Рішення № 92076736, 08.10.2020, Попільнянський районний суд Житомирської області

Справа № 288/1345/20

Провадження № 2/288/395/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2020 року смт. Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Рудник М. І.,

за участю секретаря судових засідань - Франчук Ю.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Попільня Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Попільнянської селищної ради Попільнянського району Житомирської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовною заявою до Попільнянської селищної ради Попільнянського району Житомирської області (далі - відповідач) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом, в якій вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 , яка на день смерті проживала та була зареєстрована у АДРЕСА_1 , проживала одиноко.

Місцем відкриття спадщини, відповідно до частини 1 статті 1221 ЦК України, є останнє місце проживання спадкодавця.

В зв`язку з необхідністю оформити право на спадщину за законом на належне померлій спадкове майно, виникла потреба отримати у нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за законом, проте звернувшись 02 вересня 2020 року до нотаріуса, позивачу було відмовлено.

Для прийняття спадщини, згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, встановлюється шестимісячний строк з моменту відкриття спадщини, який у випадку позивача закінчився 03 січня 2010 року.

Заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 позивач не подала своєчасно, у шестимісячний строк, у зв`язку з тим, що хворіла та через стан здоров`я не мала можливості звернутись до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини.

На сьогоднішній день, жодних заяв про прийняття спадщини за вказаним спадкодавцем, до нотаріальної контори, подано не було, спадкова справа не відкривалась та немає інших спадкоємців, які прийняли спадщину та за згодою яких позивач могла б подати заяву про прийняття спадщини після спливу строку, встановленого законом, а тому питання про визначення позивачу додаткового строку для прийняття спадщини може бути вирішене в судовому порядку.

Згідно з інформацією зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), № 61514473 від 02.09.2020 року, спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за заявами, будь- яких інших спадкоємців, до даного часу не заведена. Заповіт ОСОБА_2 також не складала.

Позивач просить визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у три місяці з дня набрання рішення суду законної сили. Судові витрати покладає на себе.

Позивач в підготовче судове засідання не з`явилась, в позовній заяві просила розгляд справи провести без її участі. Судові витрати покладає на себе.

Представник відповідача Попільнянської селищної ради Попільнянського району Житомирської області в підготовче судове засідання не з`явився, надав до суду заяву в якій просив справу розглядати без участі представника селищної ради, проти задоволення позовних вимог не заперечують.

Частина 3 статті 211 ЦПК України визначає, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно частини 3 статті 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши в сукупності докази по справі, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з свідоцтва про смерть виданого 06 липня 2009 року Миролюбівською сільською радою Попільнянського районного суду Житомирської області, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що в Книзі реєстрації смертей зроблено відповідний актовий запис за № 06.

Відповідно до Посвідки про народження серії НОМЕР_1 , виданої Відділом актів громадянського стану, село Лозовики Попільнянського району, батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вказані ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .

Згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , виданого 06 листопада 2013 року Королівською сільською радою Макарівського району Київської області, ОСОБА_3 06 листопада 1973 року уклала шлюб з ОСОБА_5 , після укладення шлюбу прізвище дружини - « ОСОБА_6 », запис за № 18.

Як вбачається з свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 , виданого 25 лютого 1949 року Лозовицькою сільською радою Попільнянського району Житомирської області, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 з 25 лютого 1949 року перебувають у зареєстрованому шлюбі, відповідний запис за № 4.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого 21 липня 1994 року Миролюбівською сільською радою народних депутатів Попільнянського району Житомирської області, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що в книзі реєстрації актів про смерть зроблено запис за № 34.

Довідкою № 222 від 14 липня 2020 року Виконавчого комітету Попільнянської селищної ради Попільнянського району Житомирської області визначено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженка с. Миролюбівка, Попільнянського району, Житомирської області, постійно проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , до своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . Проживала одиноко.

Згідно Витягів зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) та зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) видані 02 вересня 2020 року приватним нотаріусом Попільнянського районного нотаріального округу Житомирської області, у вказаних Спадкових реєстрах відсутня інформація щодо ОСОБА_2 .

Як вбачається з повідомлення № 186/01-16 від 02 вересня 2020 року приватного нотаріуса Попільнянського районного нотаріального округу Житомирської області, ОСОБА_1 відмовлено у прийнятті заяви про прийняття спадщини за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , до дня смерті проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1 , так як строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері закінчився 03 січня 2010 року.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Судом досліджено поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини позивачем та встановлено, що позивач ОСОБА_1 заяву про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 не подала своєчасно у шестимісячний строк, в зв`язку з тим, що вона хворіла та перебувала на стаціонарному лікуванні з 14 грудня 2009 року по 06 січня 2010 року, що підтверджується наданою Випискою із медичної карти стаціонарного хворого виданої КНП «Київська міська клінічна лікарня».

Тому продовження їй строку для подання заяви про прийняття спадщини не суперечить закону та не порушить будь-чиїх інших прав та охоронюваних законом інтересів.

Всі вказані обставини є поважними та вплинули на своєчасність прийняття позивачем спадщини.

Спадкоємці, які протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України не подали заяву про прийняття спадщини, вважаються такими що не прийняли її.

Згідно з правилами статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини вважається день смерті особи, зазначений у свідоцтві про смерть, виданим відповідним державним органом реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до пункту 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Згідно частини п`ятої статті 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Як вбачається з частини третьої статті 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Законодавцем не надається ніякого значення тривалості періоду, який пройшов з дня закінчення строку для прийняття спадщини, що не виключає можливості подачі до нотаріуса заяви про прийняття спадщини за наявності поважності причин його пропуску, також і після спливу значної кількості часу.

За змістом статей 12, 81, 89, 263 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

В судовому засіданні встановлено, що позивач дійсно пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважної причини, тому суд вважає за необхідне визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом.

За вищенаведених обставин, є достатні підстави для задоволення позовних вимог та надання ОСОБА_1 додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом.

Відповідно до положень частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при зверненні до суду з даним позовом просила залишити судові витрати за нею, а тому суд при ухваленні рішення не здійснює їх розподіл.

Керуючись Постановою Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року; статтями 1217, 1221, 1262, 1268-1270, 1272 ЦК України; статтями 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 189-200, 211, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Попільнянської селищної ради Попільнянського району Житомирської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у три місяці з дня набрання рішення суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Попільнянського

районного суду М. І. Рудник