Постанова № 9207975, 30.03.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 березня 2010 року           15:18           № 2а-11255/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Власенкової О.О., при секретарі судового засідання Чернишевій О.В. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомРегіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України в місті Києві (далі – позивач)

до відповідачаПриватного підприємця - ОСОБА_1 (далі – відповідач)

простягнення фінансових санкцій (штрафу) у розмірі 15416,34 грн., ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач – Регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до відповідача – Приватного підприємця ОСОБА_1, в якій просить стягнути штрафні санкції у розмірі 15416, 34 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач порушив вимоги статей 11,15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів (далі - Закон).

На підставі виявлених порушень позивачем прийнято рішення про застосування щодо відповідача фінансових санкцій в розмірі 1700 грн. та 13 716 грн. Однак, відповідач фінансові санкції добровільно не сплатив.

Відповідач заперечення на позов не надав, в судове засідання представника не направив, направлена за адресою, яка зазначена у позові поштова кореспонденція повернулася до суду з поміткою "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України в судовому засіданні 30 березня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у місті Києві проведено перевірку магазину Приватного підприємця ОСОБА_1, розташованого за адресою: м.Київ, вул. Озерна, 8.

При здійснені перевірки виявлені порушення статей 11, 15 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” та пункту 20 постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2003 року N 567 «Про запровадження марок акцизного збору нового зразка з голографічними захисними елементами для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів», зокрема, встановлено:

- факт зберігання, з метою реалізації, алкогольних напоїв без марок акцизного збору;

- факт реалізації алкогольних напоїв (у період з 04 жовтня по 30 жовтня 2008 року) без наявності ліцензії.

За результатами перевірки позивачем складено Акт від 02 червня 2009 року №261592/0550/32-112. З Актом перевірки, у якому зафіксовані вказані порушення, ознайомився та отримав примірник ОСОБА_1, що підтверджується відміткою про ознайомлення з актом перевірки

На підставі висновків Акту перевірки позивачем прийняті наступні рішення про застосування фінансових санкцій:

- від 12 червня 2009 року № 261152/32-1120386 за порушення статті 11 Закону, застосовано штраф у розмірі 1700 грн.;

- від 12 червня 2009 року № 261150/32-1120387 за порушення статті 15 Закону, застосовано штраф у розмірі 13716, 34 грн.

Зазначені рішення про застосування фінансових санкцій у відповідності до вимог чинного законодавства надсилались відповідачу поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення, однак вказане відправлення (згідно реєстру рекомендованої кореспонденції від 16 червня 2009 року) було повернуто з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання». На виконання вимог Інструкції про порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону, що затверджена наказом ДААК ДПА України від 08 липня 2003 року № 80, позивачем складено акт від 17 липня 2007 року № 1/32-124 про неможливість вручення рішень про застосування фінансових санкцій від 12 червня 2009 року № 261152/32-1120386, № 261150/32-1120387, а рішення розміщені на дошці оголошень.

На дату подання позовної заяви штрафні санкції до Державного бюджету за виявлені правопорушення відповідачем не сплачено.

Доказів оскарження вказаних рішень в судовому порядку та їх скасування суду не надано.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до Закону України "Про державну податкову службу в Україні" на ДПА України, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі та державні податкові інспекції в містах з районним поділом покладено виконання такої функції як проведення роботи по боротьбі з незаконним обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів, веденням реєстрів імпортерів, експортерів, оптових та роздрібних торговців, місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, участю у розробленні пропозицій щодо основних напрямів державної політики і проектів державних програм у сфері боротьби з незаконним обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів, організацією виконання актів законодавства у межах своїх повноважень, здійсненням систематичного контролю за їх реалізацією, узагальненням практики застосування законодавства, застосуванням у випадках, передбачених законодавством, фінансових санкцій до суб'єктів підприємницької діяльності за порушення законодавства про виробництво і обіг спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, здійсненням заходів по вилученню та знищенню або передачі на промислову переробку алкогольних напоїв, знищенню тютюнових виробів, що були незаконно вироблені чи знаходилися у незаконному обігу.

Закон України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.

Відповідно до статті 11 Закону алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного збору в порядку, визначеному законодавством.

Пункт 12 постанови Кабінету Міністрів України від 30 липня 1996 № 854 “Про затвердження Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями” встановлює, що зберігання та реалізація алкогольних напоїв, крім алкогольних напоїв з вмістом спирту етилового від 1,2 до 8,5 відсотка об'ємних одиниць, вироблених в Україні, дозволяється тільки за наявності марки акцизного збору встановленого зразка на пляшці або на іншій тарі згідно із законодавством.

Згідно з пунктом 20 постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2003 року № 567 “Про запровадження марок акцизного збору нового зразка з голографічними захисними елементами для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів”:

          - марки наклеюються виробниками на кожну пляшку, пачку (упаковку) у такий спосіб, щоб вони розривалися під час відкупорювання (розкривання) виробів;

          - для алкогольних напоїв вітчизняного виробництва використовуються лише марки, які відповідають виду продукції та місткості тари;

- алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог цього Положення або марками, що не відповідають виду продукції та місткості тари та/або не видавалися безпосередньо виробнику (імпортеру) зазначеної продукції, вважаються немаркованими.

Абзац 13 частини 2 статті 17 Закону передбачає відповідальність за зберігання, транспортування, реалізацію фальсифікованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного збору встановленого зразка або з підробленими марками акцизного збору у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товару, але не менше 1 700 гривень.

Викладене свідчить, що на зберіганні з метою реалізації алкогольні напої можуть знаходитись лише за наявності марок акцизного збору встановленого зразка, що порушено відповідачем.

Частиною 10 статті 15 Закону передбачені вимоги щодо здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями суб’єктами підприємницької діяльності всіх форм власності, в тому числі її виробниками, за наявності у них відповідних ліцензій.

Абзацом 5 частини 2 статті 17 Закону передбачено, що до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів в разі здійснення оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій у розмірі 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1 700 гривень.

Частиною 1 статті 17 Закону передбачено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Відповідно до частини 2 статті 17 Закону до суб’єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів.

Штрафи спрямовуються до бюджету згідно з чинним законодавством (частина 3 статті 17 Закону).

Рішення про стягнення штрафів приймаються органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції визначеної законами України (частина 4 статті 17 Закону).

У разі невиконання суб'єктом господарювання рішення органів, сума штрафу стягується на підставі рішення суду (частина 5 статті 17 Закону).

Дії органів, які мають право контролю за реалізацією норм цього Закону, можуть бути оскаржені в місячний термін у судовому порядку.

Пунктом 10 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 червня 2003 року № 790, також передбачено, що у разі невиконання суб'єктом підприємницької діяльності рішення про застосування фінансових санкцій протягом 30 днів після його отримання сума санкцій стягується на підставі рішення суду.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідачем не спростовано позовні вимоги позивача та не надано доказів визнання протиправними і скасування рішень щодо застосування до нього штрафних санкцій, а тому суд вважає обґрунтованими позовні вимоги про стягнення цих штрафних санкцій.

Відповідно до частини 2 та частини 4 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (03179, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) до Державного бюджету України (р/р 31118106700009, одержувач –РВДК у Святошинському районі м. Києва, код одержувача 26077945, МФО 820019, код платежу 21081100) фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 15416, 34 грн. (п`ятнадцять тисяч чотириста шістнадцять гривень 34 копійки).

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.

          Суддя                                                                                 О.О. Власенкова