Рішення № 92072463, 07.10.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2020 року м. Київ № 640/15149/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі у складі судді Аверкової В.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву позивача щодо ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства юстиції України

про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення про

поновлення на роботі,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України в якому просить суд стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено. Стягнуто з Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі з 01 грудня 2017 року по 31 липня 2019 року у розмірі 302 089,42 грн (триста дві тисячі вісімдесят дев`ять) гривень 42 копійки.

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла зава позивача про ухвалення додаткового судового рішення, в якій просить суд ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача 12 500,00 грн витрат на професійну правову допомогу.

Відповідачем до суду подано заперечення на заяву позивача про ухвалення додаткового рішення, в обґрунтування вказаного зазначено, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадженя, судових дебатів не було, а тому докази оплати витрат на професійну правову допомогу повинні були бути подані до суду разом з позовною заявою. Також зазначено, що договором про надання правової допомоги передбачено, що оплата послуг має бути проведена протягом трьох робочих днів з моменту підписання Акту приймання передачі послуг. Копія даного акту Мін`юсту, як додаток до заяви не направлялася, а зі змісту заяви про ухвалення додаткового рішення з`ясовано, що акт про приймання юридичних послуг зареєстрований за № 1 та підписаний 02.08.2019. Позивачем не своєчасно виконано умови договору, щодо оплати послуг на правову допомогу та не заявлено належним чином у строки визначені законом про їх понесення при пред`явлені позову, а тому і не можуть бути відшкодовані. Крім того відповідачем зазначено, що сума коштів в розмірі 12 500,00 грн., яку позивач просить стягнути в рахунок відшкодування витрат на професійну правову допомогу є занадто завищеною та не відповідає співрозмірності.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 16 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини п`ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини шостої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).

За правилами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев`ята статті 139 КАС України).

Зміст наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Позивачем до позовної заяви додано: договір про надання правової допомоги від 01 серпня 2019 року № 147-ЖВ-АО з додатками до вказаного договору; заявка № 1 від 01 серпня 2019 року; заявку № 2 від 22 липня 2019 року; акту про приймання юридичних послуг від 02 серпня 2019 року, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 4778/10, ордер серії КС № 633569, дублікат квитанції від 03 квітня 2020 року № 0.0.1667329651.1 на суму 12 500,00 грн.

Відповідно до акту про приймання юридичних послуг від 02 серпня 2019 року, Адвокатське об`єднання надало, а позивач прийняв наступні послуги:

- ознайомлення з документами щодо спору та їх аналіз - 30 хв. 1250,00 грн;

- збір та аналіз доказів щодо спору та формування доказової бази з метою підготовки позовної заяви - 60 хв. 2500,00 грн;

- визначення правової позиції та позовних вимог і погодження їх з клієнтом - 30 хв. 1250,00 грн;

- підготовка позовної заяви - 180 хв. 7500,00 грн.

Верховний Суд у постанові від 05 червня 2018 року по справі № 904/8308/17 дійшов висновку про те, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати Були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України, заява № 19336/04, п. 269). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Верховний Суд у додатковій постанові від 08 травня 2018 року по справі № 810/2823/17 зробив висновок, що надані позивачем первинні документи на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу повинні:

- відповідати вимогам первинного документа встановленим вимогам частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема, містити посаду особи, відповідальної за здійснення господарської операції і правильність її оформлення та інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції;

- зміст послуг (зазначених в договорі про надання правової допомоги та актах) повинен мати посилання на конкретні дії та/або документи, вчинені/складені адвокатом;

- платіжний документ має утримувати в собі належне, повне призначення платежу та відмітки банку його проведення відповідно до п.п. 1.22, 2.3, 2.24 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України № 22 від 21 січня 2004 року.

Пунктом 7.2.1 Договору про надання професійної правничої допомоги від 01 серпня 2019 року № 147-ЖВ-АО встановлено умови порядок оплати Послуг.

Відповідно до зазначено пункту, якщо інше не передбачено Заявкою Клієнта, платежі, передбачені цим Договором, сплачуються на підставі Акту прийняття послуг протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту підписання (узгодження) Акту.

В матеріалах справи міститься акт від 02 серпня 2019 року приймання юридичних послуг, який підписаний Сторонами, Замовником та Виконавцем.

Як вбачається з вказаного Акту, Сторони підтверджують, що вартість прийнятої Юридичної послуги узгоджена, юридична послуга надана та прийнята належним чином, претензій щодо якості та строків надання-прийняття Юридичної послуги Сторони не мають.

Матеріали справи містять докази на підтвердження оплати наданих послуг відповідно до Договору про надання правової допомоги від 01 серпня 2019 року № 147-ЖВ-АО та акту від 02 серпня 2019 року № 1 - дублікат квитанції від 03 квітня 2020 року № 0.0.1667329651.1 на суму 12 500,00 грн.

З вказаного слідує, що позивачем доведено фактичний обсяг витрат на правничу допомогу, понесений позивачем.

Щодо посилань відповідача про те, що позивачем не своєчасно виконано умови договору, щодо оплати послуг на правову допомогу та не заявлено належним чином у строки визначені законом про їх понесення при пред`явлені позову, суд зазначає наступне.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачем було заявлено вимогу щодо стягнення з Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 витрат на професійну допомогу в розмірі 12500 грн. Також позивачем викладено обґрунтування щодо витрат на правову допомогу у позовній заяві під пунктом 4.

Разом з тим, позивачем у позовній заяві зазначено що на момент подачі позовної заяви кошти за надану правову допомогу не сплачені позивачем. Квитанція про сплату вказаних послуг буде надана позивачем у подальшому після їх сплати в установленим сторонами договору термін.

Щодо посилань відповідача, що справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження, судові не дебати не проводилися, а отже докази оплати правової допомоги повинні були наданні позивачем разом із позовною заявою, суд зазначає наступне.

Позивачем було зазначено в позовній заяві про розмір витрат та про те, що докази оплати будуть надані у подальшому після їх сплати.

Рішення у справі прийнято судом 31 березня 2020 року, оплата правової допомоги здійснена 03 квітня 2020 року та такі докази направленні до суду 03 квітня 2020 року.

Відповідно до частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Частиною восьмою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Суд вважає, що особливості правил, за якими здійснюється розгляд справи не є підставою для обмеження процесуального права сторони регламентованими загальними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, а саме, відсутність судових дебатів не позбавляє права позивача надати докази оплати послуг протягом 5-ти днів після ухвалення рішення у справі.

Оскільки справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження та судові дебати не проводились, беручи до уваги те, що позивачем заявлено про стягнення витрат на правовому допомогу у позовній заяві та надано документи на підтвердження реальності наданих послуг, а докази сплати таких послуг наданні в межах 5-денного строку, передбаченим частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що витрати на правову допомогу підтвердженні та підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 139, 252, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. Заяву позивача про ухвалення додаткового судового рішення - задовольнити.

2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на правову допомогу у розмірі 12 500 (дванадцять тисяч п`ятсот) гривень.

Додаткова постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Аверкова