Рішення № 92072006, 01.10.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

01 жовтня 2020 року № 520/3702/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Легостаєвої К.І.,

представника позивача - Єлісеєва М.І.,

представника відповідача - Прядко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Концерн АВЕК та Ко" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство "Концерн АВЕК та Ко" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №192/3220/0/250-19-П від 27.11.2019 року, винесену Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що оскаржувана постанова про накладення штрафу, прийнята відповідачем із порушенням встановленого порядку та із наданням невірної оцінки обставинам справи, у зв`язку з чим порушує права позивача та, як наслідок, підлягає скасуванню.

Також разом із позовними вимогами позивачем заявлено клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду. При цьому, зі змісту позовної заяви вбачаються доводи позивача стосовно того, що спірна постанова надійшла позивачу засобами поштового зв`язку 02.03.2020 року, підприємство позивач не приймало участь у проведенні перевірки за результатами якої її було винесено, а отже у позивача була відсутня об`єктивна можливість оскаржити останню у строки, передбачені ст. 5 Закону України “Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності”. Відтак, позивач звернувся до суду із даним позовом у строк 15 днів з моменту, коли дізнався про порушення своїх прав.

Ухвалою суду від 23.03.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене провадження у справі та призначено розгляд справи у судовому засіданні.

Представником відповідача через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву, в якому вказано, що підставою для прийняття оскаржуваної у справі постанові відповідача послугували обставини встановлення під час проведення перевірки порушень позивачем законодавства у сфері містобудівної діяльності, за що останнього було визнано винним у вчиненні правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Також представник відповідача зазначив, що суб`єкт владних повноважень під час прийняття оскаржуваної у даній справі постанови діяв у відповідності та на підставі вимог діючого законодавства, а, відтак, просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник позивача в судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання прибув, проти заявленого позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов та додаткових поясненнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Приватне акціонерне товариство "Концерн АВЕК та Ко", код ЄДРПОУ – 22649344, зареєстровано у відповідності до норм діючого законодавства як суб`єкт господарювання, юридична особа.

Судовим розглядом справи встановлено, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради за результатами позапланової перевірки на об`єкті “Нежитлова будівля літ. “2Ч-2” по просп. Ювілейному, 7 у м. Харкові (кадастровий номер земельної ділянки 6310136600:09:001:0063)” на земельній ділянці по просп. Ювілейному, 7, було складено акт № 681-А від 27.06.2018 року.

Так, під час проведення зазначеної перевірки відповідачем встановлено у 2005 році самочинно збудовану нежитлову будівлю літ. « 2Ч-2», яка має ознаки класу наслідків (відповідальності) СС-1 без набуття права на використання будівельних робіт.

Зі змісту акту перевірки № 681-А від 27.06.2018 р. вбачається, що згідно представленого технічного паспорту, виготовленого ДП “Земельно-проектне бюро” ТОВ “АГ Ріелті”, інв. справа № 77 від 20.07.2017 громадський будинок нежитлова будівля літ. “2Ч-2” по просп. Ювілейному, 7 загальною площею 89,2 м2, торгівельною площею 44,6 м2, самочинно збудовано у 2005 році. Одночасно під час перевірки позивачем не було представлено документів, що надають право на виконання будівельних робіт з будівництва нежитлової будівлі літ. “2Ч-2”, розташованої по просп. Ювілейному, 7 у м. Харкові (кадастровий номер земельної ділянки 6310136600:09:001:0063).

На підставі зазначено акту, складеного за результатами позапланового заходу державного контролю №681-А від 27.06.2018 р., відповідачем було видано позивачу припис №681-Пр-У від 27.06.2018 р., яким останнього зобов`язано: усунути допущене порушення у строк до 27.08.2018 року.

Матеріали справи свідчать, що на підставі направлення для проведення планового (позапланового) заходу №1038-н від 28.10.2019 року, наказу №442 від 28.10.2019 року та перевірки виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог припису від 27.06.2019 року №681-Пр-У посадову особу відповідача було направлено для здійснення позапланової перевірки на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті: “Нежитлова будівля літ. “2Ч-2” по просп. Ювілейному, 7 у м. Харкові (кадастровий номер земельної ділянки 6310136600:09:001:0063)” щодо дотримання суб`єктом містобудування Приватним акціонерним товариством “КОНЦЕРН АВЕК ТА КО” вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Результати зазначеної перевірки оформлено у вигляді акту №1038-А від 15.11.2019 року за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Так, зі змісту вказаного акту вбачається, що під час позапланової перевірки (акт №681-А від 27.06.2018) встановлено самочинно збудовану нежитлову будівлю літ. “2Ч-2”, яка має ознаки класу наслідків (відповідальності) СС-1, без набуття права на виконання будівельних робіт. Під час поточної перевірки щодо виконання вимог вищевказаного припису встановлено наявність нежитлової будівлі літ. “2Ч-2” по просп. Ювілейному, 7 у м. Харкові (кадастровий номер земельної ділянки 6310136600:09:001:0063). Також зазначено, що в єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування, анулювання зазначених документів Державної архітектурно-будівельної інспекції України, розміщеному на офіційному сайті Держархібудінспекції України, інформація щодо нежитлової будівлі відсутня. При цьому, зазначено, що Приватним акціонерним товариством “КОНЦЕРН АВЕК ТА КО” до Інспекції інформацію про виконання вимог припису №681-Пр-У від 27.06.2018 року не представлено документів, що підтверджують виконання вимог зазначеного припису, що свідчить про не усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Матеріали справи свідчать, що також посадовою особою відповідача було складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 15.11.2019 року, з якого вбачається, що під час проведення перевірки на об`єкті “Нежитлова будівля літ. “2Ч-2” по просп. Ювілейному, 7 у м. Харкові (кадастровий номер земельної ділянки 6310136600:09:001:0063)” виявлено порушення пп. “а” п. 3 ч. 3 ст. 41 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, абз. 2 пп. 3 п. 11 та абз. 4. п. 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ від 23.05.2011 року №553, а саме невиконання обов`язкового до виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил № 681-Пр-У від 27.06.2018 року, виданого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради.

Судовим розглядом справи встановлено, що в подальшому начальником Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради винесено постанову №192/3220/0/250-19-П від 27.11.2019 про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної документації.

Зі змісту вказаної постанови вбачається, що під час перевірки на об`єкті “Нежитлова будівля літ. “2Ч-2” по просп. Ювілейному, 7 у м. Харкові (кадастровий номер земельної ділянки 6310136600:09:001:0063)” встановлено невиконання обов`язкового для виконання припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил №681-Пр-У від 27.06.2018 року, виданого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департамент територіального контролю Харківської міської ради, чим порушено пп. “а” п.3 ч.3 ст.41 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, абз. 2 пп.3 п. 11 та абз. 4. п. 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ від 23.05.2011 року №553.

З огляду на встановлене Приватне акціонерне товариство “КОНЦЕРН АВЕК та КО” визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого абз. 2 п. 1 ч. 6 ст. 2 Закону України “Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності”, за що накладено штраф у розмірі 30105,00 грн.

Отже, під час розгляду справи встановлено, що підставою для винесення спірної у даній справі постанови послугували обставини невиконання останнім вимог припису Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради від 27.06.2018 № 681-Пр-У.

На думку позивача, зазначена постанова є протиправною та такою, що порушує його права.

Надаючи оцінку зазначеним позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки, у тому числі є, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, зокрема: видавати обов`язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото-, аудіо- та відеотехніки.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пп.а п.3 ч. 3 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Згідно із Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до п. 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно із приписами п.7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки, зокрема, є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки. Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Згідно із абз. 2 пп. 3 п. 11 та абз. 4. п. 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право: у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Відповідно до абз. 3 п. 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний, зокрема, "виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Положеннями п. 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю визначено повноваження посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки.

Відповідно до п.п.15-18, 21 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджуються Мінрегіоном.

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акту перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Як передбачено приписами п. 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний, зокрема, виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Згідно із п. 19 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Відповідно до п. 21 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Відповідно до абз. 1 п. 1 ч. 6 ст. 2 Закону України “Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності” суб`єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу, зокрема, за невиконання приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил - у розмірі п`ятнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

З аналізу вищевикладеного суд приходить до висновку, що умовою притягнення суб`єкта містобудування до відповідальності є невиконання ним вимог припису щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Згідно із ст. 3 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються, зокрема, виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Накладати штраф в межах та відповідно до вимог, визначених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", мають право від імені органів державного архітектурно-будівельного контролю керівники виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю міських рад.

Постановою Кабінету Міністрів України № 244 від 06.04.1995 р. затверджено Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 244 від 06.04.1995 р. (далі - Порядок № 244).

Пунктом 16 Порядку № 244 встановлено, що справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

Згідно із п. 20 Порядку № 244, за результатами розгляду справи посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, приймає одну з таких постанов: постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності; постанову про закриття справи щодо накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Суд зазначає, що нормами чинного законодавства не передбачено чіткого порядку попереднього повідомлення суб`єкта містобудування про проведення позапланової перевірки як обов`язкової передумови її проведення, однак, для забезпечення присутності уповноваженого представника під час проведення такої, відповідач в рамках підготовки до проведення позапланової перевірки повинен вчинити дії щодо повідомлення суб`єкта містобудування про її проведення.

Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 15.01.2020 по справі № 818/1617/16.

У приписі міститься застереження про необхідність усунення виявлених порушень у встановлений строк. Припис не містить вимог ані про знесення об`єкту будівництва, ані про реєстрацію речових прав на нього.

Враховуючи обставини того, що приписом визначено лише одне порушення, яке полягає у виконанні будівельних робіт без набуття прав на їх виконання, виконанням вимог припису мало бути набуття таких прав (подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт).

Під час розгляду справи встановлено, що оскаржувана постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності винесена начальником Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, у зв`язку з невиконанням обов`язкового для виконання припису, який є чинним, оскільки позивачем не оскаржувався.

Судовим розглядом справи встановлено, що під час проведення перевірки підприємством позивача не було надано відповідачу документів, що підтверджують виконання вимог зазначеного припису. Вимога представити відповідні документи прямо була передбачена листом від 05.11.2019 року №2896/0/250-19, направленим відповідачем на адресу підприємства позивача.

Водночас, як встановлено судом відповідач, листом № 2896/0/250-19 від 05.11.2019, який отримано підприємством позивача 07.11.2019, повідомив про проведення перевірки, зазначивши при цьому прізвище посадової особи Інспекції та ії телефонний номер. Проте, Позивач не зазначив з яких причин не скористався даною можливістю.

Відповідно до пп. 3-5 п. 13 Порядку №553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Зі змісту наданих представником відповідача пояснень вбачається, що в останній день перевірки 15.11.2019 керівник суб`єкта містобудування або інша уповноважена особа до відповідача не з`явились для підписання акту, що свідчить про свідоме не користування суб`єкта містобудування своїм правом, передбаченим у п. 13, 21 Порядку № 553.

Враховуючи обставини того, що позивач був ознайомлений з направленням на проведення позапланової перевірки № 1038-Н від 28.10.2019 року, то він був належним чином повідомлений про безпосереднє проведення перевірки та знав про місце, дату та час, коли необхідно з`явитися для оформлення та ознайомлення з матеріалами перевірки.

Під час справи встанволено, що за результатами проведеної посадовими особами відповідача перевірки було складено акт перевірки № 103 8-А від 15.11.2019, протокол від 15.11.2019.

Відповідно до абз. 3 п. 21 Порядку № 553 у разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Зі змісту наданих представником відповідача пояснень встановлено, що на вказану дату, яка була зазначена в направленні як останній день перевірки, уповноважена особа позивача до Інспекції не з`явилася, в зв`язку з чим всі матеріали проведення позапланового заходу із зазначенням дати розгляду справи про правопорушення 20.11.2019 року було направлено засобами поштового зв`язку на юридичну адресу Приватного акціонерного товариства «Концерн АВЕК та Ко».

Під час судового розгляду справи встановлено, що поштове відправлення 18.12.2019 року було повернуто на адресу відповідача із відміткою відділення поштового зв`язку "за закінченням встановленого строку зберігання". Тобто, надіслані на адресу позивача документи не вручено адресату з незалежних від інспекції причин.

Водночас, суд зазначає, що матеріали справи містять акт керівника Департаменту земельних відносин та нерухомості Приватного акціонерного товариства "Концерн АВЕК та Ко" від 18.11.2019 року, зі змісту якого вбачаються висновки останнього стосовно того, що оскільки окрім направлення на проведення перевірки на адресу підприємства будь-яких інших документів у ході її проведення не надходило, то така перевірка не відбулась.

Також, матеріали справи містять копію листа Приватного акціонерного товариства "Концерн АВЕК та Ко" від 18.11.2019 року №905, направленого на адресу відповідача, яким позивач просить повідомити про причини непроведення перевірки.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що оскільки уповноваженою особою позивача було отримано направлення на проведення перевірки, в якому вказано строк його дії, а також зазначено про те, що працівники органів державного архітектурно-будівельного контролю мають право безперешкодного доступу на місце будівництва об`єкта, об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі, то Приватне акціонерне товариство "Концерн АВЕК та Ко" станом на час проведення перевірки не мало причин вважати, що така перевірка не могла бути проведена. Водночас, направлені позивачем запити свідчать про обізнаність останнього щодо обставин проведення такої перевірки.

Крім того, суд зазначає, що враховуючи те, що відповідачем виконано свій обов`язок щодо повідомлення позивача про час і місце розгляду справи шляхом направлення на адресу останнього акта перевірки, протоколу та припису, а також те, що зазначене поштове відправлення не вручено адресату з незалежних від відповідача причин, суд приходить до висновку, що відповідачем дотримано процедури накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та як наслідок необґрунтованості доводів позивача в цій частині позову.

Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 03.10.2018 року по справі № 210/954/17(2-а/210/64/17).

При цьому, суд зазначає, що наявність суто формальних порушень при проведенні перевірки, за наявності доведеного факту вчинення суб`єктом містобудування порушення вимог у сфері містобудівної діяльності, не може слугувати самостійною правовою підставою для скасування результатів такої в цілому.

Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 03.07.2019 року по справі № 464/7343/19.

Доводи та посилання представника позивача на обставини вчинення дій, направлених на виконання вказаного припису, суд вважає не обґрунтованими та не доведеними, оскільки чинним законодавством передбачено, що суб`єкт містобудування звільняється від відповідальності у разі виконання ним у повному обсязі вимог органу державного архітектурно-будівельного контролю, а вжиття дій на виконання вимог контролюючого органу, проте, без фактичного виконання не може вважатися належним виконанням вимог припису.

Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 29.04.2020 р. по справі № П811/870/16.

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї доказів вбачається, що позивач, обґрунтовуючи власну правову позицію послався на обставини звернення до Харківської міської ради із відповідними заявами, внаслідок чого Харківською міською радою прийнято рішення від 22.08.2018 № 1183/18 “Про надання земельних ділянок для експлуатації та обслуговування об`єктів самочинного будівництва”.

Згідно додатку 2 до цього рішення:

- Приватному акціонерному товариству "Концерн АВЕК та Ко" дозволено збереження самочинно розпочатого будівництва нежитлових будівель (торгівельного призначення) розташованих по просп. Ювілейному, 7 (на земельній ділянці з кадастровим номером 6310136600:09:001:0063 площею 3,1674 га), зокрема об`єкту літ. « 2Ч-2»

- змінено вид використання земельної ділянки (кадастровий номер 6310136600:09:001:0063) площею 3,1674 га по просп. Ювілейному, 7 на “для завершення будівництва нежитлових будівель торгівельного призначення та подальшої експлуатації та обслуговування об`єктів”, визначено строк завершення будівництва об`єкту до 22.08.2021.

- визначено звернутись в Департамент земельних відносин Харківської міської ради для оформлення додаткової угоди до договору оренди землі від 01.03.2006 № 340667100026 в частині зміни виду використання земельної ділянки (кадастровий номер 6310136600:09:001:0063) та визначення строку завершення будівництва об`єкту.

Матеріали справи свідчать, що Харківською міською радою було прийнято рішення від 28.11.2018 року №1297/18 «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів», згідно додатку 4 якого, зокрема, Приватному акціонерному товариству "Концерн АВЕК та Ко" надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення земельної ділянки площею 3,1694 га (кадастровий номер 6310136600:09:001:0063) із земель територіальної громади м. Харкова для завершення будівництва нежитлових будівель торгівельного призначення по просп. Ювілейному, 7 та подальшого їх обслуговування.

Суд зазначає, що під час розгляду справи не встановлено обставин належного звернення позивача до Департаменту земельних відносин Харківської міської ради для оформлення додаткової угоди до договору оренди землі від 01.03.2006 № 340667100026 в частині зміни виду використання земельної ділянки (кадастровий номер 6310136600:09:001:0063) та визначення строку завершення будівництва об`єкту.

Приписами п. 3.10 Порядку вирішення питань, пов`язаних із самочинним будівництвом відповідно до рішення міської ради від 17.08.2011 № 390/11 передбачено право міської ради рішенням сесії дозволяти збереження об`єктів самочинного будівництва.

Відтак, слід дійти висновку, що Харківська міська рада повністю реалізувала свої “повноваження” по відношенню до позивача в частині проходження відповідної процедури, а саме дозволила збереження об`єкту. В подальшому, підприємство позивача мало керуватись вимогами Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” та отримати право на виконання будівельних робіт.

Суд зазначає, що процедура збереження об`єктів самочинного будівництва завершується саме прийняттям об`єкту до експлуатації та реєстрацією речових прав на нього. Перепони для цього на теперішній час відсутні, оскільки позивач має в оренді земельну ділянку під самочинно збудованим об`єктом, рішенням міської ради продовжено до 22.08.2021 строки завершення його будівництва і пропонується укласти додаткову угоду до договору оренди землі з цього питання.

Враховуючи встановлені під час розгляду справи обставини суд приходить до висновку про те, що позивачем не було вчинено дії, передбачені п. 5 ст. 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", у повній мірі.

Щодо доводів та посилань позивача на порушення строків застосування адміністративно-господарських санкцій суд зазначає наступне.

Положеннями ст.250 Господарського кодексу України передбачено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб`єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб`єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Суд зазначає, що у даному випадку у спірних правовідносинах спеціальним законом є Закон України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", згідно із приписами ст. 2 якого штраф може бути накладено на суб`єктів містобудування протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніш як через три роки з дня його вчинення.

Під час розгляду справи встановлено, що приписом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради № 681-Пр-У від 27.06.2018 позивача було зобов`язано усунути порушення у строк до 27.08.2018.

Відтак, 28.08.2018 є датою, з якої починається перебіг встановленого строку притягнення суб`єкта містобудування до відповідальності, який на момент винесення оскаржуваної постанови від 27.11.2019 не сплинув.

Таким чином, на час винесення оскаржуваної постанови відповідача вимоги припису № 681-Пр-У від 27.06.2018 р. позивачем не усунуті.

Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, з врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з`ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Концерн АВЕК та Ко".

Розподіл судових витрат здійснюється в порядку ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства "Концерн АВЕК та Ко" (вул. Сумська, 70, м. Харків, 61002) до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради (майд. Конституції, 7, м. Харків, 61003) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлено 07 жовтня 2020 року.

Суддя Мельников Р.В.