Рішення № 92072047, 08.10.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2020 р. № 520/10451/2020

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого – судді Мар`єнко Л.М.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_2 Позовні, звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якій просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо неврахування до загального стажу роботи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) періодів роботи з 07.09.1993 по 28.04.1994 в Державному комунальному підприємстві перукарських послуг «Еліс», з 28.04.1994 по 16.03.1995 в приватному торгово-виробничому підприємстві «Еліс» та з 18.03.1995 по 02.07.1997 в приватній фірмі «Ліго»;

- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо врахування під час обчислення пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) нулів за період з 01.04.1990 по 30.09.1992 та з 01.07.1997 по 31.12.1999;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до загального трудового стажу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) періоди роботи з 07.09.1993 по 28.04.1994 в Державному комунальному підприємстві перукарських послуг «Еліс», з 28.04.1994 по 16.03.1995 в приватному торгово-виробничому підприємстві «Еліс» та з 18.03.1995 по 02.07.1997 в приватній фірмі «Ліго» на підставі трудової книги, починаючи з 31.03.2020;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області не враховувати під час обчислення пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) нулі за період з 01.04.1990 по 30.09.1992 та з 01.07.1997 по 31.12.1999, починаючи з 31.03.2020.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що дії відповідача вважає незаконними, оскільки основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

Від представника відповідача – Баєвої Г., через канцелярію суду, надійшов письмовий відзив на позов, в якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначивши, що відповідач під час спірних правовідносин діяв у спосіб та у межах, визначених чинним законодавством.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.

Відповідно до ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

З 01.10.2020 року по 07.10.2020 рік суддя перебувала на лікарняному.

Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІУ, починаючи з 2009 року.

Позивач зазначила, що після ознайомилася з матеріалами своєї пенсійної справи на прийомі, дізналася, що до її стажу не враховано періоди роботи з 28.04.1994 по 16.03.1995 в приватному торгово-виробничому підприємстві «Еліс» та з 18.03.1995 по 02.07.1997 в приватній фірмі «Ліго».

31.03.2020 позивачка звернулась до відповідача з заявою про врахування вищевказаних періодів.

Листом від 30.04.2020 позивач повідомив, що період роботи з 28.04.1994 по 16.03.1995 в приватному торгово-виробничому підприємстві «Еліс» не враховано, період роботи з 18.03.1995 по 02.07.1997 в приватній фірмі «Ліго», також, не враховано, оскільки, як зазначив відповідач, вказаний запис відсутній в поданні. Також повідомлено, що не враховано період роботи з 07.09.1993 по 28.04.1994 в Державному комунальному підприємстві перукарських послуг «Еліс».

Не погоджуючись із таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з данною позовною заявою.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За Преамбулою Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Статтею 58 зазначеного Закону на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов`язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», пунктом 7 частини 1 статті 1 якого визначено, що Пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести реєстр застрахованих осіб Державного реєстру та виконувати інші функції, передбачені законом.

Тобто, відповідач у справі орган владних повноважень, який виконує владні управлінські функції, надані йому чинним законодавством щодо призначення пенсії, підготовки документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій.

Згідно ст. 3 Конституції України в Україні як соціальній, правовій державі людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави. Право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно ч. 2 ст. 46 Конституції України це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Тобто, конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості, пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв`язку з трудовою діяльністю, виконанням трудових обов`язків і є однією з форм соціального захисту, цим визначається зміст і характер обов`язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Стаття 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлює, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 2 пунктом 2.1 Порядку № 22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу).

Згідно з пунктами 4.1, 4.2 Порядку, орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (пункт 4.3. Порядку).

Пунктом 4.7 Порядку передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

В пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, також закріплено положення, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Позивачем було подано до Головного управління Пенсійного фонду України копію трудового книжки, що не заперечується відповідачем.

Судом встановлено, що за даними трудової книги ОСОБА_1 : з 28.04.1994 (наказ №49-к від 28.04.1994) по 16.03.1995 (наказ №16-к від 16.03.1995) працювала в приватному торгово-виробничому підприємстві «Еліс» (записи в ТК №24-25); з 18.03.1995 (наказ №3 від 18.03.1995) по 02.07.1997 (наказ №38 від 02.07.1997) працювала в приватній фірмі «Ліго» (записи в ТК №26-27).

Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Суд зауважує на тому, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Відповідний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 06 березня 2018 року у справі № 754/14898/15-а (адміністративне провадження № К/9901/11030/18).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що неврахування відповідачем під час вирішення питання про призначення позивачу пенсії відомостей про роботу носить формальний характер і не відповідає вимогам пенсійного законодавства, відповідачем не було забезпечено розгляду наданої позивачем заяви про призначення пенсії за віком шляхом всебічного, повного та об`єктивного розгляду всіх поданих документів.

Оскільки стаж позивача підтверджений належно оформленим записом у трудовій книжці, суд вважає неправомірними дій відповідача щодо не зарахування періоди роботи позивача роботи з 07.09.1993 по 28.04.1994 в Державному комунальному підприємстві перукарських послуг «Еліс», з 28.04.1994 по 16.03.1995 в приватному торгово-виробничому підприємстві «Еліс» та з 18.03.1995 по 02.07.1997 в приватній фірмі «Ліго», тому позовні вимоги в частині визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо неврахування до загального стажу роботи позивача періодів роботи з 07.09.1993 по 28.04.1994 в Державному комунальному підприємстві перукарських послуг «Еліс», з 28.04.1994 по 16.03.1995 в приватному торгово-виробничому підприємстві «Еліс» та з 18.03.1995 по 02.07.1997 в приватній фірмі «Ліго»; зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до загального трудового стажу позивача періоди роботи з 07.09.1993 по 28.04.1994 в Державному комунальному підприємстві перукарських послуг «Еліс», з 28.04.1994 по 16.03.1995 в приватному торгово-виробничому підприємстві «Еліс» та з 18.03.1995 по 02.07.1997 в приватній фірмі «Ліго» на підставі трудової книги, починаючи з 31.03.2020 – підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнання неправомірними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо врахування під час обчислення пенсії позивачу нулів за період з 01.04.1990 по 30.09.1992 та з 01.07.1997 по 31.12.1999; зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області не враховувати під час обчислення пенсії позивачу нулі за період з 01.04.1990 по 30.09.1992 та з 01.07.1997 по 31.12.1999, починаючи з 31.03.2020, суд зазначає, що в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

У відповідності до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Судом встановлено, що пенсію позивачу обчислено при страховому стажі 30 років 02 місяці 26 днів, із середньомісячної заробітної плати за період роботи з 01.01.1995 року по 31.12.1999 року та за весь період страхового стажу з 01.07.2000 по 28.02.2009.

Згідно заяви ОСОБА_1 за основним місцем роботи зараховано нульову заробітну плату, для розрахунку було прийнято заробітну плату за роботу за сумісництвом.

Позивачем надана довідка відповідачу від 04.03.2009 року №18 про роботу за сумісництвом з 12.12.1994 по 31.03.2000 та довідку від 04.03.2009 №36 про заробітну плату, які видані Комунальним підприємством Харківський академічний театр опери та балету ім. М.В.Лисенка.

Як вбачається з наданих відповідачем доказів, Комунальним підприємством Харківський академічний театр опери та балету ім. М.В.Лисенка не підтверджено трудові відносини з ОСОБА_1 з 12.12.1994 по 31.03.2000 відповідно до довідки №18 від 04.03.2009 року, а також, не підтверджено видачу довідки ОСОБА_1 про заробітну плату №36 від 04.03.2009 року.

Позивачем, в ході розгляду справи доказів спростування вищевикладеного не надано.

Таким чином, відповідач правомірно врахував нульову заробітну плату за період з 01.01.1995 року по 31.12.1999 рік, оскільки факт стажу роботи за сумісництвом в Комунальному підприємстві Харківський академічний театр опери та балету ім. М.В.Лисенка не знайшов свого підтвердження при перевірці документів позивача.

Стосовно заявленого позивачем клопотання про допущення до негайного виконання рішення суду у межах суми стягнення за один місяць суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про: 1) присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць; 2) присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; 3) поновлення на посаді у відносинах публічної служби; 4) припинення повноважень посадової особи у разі порушення нею вимог щодо несумісності; 5) уточнення списку виборців; 6) усунення перешкод та заборону втручання у здійснення свободи мирних зібрань; 7) накладення арешту на активи, що пов`язані з фінансуванням тероризму та стосуються фінансових операцій, зупинених відповідно до рішення, прийнятого на підставі резолюцій Ради Безпеки ООН, зняття арешту з таких активів та надання доступу до них.

Негайно також виконуються рішення суду, прийняті в адміністративних справах, визначених пунктами 1, 5 частини першої статті 263, пунктами 1-4 частини першої статті 283 цього Кодексу.

Суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення: 1) у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті; 2) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об`єднання; про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об`єднання; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства; 4) про встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань.

Таким чином, з огляду на предмет спору, а саме визнання протиправними дії, зобов`язання зарахування стажу до загального трудового, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача щодо негайного виконання рішення.

За приписами вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, позовна заява ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 247, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, –

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо неврахування до загального стажу роботи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) періодів роботи з 07.09.1993 по 28.04.1994 в Державному комунальному підприємстві перукарських послуг «Еліс», з 28.04.1994 по 16.03.1995 в приватному торгово-виробничому підприємстві «Еліс» та з 18.03.1995 по 02.07.1997 в приватній фірмі «Ліго».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до загального трудового стажу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) періоди роботи з 07.09.1993 по 28.04.1994 в Державному комунальному підприємстві перукарських послуг «Еліс», з 28.04.1994 по 16.03.1995 в приватному торгово-виробничому підприємстві «Еліс» та з 18.03.1995 по 02.07.1997 в приватній фірмі «Ліго» на підставі трудової книжки, починаючи з 31.03.2020.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, 61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3-й під`їзд, 2-й поверх) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , інд.номер НОМЕР_1 ) у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, з урахуванням ч.3 Розділу VІ Прикінцевих положень КАС України, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Мар`єнко Л.М.