Рішення № 92072640, 07.10.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

з питання ухвалення додаткового рішення

07 жовтня 2020 року м. Київ № 640/489/20

Окружний адміністративний суд міста Києва, у складі головуючого судді Вовка П.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2020 року позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Київській області (03115, місто Київ, вулиця Серпова, будинок 3/14; код ЄДРПОУ 39817550) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково; визнано протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Київській області щодо не розгляду заяви-клопотання ОСОБА_1 від 12 листопада 2019 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (цільове призначення - для ведення садівництва) площею 0,12 га.; зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Київській області повторно розглянути заяву-клопотання ОСОБА_1 від 12 листопада 2019 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (цільове призначення - для ведення садівництва) площею 0,12 га та прийняти за наслідками такого розгляду рішення, передбачене частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України, з урахуванням висновків, викладених у мотивувальній частині даного рішення суду; в задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Вказане судове рішення набрало законної сили 19 березня 2020 року в розумінні ч. 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), внаслідок чого 27 березня 2020 року у справі № 640/489/20 видано виконавчий лист.

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення по справі № 640/489/20, яка мотивована тим, що в резолютивній частині рішення від 18 лютого 2020 року не визначено конкретного та однозначного способу його виконання відповідачем.

Так, за правилами статті 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

З урахуванням вказаних вище правових норм, суд дійшов висновку про розгляд заяви позивача про ухвалення додаткового судового рішення в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Дійсно, процесуальні норми передбачають можливість ухвалення додаткового рішення, зокрема, якщо суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення.

На думку суду, визначення способу виконання судового рішення необхідно у випадку, якщо, зокрема, законодавством не визначено механізму дій щодо реалізації такого права. Або якщо норми законодавства, які регулюють спірне питання, є суперечливими, незрозумілими, мають прогалини. В такому випадку рішення суду покликане захистити встановлене право можливістю його реалізації.

Натомість в даному випадку, як і встановлено в рішенні суду, спірні правовідносини врегульовані нормами Земельного кодексу України, який визначає послідовність дій для отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Резолютивна частина рішення від 18 лютого 2020 року містить спосіб його виконання шляхом зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Київській області повторно розглянути заяву-клопотання ОСОБА_1 від 12 листопада 2019 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (цільове призначення - для ведення садівництва) площею 0,12 га та прийняти за наслідками такого розгляду рішення, передбачене частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України, з урахуванням висновків, викладених у мотивувальній частині даного рішення суду.

За вказаних обставин суд доходить до висновку про відсутність визначених законом підстав для ухвалення додаткового судового рішення у даній справі.

Керуючись статтями 248, 252 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі №640/489/20.

Ухвала суду, відповідно до ч. 2 статті 256 КАС України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом 15 днів за правилами, встановленими статтями 293-297 КАС України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону №2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя П.В. Вовк