Ухвала суду № 92077858, 07.10.2020, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/1513/20

Провадження № 1-кп/539/259/2020

У Х В А Л А

іменем України

07 жовтня 2020 року Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

в складі: головуючого судді - Іващенка Ю.А.,

при секретарі - Карпенко Т.П.,

з участю : прокурора - Огороднійчука Л.М.,

захисника - Яковенка Г.М.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисника Орленка Р.Е.,

обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Лубни Полтавської області матеріали кримінального провадження №12020170260000174 по обвинуваченню ОСОБА_1 за ч.2 ст.307 КК України, ОСОБА_2 за ч.2 ст.307, ч.1 ст.309 КК України, ОСОБА_3 за ч. 2 ст.307, ч.2 ст.310 КК України, ОСОБА_4 за ч.2 ст.307, ч.1 ст.263 КК України,

В С Т А Н О В И В :

В судовому засіданні захисник Орленко Р.Е. звернувся до суду із клопотанням про зміну заходу забезпечення у кримінальному провадженні № 12020170260000174 від 05.03.2020 року, що застосований згідно ухвали слідчого судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 28.05.2020 року щодо майна ОСОБА_4 , шляхом скасування арешту з автомобіля «Volkswagen Golf», 2008 року випуску, чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 в частині заборони користування транспортним засобом з наступною передачею автомобіля на відповідальне зберігання власнику - ОСОБА_4 , без права відчуження та розпорядження транспортного засобу, до набранням в цьому кримінальному провадженні рішенням законної сили.

Клопотання мотивував тим, що на досудовому розслідуванні ухвалою слідчого судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області в межах кримінального провадження внесеному 05.03.2020 року до СРДР за № 12020170260000174 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України накладено арешт шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування власниками та користувачами тимчасово вилученого майна при проведенні обшуку 16.05.2020 року на автомобіль «Volkswagen Golf», 2008 року випуску, чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , визначивши місце його зберігання - майданчик тимчасового утримання транспортних засобів Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області за адресою : м. Миргород, вул. Я. Усика, 34, до скасування арешту майна у встановленому КПК країни порядку. Метою арешту була необхідність проведення експертиз із транспортним засобом, який визнаний речовим доказом та можливість конфіскації транспортного засобу, як матеріального об`єкту, в разі застосування судом додаткової міри покарання - конфіскації майна.

Незважаючи на те, що автомобіль «Volkswagen Colf», 2008 року випуску, чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 визнаний речовим доказом у даному кримінальному провадженні, всі можливі слідчі дії та експертизи щодо нього були проведені на етапі досудового розслідування, результати яких сторонами не оскаржувалися. Щодо проведення будь-яких інших слідчих дій або експертиз із залученням вищезазначеного арештованого автомобіля сторонами кримінального провадження клопотання не заявлялося.

Крім цього, до обвинуваченого ОСОБА_4 будь-яких позовів у даному кримінальному провадженні не заявлено. Сама санкція статті КК України, яка інкримінована ОСОБА_4 , хоча і передбачає можливу конфіскацію майна, але в силу того, що автомобіль «Volkswagen Golf», 2008 року випуску, чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 є неподільною річчю і рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 21 вересня 2020 року вищезазначений транспортний засіб визнаний об`єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , частки яких у даному майні рівні, тобто по1/2 за кожним, даний транспортний засіб не підпадає під можливу конфіскацію чи спеціальну конфіскацію, за рахунок такого майна не можливо задовольнити цивільний позов, в разі його подальшого пред`явлення, оскільки воно є річчю неподільною сумісною і такою, що перебуває у власності подружжя в рівних долях. Дружина обвинуваченого є таким же співвласником, як і ОСОБА_4 , а тому має право вимагати користування своєю частиною транспортного засобу і задовольняти за рахунок цього автомобіля потреби всієї родини.

Одночасно слід врахувати, що внаслідок тривалого простою з 16.05.2020 року по даний час автомобіля «Volkswagen Colf», 2008 року випуску, чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 з кожним подальшим днем виникає ризик виведення із ладу основних складових транспортного засобу.

Також слід зазначити, що обвинувачений ОСОБА_4 проживає в смт. Ромодан Миргородського району Полтавської області разом із дружиною та двома доньками, автомобіль вкрай необхідний для використання в інтересах сім`ї.

Захисником Орленко Р.Е. ставиться перед судом питання про часткове скасування арешту майна згідно ухвали слідчого судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 28.05.2020 року в частині можливості користуватися власником чи іншими членами його родини автомобілем «Volkswagen Colf», 2008 року випуску, чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , без права його відчуження та розпорядження до набранням в цьому кримінальному провадженні рішенням законної сили.

Захисник Яковенко Г.М., обвинувачені ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 клопотання захисника Орленко Р.Е. підтримали.

Прокурор проти задоволення клопотання заперечує, мотивуючи тим, що санкція ч.2 ст.307 КК України, за якою обвинувачується ОСОБА_4 , передбачає конфіскацію майна. Крім того, ухвалою Полтавського апеляційного суду від 02.07.2020 року підтверджено обґрунтованість накладення саме такого арешту, який прохає скасувати захисник.

Згідно зі статтею 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ст. 70 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення перетворення, відчуження.

Згідно ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.

З матеріалів справи вбачається, що під час досудового розслідування кримінального провадження №12020170260000174 по обвинуваченню ОСОБА_1 за ч.2 ст.307 КК України, ОСОБА_2 за ч.2 ст.307, ч.1 ст.309 КК України, ОСОБА_3 за ч. 2 ст.307, ч.2 ст.310 КК України, ОСОБА_4 за ч.2 ст.307, ч.1 ст.263 КК України, ухвалою слідчого судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 28.05.2020 року було накладено арешт в тому числі і на автомобіль «Volkswagen Golf», 2008 року випуску, чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування власниками та користувачами.

Судом також встановлено, що метою арешту була необхідність проведення експертних досліджень та слідчих дій, а також для збереження речових доказів та конфіскацію майна як виду покарання, оскільки санкція ч. 2 ст. 307 КК України, за якою обвинувачується ОСОБА_4 передбачає конфіскацію майна.

Крім того, ухвалою Полтавського апеляційного суду від 02.07.2020 року підтверджено обґрунтованість та співрозмірність накладення саме такого арешту та встановлено, що будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб не встановлено.

На даний час розгляд кримінальної справи перебуває на стадії підготовчого судового провадження, жоден доказ по справі, в тому числі і той, на який накладено арешт, ще не є дослідженим, не вирішено питання щодо порядку та обсягу дослідження доказів, в тому числі і те, які дії необхідно вчиняти із майном, на яке накладено арешт.

Тому суд вважає, що наразі клопотання про скасування арешту майна є передчасним.

Встановлення в судовому порядку після накладення арешту на майно у даному кримінальному провадженні того факту, що воно є спільною сумісною власність, не спростовує вищезазначених висновків суду.

Беручи до уваги вищевикладене, суд вважає, що в задоволенні клопотання слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 174, 371, 372 КПК України,

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання захисника Орленка Р.Е. про скасування арешту майна - відмовити.

Суддя Ю.А. Іващенко