Ухвала суду № 92077411, 05.10.2020, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/1988/15-ц

Провадження 2-119/20

ухвала

Іменем України

05 жовтня 2020 року м.Обухів

Обухівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Зінченко О.М.

при секретарі Тищенко І.Д.,

прокурора Тарасенко А.С.,

представників ОСОБА_1 , Якуніна І.М., Сергієнко О.П.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, державного підприємства Київське лісове господарство» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про визнання недійсними правочинів, витребування земельних ділянок, визнання недійсними державних актів, визнання відсутнім права,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває вказана справа.

Представник відповідача Бартман Ю.Д. подав до суду клопотання про залишення позовних вимог без розгляду, обґрунтовуючи який вказав, що прокурор на час звернення до суду не мав повноважень представляти інтереси. Оскільки такі повноваження він має в виключних випадках.

В судовому засідання представник ОСОБА_1 підтримав подане клопотання з підстав викладених у клопотанні

Представники відповідачів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 в судовому засіданні підтримали дане клопотання та просять його задовольнити.

Прокурор Тарасенко А.С. заперечила проти задоволення клопотання, оскільки норми на які посилається представник на той час не діяли.

Інші сторони в судове засідання не з`явилися.

Суд вислухавши учасників процесу , вивчивши наявні матеріали справи, вважає що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до рішення від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Висновок про застосування норм права, які передбачені ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», надано у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18:

Згідно частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Відповідно до матеріалів справи прокурор не дотриматися порядку звернення до суду для захисту інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України, який передбачений статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», а сааме відсутня письмова вказівка чи наказ Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції про представництво Прокурором Кабінету Міністрів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про прокуратуру» Генеральний прокурор видає накази з питань, що належать до його адміністративних повноважень, у межах своїх повноважень, на основі та на виконання Конституції і законів України. Такі накази можуть бути нормативно-правового змісту, які підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України та включаються до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів, та розпорядчого характеру (індивідуальної дії).

Частина 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачає письмову вказівку чи наказ саме індивідуальної дій (розпорядчого характеру) на представництво конкретним прокурором з конкретним позовом Кабінету Міністрів України.

Відповідно до п. 6.4 наказу Генеральної прокуратури України 28.11.2012 № 6гн «Про організацію роботи органів прокуратури щодо представництва інтересів громадянина або держави в суді та їх захисту при виконанні судових рішень» (чинного на момент пред`явлення позову) встановлено, що позови в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та інших органів центральної влади надано право пред`являти Генеральній прокуратурі України та прокуратурам обласного рівня.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» інтереси Кабінету Міністрів України у судах загальної юрисдикції представляє Міністерство юстиції України, якщо інше не передбачено законами України або актами Кабінету Міністрів України.

Таким чином, статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачені виключні випадки коли прокурор Генеральної прокуратури України або регіональної прокуратури здійснює представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України, зокрема, за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції, в той час як п. 6.4 наказу Генеральної прокуратури України 28.11.2012 № 6гн «Про організацію роботи органів прокуратури щодо представництва інтересів громадянина або держави в суді та їх захисту при виконанні судових рішень» встановлює суб`єктів, які мають право пред`являти такі позови.

Відповідно до ст. 23 статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», право на пред`явлення позову в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України прокурор обласного рівня має право лише за наявності письмової вказівки чи наказу Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції на пред`явлення конкретного позову з визначенням його предмету та сторін.

В наявних матеріалах цивільної справи, письмової вказівки чи наказу Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції про звернення з даним позовом першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до суду в матеріалах справи не міститься.

Згідно з частиною четвертою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Відповідно до апеляційної скари прокурора від 19.11.15 № 05/2-326 прокурор обґрунтовуючи те, що Кабінет Міністрів України не пропустив строк позовної давності зазначає, скільки позивачу у справі – Кабінету Міністрів України стало відомо про порушення вимог законодавства при укладенні оспорюваних правочинів лише після пред`явлення прокурором данного позову.

В матеріалах справи відсутні докази повідомлення Першим заступником прокурора Київської області Кабінету Міністрів України про порушення інтересів держави до подання позову,а тому в матеріалах справи відсутні докази наявності виключного випадку для подання позову першим заступником прокурора Київської області.

Вказане свідчить про відсутність підстав для представництва Прокурором інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України, ДП «Київське лісове господарство» в суді.

Згідно ст. 257 ч.1 п.2 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Суд вважає можливим залишити позовні вимоги без розгляду, задовольнивши клопотання представника відповідача.

Керуючись ст.ст. 257,258 ЦПК України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ст.131-1 Конституції Украни, суд –

УХВАЛИВ:

Позовну заяву першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, державного підприємства Київське лісове господарство» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про визнання недійсними правочинів, витребування земельних ділянок, визнання недійсними державних актів, визнання відсутнім права, залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня винесення ухвали, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення ухвали – з дня отримання копії цієї ухвали.

Суддя О.М.Зінченко