Рішення № 92082150, 02.10.2020, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/647/20

пр.№ 2-а/464/50/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.10.2020 року м.Львів

Сихівський районний суд м.Львова

суддя Тімченко О.В.

справа № 464/647/20

учасники справи:

позивач ОСОБА_1

відповідач Департамент патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції у Львівській області ДПП

вимоги: визнання протиправними дій та скасування постанови

Обставини справи

Позивач звернувся до Сихівського районного суду м.Львова із позовною заявою в порядку адміністративного судочинства, в якій просить: визнати протиправними дії інспектора патрульної поліції роти № 3 батальйону № 2 УПП у Львівській області патрульного поліції Василів Назарія Степановича при винесенні постанови серії ДП18 № 442486 від 30 січня 2020 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126, ч.1 ст.122 КУАП; скасувати постанову інспектора патрульної поліції роти № 3 батальйону № 2 УПП у Львівській області патрульного поліції Василів Назарія Степановича при винесенні постанови серії ДП18 № 442486 від 30 січня 2020 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126, ч.1 ст.122 КУАП. Покликається, що правил дорожнього руху не порушував та адміністративних правопорушень не вчиняв.

Ухвалою суду від 07 лютого 2020 року позовну заяву залишено без руху з наданням позивачеві строку для усунення недоліків такої.

Ухвалою суду від 19 лютого 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням (викликом). У матеріалах справи відсутні клопотання сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Строк звернення до суду не є пропущеним.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) розділ XII "Прикінцеві положення" ЦПК України доповнено пунктом 3 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину».

Також Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 17 липня 2020 року, пункт 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України викладено в такій редакції: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином».

Даним законом також встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Відповідачем подано відзив на позов (без додатків), який не містить підтверджень надіслання (надання) такого позивачу.

Згідно із ч.ч.3, 4 ст.162 КАС України копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. До відзиву додаються документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Про зазначений обов`язок відповідача було вказано в ухвалі про відкриття провадження у справі від 19 лютого 2020 року.

Оскільки відповідачем як суб`єктом владних повноважень зазначені вимоги закону дотримані не були, а тому суд не приймає такий до уваги.

На підставі п.10 ч.1 ст.4 та ч.9 ст.205 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження без фіксування судового процесу технічними засобами згідно з вимогами ч.4 ст.229 КАС України.

Мотиви та висновки суду

Інспектором УПП у Львівській області Василівим Н.С. 30 січня 2020 року винесено постанову серії ДП18 № 442486, якою на позивача ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122, ч.1 ст.126 КУАП.

Даною постановою встановлено, що ОСОБА_1 30 січня 2020 року о 22.15 год на перехресті вул.С.Бандери-Професорська в м.Львові, керуючи автомобілем марки «Опель» номерний знак НОМЕР_1 , не виконав вимоги дорожнього знаку 4.1 «Рух прямо» та здійснив рух праворуч, а також не пред`явив на вимогу поліцейського свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чим порушив п.п.2.4, 8.4г Правил дорожнього руху України.

Згідно з вимогами ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У ст.ст.72-76 ЦПК України визначено поняття доказів, їх належність, допустимість, достовірність та достатність.

Незважаючи на зазначене, суб`єктом владних повноважень - патрульною поліцією не було подано в порядку, визначеному ст.ст.162, 269 КАС України, жодних доказів недотримання позивачем вимог дорожнього знаку та непред`явлення на вимогу поліцейського свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.

Позиція щодо застосування норм права при розгляді справі щодо притягнення до адміністративної відповідальності у постанові Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі № 463/1352/16-а. За ч.2 ст.36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом, а у ч.5 ст.242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У даній постанові встановлено, що оцінюю чи оскаржувану постанову на предмет її обґрунтованості (п.3 ч.2 ст.2 КАС України), суд має констатувати, що працівником Національної поліції факт вчинення правопорушення, в якому звинувачено позивача, жодним чином не зафіксовано та не підтверджено жодним допустимим й належним доказом, що міг бути забезпечений для такого роду порушень правил дорожнього руху. Отже, відповідачем у своїй діяльності порушені принципи всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин, оскільки при розгляді справи було застосовано спрощений підхід, а саме: обґрунтування вини сформовано лише на одних даних сприйняття співробітників поліції, з яких неможливо визначити наявність або відсутність правопорушення, тобто без застосування будь-яких інших фактів, які б підтверджували наявність або відсутність вини певної особи (показання свідків, відеофіксація тощо). Наявність лише постанови про притягнення до відповідальності не дає підстав стверджувати про допущення позивачем порушень Правил дорожнього руху України в той день та час, оскільки зазначені твердження не знайшли обґрунтування під час розгляду справи. У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

З урахуванням викладеного при розгляді даної справи суб`єктом владних повноважень, на якого покладено процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, не підтверджено недотримання позивачем Правил дорожнього руху України, а відповідно судом факту вчинення ним правопорушень за ч.1 ст.122, ч.1 ст.126 КУАП з урахуванням, що всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст.62 Конституції України), не встановлено.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КУАП за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З огляду на встановлені судом обставини, враховуючи відсутність достатніх та належних доказів в підтвердження правомірності оскаржуваної постанови, суд приходить до висновку, що прийняте рішення (постанова) про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є необґрунтованим, прийняте без повного та об`єктивного з`ясування усіх обставин справи, а тому підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.

Вимоги позивача про визнання протиправними дій інспектора патрульної поліції не підлягають до задоволення з огляду на положення ч.3 ст.286 КАС України, якими передбачено конкретний перелік рішень, які може прийняти суд за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Установлені обставини справи свідчать про необхідність часткового задоволення позову. Відомості, які б спростовували даний висновок суду, відсутні.

Розподіл судових витрат

Згідно із ч.5 ст.139 КАС України судові витрати належить віднести на рахунок держави.

Керуючись ст.ст.241-246, 286 КАС України, суд

у х в а л и в :

Позов задоволити частково.

Постанову серії ДП18 № 442486 від 30 січня 2020 року скасувати, а справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.122, ч.1 ст.126 КУАП закрити.

Відмовити у частині позовних вимог про визнання протиправними дій інспектора патрульної поліції.

Рішення може бути оскаржено згідно з ч.4 ст.286 КАС України протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду з урахуванням Перехідних положень КАС України. У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, ухвалення рішення, винесеного без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), суд підписує рішення без його проголошення.

Рішення набирає законної сили в порядку ст.272 КАС України.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1

відповідач Департамент патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, код ЄДРПОУ 40108646, м.Львів, вул.Перфецького, 19

Повне судове рішення складено та підписано 02 жовтня 2020 року, що є датою його ухвалення в порядку письмового провадження - ч.5 ст.250 КАС України.

Суддя О.В.Тімченко