Ухвала суду № 92061806, 06.10.2020, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/8787/17

н/п 1-кс/766/8586/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2020 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

слідчого судді – Радченко Г.А.,

за участю секретаря судових засідань – Рушелюк О.М.,

прокурора – Рєброва Є.С.,

підозрюваного – ОСОБА_1 ,

захисника – Жованник Л.М.,

розглянувши клопотання старшого слідчого 1 відділення слідчого відділу Головного Управління Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим (з дислокацією в м. Херсон) Корнієнка Д.О., погоджене з прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні – в.о. начальника відділу прокуратури АР Крим та м. Севастополя Рєбровим Є.С., про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, відносно підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 332-1 КК України – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

в с т а н о в и в :

Слідчий звернувся до суду з клопотанням, в якому просив: застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання на строк 60 діб.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки: прибувати до старшого слідчого 1 відділення СВ ГУ СБУ в АР Крим (з дислокацією в м. Херсон) старшого лейтенанта Корнієнка Д.О. на його вимогу, що викликане необхідністю здійснення контролю за виконанням підозрюваним рішень слідчого та суду; не відлучатися за межі Тернопільської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого або прокурора про зміну місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до СВ ГУ СБУ в АР Крим (з дислокацією в м. Херсон) свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон.

Вказане клопотання вмотивоване тим, що Слідчим відділом Головного управління здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42014000000000080 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 332-1 КК України.

28.09.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 332-1 КК України.

В ході проведення досудового розслідування даного кримінального провадження, серед іншого, встановлено, що громадяни України та інших держав, які здійснюють свою діяльність на бурових установках « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та « ОСОБА_2 » (після анексії Російською Федерацією АР Крим, захоплені та перейменовані РФ на СПБУ «Крым-1» та СПБУ «Крым-2» (В-312) відповідно) з метою завдання шкоди інтересам України, яка полягає в незаконному видобутку корисних копалин у виключній (морській) економічній зоні України (за межами територіального моря України), діючи за попередньою змовою між собою, повторно, в порушення п. 3 Порядку в`їзду на ТОТ АР Крим та виїзду з неї (постанова КМУ № 367 від 04.06.2015) та Наказу Міністерства інфраструктури України № 255 від 16.06.2014 «Про закриття морських портів», переправляються із закритих Україною кримських портів на відповідні бурові установки, чим вчиняють злочин, передбачений ч. 2 ст. 332-1 КК України.

При цьому, термін перебування на кримському півострові становить приблизно 15-20 діб, що свідчить про вахтовий графік роботи на вказаних бурових установках.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про державний кордон України» державний кордон України на морі встановлюється по зовнішній межі територіального моря України, а в ст. 5 цього Закону зазначено, що до територіального моря України належать прибережні морські води шириною 12 морських миль (1 морська миля становить 1,8523 кілометра), відлічуваних від лінії найбільшого відпливу як на материку, так і на островах, що належать Україні, або від прямих вихідних ліній, які з`єднують відповідні точки. Географічні координати цих точок затверджуються в порядку, який встановлюється Кабінетом Міністрів України. В окремих випадках інша ширина територіального моря України може встановлюватись міжнародними договорами України, а при відсутності договорів - відповідно до загальновизнаних принципів і норм міжнародного права.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про виключну (морську) економічну зону України» та ст. 411 Господарського кодексу України під виключною (морською) економічною зоною України розуміються морські райони, зовні прилеглі до територіального моря України, включаючи райони навколо островів, що їй належать. Ширина виключної (морської) економічної зони становить до 200 морських миль, відлічених від тих самих вихідних ліній, що і територіальне море України. Держава у виключній (морській) економічній зоні має виключне право створювати, а також дозволяти і регулювати спорудження, експлуатацію та використання штучних островів, установок і споруд для морських наукових досліджень, розвідки і розробки природних ресурсів, інших економічних цілей відповідно до законодавства України.

При цьому, громадянин України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , займаючи посаду другого помічника капітана самопідіймальної плавучої бурової установки «Петро Годованець» (перейменована РФ на СПБУ «Крым-2», англ. «MODU CRIMEA 2», IMO 9522350), систематично відвідував ТОТ АР Крим, у період з лютого 2014 року до січня 2020 року? достеменно знаючи про порядок в`їзду/виїзду на ТОТ АР Крим, свідомо і умисно порушивши законодавство держави Україна, зокрема: ст.ст. 1,2,5,17 Конституції України, ст.ст. 1,3,4,10 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», ст.ст. 2,5,6,18 Закону України «Про прикордонний контроль», ст.ст. 5,10,11,17 Закону України «Про морські порти України», наказ Міністерства інфраструктури України від 16.06.2014 № 255, норми міжнародного морського права: ст. 94 Конвенції ООН з морського права 1982 року, ст.ст. 5,6,10 Конвенції ООН про відкрите море 1958 року, ст.ст. 1,2,17 Конвенції ООН про територіальне море та прилеглу зону 1958 року, а також проігнорувавши Резолюцію Генеральної Асамблеї ООН від 27.03.2014 №A/RES/68/262, діючи з метою заподіяння шкоди інтересам держави, шляхом сприяння незаконній розробці Російською Федерацією природних ресурсів у виключній (морській) економічній зоні України (за межами територіального моря України), переправлявся на судні «CHERNOMORSK» (MMSI 273378570? прапор РФ) та інших не встановлених досудовим розслідуванням транспортних засобах, через порт «Чорноморський» (озеро Панське, АР Крим, морський спеціалізований порт ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» (ЄДРПОУ 00153117), яке після анексії АР Крим Російською Федерацією та відповідним захопленням майна вищезазначеного підприємства, має назву т.зв. «Державне унітарне підприємство Республіки Крим «Чорноморнафтогаз» (ОДРН РФ 1149102099717) та інших невстановлених досудовим розслідуванням пунктах пропуску (не передбачених постановою КМУ № 367 від 04.06.2015) на вказану бурову установку, яка знаходиться за межами територіального моря України, тобто у виключній (морській) економічній зоні України.

05 жовтня 2015 року, ОСОБА_1 , порушив порядок в`їзду/виїзду з тимчасово окупованої території України, прямувавши на невстановленому транспортному засобі у напрямку СПБУ «Петро Годованець» («В-312», НОМЕР_3 ), яка знаходилася за межами державного кордону України (територіального моря України), де забезпечив сприяння незаконній розробці Російською Федерацією природних ресурсів у виключній (морській) економічній зоні України, не оформлюючи при цьому жодних документів в компетентних органах України, що надають дозвіл на проведення такої діяльності, після чого повернувся на ТОТ АР Крим.

Поряд з цим, ОСОБА_1 , діючи умисно, з метою заподіяння шкоди інтересам держави у вигляді сприяння Російській Федерації у незаконній розробці природних ресурсів у виключній (морській) економічній зоні України, 01 лютого та 24 березня 2016 року, у вищезазначений спосіб, повторно здійснив ще два виїзди, в порушення порядку в`їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї, після чого повернувся на ТОТ АР Крим.

В подальшому, 06 вересня 2017 року, ОСОБА_1 , діючи повторно та з прямим умислом, порушив порядок в`їзду/виїзду на тимчасово окуповану територію України, здійснив вихід з порту «Чорноморський» (озеро Панське, АР Крим), що не входить по переліку дозволених пунктів пропуску, визначених постановою КМУ № 367 від 04.06.2015, на судні «CHERNOMORSK» (MMSI 273378570? прапор РФ), у напрямку СПБУ «Петро Годованець» («В-312», IMO 9522350), яка знаходилася за межами державного кордону України (територіального моря України), де забезпечив сприяння незаконній розробці Російською Федерацією природних ресурсів у виключній (морській) економічній зоні України, не оформлюючи при цьому жодних документів в компетентних органах України, що надають дозвіл на проведення такої діяльності, після чого повернувся на ТОТ АР Крим.

Поряд з цим, ОСОБА_1 , усвідомлюючи злочинний характер своїх дій при порушенні порядку в`їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї з метою заподіяння шкоди інтересам держави, приховуючи свою протиправну діяльність, систематично заїжджав/виїжджав до/з ТОТ АР Крим через передбачені законодавством України пункти пропуску (КПВВ «Каланчак», КПВВ «Чаплинка» та КПВВ «Чонгар»), з метою уникнення притягнення його до кримінальної відповідальності за вчинення вищезазначених протиправних дій, що свідчить про його обізнаність з правилами перетину адміністративної межі з ТОТ АР Крим.

Таким чином, за викладених вище обставин, громадянин України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється в порушенні порядку в`їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї з метою заподіяння шкоди інтересам держави, повторно, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 332-1 КК України.

Викладені обставини та повідомлена ОСОБА_1 підозра підтверджується сукупністю доказів, отриманих в ході даного провадження, у тому числі: листами ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» № 32-992 від 13.03.2014, № 20-629 від 08.08.2014, № 20-692 від 29.08.2014, № 20-481 від 19.09.2014; № 17 від 14.01.2015, № 72 від 28.01.2015, № 161 від 23.02.2015, де зазначаються факти захоплення СПБУ «Петро Годованець» представниками Російської Федерації; допитом свідка ОСОБА_3 від 16.05.2016, де зазначаються факти захоплення СПБУ «Петро Годованець» представниками Російської Федерації; допитом свідка ОСОБА_4 від 24.09.2020, в якому зазначається факт проживання ОСОБА_1 на ТОТ АР Крим та його робота в «Чорноморнафтогазі»; листом Інформаційного центру (з м.д. Одеса) Управління інформації Адміністрації ДПСУ № 15/227 від 13.07.2020, де зазначається інформація щодо незаконного перетину ОСОБА_1 державного кордону України; протоколом огляду від 05.09.2020, де зазначається факт розташування СПБУ «Петро Годованець» за межами державного кордону України; листом Інспекції з підготовки та дипломування моряків №1/4-1171/02-190пп/20 від 18.09.2020, де зазначається факт працевлаштування ОСОБА_1 до незаконно створених органів на ТОТ АР Крим; протоколом огляду речей і документів від 25.09.2020, де зазначається факти перетину ОСОБА_1 державного кордону України та його працевлаштування до незаконно створених органів на ТОТ АР Крим; листом ГЦОСІ ДПСУ № 0.184-25260/0/15-20-Вих. від 21.09.2020, в якому зазначаються періоди перебування ОСОБА_1 на ТОТ АР Крим.

Відомі дані про особу ОСОБА_1 та характеру вчиненого ним злочину, підозра у вчиненні якого обґрунтована вагомими доказами, вказують на існування ризиків, які дають підстави вважати, що в разі не обрання відносно нього запобіжного заходу підозрюваний матиме можливість ухилятися від органів досудового слідства та суду, знищити або сховати речі та документи, які мають суттєве значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень та місцезнаходження яких по теперішній час не встановлено, впливати на свідків, перешкоджати досудовому розслідуванню в інший спосіб.

Так, ОСОБА_1 до 2020 року постійно проживав на тимчасово окупованій території України, має там стійкі соціальні зв`язки, підтримує контакти з представниками окупаційної влади, має російські паспорти, а також джерело доходу на тимчасово окупованій території.

Викладені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_1 має змогу необмежений час переховуватись на тимчасово окупованій території України.

Зазначене створює всі передумови для ухилення підозрюваного ОСОБА_1 від органу досудового розслідування шляхом виїзду за межі материкової України.

Таким чином, викладене свідчить про наявність ризиків, передбачених п. п. 1-5 ч. 1, ч. 2 ст. 177 КПК України.

Разом з цим, ОСОБА_1 в даний час постійно проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Враховуючи вищевикладене, вбачається за необхідне застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, яке полягає у покладенні на підозрюваного зобов`язання виконувати покладені на нього обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити.

Підозрюваний пояснив, що зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у батьківському будинку. Живе разом з матір`ю, сестрою та її родиною. Розлучений, колишня дружина та діти залишилися проживати у АР Крим, де він також певний час мешкав та працював. На даний час не працевлаштований. Визнає свою причетність до злочину, в якому підозрюється. Заперечень по клопотанню не надавав.

Захисник підтримала позицію свого підзахисного та не заперечувала проти задоволення клопотання.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши надані матеріали, слідчий суддя вважає, що клопотання обґрунтоване та підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчим суддею встановлено, що 28.09.2020 року ОСОБА_1 був повідомлений про підозру за ч. 2 ст. 332-1 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: листами ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» № 32-992 від 13.03.2014, № 20-629 від 08.08.2014, № 20-692 від 29.08.2014, № 20-481 від 19.09.2014; № 17 від 14.01.2015, № 72 від 28.01.2015, № 161 від 23.02.2015, де зазначаються факти захоплення СПБУ «Петро Годованець» представниками Російської Федерації; допитом свідка ОСОБА_3 від 16.05.2016; допитом свідка ОСОБА_4 від 24.09.2020; листом Інформаційного центру (з м.д. Одеса) Управління інформації Адміністрації ДПСУ № 15/227 від 13.07.2020; протоколом огляду від 05.09.2020; листом Інспекції з підготовки та дипломування моряків №1/4-1171/02-190пп/20 від 18.09.2020; протоколом огляду речей і документів від 25.09.2020; листом ГЦОСІ ДПСУ № 0.184-25260/0/15-20-Вих. від 21.09.2020.

З досліджених слідчим суддею матеріалів вбачається, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 5 років позбавлення волі, згідно характеристики, що надана на підозрюваного за місцем проживання, останній проживав на території Криму з 1996 року до листопада 2019 року, згідно відомостей з міграційної служби з 2015 року постійно перетинав кордон з ТОТ, має дітей від шлюбу, які проживають на території АР Крим, що свідчить про існування ризику переховування від органів досудового розслідування та суду.

Доказів існування інших ризиків прокурором не надано.

Для запобігання встановленому ризику слідчий суддя вважає необхідним застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, з покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

Обставин, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу не виявлено.

Керуючись ст. ст. 132, 156, 176-205, 207, 208 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в :

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Зобов`язати ОСОБА_1 з`являтися за кожним викликом до прокурора, слідчого та/або суду та покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме: не відлучатися за межі Тернопільської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого або прокурора про зміну місця проживання; здати на зберігання до СВ ГУ СБУ в АР Крим (з дислокацією в м. Херсон) свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання покладених на нього обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Встановити строк дії обов`язків до 28.11.2020 року.

Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили з моменту її проголошення і підлягає негайному виконанню.

Слідчий суддяГ. А. Радченко