Рішення № 92068849, 07.10.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.10.2020Справа № 910/2804/20

Суддя Господарського суду міста Києва Босий В.П., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Мега-Поліс»

до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега»

про стягнення 21 151,43 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Мега-Поліс» (надалі - ПрАТ «Страхова компанія «Мега-Поліс») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега» (надалі - ПрАТ «Акціонерна страхова компанія «Омега») про стягнення 22 151,43 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПрАТ «Страхова компанія «Мега-Поліс» на підставі договору добровільного страхування транспортного засобу №16035-10 від 24.05.2019 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - «ДТП») виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля Toyota Rav 4, реєстраційний номер НОМЕР_1 , а тому позивачем відповідно до положень ст. 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. За твердженнями позивача, відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки Renault Modus, реєстраційний номер НОМЕР_2 , водієм якого скоєно ДТП, було застрахована ПрАТ «АСК «Омега» згідно договору (полісу) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АО/3872318, а тому позивач вказує, що обов`язок з відшкодування йому збитків у розмірі 22 151,43 грн. покладається на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2020 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу надано строк для подання відповіді на відзив.

02.04.2020 через канцелярію суду від ПрАТ «Акціонерна страхова компанія «Омега» надійшов відзив на позов, в якому відповідач заперечив проти позову та просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, з огляду на невірне визначення вартості відновлювального ремонту автомобіля марки Toyota Rav 4, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на підтвердження чого до відзиву додано висновок автотоварознавчого дослідження (звіту) №56/10/19, складеного 11.10.2019 суб`єктом оціночної діяльності - ФОП Семенченко П.О., згідно якого така вартість склала 16 058,03 грн.

08.04.2020 до Господарського суду міста Києва від ПрАТ «Страхова компанія «Мега-Поліс» надійшла відповідь на відзив, в якій позивач просив зменшити позовні вимоги на суму франшизи та стягнути з відповідача страхове відшкодування у розмірі 21 151,43 грн.

Суд приймає зменшення розміру позовних вимог оскільки відповідна заява подана позивачем з дотриманням вимог ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, а відтак подальший розгляд справ буде здійснюватись в межах суми страхового відшкодування у розмірі 21 151,43 грн.

28.04.2020 через канцелярію суду від ПрАТ «Акціонерна страхова компанія «Омега» надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач підтримав свої доводи, викладені у відзиві, та заперечив проти доводів позивача, викладених у відповіді на відзив.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.05.2020 у справі призначено судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, провадження у справі зупинено на час проведення судової експертизи.

07.05.2020 через канцелярію суду від позивача надійшли пояснення щодо заперечення відповідача на відповідь на відзив, в яких ПрАТ «Страхова компанія «Мега-Поліс» підтримало позов та просило задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.2020 поновлено провадження у справі №910/2804/20, зобов`язано Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «Омега» в строк до 08.09.2020 попередньо оплатити вартість експертизи, призначеної ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.05.2020 у справі №910/2804/20, та надати суду відповідні докази.

Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

24.05.2019 між ПрАТ «Страхова компанія «Мега-Поліс» (страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №16035-10 (надалі - «Договір»), об`єктом страхування за яким є майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом, а саме: автомобілем Toyota Rav 4, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на випадок настання страхових випадків, зокрема, пошкодження чи знищення транспортного засобу, його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП.

19.09.2019 о 09:10 год. в м. Києві, на перехресті вул. Кайсарова - вул. Сумська, ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Reno Modus, реєстраційний номер НОМЕР_2 , не вибрала безпечної швидкості руху, не дотрималась безпечної дистанції та здійснила зіткнення з автомобілем Toyota Rav 4, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який рухався попереду, у зв`язку з чим обидва автомобілі отримали механічні пошкодження.

Вказана ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_2 п.12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 11.11.2019 у справі №752/20495/19, відповідно до якої ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На підставі страхового акту №7328/16035-10 від 08.10.2019 позивач, виконуючи свої зобов`язання за Договором, здійснив відшкодування завданої страхувальнику шкоди у розмірі 22 151,43 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1023 від 09.10.2019.

Відповідно до висновку автотоварознавчого дослідження (звіту) №С19-361, складеного 08.10.2019 суб`єктом оціночної діяльності - ТОВ «Експертна компанія «Укравтоекспертиза-Стандарт», вартість відновлювального ремонту, автомобіля Toyota Rav 4, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в результаті його пошкодженні при спірному ДТП, складає 22 214,88 грн.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Отже, з виконанням страховиком на підставі договору добровільного майнового страхування свого обов`язку з відшкодування на користь потерпілого завданої йому внаслідок ДТП шкоди відповідно до приписів статті 512 Цивільного кодексу України відбувається фактична заміна кредитора у таких зобов`язаннях: деліктному зобов`язанні винуватця; зобов`язанні страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ здійснити відшкодування завданої шкоди, адже відповідні права потерпілого як кредитора переходять до страховика за договором добровільного майнового страхування.

В такому випадку перехід прав кредитора від потерпілого до страховика за договором добровільного майнового страхування не зумовлює виникнення нових зобов`язань винуватця та страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ, а відбувається виключно заміна кредитора як сторони у вже існуючих правовідносинах (в існуючих зобов`язаннях з відшкодування завданої шкоди: деліктному зобов`язанні винуватця; зобов`язанні страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ).

Відтак, у силу приписів статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора (потерпілого) у відповідному зобов`язанні саме на тих умовах, які існували в останнього, що в цьому випадку полягає в набутті права отримати відшкодування завданої шкоди шляхом виконання страховиком за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ узятих на себе зобов`язань виключно за умови виконання встановлених Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вимог, в т.ч. щодо подання йому у визначений законодавством строк заяви про здійснення страхової виплати (відшкодування) та пов`язаного з цим ризику, який полягає у можливості реалізації страховиком наданого йому положеннями підпункту 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» права на відмову у виплаті страхового відшкодування в разі неподання відповідної заяви про страхове відшкодування впродовж установлених строків.

При цьому, закріплюючи в положеннях указаної норми відповідні правові наслідки, законодавець не ставив їх настання в залежність від суб`єкта звернення із заявою до страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ про здійснення страхового відшкодування, а навпаки, презюмував те, що з відповідною заявою має звернутися потерпілий або інша особа, яка має право на отримання відшкодування, що закріплено в положеннях статті 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

З огляду на викладене вбачається, що закріплене в положеннях підпункту 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» право страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ відмовити у здійсненні виплати страхового відшкодування у випадку пропуску встановленого строку на звернення до нього із заявою про виплату страхового відшкодування не залежить від суб`єкта звернення з відповідною заявою, тобто, підлягає застосуванню, в тому числі у випадку, коли з такою заявою звертається не безпосередньо потерпілий, а особа, яка здійснила відшкодування потерпілому завданої внаслідок пошкодження належного йому транспортного засобу шкоди на підставі договору добровільного майнового страхування.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №910/7449/17.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем Reno Modus, реєстраційний номер НОМЕР_2 , встановлена у судовому порядку.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Reno Modus, реєстраційний номер НОМЕР_2 , за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу на момент скоєння ДТП застрахована ПрАТ «Акціонерна страхова компанія «Омега» на підставі договору (полісу) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АО/3872318.

ПрАТ «Страхова компанія «Мега-Поліс» звернулось до ПрАТ «Акціонерна страхова компанія «Омега» із заявою про страхове відшкодування №30599 від 19.11.2019, в якій просило здійснити виплату страхового відшкодування у розмірі 22 151,43 грн.

За наданою позивачем інформацією з офіційного сайту ПАТ «Укрпошта» за трек-номером 0304908964470, який було присвоєно відправленню в якому направлялась зазначена заява, вона була отримана ПрАТ «Акціонерна страхова компанія «Омега» 20.11.2019, що не заперечується відповідачем.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

В силу приписів ст. 22, 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у спорах, пов`язаних з відшкодуванням шкоди за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів норми Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є спеціальними.

Тобто, відповідач, як страховик винної у ДТП особи, зобов`язаний відшкодувати завдані останньою збитки третій особі (у даному випадку - позивачу) в обсязі, визначеному Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та відповідно до договору страхування, укладеному з особою, що застрахувала свою цивільно-правову відповідальність.

За таких обставин, розрахунок заявленої до стягнення з відповідача суми страхового відшкодування має здійснюватись з урахуванням приписів ст. 22, 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Разом з тим, порядок відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність встановлено статтею 1194 Цивільного кодексу України, за змістом якої особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Отже, відповідач як страховик відповідальності винної у ДТП особи на підставі спеціальної норми статті 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» здійснює відшкодування витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, а різницю між реальними збитками і відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу з урахуванням зносу на підставі статті 1194 Цивільного кодексу України відшкодовує особа, яка завдала збитків (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 22.03.2017 у справі №910/3650/16, постанові Верховного Суду у складі судової палати Касаційного цивільного суду №686/17155/15-ц від 03.10.2018).

На підтвердження фактичної вартості відновлювального ремонту автомобіля Toyota Rav 4, реєстраційний номер НОМЕР_1 , позивачем надано рахунок №ВДиС-0051469 від 03.10.2019 та акт виконаних робіт №ВДиСА-028340 від 23.10.2019.

В свою чергу, відповідачем заперечується розмір відновлювального ремонту автомобіля Toyota Rav 4, реєстраційний номер НОМЕР_1 , посилаючись на висновок автотоварознавчого дослідження (звіту) №56/10/19, складеного 11.10.2019 суб`єктом оціночної діяльності - Фізичною особою-підприємцем Семенченко Павлом Олексійовичем, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту, автомобіля Toyota Rav 4, реєстраційний номер НОМЕР_1 , складає 16 058,03 грн., а відтак, на думку відповідача, позивач набув права вимоги в розмірі 15 058,03 грн.

Враховуючи надані сторонами два різні висновки автотоварознавчого дослідження (звіти) у цій справі, ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.05.2020 судом призначено судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному, на вирішення експерта поставлено таке питання: яка вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу автомобіля марки Toyota Rav 4, реєстраційний номер НОМЕР_1 , внаслідок його пошкодження при дорожньо-транспортній пригоді, яка мала місце 17.09.2019 на перехресті вулиць Кайсарова та Сумської у м. Києві, за участю транспортних засобів: автомобіля марки Toyota Rav 4, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та автомобіля марки Renault Modus, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

При цьому, витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи покладено на відповідача у справі - Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «Омега», оскільки саме ним заявлено твердження про неправильне визначення позивачем вартості збитку.

Разом з тим, призначена у даній справі судова автотоварознавча експертиза не проведена у зв`язку з несплатою її вартості, при цьому, жодного пояснення з цього приводу ПрАТ «Акціонерна страхова компанія «Омега» суду не надано.

Визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту суди, у разі виникнення спору щодо визначення його розміру виходять з фактичної суми, встановленої висновком судової автотоварознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

Вартість ремонту автомобіля з врахуванням ПДВ виплачується страховою компанією або стягується судом після надання документів про такі витрати. Судам у таких випадках слід з`ясовувати наявність двох обставин: 1) фактичне здійснення ремонту автомобіля; 2) чи є виконавець робіт по ремонту автомобіля платником ПДВ.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 06.07.2018 у справі №924/675/17.

Щодо посилання відповідача на висновок автотоварознавчого дослідження (звіту) №56/10/19, складеного 11.10.2019, за яким визначено розмір величини вартості відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу, суд вважає за необхідне зазначити, що звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу, а реальним підтвердженням виплати страхового відшкодування страхувальнику є платіжний документ про здійснення такої виплати.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №910/9396/17.

Матеріалами справи (рахунок №ВДиС-0051469 від 03.10.2019 та акт виконаних робіт №ВДиСА-028340 від 23.10.2019) підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля Toyota Rav 4, реєстраційний номер НОМЕР_1 , яка спричинена в наслідок спірного ДТП, становить 22 151,43 грн., яка повністю виплачена позивачем на рахунок СТО.

Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний:

- у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його;

- у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Отже, настання строку здійснення відповідачем виплати страхового відшкодування за договором (полісом) №АО3872318 обумовлене закінченням дев`яностоденного строку з дня отримання ним заяви про страхове відшкодування та документів, визначених статтею 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Як унормовано приписами частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов`язані, зокрема: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Згідно з приписами частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд відзначає, що регресна вимога ПрАТ «Страхова компанія «Мега-Поліс» про здійснення страхового відшкодування залишена ПрАТ «Акціонерна страхова компанія «Омега» без задоволення, а на момент розгляду справи по суті строк здійснення такого відшкодування настав.

Абзацом 2 пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Таким чином, враховуючи встановлений судом розмір страхового відшкодування, який перейшов до відповідача на праві зворотної вимоги, визначені полісом №АО/3872318 розміри лімітів відповідальності та франшизи (1 000,00 грн.), відповідач зобов`язаний відшкодувати позивачу витрати у розмірі 21 151,43 грн.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі та стягнення з ПрАТ «Акціонерна страхова компанія «Омега» на користь ПрАТ «Страхова компанія «Мега-Поліс» суму страхового відшкодування у розмірі 21 151,43 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Мега-Поліс» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега» (01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, будинок 48-Г, ЛІТЕРА А; ідентифікаційний код 21626809) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Мега-Поліс» (03049, м. Київ, вул. Богданівська, будинок 24, офіс 23; ідентифікаційний код 30860173) суму страхового відшкодування у розмірі 21 151 (двадцять одна тисяча сто п`ятдесят одна) грн. 43 коп. та судовий збір у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. Видати наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.П. Босий