Ухвала суду № 92068768, 05.10.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

05.10.2020Справа № 910/6195/20Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., за участю секретаря судового засідання Анастасової К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сєвєродонецький асфальтобетонний завод" про розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2020 у справі №910/6195/20

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мало-Кохнівський кар`єр"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сєвєродонецький асфальтобетонний завод"

про стягнення 245990,80 грн

Представники учасників справи:

від позивача: не з`явився;

від відповідача (заявника): Хажанець В.М., дов. б/н від 05.10.2020.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мало-Кохнівський кар`єр" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сєвєродонецький асфальтобетонний завод" (далі - відповідач) про стягнення 245990,80 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення взятих на себе зобов`язань за договором поставки №16/2018-П від 07.02.2018 відповідач не в повному обсязі розрахувався за отриманий товар, у зв`язку з чим позивачем заявлено до стягнення суму основної заборгованості у розмірі 138516,00 грн, пеню у розмірі 85349,20 грн, інфляційні втрати у розмірі 14231,48 грн та 3% річних у розмірі 7894,12 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.08.2020 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сєвєродонецький асфальтобетонний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мало-Кохнівський кар`єр" основний борг у розмірі 138516,00 грн, 3% річних у розмірі 7879,06 грн, інфляційні втрати у розмірі 14231,48 грн, пеню у розмірі 41045,49 грн та судовий збір у розмірі 3025,08 грн.

14.09.2020 видано наказ на примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2020 у справі №910/6195/20.

18.09.2020 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Сєвєродонецький асфальтобетонний завод" надійшла заява про розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2020 у справі №910/6195/20 на п`ять місяців рівними частинами починаючи з вересня 2020 року.

В обґрунтування поданої заяви, заявник вказує на скрутне фінансове становище, яке викликано введенням карантину у зв`язку із світовою пандемією «коронавірусу», що суттєво вплинуло на підприємницьку діяльність відповідача так як значно зменшено бюджети на будівництво автомобільних доріг у 2020 році. Окрім того, заявник вказує на наявність контрагентів-кредиторів перед якими підприємство має кредиторську заборгованість за придбання сировини, а тому негайне виконання рішення та одночасне вилучення суми заборгованості може привести підприємство до стану, який унеможливить здійснення його діяльності та може зумовити виникнення непередбачуваних наслідків для підприємства.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.2020 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сєвєродонецький асфальтобетонний завод" про розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2020 у справі №910/6195/20 призначено до розгляду на 05.10.2020.

Представник відповідача (заявника) в судовому засіданні 05.10.2020 подану заяву підтримав, просив задовольнити.

Позивач (стягувач) явку своїх повноважних представників у судове засідання, призначене на 05.10.2020, не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про місце, дату та час засідання повідомлявся належним чином, у зв`язку з чим суд, керуючись приписами ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути заяву відповідача про розстрочення виконання рішення суду за відсутності представників позивача.

Розглянувши заяву про розстрочення виконання рішення суду, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні відповідної заяви, з огляду на наступне.

14.09.2020 Господарським судом міста Києва видано наказ на примусове виконання рішення від 17.08.2020 у справі №910/6195/20 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сєвєродонецький асфальтобетонний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мало-Кохнівський кар`єр" основного боргу у розмірі 138516,00 грн, 3% річних у розмірі 7879,06 грн, інфляційних втрат у розмірі 14231,48 грн, пені у розмірі 41045,49 грн та судового збіру у розмірі 3025,08 грн.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

В свою чергу, частиною 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно до частин 3 та 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

В зв`язку з тим, що розстрочка продовжує період відновлення порушеного права стягувача, при її наданні, суди в цілях вирішення питання про можливість її надання, а також визначення строку продовження виконання рішення суду, повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки виконання судового рішення.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка чи розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, згідно якої «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру..», а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Так, у п. 40 рішення від 17.05.2005 у справі «Чіжов проти України» Суд зазначив, що затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції. На державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці.

Із підстав, умов та меж надання розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки чи розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Отже, питання щодо надання розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Таким чином, враховуючи, що необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочки виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Позаяк, заявником не надано суду жодних доказів на підтвердження існування виключних обставин, що можуть бути підставою для розстрочення виконання рішення суду, зокрема, наявності доказів, що підтверджують неможливість його виконання або обумовлюють наявність ускладнень під час виконання судового акту.

В свою чергу, частина 2 статті 617 Цивільного кодексу України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язання.

Не обгрунтованими є доводи заявника про зменшення бюджетів на будівництво доріг у 2020 році, враховуючи введення карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), оскільки згідно постанови Кабінету Міністрів України №539 від 01.07.2020 "Про виділення коштів для здійснення будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення", Державному агентству автомобільних доріг було виділено кошти, зокрема і з фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками для здійснення будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення за бюджетною програмою 3111020 "Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення" на безповоротній основі (видатки розвитку) (ресурс https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vidilennya-koshtiv-dlya-zdijsnennya-budivnictva-rekonstrukciyi-remontu-ta-utrimannya-avtomobilnih-dorig-zagalnogo-koristuvannya-derzhavnogo-znachennya-539-010720).

Разом з цим, судом враховано, що звертаючись до суду із даною заявою, відповідач просив суд розстрочити виконання рішення суду за наступним графіком: 1) до 30.09.2020 - 40939,34 грн; 2) до 31.10.2020 - 40939,34 грн; 3) до 30.11.2020 - 40939,34 грн; 4) до 31.12.2020 - 40939,34 грн; 5) до 31.01.2021 - 40939,35 грн.

Попри наведене, станом на дату розгляду даної заяви - 05.10.2020, відповідачем не виконано першого платежу за запропонованим ним же графіком.

Представник відповідача у судовому засіданні зазначив, що боржником не здійснено відповідного платежу, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Сєвєродонецький асфальтобетонний завод» очікувало постановлення судом ухвали за наслідками розгляду заяви про розстрочення.

Суд визнає необґрунтованими такі доводи відповідача та вважає, що у разі якби у Товариства з обмеженою відповідальністю "Сєвєродонецький асфальтобетонний завод» був намір виконувати запропонований ним же у заяві графік платежів, то відсутність ухвали суду, постановленої за наслідками розгляду цієї заяви, не була б перешкодою для виконання рішення суду в цій частині.

Також суд не приймає до уваги і посилання відповідача на сам факт запровадження на всій території України карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, що негативно впливає на діяльність відповідача, як виключну обставину, оскільки в рівній мірі запровадження карантину впливає і на господарську діяльність позивача.

З огляду на вищевикладене, враховуючи матеріальні інтереси обох сторін та приймаючи до уваги, що заявником (боржником) всупереч приписів частини 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України не надано беззаперечних, неспростовних доказів неможливості чи утруднення на даний час виконання рішення суду, відсутності коштів та винятковості випадку, з наявністю якого процесуальний закон пов`язує можливість надання розстрочення виконання судового рішення, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Сєвєродонецький асфальтобетонний завод" про розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2020 у справі №910/6195/20.

Відповідно до частини 7 статті 331 Господарського процесуального кодексу України про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Керуючись статтями 13, 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Сєвєродонецький асфальтобетонний завод" про розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2020 у справі №910/6195/20.

Ухвала набирає законної сили 05.10.2020 та може бути оскаржена у встановленому законом порядку.

Повний текст ухвали складено та підписано 08.10.2020.

Суддя Т.В. Васильченко