Рішення № 92068635, 05.10.2020, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 12/125/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2020 Справа № 908/1607/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г.,

розглянувши матеріали справи № 908/1607/20

за позовом: Товариства з додатковою відповідальністю "Оріхівський хлібокомбінат" (04070, м. Київ, вул. Ігорівська, буд. 11, літера Б)

до відповідача: Комунальної установи «Таврійський психоневрологічний інтернат з геріатричним відділенням» Запорізької обласної ради (70540, Запорізька область, Оріхівський район, с. Таврійське, вул. Загорянська, буд. 2)

про стягнення 32469,71 грн.

Без виклику представників сторін

СУТЬ СПОРУ

Товариство з додатковою відповідальністю "Оріхівський хлібокомбінат" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою за вих. № 17/06-1 від 17.06.2020 до Комунальної установи «Таврійський психоневрологічний інтернат з геріатричним відділенням» Запорізької обласної ради про стягнення основного боргу в сумі 32184,77 грн., пені в сумі 227,95 грн. та трьох процентів річних в сумі 56,99 грн. за договором про постачання товару № ПР 0502 від 10.02.2020, що разом складає 32469,71 грн.

При цьому в прохальній частині поданої позовної заяви позивач просить покласти на відповідача витрати на професійну правничу допомогу, розмір яких зазначив на першому аркуші позовної заяви в сумі 5000,00 грн.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.06.2020 вищевказану позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 30.06.2020 позовну заяву Товариства з додатковою відповідальністю "Оріхівський хлібокомбінат" за вих. № 17/06-1 від 17.06.2020 залишено без руху в порядку приписів ч. 1 ст. 174 ГПК України.

08.07.2020 на адресу суду від позивача надійшла заява за вих. № 07/07-1 від 07.07.2020, відповідно до якої усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 10.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1607/20, присвоєно справі номер провадження 12/125/20, визначено здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами без проведення судового засідання. Вказаною ухвалою запропоновано відповідачу не пізніше п`яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати заяву із запереченнями щодо розгляду в порядку спрощеного позовного провадження; проте не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позов із урахуванням вимог ст. 165 ГПК України.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до суду не надходило.

Згідно із ч. 2, 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

Відповідача було належним чином повідомлено про розгляд справи № 908/1607/20, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення останньому ухвали суду від 10.07.2020.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву у строк, встановлений судом не скористався.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, враховуючи перебування судді Смірнова О.Г. в період з 07.09.2020 по 02.10.2020 у відпустці, рішення прийнято без його проголошення – 05.10.2020.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд встановив.

Позов мотивовано тим, що 10.02.2020 між Комунальною установою «Таврійський психоневрологічний інтернат з геріатричним відділенням» Запорізької обласної ради, далі Замовник, та Товариством з додатковою відповідальністю "Оріхівський хлібокомбінат", далі Виконавець, був укладений договір про постачання товару № ПР 0502, далі Договір, відповідно до п. 1.1. – 1.3. якого Виконавець зобов`язується у 2020 році поставити Замовнику товар, зазначений в п. 1.2., а Замовник – прийняти і оплатити такий товар в обсязі, зазначеному в п. 1.3. цього Договору. Найменування товару код ДК 021:2015 – 15810000-9 Хлібопродукти, свіжовипечені хлібобулочні та кондитерські вироби (хліб подовий з пшеничного борошна першого ґатунку). Обсяг товару за цим Договором: хліб подовий з пшеничного борошна вищого ґатунку (пакований, вагою 0,520 кг) – 14683 кг. Обсяг закупівлі товару може бути зменшений залежно від реального фінансування видатків.

Згідно із п. 3.1. – 3.3. Договору ціна цього Договору становить 220245 грн. 00 коп. з ПДВ. Ціна цього Договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін. Ціна за одиницю товару: хліб подовий з пшеничного борошна першого ґатунку (пакований, вагою 0,520 кг) 220245 грн. 00 коп. з ПДВ.

Умовами п. п. 4.1., 4.2. Договору сторони визначили, що розрахунки проводяться шляхом: 100 % оплати Замовником вартості товару (партії товару) після передачі Виконавцем товару у власність Замовника, на підставі видаткових накладних. Замовник здійснює оплату після повної поставки товару та у разі отримання бюджетних коштів протягом 30 днів.

Відповідно до п. 5.1. – 5.4. Договору строк (термін) поставки товару: до 31.03.2020 року. Місце поставки товару: Запорізька обл., Оріхівський р-н, с. Таврійське:

-2 вул. Загорянська, будинок 2

- вул. Центральна, будинок 42. При поставці товару Виконавець повинен надати наступні документи: декларацію виробника (посвідчення про якість), видаткову накладну. Постачання товару здійснюється щоденно до 07-30 години згідно заявки Замовника.

Пунктом 6.1. Договору передбачені обов`язки Замовника, а саме:

- оплатити вартість товару (партії товару) на умовах, передбачених договором про закупівлю;

- прийняти від Виконавця товар (партію товару) у власність у місці передачі товару.

Згідно із п. 10.1. Договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 30.04.2020 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

До вказаного Договору між сторонами була підписана Специфікація, якою передбачається поставка товару: хліб «Пшеничний подовий, 0520 упак» у кількості 14683 кг на загальну суму з ПДВ 220245,00 грн.

Позивач в позові вказує, що на умовах зазначеного Договору відповідачу в період з 01.04.2020 по 30.04.2020 включно був переданий товар на загальну суму 96456,77 грн., однак в порушення умов Договору та вимог ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України розрахунки в повному обсязі за переданий товар в установлений строк відповідачем здійснені не були, кошти від відповідача надходили несвоєчасно та не в повному обсязі. При цьому зазначає, що оскільки іншого не було обумовлено угодою сторін, всі кошти, що надходили від відповідача, направлялись позивачем на погашення попередньої заборгованості в порядку черговості. Вказує, що сума боргу відповідача виникла на підставі товарно-транспортних накладних на товар, що був отриманий відповідачем в період з 20.04.2020 по 30.04.2020 на загальну суму 35224,80 грн. Позивач в позові зазначає, що у відповідача виникла заборгованість за поставлений товар в сумі 32184,77 грн.

В матеріалах справи містяться підписані сторонами у справі товарно-транспортні накладні щодо поставки пшеничного хлібу подового (упак, 0,520) на загальну суму 35224,80 грн., а саме:

- товарно-транспортна накладна № ОХКО0111103 від 20.04.2020 на суму 1716,00 грн.;

- товарно-транспортна накладна № ОХКО0111104 від 20.04.2020 на суму 1521,00 грн.;

- товарно-транспортна накладна № ОХКО0112000 від 21.04.2020 на суму 1716,00 грн.;

- товарно-транспортна накладна № ОХКО0112001 від 21.04.2020 на суму 1521,00 грн.;

- товарно-транспортна накладна № ОХКО0112974 від 22.04.2020 на суму 1708,20 грн.;

- товарно-транспортна накладна № ОХКО0112975 від 22.04.2020 на суму 1482,00 грн.;

- товарно-транспортна накладна № ОХКО0114013 від 23.04.2020 на суму 1482,00 грн.;

- товарно-транспортна накладна № ОХКО0114012 від 23.04.2020 на суму 1708,20 грн.;

- товарно-транспортна накладна № ОХКО0115002 від 24.04.2020 на суму 1497,60 грн.;

- товарно-транспортна накладна № ОХКО0115001 від 24.04.2020 на суму 1708,20 грн.;

- товарно-транспортна накладна № ОХКО0116071 від 25.04.2020 на суму 1708,20 грн.;

- товарно-транспортна накладна № ОХКО0116072 від 25.04.2020 на суму 1497,60 грн.;

- товарно-транспортна накладна № ОХКО0116833 від 26.04.2020 на суму 1497,60 грн.;

- товарно-транспортна накладна № ОХКО0116832 від 26.04.2020 на суму 1708,20 грн.;

- товарно-транспортна накладна № ОХКО0117788 від 27.04.2020 на суму 1708,20 грн.;

- товарно-транспортна накладна № ОХКО0117789 від 27.04.2020 на суму 1497,60 грн.;

- товарно-транспортна накладна № ОХКО0118739 від 28.04.2020 на суму 1700,40 грн.;

- товарно-транспортна накладна № ОХКО0118740 від 28.04.2020 на суму 1482,00 грн.;

- товарно-транспортна накладна № ОХКО0119741 від 29.04.2020 на суму 1700,40 грн.;

- товарно-транспортна накладна № ОХКО0119742 від 29.04.2020 на суму 1482,00 грн.;

- товарно-транспортна накладна № ОХКО0120695 від 30.04.2020 на суму 1482,00 грн.;

- товарно-транспортна накладна № ОХКО0120694 від 30.04.2020 на суму 1700,40 грн.

Матеріали справи свідчать, що 14.05.2020 відповідач здійснив оплату заборгованості за Договором в сумі 64272,00 грн., що підтверджується випискою банку по рахунку позивача. При цьому в призначенні платежу вказаної виписки зазначено про здійснення оплати за накладною № ОХКО0000453 від 30.04.2020 за договором №ПР 0502 від 10.02.2020.

В позовній заяві позивач зазначив, що грошові кошти в сумі 64272,00 грн. зараховані ним в погашення боргу за товарно-транспортною накладною № ОХКО0111103 від 20.04.2020 повністю (1716,00 грн.) та частково в погашення боргу за товарно-транспортною накладною № ОХКО0111104 від 20.04.2020 (сума боргу за якою складає 196,97 грн.), а грошові кошти в сумі 61231,97 грн. були направлені на погашення раніше виниклої заборгованості.

В матеріалах справи міститься акт звірки взаємних розрахунків станом за період: травень 2020, підписаний сторонами з посиланням на договір № ПР 0502 від 10.02.2020, відповідно до якого за даними ТОВ "Оріхівський хлібокомбінат" станом на 31.05.2020 заборгованість на користь ТОВ "Оріхівський хлібокомбінат" складає 32184,77 грн. Вказаний акт звірки підписаний відповідачем без зауважень.

Оскільки відбулося несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, позивач намагається стягнути з відповідача пеню за загальний період з 21.05.2020 по 17.06.2020 в сумі 227,95 грн. на підставі п. 7.4. Договору. Так вказаним пунктом Договору передбачено, що за несвоєчасну оплату товару за цим Договором Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі 10% від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання, але в будь-якому разі не більше подвійної облікової ставки НБУ.

З посиланням на приписи статті 625 ЦК України позивач вказує на прострочення грошового зобов`язання з боку відповідача, в зв`язку з чим намагається стягнути з нього три проценти річних за загальний період з 21.05.2020 по 17.06.2020 в сумі 56,99 грн.

Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами було укладено договір поставки. Відповідно до вимог Господарського кодексу України договір вважається укладеним у випадку досягнення сторонами умов щодо його предмету, строку та ціни. Сторони досягли всіх істотних умов відносно вказаного виду договору, тобто встановили його предмет, визначили ціну, порядок поставки товару, порядок здійснення оплати, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 639, 712 ЦК України та ст. ст. 180, 181, 265 ГК України, він вважається укладеним згідно частини 7 статті 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 265 ГК України також визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. У частині 1 статті 266 ГК України визначено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Предмет поставки за Договором відповідає вказаним вимогам.

Відповідач товар на загальну суму 35224,80 грн. прийняв (про що свідчать наявні в матеріалах справи підписані з боку відповідача товарно-транспортні накладні за період з 20.04.2020 по 30.04.2020), його не повернув, а тому повинен здійснити за нього оплату за умовами договору.

Докази у справі свідчать про те, що 14.05.2020 відповідач здійснив оплату заборгованості за Договором в сумі 64272,00 грн., що підтверджується випискою банку по рахунку позивача.

В позовній заяві позивач зазначив, що кошти в сумі 64272,00 грн. зараховані ним в погашення боргу за товарно-транспортною накладною № ОХКО0111103 від 20.04.2020 повністю (1716,00 грн.) та частково в погашення боргу за товарно-транспортною накладною № ОХКО0111104 від 20.04.2020 (сума боргу за якою складає 196,97 грн.), а грошові кошти в сумі 61231,97 грн. були направлені на погашення раніше виниклої заборгованості.

Таким чином, відповідно до пояснень позивача, викладених в позові, зі сплачених 14.05.2020 відповідачем коштів позивач врахував в рахунок погашення боргу за спірними накладними часткову оплату відповідачем боргу в загальній сумі 3040,03 грн., а саме: 1716,00 грн. в погашення боргу за товарно-транспортною накладною № ОХКО0111103 від 20.04.2020 та 1324,03 грн. частково в погашення боргу за товарно-транспортною накладною № ОХКО0111104 від 20.04.2020.

Так, з урахуванням здійсненої відповідачем 14.05.2020 часткової оплати, та зарахованих позивачем сум в погашення боргу, заборгованість відповідача за поставлений товар складає 32184,77 грн.

Порядок розрахунків за товар між сторонами узгоджено в розділі 4 Договору, а саме відповідно до п. 4.1., 4.2., якими встановлено, що розрахунки проводяться шляхом: 100 % оплати Замовником вартості товару (партії товару) після передачі Виконавцем товару у власність Замовника, на підставі видаткових накладних. Замовник здійснює оплату після повної поставки товару та у разі отримання бюджетних коштів протягом 30 днів.

З аналізу змісту викладених пунктів Договору вбачається, що Замовник повинен здійснити оплату товару після отримання його на підставі видаткових накладних та у разі отримання бюджетних коштів протягом 30 днів. Тобто протягом 30 днів з дати підписання видаткових накладних.

Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать, що позивач виконав належним чином свої зобов`язання, а саме поставив товар відповідачу на загальну суму 35224,80 грн., що підтверджується підписаними сторонами товарно-транспортними накладними, які підтверджують факт поставки та одержання товару.

Втім, відповідач не розрахувався з позивачем у встановлений Договором строк за поставлений згідно його умов товар в повному обсязі, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість в сумі 32184,77 грн.

В силу загальної норми, передбаченої у статті 599 ЦК України, та спеціальної норми, визначеної у частині першій ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили згідно вимог ч. 2 статті 86 ГПК України. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивачем доведено суду факт порушення з боку відповідача своїх зобов`язань за Договором щодо не здійснення в повному обсязі оплати за поставлений товар, а також доведено порушення відповідачем строку оплати товару, встановленого умовами Договору, а наявність заборгованості в розмірі 32184,77 грн. підтверджується підписаними сторонами товарно-транспортними накладними за період з 20.04.2020 по 30.04.2020 з урахуванням здійсненої відповідачем часткової оплати боргу. Відповідач доказів сплати боргу в повному обсязі станом на день розгляду справи суду не надав, заявлених до нього вимог не спростував.

Про факт визнання відповідачем наявності перед позивачем боргу в сумі 32184,77 грн. також свідчить підписаний сторонами у справі акт звірки взаємних розрахунків станом за травень 2020 з посиланням на Договір.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю "Оріхівський хлібокомбінат" до Комунальної установи «Таврійський психоневрологічний інтернат з геріатричним відділенням» Запорізької обласної ради про стягнення основного боргу в сумі 32184,77 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Фактичні обставини справи свідчать, що зобов`язання з оплати поставленого товару з боку відповідача залишились невиконаними належним чином.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно із ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно із ч. 6. ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. N 543/96-ВР “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Матеріали справи свідчать, що позивач за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором поставки нарахував відповідачу пеню за порушення строків оплати товару на підставі п. 7.4. Договору за загальний період з 21.05.2020 по 17.06.2020 в сумі 227,95 грн.

Оскільки прострочення виконання грошових зобов`язань з боку відповідача підтверджено обставинами та доказами у справі, а наданий позивачем розрахунок пені за загальний період з 21.05.2020 по 17.06.2020 відповідає вимогам чинного законодавства України та умовам Договору, проте позивачем невірно визначений загальний розмір нарахованої пені, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню частково в сумі 227,94 грн.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Матеріали справи свідчать, що за прострочення виконання відповідачем зобов`язань з оплати поставленого товару за Договором, позивач з посиланням на приписи ч. 2 ст. 625 ЦК України просить стягнути з відповідача три проценти річних за період з 21.05.2020 по 17.06.2020 в сумі 56,99 грн.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок трьох процентів річних суд дійшов висновку про їх перерахунок, оскільки позивачем допущені помилки, а саме не враховано, що строки оплати товару за накладними від 23.04.2020, від 24.04.2020 та від 30.04.2020 припадають на вихідні дні, а саме 23.05.2020, 24.05.2020 та 30.05.2020, у зв`язку з чим позивачем невірно визначений період прострочення.

Відповідно до п. 1.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 “Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань” у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Відтак, судом з власної ініціативи здійснено перерахунок трьох процентів річних на заборгованість за накладними, за якими допущені помилки за допомогою програми «Законодавство».

Три проценти річних розраховані судом наступним чином:

1) на заборгованість за товарно-транспортною накладною № ОХКО0114012 від 23.04.2020, строк оплати якої настав 23.05.2020, втім оскільки це вихідний день, в силу приписів ч. 5 ст. 254 ЦК України строк оплати настав 25.05.2020, прострочка виникла з 26.05.2020

- за період з 26.05.2020 по 17.06.2020 (23 дні прострочення) від суми боргу 1708,20 грн. три проценти річних складають 3,22 грн.;

2) на заборгованість за товарно-транспортною накладною № ОХКО0114013 від 23.04.2020, строк оплати якої настав 23.05.2020, втім оскільки це вихідний день, в силу приписів ч. 5 ст. 254 ЦК України строк оплати настав 25.05.2020, прострочка виникла з 26.05.2020

- за період з 26.05.2020 по 17.06.2020 (23 дні прострочення) від суми боргу 1482,00 грн. три проценти річних складають 2,79 грн.;

3) на заборгованість за товарно-транспортною накладною № ОХКО0115001 від 24.04.2020, строк оплати якої настав 24.05.2020, втім оскільки це вихідний день, в силу приписів ч. 5 ст. 254 ЦК України строк оплати настав 25.05.2020, прострочка виникла з 26.05.2020

- за період з 26.05.2020 по 17.06.2020 (23 дні прострочення) від суми боргу 1708,20 грн. три проценти річних складають 3,22 грн.;

4) на заборгованість за товарно-транспортною накладною № ОХКО0115002 від 24.04.2020, строк оплати якої настав 24.05.2020, втім оскільки це вихідний день, в силу приписів ч. 5 ст. 254 ЦК України строк оплати настав 25.05.2020, прострочка виникла з 26.05.2020

- за період з 26.05.2020 по 17.06.2020 (23 дні прострочення) від суми боргу 1497,60 грн. три проценти річних складають 2,82 грн.;

5) на заборгованість за товарно-транспортною накладною № ОХКО0120694 від 30.04.2020, строк оплати якої настав 30.05.2020, втім оскільки це вихідний день, в силу приписів ч. 5 ст. 254 ЦК України строк оплати настав 01.06.2020, прострочка виникла з 02.06.2020

- за період з 02.06.2020 по 17.06.2020 (16 днів прострочення) від суми боргу 1700,40 грн. три проценти річних складають 2,23 грн.;

6) на заборгованість за товарно-транспортною накладною № ОХКО0120695 від 30.04.2020, строк оплати якої настав 30.05.2020, втім оскільки це вихідний день, в силу приписів ч. 5 ст. 254 ЦК України строк оплати настав 01.06.2020, прострочка виникла з 02.06.2020

- за період з 02.06.2020 по 17.06.2020 (16 днів прострочення) від суми боргу 1482,00 грн. три проценти річних складають 1,94 грн.

Розрахунок трьох процентів річних за іншими накладними здійснений позивачем правомірно та у відповідності до вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Так, за розрахунком суду загальний розмір трьох процентів річних складає 56,42 грн.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю "Оріхівський хлібокомбінат" до Комунальної установи «Таврійський психоневрологічний інтернат з геріатричним відділенням» Запорізької обласної ради про стягнення трьох процентів річних підлягають задоволенню частково в сумі 56,42 грн.

Витрати зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України.

Як зазначено вище, в прохальній частині поданої позовної заяви позивач просить покласти на відповідача витрати на професійну правничу допомогу, розмір яких зазначив на першому аркуші позовної заяви в сумі 5000,00 грн.

Згідно із ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частинами 3, 4 ст. 126 ГПК України встановлено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому судом враховано, що поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” № 5076-VI від 05.07.2012 року, де зазначено, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

В якості підтвердження витрат на послуги адвоката позивач надав договір про надання правової допомоги № 4-АП від 11.09.2017, укладений між Товариством з додатковою відповідальністю "Оріхівський хлібокомбінат", далі Клієнт, та Адвокатським об`єднанням «Калниш, Носова і партнери», далі Адвокатське об`єднання.

Відповідно до п. п. 1.1., 1.2. вказаного договору Клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати усіма законними методами та способами юридичну (правову) допомогу Клієнту в обсязі та на умовах, передбачених даним договором. Базовий перелік послуг, що надаються Замовнику, визначається Розділом 2 даного договору і не є виключним.

Згідно із п. 2.1. договору № 4-АП від 11.09.2017 Адвокатське об`єднання на підставі звернення Клієнта приймає на себе зобов`язання з надання наступної юридичної допомоги, зокрема:

- організація та ведення позовної роботи за матеріалами, які готує Клієнт: договори, додатки до договорів, накладні на передачу товарно-матеріальних цінностей, акти прийому-передачі, акти звірки взаєморозрахунків, банківські виписки, листи щодо виконання зобов`язань та інші необхідні матеріали, за вимогою Адвокатського об`єднання;

- представлення в установленому порядку інтересів Клієнта в усіх судових інстанціях при розгляді спорів за участі Клієнта, надання допомоги в складанні процесуальної документації.

Умовами п. 4.1., 4.2., 4.5., 4.7. – 4.9. договору № 4-АП від 11.09.2017 визначено, що юридичні послуги, що надаються Адвокатським об`єднанням, Клієнт оплачує в гривнях, шляхом щомісячного переказу суми, що дорівнює 9650,00 грн. без ПДВ. Оплата за даним договором здійснюється не пізніше 2 числа місяця, наступного за місяцем надання юридичних послуг, на підставі виставленого Адвокатським об`єднанням рахунку. Оплата окремих витрат (відрядження) та інших витрат Адвокатського об`єднання, пов`язаних з виконанням цього договору, здійснюється за домовленістю сторін. За заявою Клієнта сторони вправі узгодити вартість окремої судової справи з метою включення витрат на адвокатські послуги до суми позовних вимог. За результатами надання юридичної допомоги складається акт, що підписується представниками кожної сторони. В акті вказуються обсяг наданої Адвокатським об`єднанням юридичної допомоги і її вартість. Акт надається Клієнту не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем надання послуг. Акт про надання юридичної допомоги вважається підписаним, якщо протягом 5 днів з моменту його отримання Клієнтом, останній не надав Адвокатському об`єднанню письмові аргументовані заперечення на акт. Сума, вказана в п. 4.1. цього договору є гонораром Адвокатського об`єднання за надання юридичної допомоги та поверненню не підлягає.

Згідно із п. 9.1. договору № 4-АП від 11.09.2017 даний договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31 грудня 2020 року.

Витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов`язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об`єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною 4 статті 129 ГПК України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум (п. 6.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду № 7 від 21.02.2013 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»).

За змістом статті 126 та частини 4 ст. 129 ГПК України у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі. Аналогічну правову позицію викладено у Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 6-рп/2013 у справі № 1-4/2013.

Позивач надав до позовної заяви розрахунок витрат на професійну правничу допомогу, в якому зазначив, що орієнтовна вартість послуг на професійну правничу допомогу складає 5000,00 грн. та складається з:

- збирання, аналізування та систематизація документів – 1000,00 грн.,

- підготовка позовної заяви з розрахунком штрафних санкцій, судових витрат та копій документів до неї – 2500,00 грн.;

- гонорар адвоката за участь в одному судовому засіданні – 1500,00 грн.

Позивачем не надані суду відповідні докази щодо обсягу наданих адвокатом послуг і виконаних робіт та їх вартості, а саме: виставлений Адвокатським об`єднанням рахунок на оплату наданих послуг, передбачений п. 4.2. договору № 4-АП від 11.09.2017, акт за результатами надання допомоги, передбачений п. 4.7. договору № 4-АП від 11.09.2017. Вказане узгоджується із позицією Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладеною у постанові по справі № 922/902/19 від 10 грудня 2019 року.

Разом з тим позивач не надав суду докази того, що в рамках договору № 4-АП від 11.09.2017 передбачалось надання правової допомоги Клієнту саме за судовою справою № 908/1607/20, а також докази здійснення позивачем оплати послуг адвоката на суму 5000,00 грн. в матеріалах справи відсутні. Тому клопотання позивача про покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн. не підлягає задоволенню.

Приписами ч. 8 ст. 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Керуючись ст. ст. 7, 8, 13, 74, 86, 123, 126, 129, 233, 236, 238, ч. 4 ст. 240, 247-252 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В

1. Позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю "Оріхівський хлібокомбінат" до Комунальної установи «Таврійський психоневрологічний інтернат з геріатричним відділенням» Запорізької обласної ради задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунальної установи «Таврійський психоневрологічний інтернат з геріатричним відділенням» Запорізької обласної ради, 70540, Запорізька область, Оріхівський район, с. Таврійське, вул. Загорянська, буд. 2, ідентифікаційний код 03188636, на користь:

- Товариства з додатковою відповідальністю "Оріхівський хлібокомбінат", 04070, м. Київ, вул. Ігорівська, буд. 11, літера Б, ідентифікаційний код 00378164, основний борг в сумі 32184 (тридцять дві тисячі сто вісімдесят чотири) грн. 77 коп., пеню в сумі 227 (двісті двадцять сім) грн. 94 коп., три проценти річних в сумі 56 (п`ятдесят шість) грн. 42 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 2101 (дві тисячі сто одна) грн. 96 коп., видавши наказ.

3. У задоволенні іншої частини позовних вимог Товариства з додатковою відповідальністю "Оріхівський хлібокомбінат" до Комунальної установи «Таврійський психоневрологічний інтернат з геріатричним відділенням» Запорізької обласної ради відмовити.

Враховуючи перебування судді Смірнова О.Г. в період з 07.09.2020 по 02.10.2020 у відпустці повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України 05.10.2020 року.

Суддя О.Г. Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.