилення боржника від виконання судового рішення.

На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об`єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

Про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов`язків у виконавчому провадженні може свідчити, зокрема, утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; ненадання у строк, встановлений виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; несвоєчасна явка за викликом виконавця; неповідомлення виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.

Однак, будь-яких доказів ухилення ОСОБА_1 від виконання рішення суду державний виконавець не надав та суд їх не встановив.

З огляду на наведене, суд вважає, що, оскільки, матеріали справи не містять достатніх та допустимих доказів ухилення ОСОБА_1 від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням суду, тому відсутні підстави для задоволення подання старшого державного виконавця Рожнятівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Волощука В.М. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України.

Керуючись ст. 441 ЦПК України, ст. 33 Конституції України, ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження», ст. 6 ЗУ «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні подання старшого державного виконавця Рожнятівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Волощука В.М. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Максимів І.В.