Ухвала суду № 92077047, 02.09.2020, Васильківський міськрайонний суд Київської області

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/1399/20

Провадження № 4-с/362/20/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.09.2020 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Лебідь-Гавенко Г.М.,

за участю секретаря Шевченко М.В.,

розглянувши справу за скаргою ОСОБА_1 на дії заступника начальника Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ляш Юлії Павлівни щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № 61357670 від 21.02.2020 року,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою, в якій просила визнати неправомірними дії заступника начальника Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ляш Ю.П., - щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 21.02.2020 року у межах виконавчого провадження № 61357670 та скасувати вказану постанову. Зобов`язати заступника начальника Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ляш Ю.П. поновити права ОСОБА_1 , порушені у зв`язку з винесенням постанови від 21.02.2020 року про відкриття виконавчого провадження № 61357670, шляхом повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та гарантія" виконавчого листа, виданого Васильківським міськрайонним судом Київської області 18.01.2016 року на підставі рішення у цивільній справі № 753/5781/14 про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за кредитом у розмірі 10 696,74 дол. США та 67 728, 38 грн. в інтересах Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк".

Заявник свої вимоги обґрунтовує тим, що 21 лютого 2020 року заступником начальника Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ляш Ю.П. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 61357670 щодо стягнення з неї на користь ТОВ " Фінансова компанія "Довіра та гарантія" боргу у розмірі 10 696,74 дол. США та 67 728,38 грн.

Постанова про відкриття виконавчого провадження № 61357670 від 21.02.2020 була винесена після отримання заяви ТОВ "ФК "Довіра та гарантія" про примусове виконання рішення на підставі якого було видано виконавчий лист у цивільній справі № 753/5781/14 про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за кредитом у розмірі 10 696,74 дол. США та 67 728, 38 грн. в інтересах Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк".

Однак, заявник зазначає, що з резолютивної частини постанови Київського апеляційного суду від 23.12.2019 року у цій справі, ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 03 жовтня 2019 року скасовано та постановлено нову про задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та гарантія" про заміну стягувана у виконавчому листі. Замінено стягувача у виконавчому листі, виданому на підставі рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 24.11.2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, з Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та гарантія".

Таким чином, заявник вважає, що постанова Київського апеляційного суду від 23.12.2019 у справі № 753/5781/14 не потягла ніяких правових наслідків - в оригіналі виконавчого листа від 18.01.2016 року про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором стягувач залишився незмінним: Публічне акціонерне товариство "Родовід Банк".

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи судом повідомлялася належним чином, що відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України не перешкоджають її розгляду (а.с.122, 231).

Заступник начальника Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ляш Ю.П. в судове засідання не з`явилася, до суду подала письмову заяву про розгляд скарги у її відсутності та про відмову в задоволенні вимог скарги через їх безпідставність (а.с.128).

Представник ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та гарантія" в судове засідання не з`явився, надіслав відзив на скаргу в якому просив в задоволенні скарги відмовити (а.с.66-69)

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги скаржника, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно ч.1 ст.448 ЦПК України, скарга на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби подається до суду, який видав виконавчий документ.

Судом встановлено, що на підставі рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області 18 січня 2016 року у справі № 753/5781/14 видано виконавчий лист про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за кредитом у розмірі 10 696,74 дол. США та 67 728, 38 грн. на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк" (а.с.13)

Відповідно до постанови державного виконавця Ляш Ю.П. 20 квітня 2016 року відкрито виконавче провадження № 50891131 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Родовід Банк" заборгованості за кредитом у розмірі 10 696,74 дол. США та 67 728,38 грн. (а.с. 8).

26 грудня 2017 року заступником начальника відділу Васильківського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Київській області Ляш Ю.П. винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувану на підставі п. 7 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.6-7, 133-134).

Відповідно до постанови Київського апеляційного суду від 23 грудня 2019 року замінено стягувача у виконавчому листі, виданого на підставі рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 24.11.2014 року з Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк" на його правонаступника ТОВ " Фінансова компанія "Довіра та гарантія" (а.с.135-140).

21 лютого 2020 року заступником начальника Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ляш Ю.П. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 61357670 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ " Фінансова компанія "Довіра та гарантія" богу у розмірі 10 696,74 дол. США та 67 728,38 грн. (а.с.9-10,145-146).

Підставою винесення вказаної постанови про відкриття виконавчого провадження стало звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та гарантія" із заявою про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за кредитом у розмірі 10 696,74 дол. США та 67 728, 38 грн. в інтересах Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк", оскільки 29.05.2019 року між ПАТ «Родовід банк» та ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» укладено договір відступлення прав вимоги №16, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором №_77.1/АА-558.07.2 від 05.09.2007 року.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів і рішень інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню є Закон України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Згідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень здійснюється державною Згідно з частиною першою статті 18 Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частинами першою, третьою статті 431 ЦПК України передбачено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, судовий наказ, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Згідно із ч.5 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Як зазначено в п.3 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 07.02.2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суди повинні враховувати, що Законом про виконавче провадження передбачено заборону на зловживання процесуальними правами під час здійснення виконавчого провадження. Так, державний виконавець зобов`язаний вживати передбачені Законом про виконавче провадження заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №6 від 07.02.2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд постановляє ухвалу, яка має відповідати вимогам статей ЦПК.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

У ч. 1 ст. 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Згідно із вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

У ч. 1 ст. 442 ЦПК України передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Верховний Суд України у постанові від 20 листопада 2013 року у справі №6-122цс13 висловив правову позицію та зазначив, що виходячи зі змісту ст. ст. 512, 514 ЦК України, ст. 378 ЦПК України, ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв`язку з заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» (в чинній на час постановлення оскаржених ухвал редакції) за заявою заінтересованої особи. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник).

Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.

Аналогічні правові позиції висловлені Верховним Судом у постановах від 21 березня 2018 року у справі №6-1355/10 та від 05 грудня 2018 року у справі №643/4902/14.

Судові рішення, які набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутися до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Згідно постанови Київського апеляційного суду від 23.12.2019 року замінено стягувача у виконавчому листі, виданому на підставі рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 24.11.2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, з Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та гарантія".

Таким чином, оскільки ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» набуло право вимоги за кредитним договором №_77.1/АА-558.07.2 від 05.09.2007 року, за порушення умов якого стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за кредитом у розмірі 10 696,74 дол. США та 67 728, 38 грн., останні на законних підставах звернулись до Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою про виконання виконавчого листа у цивільній справі № 753/5781/14 від 18 січня 2016 року.

Відповідно до ст. 451 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Враховуючи встановлені по справі обставини та наведені вимоги закону, на думку суду, наведені вище обставини свідчать про те, що під час прийняття державним виконавцем виконавчого документу для примусового виконання та відкриття виконавчого провадження, останній, дотримувався вимог Закону України "Про виконавче провадження», на який посилається скаржник, та встановлені в судовому засіданні обставини дають суду підстави дійти висновку про те, що виконавчий документ пред`явлено за місцем виконання, належною особою підстави для його повернення стягувачу на час його пред`явлення були відсутні, а тому дії приватного виконавця, як в частині відкриття виконавчого провадження, є правомірними, вичиненими згідно із нормами діючого закону та в межах його повноважень, тому у задоволенні скарги слід відмовити.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що боржник ОСОБА_1 , при зверненні до суду зі скаргою в порядку ст. 447 ЦПК України на дії та рішення державного виконавця та в ході розгляду вказаної скарги не довів наявності порушення своїх прав рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця під час виконання судового рішення у цій справі.

Та обставина, що державним виконавцем прийнято до виконання виконавчий лист не свідчить про порушення прав скаржника, оскільки виконання судового рішення є прямим обов`язком боржника в силу вимог чинного законодавства (зокрема, ч. 2 ст.15 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до якої боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення).

На підставі вище викладеного, керуючись Законом України «Про виконавче провадження», статтями 442, 447, 448, 451 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в :

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії заступника начальника Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ляш Юлії Павлівни щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № 61357670 від 21.02.2020 року - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали суду.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не було вручене в день її складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Текст ухвали виготовлено 04.09.2020 року.

Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко