Ухвала суду № 92068895, 06.10.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

06.10.2020Справа № 910/14880/20

Суддя Господарського суду міста Києва Ягічева Н.І., розглянувши матеріали

позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ " ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРАНКО ПІВІ"

про визнання права застави

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ " ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРАНКО ПІВІ" про визнання права застави.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач вважає нікчемним договір від 26.02.2014 про припинення договору застави №0926/01S-2 від 14.02.2014, яким, в свою чергу, забезпечено виконання зобов`язань за кредитним договором №0926/01 від 26.09.2013, а відтак, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА" є правонаступником Публічного акціонерного товариства "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "АКТИВ-БАНК" - кредитора за вказаним кредитним договором, в позивача наявні підстави для звернення до суду із позовом про визнання права застави за договором №0926/01S-2.

Дослідивши матеріали позовної заяви судом встановлено, що подана позовна заява не відповідає вимогам статей 91, 162, 164 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 164 ГПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Проте, у порушення вказаної норми, позивач (новий кредитор) не надав суду доказів відступлення права вимоги за договором застави, на предмет якого він просить визнати своє право як новий кредитор.

Так, відповідно до пункту 3 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Частиною 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що ціна позову визначається: у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку (пункт 1); у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог (пункт 3).

При цьому суд виходить з того, що майновий позов (позовна заява майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто, будь-який майновий спір має ціну, а категорію майнових спорів складають, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми його використання на договірній чи позадоговірній основі (вказана позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 24.10.2016 у справі № 910/11027/16).

У даному випадку вимогою ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" (нового кредитора) є визнання права застави за договором № 0926/01-S-2 від 14.02.2014 р., предметом якого є майнові права за договором банківського вкладу № 0313/01ю від 13.03.2012 у розмірі 770000,00 євро.

Водночас, у позовній заяві біля графи "ціна позову" заявником зазначено "позов немайнового характеру".

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Судовий збір згідно з ч. 1, 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ставки судового збору визначені у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за заяву про вжиття заходів та забезпечення позову - 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб становить 2 102,00 грн.

Відповідно до п. 2.2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно (яким є майнові права), витребування або повернення майна визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки такий обов`язок покладається на позивача.

У якості доказу сплати судового збору позивач надав платіжне доручення № 683 від 24.07.2020 р. на суму 4 204,00 грн, зазначивши про сплату вимоги немайнового характеру. Однак, суд вважає, що предметом позову є вимога майнового характеру, оскільки позов про визнання права застави подано на захист майнового інтересу позивача.

Отже, позивач мав визначити судовий збір з тієї вартості майна (майнових прав), на яке він просить визнати право, та сплатити цей судовий збір, як за вимогу майнового характеру,

Згідно з ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст. 162, 164, 174, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суддя

УХВАЛИВ:

1. Залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ " ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА" без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали.

3. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ " ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА" спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:

- всіх документів (доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зокрема доказів відступлення права вимоги за договором застави №0926/01/S-2 від 14.02.2014, на предмет якого він просить визнати своє право як новий кредитор) в оригіналах або в належним чином засвідчених копіях, згідно з п. 5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003).

- детального обґрунтованого розрахунку суми ціни позову.

- оригіналу платіжного документа про доплату судового збору у встановленому законом розмірі.

4. Роз`яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із такою заявою.

5. Згідно ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її підписання. Дана ухвала не підлягає оскарженню.

Суддя Н.І. Ягічева