Рішення № 92072485, 06.10.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2020 року м. Київ № 640/11518/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві

про визнання протиправними та скасування рішень, податкових повідомлень-рішень

та податкової вимоги

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі по тексту - відповідач) в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові рішення від 03 квітня 2020 року № 0028264203 № 0028294203, податкову вимогу від 03 квітня 2020 року № Ф-151, податкові повідомлення - рішення від 09 квітня 2020 року № 0039134203, № 0039184203, № 0039224203, № 0039234203.

В обґрунтування позову зазначено, що позапланова невиїзна перевірка призначена протиправно, позивачу не направлено наказ про призначення перевірки та направлення, відтак висновки перевірки є незаконними. Крім цього, позивач зазначає, що його підприємницька діяльність припинена у липні 2018 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 травня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/640/11518/20.

У відзиві відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову, зазначає про правомірність призначення та проведення невиїзної перевірки та про законність висновків, зокрема, відповідач зазначає, що позивачем занижено базу оподаткування з доходів у вигляді заробітної плати найманим працівникам за перевіряємий період на 223 455,00 грн.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Як свідчать обставини справи, Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на підставі наказу від 23 січня 2020 року № 665 з питань дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), повноти та своєчасності сплати податків та зборів податковим агентом за період з 01 січня 2016 року по 09 липня 2018 року та з питань повноти нарахування та сплати єдиного соціального внеску за період з 01 січня 2016 року по 09 липня 2018 року.

Актом перевірки від 03 березня 2020 року № 627/26-15-42-03-30/ 2209100070 було зафіксовано наступні порушення:

- ст. 2, ст. 3, ст.21, ч.1 ст. 24, ч.3 ст. 24 Кодексу законів про працю України;

- вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу".

- п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49, п. 51.1 ст. 51, п. 176.2. «б» ст. 176 ПКУ, в результаті неподання податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків та не відображення інформації про суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою №1-ДФ за І, II, III, IV кв. 2016 року, І, II, III, IV кв. 2017 року, І, II, III кв. 2018 року;

- п. 164.1 ст. 164, п.п. 168.1.1 п.п.168.1.2. п. 168.1 ст. 168, п. 171.1 ст.171, абз. «а» п. 176.2 ст. 176 ПКУ не нараховано, не утримано, не перераховано до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2016 по 09.07.2018 в сумі 40 221,90 грн., в т.ч. по періодам:

за 2016 рік - 8 082,36 грн. (за січень 2016 - 248,04 гр., за лютий 2016 - 744,12 грн, за березень 2016 - 496,08 грн, за квітень 2016 - 744,12 грн, за травень 2016 - 522,00 грн, за червень 2016 - 783,00 грн, за липень 2016 - 522,00 грн, за серпень 2016 - 522,00 грн, за вересень 2016 - 783,00 грн, за жовтень 2016 - 783,00 грн, за листопад 2016 - 783,00 грн, за грудень 2016 - 1 152,00 грн);

за 2017 рік - 24 768,00 грн (за січень 2017 - 2 304,00 грн, за лютий 2017 - 2 304,00 грн, за березень 2017 - 2 304,00 грн, за квітень 2017 - 2 304,00 грн, за травень 2017 - 1 728,00 грн, за червень 2017 - 1 728,00 грн, за липень 2017 - 1 728,00 грн, за серпень 2017 - 1 728,00 грн, за вересень 2017 - 2 880,00 грн, за жовтень 2017 - 2 304,00 грн, за листопад 2017 - 2 304,00 грн, за грудень 2017-1 152,00 грн);

за 2018 рік - 7 371,54 грн (за січень 2018- 1 340,28 грн; за лютий 2018 - 2 010,42 грн, за березень 2018 - 1 340,28 грн; за квітень 2018 - 670,14 грн; за травень 2018 - 670,14 грн; за червень 2018 - 670,14 грн; за липень 2018 - 670,14 грн);

- п. 161 підрозділу 10 «Інші перехідні положення», п. 164.1 ст. 164, п.п. 168.1.4 п. 168.1 ст. 168, п 171.1 ст.171, абз. «а» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України не нараховано, не утримано, не перераховано до бюджету суму військового збору за період з 01.01.2016 по 09.07.2018 в розмірі 3 351,83 грн., в т.ч. по періодам:

за 2016 - 673,53 грн (за січень 2016 - 20,67 грн, за лютий 2016 - 62,01 грн, за березень 2016 - 41,34 грн, за квітень 2016 - 62,01 грн, за травень 2016 - 43,50 грн, за червень 2016 - 65,25 грн, за липень 2016 - 43,50 грн, за серпень 2016 - 43,50 грн, за вересень 2016 - 65,25 грн, за жовтень 2016 - 65,25 грн, за листопад 2016 - 65,25 грн, за грудень 2016 - 96,00 грн);

за 2017 - 2 064,00 грн (за січень 2017 - 192,00 грн, за лютий 2017 - 192,00 грн, за березень 2017 - 192,00 грн, за квітень 2017 - 192,00 грн, за травень 2017 - 144,00 грн, за червень 2017 - 144,00 грн, за липень 2017 - 144,00 грн, за серпень 2017 - 144,00 грн, за вересень 2017 - 240,00 грн, за жовтень 2017 - 192,00 грн, за листопад 2017 - 192,00 грн, за грудень 2017 - 96,00 грн);

за 2018 - 614,30 грн (за січень 2018 - 111,69 грн; за лютий 2018 - 167,54 грн, за березень 2018 - 111,69 грн; за квітень 2018 - 55,85 грн; за травень 2018 - 55,85 грн; за червень 2018 - 55,85 грн; за липень 2018 - 55,85 грн);

ст. 6 п. 2 п.п. 4 Закону № 2464-УІ в результаті неподання звітів щодо сум нарахованого єдиного внеску (додаток 4 до Порядку № 435) за ) за січень - грудень 2016 року, січень - грудень 2017 року та за січень - липень 2018 року (всього за 31 звітний періоди);

- п. 1 ч. 1 сг. 4, п. 1 ч. 1 ст. 7, ч. 5 ст. 8, ч. 2 ст. 9 Закону № 2464-VI, у результаті чого не визначено суми єдиного внеску на суми заробітної плати, на які нараховується єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розмірі 49 160,10 грн. в т.ч. по періодах:

за 2016 - 9 878,44 грн (за січень 2016 - 303,16 грн, за лютий 2016 - 909,48 грн, за березень 2016 - 606,32 грн, за квітень 2016 - 909,48 грн, за травень 2016 - 638,00 грн, за червень 2016 - 957,00 грн, за липень 2016 - 638,00 грн, за серпень 2016 - 638,00 грн, за вересень 2016 - 957,00 грн, за жовтень 2016 - 957,00 грн, за листопад 2016 - 957,00 грн, за грудень 2016-1 408,00 грн);

за 2017 - 30 272,00 грн (за січень 2017 - 2 816,00 грн, за лютий 2017-2 816,00 грн, за березень 2017 - 2 816,00 грн, за квітень 2017 - 2 816,00 грн, за травень 2017 - 2 112,00 грн, за червень 2017 - 2 112,00 грн, за липень 2017 - 2 112,00 грн, за серпень 2017 - 2 112,00 грн, за вересень 2017 - 3 520,00 грн, за жовтень 2017 - 2 816,00 грн, за листопад 2017-2 816,00 грн, за грудень 2017- 1 408,00 грн);

за 2018 - 9 009,66 грн (за січень 2018 - 1 638,12 грн; за лютий 2018-2 457,18 грн, за березень 2018 - 1 638,12 грн; за квітень 2018 - 819,06 грн; за травень 2018 - 819,06 грн; за червень 2018 - 819,06 грн; за липень 2018 - 819,06 грн);

-п.п.44.1, п.44.3 ст.44, п.85.2 ст.85 ПКУ, у результаті ненадання до перевірки платником документів.

За результатом проведеної перевірки, винесені наступні рішення:

- від 03 квітня 2020 року №0028264203 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» згідно якого визначено суму податкового зобов`язання - у розмірі 5 270,00 грн;

- від 03 квітня 2020 року № 0028294203 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нараховано єдиного внеску згідно якого визначено суму податкового зобов`язання у розмірі 49 160,10 грн. та штрафних санкцій в розмірі 24 580,05 грн.;

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) ДПС у м. Києві від 03 квітня 2020 року № Ф-151 - у розмірі 49 160,10 грн.

Вказані податкові рішення та вимога були отримані ОСОБА_1 через відділення Укрпошти - 10 квітня 2020 року, що підтверджується матеріалами справи та не спростовується відповідачем.

податкове повідомлення-рішення від 09 квітня 2020 року № 0039134203 про застосування штрафних санкцій згідно якого визначено суму податкового зобов`язання та штрафних санкцій у розмірі 27531,54 грн. та 18920,68 грн.;

податкове повідомлення-рішення від 09 квітня 2020 року № 0039184203 про застосування штрафних санкцій згідно якого визначено суму штрафних санкцій у розмірі 510.00 грн;

податкове повідомлення-рішення від 09 квітня 2020 року № 0039224203 про застосування штрафних санкцій згідно якого визначено суму податкового зобов`язання та штрафних санкцій у розмірі 2 294,32 грн. та 1576,76 грн.;

податкове повідомлення-рішення від 09 квітня 2020 року № 0039234203 про застосування штрафних санкцій згідно якого визначено суму штрафних санкцій - у розмірі 510,00 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення було отримано позивачем - 26 липня 2017 року.

Загальна сума зобов`язань та штрафних санкцій складає - 130353,45 грн.

13 квітня 2020 року позивачем оскаржено вищевказані рішення до Державної податкової служби України та направлено повідомлення про оскарження до Головного управління ДПС в м. Києві.

16 травня 2020 року позивачем отримано рішення про розгляд скарги ДПС України від 14 травня 2020 року №16079/6/99-00-08-06-01-06, яким у задоволенні скарги позивачу відмовлено.

Позивач вважає, що вищезазначені рішення відповідача є протиправними та повинні бути скасовані.

Вирішуючи адміністративну справу по суті, суд досліджує питання правомірності призначення та проведення перевірки, відповідно зазначає наступне.

Наказом Головного управління ДПС у місті Києві від 23 січня 2020 року № 665, на підставі підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.13 пункту 78.1 статті 78, статті 79 та пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України, пункту 2 статті 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», у зв`язку з отриманням податкової інформації про використання праці найманих працівників без оформлення трудових відносин та ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої найманим особам заробітної плати призначено документальну позапланову перевірку позивача.

Відповідно до пункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Відповідно до підпункту 78.1.13 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, у разі отримання інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок неукладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом, а також здійснення особою господарської діяльності без державної реєстрації. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали підставою для проведення такої перевірки.

Відтак, інформація про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок неукладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом, а також здійснення особою господарської діяльності без державної реєстрації є підставою для призначення позапланової невиїзної перевірки.

При цьому, посилання позивача на припинення підприємницької діяльності у липні 2018 року відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру не звільняє позивача від податкових зобов`язань у відповідності до статті 65 Податкового кодексу України, якою визначено, що державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Державного реєстру запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов`язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов`язань та застосування штрафних санкцій і нарахування пені за їх невиконання.

Згідно відзиву, на адресу Головного управління ДПС у м. Києві надійшла податкова інформація, згідно якої фізична особа - підприємець ОСОБА_1 працював на ринку міжнародних вантажних перевезень та залучав працівників, які надавали послуги з міжнародних перевезень, без оформлення трудових договорів.

Так, згідно податкової інформації ФОП ОСОБА_1 залучав для здійснення міжнародних перевезень дев`ять працівників, без належного оформлення трудових відносин: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10

Слід звернути увагу, що відповідачем копії отриманої інформації, згідно якої фізична особа - підприємець ОСОБА_1 працював на ринку міжнародних вантажних перевезень та залучав працівників, які надавали послуги з міжнародних перевезень, без оформлення трудових договорів не надав, відомості про джерело надходження такої інформації - також не зазначив, відтак, докази надходження інформації, на підставі якої призначено документальну позапланову перевірку позивача матеріали справи не містять.

Головним управлінням ДПС у м. Києві засобами поштового зв`язку на податкову адресу ФОП ОСОБА_1 направлено запит від 16 липня 2019 року № 83878/0/26-15-42-03-27 про надання пояснень щодо використання праці водіїв без належного оформлення трудових відносин при здійсненні діяльності у сфері міжнародних вантажних перевезень та надання належним чином оформлених документів, а саме: укладені трудові (цивільно-правові, інші) договори з працівниками, первинні документи, акти прийому передачі робіт/послуг, розрахункові документи, вантажні митні декларації, інші документи що підтверджують стан розрахунків з найманими працівниками та перерахування податків до бюджетів.

Як стверджує відповідач, станом на 25 лютого 2020 року ОСОБА_1 пояснення та документи не надає, при цьому, суд зазначає, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів направлення на адресу позивача вищевказаного запиту.

Наказ від 23 січня 2020 року № 665 та повідомлення від 27 січня 2020 року № 3737/ФОП/26-15-42-03-27 направлено на адресу позивача, зокрема, АДРЕСА_1 . Аналогічна адреса зазначена позивачем у позовній заяві.

Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, поштовий лист повернувся на адресу Головного управління ДПС у місті Києві 29 лютого 2020 року у зв`язку з закінченням строку зберігання.

Відповідно до пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Відповідно до статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Разом з тим, як зазначено в акті перевірки, перевірка проводилась з 19 січня 2020 року по 25 січня 2020 року. В той час, як повідомлення про перевірку датоване 27 січня 2020 року, а направлено на адресу позивача - лише 28 січня 2020 року, тобто після закінчення перевірки.

Наведене свідчить про порушення відповідачем порядку повідомлення платника податків про призначення та проведення перевірки, про позбавлення позивача законного права надання пояснення та/або письмові докази.

Таким чином, суд приходить до висновку, що дії відповідача з проведення позапланової документальної перевірки суперечать нормам Податкового кодексу України та є протиправними.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, що викладена у постанові від 27 січня 2015 року у справі №21-425а14, незаконна перевірка не створює правових наслідків.

Так само, згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 21 лютого 2018 року №К/9901/1970/17, невиконання вимог пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої, а саме - компетенції у податкового органу на прийняття акту індивідуальної дії (податкового повідомлення-рішення); як наслідок, акт такої перевірки з викладеними у ньому висновками, є доказом, здобутим з порушенням закону, й не має юридичної значимості, а тому прийняті на його підставі податкові повідомлення-рішення не можуть бути визнані правомірними.

Отже, незаконність дій з проведення документальної перевірки та порушення порядку її проведення є підставою для скасування рішень, прийнятих за наслідком проведення такої перевірки; у свою чергу акт перевірки з викладеними у ньому висновками, є доказом, здобутим з порушенням закону, й не має юридичної значимості, а тому прийняті на його підставі податкові повідомлення-рішення не можуть бути визнані правомірними.

Відповідно до пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Таким чином, проведена відповідачем перевірка позивача, за результатами якої складено акт від 03 березня 2020 року № 627/26-15-42-03-30/ 2209100070 , не створює правових наслідків, зокрема у вигляді прийняття податкових рішень.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що податкові рішення від 03 квітня 2020 року № 0028264203 № 0028294203, податкові повідомлення - рішення від 09 квітня 2020 року № 0039134203, № 0039184203, № 0039224203, № 0039234203, податкова вимога від 03 квітня 2020 року № Ф-151 прийняті за насідками протиправних дій та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність оскаржуваних рішень з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позов задоволено, на користь позивача належить стягнути сплачений ним судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкові рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 03 квітня 2020 року № 0028264203 та № 0028294203.

3. Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 09 квітня 2020 року № 0039134203, № 0039184203, № 0039224203 та № 0039234203.

4. Визнати протиправним та скасувати податкову вимогу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 03 квітня 2020 року № Ф-151.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1303 (одна тисяча триста три) гривні 53 копійки за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, код ЄДРПОУ 43141267).

Рішення суду, відповідно до частин першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу

Суддя В.В. Аверкова