Постанова № 9207166, 15.02.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 лютого 2010 року           <Час проголошення >          № 2а-10157/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О. при секретарі судового засідання Очколясу О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомУправління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Панта Рей Асистанс"

простягнення заборгованості у розмірі 7369,75грн.

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державний реєстратор Печерського району м. Києва

За участю представників:

позивача :          Компанець Т.Б. (довіреність від 06.01.2010р. №321/07)

відповідача :           не прибув повторно

          На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 15.01.2010р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Панта Рей Асистанс" про стягнення заборгованості по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 7 369,75 грн.

В обґрунтування позову представник позивача зазначав, що ТОВ "Панта Рей Асистанс" має заборгованість перед Пенсійним фондом України, яка виникла в зв'язку з несплатою відповідачем внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, чим порушило вимоги п. 6 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV).

Відповідач заперечень проти позову не надав, в судові засідання 20.10.2009р., 19.01.2010р., не з'явився, про причини та поважність неявки не повідомив, хоча був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

До судового засідання 15.01.2010р. відповідач повторно не з'явився, тому справа, відповідно до ст. 128 КАС України, вирішується на підставі наявних в ній доказів.

Розглянувши подані стороною документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Панта Рей Асистанс" є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 р. № 400/97-ВР та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. №1058-IV.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ТОВ "Панта Рей Асистанс" як суб'єкт господарювання - юридична особа зареєстроване Голосіївською районною у м. Києві державною адміністрацією 03.04.2007р., адреса реєстрації: 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 64, офіс 3, ідентифікаційний код юридичної особи 35001867.

Станом на 15.02.2010р. ТОВ "Панта Рей Асистанс" має заборгованість перед Пенсійним фондом України в сумі 7 369,75 грн., яка виникла в зв'язку з несплатою відповідачем внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування згідно розрахунку, а саме:

Звіт за листопад 2008 р. - 2904,00 грн.;

Звіт за грудень 2008 р. - 3684,75 грн. (з урахуванням коригування: 3784,75 грн.-100,00)

Звіт за січень 2009 р. - 792,00 грн.

Відповідно до п. 1 ст. 19 Закону №1058 страхові внески для суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) нараховуються на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці".

Відповідно до ст. 4 Закону України " Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997р. №400 та п.5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України 19.12.2003р. №21-1, обчислення страхових внесків зазначеною категорією платників здійснюється щомісячно за ставками, що визначаються відповідно до п. 4.1,4.2,4.5. Інструкції та Закону №400:

33,2 відсотки для суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднань, які використовують працю найманих працівників від суми фактичних витрат на оплату праці працівників, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, утому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до ЗУ "Про оплату праці".

Для підприємств, установ та організацій, де працюють інваліди, збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування визначається окремо за ставкою 4 відсотки від об'єкта оподаткування для працюючих інвалідів.

Відповідно до п.4 ст. 4 Закону №400 із заробітної плати працівників підприємства проводиться утримання у розмірі 0,5 відсотків від об'єкта оподаткування, із заробітної плати або з частини заробітної плати, що не перевищує розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та 2 відсотки від об'єкта оподаткування з частини заробітної плати в розмірі понад прожитковий мінімум для працездатних осіб.

Страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

Як визначає п. 6 ст. 20 Закону №1058 нараховані за відповідний базовий період страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.

Базовим звітним періодом є календарний місяць.

У разі здійснення протягом звітного періоду виплат, на які нараховуються страхові внески, платники одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати (дохід) у розмірах установлених для страхувальників страхових внесків (33,2%) цих виплат.

Перерахування страхових внесків здійснюється платниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів. Остаточний розрахунок за базовий період здійснюється платником страхових внесків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня зазначення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати, на суми яких нараховуються страхові внески.

Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Управлінням Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва згідно ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" було виписано вимогу про сплату суми недоїмки № 727у від 02.03.2009р. на суму 7369,75 грн..

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки. Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження в судовому порядку. Вищезазначена вимога отримана, про що свідчить підпис бухгалтера, протягом визначеного законом строк несплачені та не оскарженні страхувальником, отже вимога про сплату недоїмки вважається узгодженою.

Таким чином, узгоджена сума простроченої заборгованості по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування становить - 7 369,75 грн.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно ч.3, ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму вимоги, орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом . У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до суду передбаченні законом заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

Відповідно ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за № 1058 від 09.07.2003р., у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків, страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ч. 3 ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмкою) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які позивач посилається на їх обґрунтування.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність заявлених позовних вимог.

З урахуванням викладеного, Окружний адміністративний суд м. Києва прийшов до висновку про можливість в даному випадку задовольнити позовні вимоги позивача в повному обсязі та стягнути в рахунок погашення боргу з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пента Рей Асистанс" заборгованість у розмірі 7 369,75 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 69, 71, 94, 97, 112, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ :

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Панта Рей Асистанс" (код ЄДРПОУ 35001867, адреса реєстрації: 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 64, офіс 3) з будь-яких рахунків, що будуть виявлені державним виконавцем під час виконання судового рішення суму заборгованості із сплати внесків у розмірі 7 369,75 грн. (сім тисяч триста шістдесят дев'ять грн. 75 коп.) на р/рах. №256093122601 в Головному управлінні Ощадбанку по м. Києву та Київській області, МФО 322669, код 22869454.

Стягувач: Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва

Постанова відповідно до вимог ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                 П.О. Григорович