Постанова № 9207382, 22.02.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 лютого 2010 року 11:33 № 2а-14512/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Руденко О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва

до Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1

про стягнення заборгованості в розмірі 968 грн. 02 коп.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна податкова інспекція у Оболонському районі міста Києва (надалі ДПІ у Оболонському районі міста Києва, позивач) звернулась до суду з позовом про стягнення з Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (надалі СПД ОСОБА_1 або відповідач) 968 грн. 02 коп. податкової заборгованості, яка виникла у звязку із не подачею відповідачем податкових декларацій по податку на додану вартість.

Ухвалою суду від 04.12.2008 р. відкрито провадження у адміністративній справі, закінчене підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача під час судового розгляду підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач згідно із заявою від 27.03.2007р. перебував на спрощеній системі оподаткування, однак належного до сплати єдиного податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб до бюджету внесено у повному обсязі не було.

Позивач стверджує, що ним було вжито передбачених Законом України від 21.12.2000р. №2181-ІІІ “Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” зі змінами та доповненнями (далі Закон України №2181) заходів з погашення податкового боргу відповідача, які, в свою чергу, не дали позитивного результату, а тому позивач, посилаючись на пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 вказаного Закону, просить стягнути з відповідача заборгованість з єдиного податку.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, в судове засідання не зявився, про час і місце проведення судового засідання повідомлявся за адресою, вказаною в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, однак конверт з кореспонденцією було повернуто до суду з відміткою про не знаходження відповідача за вказаною адресою. Відповідно до частини 8 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру

У звязку з незявленням відповідача, відповідно до ст. 128 КАС України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.

В судовому засіданні 22.02.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, адміністративний суд, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець Оболонською районною у м. Києві державною адміністрацією, свідоцтво серія В02 №624778 від 15.03.2007р., номер запису про включення відомостей про фізичну особу №20690000000011722. Згідно з вказаним свідоцтвом ідентифікаційний номер відповідача як субєкта підприємницької діяльності в Державному реєстрі фізичних осіб платників податків та інших обовязкових платежів НОМЕР_1.

Відповідно до Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємства" від 03.07.1998р. № 727/98 (далі Указ Президента) на підставі заяви відповідача від 27.03.2007р. про право застосування спрощеної системи оподаткування, 01.04.2007р. ОСОБА_1 було видано свідоцтво про сплату єдиного податку, про отримання якого свідчить корінець свідоцтва серії Г № 502334.

Станом на дату подання позову за відповідачем обліковується борг з єдиного податку в розмірі 986, 02 грн. що виник в результаті не сплати єдиного податку у 2007 році.

Так, спрощена система оподаткування, обліку та звітності, запроваджена Указом Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва” (в редакції Указу від 28.06.1999 № 746/99), передбачає особливий порядок оподаткування субєктів малого підприємництва шляхом сплати єдиного податку. Крім того єдиний податок не включено до переліку видів податків і зборів (обовязкових платежів), що справляються на території України, передбачених Законом України “Про систему оподаткування” від 25.06.1999 № 1251-ХІІ. Таким чином, терміни подачі розрахунку про сплату єдиного податку субєктом малого підприємництва встановлені саме вищевказаним Указом.

Як вбачається з наведених норм, обовязок зі сплати єдиного податку суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою ставиться в залежність лише від належної реєстрації такої особи як субєкта підприємницької діяльності та застосування ним спрощеної системи оподаткування у відповідності з вимогами законодавства.

Як зазначалось вище, відповідач зареєстрований як платник податків та застосовує спрощену систему оподаткування, що покладає на нього обовязок сплачувати єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Пунктом 9 Порядку видачі свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого наказом ДПА України від 29.10.1999р. №559 встановлено, що протягом року для платнива єдиного податку встановлюються звітні періоди, що дорівнюють кварталу. Протягом 5 днів після закінчення звітного періоду, платник єдиного податку подає звіт згідно з додатком 3 до цього Порядку.

У відповідності до ст. 5 Указу Президента, відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку субєкти малого підприємства несуть згідно із законодавством України.

ДПІ у Оболонському районі м. Києва на виконання п. 6.2. ст. 6 Закону України №2181 Відповідачу була надіслана перша податкова вимога № 1/3670 від 25.07.2007 року на суму 173 грн. 76 коп. грн. за адресою реєстрації, але конверт з податковою вимогою повернувся з відміткою про не знаходження відповідача вказаною адресою. Враховуючи наведене, ДПІ у Оболонському районі м. Києва, складено Акт № 438 від 09.08.2007р. про встановлення факту не вручення податкової вищевказаної вимоги СПД ОСОБА_1 по причині не знаходження фактичного місяця розташування (місцезнаходження) платника податків.

На виконання п. 6.2. ст. 6 Закону № 2181 Відповідачу була надіслана друга податкова вимога № 2/4665 від 12.09.2007р., однак, конверт з вимогою було повернуто до ДПІ у Оболонському районі з відміткою про не знаходження відповідача за вказаною адресою. Враховуючи наведене, ДПІ у Оболонському районі м. Києва, складено Акт № 650 від 29.10.2007р. про встановлення факту не вручення податкової вимоги відповідачу по причині не знаходження фактичного місяця розташування (місцезнаходження) платника податків.

Відтак, відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов'язання відповідача зі сплати єдиного податку є зобов'язанням платника податків сплатити до бюджету відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені Указом Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва”.

Пунктом 1.3 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податковий борг (недоїмка) визначається як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Як вбачається з вищенаведеного, податкове зобовязання відповідача не було сплачене в установлені строки, а відтак таке зобовязання визнається судом податковим боргом.

Беручи до уваги вищезазначені факти, позовні вимоги визнаються судом такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до підпункту “а” пп. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” перша податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк.

Відповідно до підпункту “б” пп. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” друга податкова вимога направляється не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Як вбачається з матеріалів справи, податкові вимоги направлені відповідачу відповідно до наведених положень законодавства. Обліковою карткою про сплату відповідачем єдиного податку підтверджується невнесення до бюджету 986, 02 грн., що станом на дату розгляду справи є податковою заборгованістю останнього.

Згідно з пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5 вказаного Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Враховуючи вищевикладене, факт наявності у відповідача податкового боргу, у визначеній податковим органом сумі, суд вважає встановленим.

Відповідачем не спростовано правильність розрахунку його податкової заборгованості з єдиного податку, несплата податку у розмірі заявленому до стягнення підтверджується даними облікової картки платника податків відповідача.

Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України №2181 встановлено, що підставою для примусового стягнення активів платників податків в рахунок погашення його податкового боргу є виключно рішення суду.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України №2181.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (04201, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ - 20008336297) до Державного бюджету України (р/р 3421337970006 УДК у Оболонському районі ГУ ДКУ у м. Києві, код платежу 16050200, код ЗКПО 26077916, МФО 820019) заборгованість в розмірі 986 (девятсот вісімдесят шість) гривень 02 копійки.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Н.Г. Вєкуа

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі 26.02.2010р.