Рішення № 92078462, 07.10.2020, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/7174/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2020 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Гордійчук І.О.

секретар судового засідання Трохимчук В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови серія ДП18 №546410 від 01.04.2020року про притягнення до адміністративної відповідальності,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Рівненського міського суду Рівненської області з позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серія ДП18 №546410 винесену 01.04.2020 року щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ч.2 ст.122, ст.125 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення просить закрити.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 01.04.2020 року о 09 год. 40 хв. ОСОБА_1 рухаючи по вул.Костромська у м.Рівне на автомобілі марки Ford Escort ТОВ «Управління малої механізації», д.н.з. НОМЕР_1 , був зупинений працівником патрульної поліції, а саме поліцейським роти №2 батальйону УПП в Рівненській області ДПП молодшим лейтенантом поліції Головатим В.А. Постанову серія ДП18 №546410 від 01.04.2020 р. вважає необґрунтованою та такою, що не відповідає дійсності. Позивач заперечує проїзд на заборонений сигнал світлофору та зазначає, що проїхав по вул.Костромській на зелений сигнал світлофора, на позначку секундоміра - 3, що не суперечить пдр України. Окрім того позивач зазначає, що надавав пояснення стосовно відсутності заднього бампера, а саме, що мав встановити задній бампер на автомобіль на СТО, куди поїхав після судового засідання, яке було призначено на 10 год. в Господарському суді Рівненської області. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, патрульним поліції ОСОБА_2 не було належним чином досліджено всі обставини справи. Оскаржувана постанова не містить посилань на жодні належні та допустимі докази, зокрема показання свідків, технічні прилади та засоби, посилання на офіційні документи, на підставі яких поліцейським зроблено висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення. У заяві від 10.08.2020 року позивач зазначив, що доказ у вигляді трьох відео файлів (відеозаписів) та фото, є неналежними доказами, оскільки оскаржувана постанова не містить посилання на технічний засіб та самі відео файли не є суцільним відеозаписом, а вибірково надані представником відповідача.

Представником відповідача 19.06.2020 року подано до суду відзив на адміністративний позов. Проти задоволення позову представник відповідача заперечує у повному обсязі, з наступних підстав. Позивач не зупинив свій транспортний засіб у місця визначеному пунктом 8.10 пдр України, що зафіксовано на 35 хв.56 с. відеозапису №20200401191852000097. Позивач правомірно притягнутий до адміністративної відповідальності. Незаконність встановлення чи знаходження світлофору не встановлена жодним рішенням суду. З відеозапису №20200401191852000097 та фотоматеріалів видно, що на транспортному засобі Ford Escort д.н.з. НОМЕР_1 відсутній задній бампер. Також відповідач спростовує твердження відповідача, щодо надання пояснень поліцейському з приводу відсутності бампера. Представник відповідача зазначає, що поліцейським було виявлено порушення пдр України та винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення, обставини на які посилається позивач у позовній заяві є надуманими, та такими, що не відповідають дійсності, жодними доказами не підтверджені.

Окрім того, представником відповідача викладено заперечення проти доводів позивача у заяві від 18.08.2020 р. Представник відповідача зазначає, що поліцейським було вірно застосовано санкцію статті щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності та оскаржувана постанова містить посилання на технічний пристрій, на який проводився відеозапис ВК-00089. Оскільки бланк постанови не містить пункту відповідно в якому потрібно зазначити технічний пристрій за допомогою якого здійснювалася відеофіксація, поліцейський зазначив серію та номер портативного відео реєстратора, який був закріплений на форменному одязі (бодікамери) в місці, де запис буде добре видно.

Позивач у судове засідання не з`явився, про час, місце та дату судового засідання повідомлявся належним чином, подавши до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час, місце та дату судового засідання повідомлявся належним чином.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 14.05.2020 року відкрито провадження у вищезазначеній справі та призначено до розгляду у судовому засіданні з викликом сторін.

У відповідності до ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Постановою про адміністративне правопорушення серії ДП18 №546410 від 01.04.2020 року, встановлено, що водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Ford Escort д.н.з. НОМЕР_1 01.04.2020 року о 09 год. 35 хв. в м.Рівне по вул.Костромська виїхав та проїхав на заборонений сигнал світлофора жовтого кольору, а також керував транспортним засобом що має механічну несправність, з якими відповідно до встановлених правил його експлуатація забороняється, а саме відсутній задній бампер (задній захисний пристрій), чим порушив пункт 8.7.3.ґ та 31.4.7.е пдр, адміністративне правопорушення за дане порушення передбачена частиною 2 статті 122 та ст.125 КУпАП, внаслідок чого поліцейським на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, у розмірі 425 грн.

Відповідно частини 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до пункту 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306(надалі - Правила дорожнього руху), учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил,а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до частини 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно пункту 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах по деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про Національну поліцію", у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

В розумінні статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Слід зазначити, що оскаржувана постанова не є беззаперечним доказом вчинення позивачем правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Згідно положень ч.1,2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною 2 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність, в тому числі, і за проїзд на забороняючий сигнал світлофора.

Статтею 125 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за інші порушення правил дорожнього руху, крім передбачених статтями 121-128, частинами першою і другою статті 129, статтями 139 і 140 цього Кодексу.

Стягнення в таких випадках накладається в порядку вимог ст.36 ч.2 цього кодексу.

За змістом п. 31.4.7 «е» ПДР забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством у випадку відсутності передбаченого конструкцією бамперу або заднього захисного пристрою, грязезахисних фартухів і бризковиків.

Згідно п.31.5 ПДР України у разі виникнення в дорозі несправностей, зазначених у пункті 31.4 цих Правил, водій повинен вжити заходів для їх усунення, а якщо це зробити неможливо - рухатися якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту, дотримуючись запобіжних заходів з виконанням вимог пунктів 9.9 і 9.11 цих Правил.

Текст постанови містить інформацію про службовий технічний пристрій, за допомогою якого здійснено відео фіксацію порушення позивачем ПДР України.

Відповідачем до письмового відзиву оптичний диск, на якому міститься відеозапис, виконаний на відеореєстратор, реквізити якого зазначені у зазначеній у постанові.

При цьому, суд виходить з того, що відеозаписом подій 01.04.2020 р., який наданий суду як доказ, спростовуються обставини справи, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення і відповідно в постанові про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, і підтверджуються доводи позивача про те, що він почав рух по перехрестю на зелений сигнал світлофора (дозволяє рух) і жовтий сигнал світлофора змінився вже в той момент, коли автомобіль позивача знаходився безпосередньо на перехресті, можливості зупинити автомобіль, не вдаючись до екстренного гальмування без створення перешкод іншим учасникам.

Суд вважає, що в даному випадку дії позивача відповідали вимогам п.8.11 ПДР, адміністративне правопорушення не було вчинено і він не був в ньому винний.

Звернувши увагу на дану обставину, суд враховує позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 26.07.2019 по справі№751/4088/17. Згідно з даним рішенням ВС зробив висновок, що водій діяв згідно з нормами ПДР і повинен був продовжити рух, незалежно від сигналу світлофора на виїзді, щоб не створювати аварійну ситуацію. Також суд зазначає, що з урахуванням дорожньої обстановки, водій не зміг би зупинити транспортний засіб перед стоп-лінією, не вдаючись до екстреного гальмування, тому водій продовжив рух далі на жовте світло світлофора, забезпечуючи при цьому безпеку дорожнього руху, що відповідає вимогам ПДР.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. 16.8 ПДР, водій, який виїхав на перехрещення проїзних частин згідно із сигналом світлофора, що дозволяє рух, повинен виїхати у наміченому напрямку незалежно від сигналів світлофора на виїзді.

Як вже було зазначено, сигнал світлофору змінився в момент перетинання стоп лінії, а отже адміністративне правопорушення в діях позивача відсутнє.

Аналогічної позиції дотримується Верховний суд у своїх рішеннях у справах №№ 183/2042/17 (провадження №К/9901/17314/18) від 25 липня 2018 року, 552/5623/16-а (провадження №К/9901/2929/18 ) від 31 липня 2018 року.

На відеозаписі наданому відповідачем вбачається, що автомобіль Ford Escort д.н.з. НОМЕР_1 рухався з відсутнім заднім бампером.

Однак, із долучених позивачем доказів: договору №3 від 31.03.2020 року та акту виконаних робіт від 02.04.2020 року вбачається, що виконавцем було здійснено ремонт заднього бампера автомобіля марки Ford Escort д.н.з. НОМЕР_1 . Тобто позивач діяв у повній відповідності до пункту 31.5 (абзац другий) Правил дорожнього руху України.

Таким чином відсутня вина позивача у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, як обов`язкова умова для притягнення до адміністративної відповідальності.

Фактичні дані, які містяться в постанові про адміністративне правопорушення не дають можливості встановити наявність порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху, і відповідно, наявність адміністративного правопорушення, доводи позивача, якими він заперечує правомірність складеної постанови відповідачем не спростовані, таким чином, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

Частиною 3 статті 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Приписами ч. 1 ст. 143 КАС України визначено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішення, постанові або ухвалі.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про необхідність стягнення на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції, витрати пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 420,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9,19,77,241-246,255,295 КАС України, суд,-

в и р і ш и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови серія ДП18 №546410 від 01.04.2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності задовольнити.

Постанову у справі про адміністративне правопорушення Серії ДП18 №546410 від 01.04.2020 року винесену інспектором роти №2 батальйону УПП в Рівненській області Департаменту патрульної поліції, молодшим лейтенантом поліції Головатим Вадимом Андрійовичем, про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого частиною ч.2 ст.122 та ст.125 КУпАП - скасувати. Закрити справу про адміністративне правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов`язані за сплатою судового збору у розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду або через Рівненський міський суд Рівненської області (відповідно до п.15.5 розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону № 2147 - VIII від 03 жовтня 2017 року) протягом десяти днів з дня його проголошення.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_2 .

Відповідач Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції, м.Рівне, вул.С.Бандери 14а, код ЄДРПОУ 40108646.

Суддя І.О.Гордійчук