Ухвала суду № 92072088, 08.10.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, буд. 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код: 34390710, тел. 730 42 72

У Х В А Л А

з питання залишення позову без розгляду

08 жовтня 2020 р. справа № 520/10621/2020

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Мар`єнко Л.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження в письмовому провадженні питання щодо залишення позову без розгляду по адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якій просить суд:

- скасувати рішення відділу з питань перерахунків пенсій № 27 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у донарахуванні та виплаті ОСОБА_1 державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, за період з 01.01.2014 року по 10.06.2014 року та з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року, виходячи із 8-ми мінімальних розмірів пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленою ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити ОСОБА_1 донарахування та виплату державної пенсії у відповідності до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з розрахунку 8 (вісім) мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи з ч. 1 ст. 28 Закону України» «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та виплатити зазначену заборгованість з 01.01.2014 року по 10.06.2014 року та з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року за відрахуванням фактично виплачених сум;

- стягнути та зобов`язати виплатити Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 суму відшкодування компенсації втрати частини доходів в розмірі - 40 000 грн. (сорок тисяч грн.).

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що отримує основну державну пенсію по ІІ групі інвалідності та додаткову пенсію відповідно до Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Позивач вважає, що у період з 01.01.2014 року по 10.06.2014 року та з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року нарахування та виплата основної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, повинні були здійснюватись відповідно до статей 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Позивач звернувся до пенсійного органу із заявою 21.07.2020 року про перерахунок пенсії за період з 01.01.2014 року по 10.06.2014 року та з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року у відповідності до статті 50 та частини 4 статті 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та врахуванням ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Однак, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №963300193865/121 від 24.07.2020 повідомлено, що відсутні підстави для проведення перерахунку пенсії відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Виплата основної та додаткової пенсії позивачу проводиться на законних підставах, у розмірах, встановлених постановою КМУ № 1210. Позивач не погоджується з відмовою щодо перерахунку йому пенсії у період з 01.01.2014 року по 10.06.2014 року та з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року, тому за захистом своїх прав звернувся до суду. Просив позов задовольнити.

Ухвалою суду від 17.08.2020 року відкрито спрощене провадження по справі відповідно до ст. 263 КАС України. Запропоновано відповідачу надати до суду відзив на позов.

03.09.2020 року представником відповідача - Зятєвої Т., надано до суду відзив на позов, в якому вона зазначила, що розміри основної та додаткової пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбачені статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, були змінені відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №745, а з 01.01.2012 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1210. За таких обставин, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області вважає, що проводячи виплату основної та додаткової пенсії позивачу в розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України, пенсійний орган діяв правомірно.

Посилаючись на практику Верховного Суду пенсійний орган також зауважив, що позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду з даним позовом щодо перерахунку пенсії з 01.01.2014 по 02.08.2014, передбачений ст. ст. 122. 123 КАС України, просив залишити позов без розгляду.

14.09.2020 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він просив задовольнити позовні вимоги, зазначаючи, що звернення до суду із зазначеним позовом не обмежено будь-яким строком.

З 20.08.2020 року по 02.09.2020 рік суддя перебувала в щорічній відпустці.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24.09.2020 року - позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишено без руху, надано час на усунення недоліків позовної заяви - шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, із зазначенням поважних причин пропуску строку звернення із вищевказаним адміністративним позовом.

05.10.2020 року від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, в якій ОСОБА_1 посилається на висновок Великої Палати Верховного Суду від 20.05.2020 року щодо не застосування до спорів, які виникли у зв`язку з поновленням виплат раніше призначених (нарахованих) пенсій громадянам України статтей 99, 100 КАС України (у редакції чинній до 15.12.2017 року).

З 01.10.2020 року по 07.10.2020 рік суддя перебувала на лікарняному.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без розгляду, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 04.11.2019 року.

Позивач з 14.11.2002 року є інвалідом ІІ групи внаслідок захворювання, пов`язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджено копією посвідчення серії НОМЕР_2 .

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує основну державну пенсію по ІІ групі інвалідності та додаткову пенсію відповідно до Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в сумах, обчислених відповідно до постанови КМУ від 23.11.2011 року №1210.

В позовній заяві позивач зазначив, що звернувся до пенсійного органу із заявою 21.07.2020 року про перерахунок пенсії за період з 01.01.2014 року по 10.06.2014 року та з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року у відповідності до статті 50 та частини 4 статті 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та врахуванням ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Однак, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 24.07.2020 повідомлено, що відсутні підстави для проведення перерахунку пенсії відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Виплата основної та додаткової пенсії позивачу проводиться на законних підставах, у розмірах, встановлених постановою КМУ № 1210.

Не погоджуючись з отриманим рішенням пенсійного органу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Дослідивши спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

У триваючих правовідносинах суб`єкт владних повноважень протягом певного проміжку часу може ухилятися від виконання своїх зобов`язань (триваюча протиправна бездіяльність) або допускати протиправну поведінку (триваюча протиправна діяльність) по відношенню до фізичної або юридичної особи.

Відлік строків для звернення з метою реалізації права на соціальний захист розпочинається з моменту отримання відповідним суб`єктом владних повноважень заяви особи, до якого додано пакет необхідних документів.

У свою чергу, відлік строків для звернення до суду (у випадку незгоди особи з відповідним рішенням, дією чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду зазначеної заяви) розпочинається з моменту коли особа дізналася або повинна була дізнатися про таке порушення своїх прав, крім випадків якщо інше прямо не передбачено законом.

При застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та наслідки у вигляді залишення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави. У такому випадку суд у триваючих правовідносинах має вирішити питання захисту прав позивача у межах строку звернення до адміністративного суду.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Враховуючи, що пенсія є щомісячним платежем, а її отримання, на думку позивача, в меншому розмірі, ніж передбачено законом відбувається щомісячно, отже, про порушення своїх прав позивач мав знати отримуючи пенсійні виплати у розмірі, з яким він не погоджується, ще у 2014 році.

Вказане узгоджується з постановою Верховного Суду від 08.08.2019 року по справі №127/13736/16-а (адміністративне провадження №К/9901/42788/18), яка відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України враховується судом при вирішенні питання щодо пропуску строку звернення позивача до суду з даним позовом.

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд зауважує, що позивач, як особа, що щомісячно отримує пенсійні виплати, з огляду на оприлюднення нормативно правових актів, що регулюють спірні питання у сфері пенсійного забезпечення, повинен був бути обізнаним про неналежне виконання своїх обов`язків з боку пенсійного органу, в той же час своєчасно не скористався своїм правом на звернення до суду за судовим захистом, а звернувся до суду після спливу шести років від початку заявлених ним до захисту вимог.

Отже, звернувшись 11.08.2020 року до суду з позовом щодо перерахунку пенсії з 01.01.2014 року по 10.06.2014 року та з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року, позивач пропустив строк звернення до суду.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Жодних належних та допустимих доказів щодо причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, які б унеможливлювали і не залежали б від волі позивача своєчасно звернутись за судовим захистом не вбачається, позивачем таких не зазначено, не встановлено обставин та поважних причин, що свідчать про наявність об`єктивних перешкод для подання позову у встановлений законодавством строк та пропущення строку звернення до суду.

Таким чином позивачем пропущено строк звернення до суду з даним позовом без поважних на те причин.

Аналогічна позиція щодо строку звернення до суду викладена в постанові Другого апеляційного адміністративного суду №520/1596/2020 від 10.06.2020 року.

Згідно ч. 3 та 4 статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до п.8 ч.1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Враховуючи, що позивачем пропущено строк звернення до суду з даним позовом без поважних на те причин, підстави для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними відсутні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає залишенню без розгляду.

Згідно із ч.4 ст. 240 КАС України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

На підставі викладеного, керуючись положеннями ст. ст. 122, 123, 205, 240, 241, 243, 248, 256, 264, 295, п.п.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Суддя Мар`єнко Л.М.