Ухвала суду № 92072044, 07.10.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

07 жовтня 2020 р. № 520/13388/2020

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Мельников Р.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях про стягнення сум,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях заробітну плату, а саме: зобов`язати нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 заробітну плату у вигляді компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати щодо виплачених грошових доходів на виконання припису Головного управління Держпраці в Харківській області від 10.01.2020 № ХК7736/286/2НД/АВ/П, а саме: індексації заробітної плати за період з жовтня 2014 по листопад 2015 року включно згідно ч. 6 ст. 95 КЗпП України та ст. 33 Закону України «Про оплату праці» та премії за період з січня 2014 по грудень 2015 року включно згідно зі ст. 98 КЗпП України;

- стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області заробітну плату, а саме: зобов`язати нарахувати та виплатити на мою користь заробітну плату у вигляді компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати щодо виплачених грошових доходів за березень 2016 року лише у листопаді 2016 року.

Вивчивши матеріали позовної заяви, суд встановив, що вона не відповідає вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.

Згідно до ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14.11.2019 № 294-IX установлено у 2020 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2020 року - 2102 грн.

Позивачем у позовній заяві вказано, що компенсація втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у розумінні ст.2 Закону України "Про оплату праці" входить до структури заробітної плати, а отже відповідно до приписів п.1 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" наявна пільга щодо сплати судового збору.

Надаючи оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України “Про судовий збір” від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Як свідчить зміст позовних вимог позивача, остання шляхом звернення до суду з даним позовом стосовно зобов`язання нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати щодо виплачених грошових доходів.

З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України “Про судовий збір”, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Водночас, суд зазначає, що позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача, а саме: зобов`язання нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплат, однак, позивачем взагалі не розраховано будь-якої суми коштів, що суперечить самостійно сформульованій вимозі про стягнення.

Таким чином, усуваючи недоліки позовної заяви позивачу необхідно надати до суду оригінал документу про сплату судового збору у розмірі, визначеному п.п.1 п.3 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за звернення до суду зі позовом, який подано фізичною особою, за наступними реквізитами: УК Основ"ян/мХар Основ"янсь/22030101, код 37999628, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 899998, рахунок UA778999980313131206084020011, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу - "*;101; (код платника); судовий збір за позовом (ім`я/назва платника), Харківський окружний адміністративний суд".

Згідно частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Також, суд зазначає, що відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї доказів вбачається, що звернення позивача до суду із даним позовом обумовлено необхідністю захисту трудових прав.

При цьому, позивач вказала, що була звільнена з публічної служби з посади головного спеціаліста сектору контролю та аудиту Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області 31.08.2016 р.

Зміст позовних вимог позивача свідчить, що заявник просить суд стягнути з відповідача заробітну плату, а саме компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати щодо виплачених грошових доходів, що передбачено положеннями ст.2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати".

Водночас, позивачем вказано, що усі розрахунки із нею було проведено 03.01.2020 року.

Матеріали справи свідчать, що із даним позовом до суду позивач звернувся 02.10.2020 року.

Отже, суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно із ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З аналізу вищевикладених норм слід дійти висновку, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.

Приписами ч.5 ст.122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відтак, слід дійти висновку, що у даній категорії справ законодавцем визначено строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.

Також, суд зазначає, що як визначено приписами ч.1 ст. 233 КЗпП України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

За змістом частини другої статті 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Конституційним Судом України у рішенні від 22 лютого 2012 року по справі № 4-рп/2012 надано роз`яснення та вказано, що в аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв`язку з положеннями статей 116, 117, 237-1 цього кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.

Водночас, суд зазначає, що спірні у даній справі відносини пов`язані зі звільненням з публічної служби, тому під час обчислення строку звернення до суду із позовом цієї категорії застосуванню підлягають саме положення КАС України, як норм спеціального процесуального закону.

Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 04 грудня 2019 року по справі № 815/2681/17 та від 22 січня 2020 року по справі № №620/1982/19.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, враховує вказані висновки Верховного Суду щодо застосування норм права.

Враховуючи вищевикладене суд зазначає, що позивач, звернувшись 02.10.2020 року до суду з даним позовом, пропустив визначений законодавством строк на звернення суду.

Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Суд зазначає, що матеріали позовної заяви не містять в собі заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачу необхідно звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду із вказаним позовом, зазначивши причини поважності його пропуску.

Відповідно до частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 241, 243, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях про стягнення сум - залишити без руху.

Надати позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі, визначеному п.п.1 п.3 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір"; заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із вказаним позовом, зазначивши причини поважності його пропуску.

Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.

Роз`яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Мельников Р.В.