Рішення № 92060770, 07.10.2020, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/1426/20

Провадження № 2-о/591/112/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

7 жовтня 2020 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми у складі :

головуючого судді - Шелєхової Г.В.

за участю секретаря судового засідання - Товстуха Д.О.

заявниці - ОСОБА_1

заінтересована особа - ОСОБА_2

представника заінтересованої особи - адвоката Хвостик Я.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу №591/1426/20 за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання,

В С Т А Н О В И В :

Заявниця ставить питання про встановлення факту її спільного проживання разом з ОСОБА_4 з січня 2009 року на день його смерті. Свої вимоги мотивує тим, що з січня 2009 року переїхала проживати до ОСОБА_4 , з того часу вони почали проживати однією сім`єю, вели спільне господарство, мали спільний бюджет. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер. Після його смерті заявниця звернулася до Пенсійного фонду з питанням про переведення її на пенсію померлого співмешканця ОСОБА_4 , але їй було відмовлено, з підставі відсутності доказів спільного проживання однією сім`єю з померлим.

В судовому засіданні заявниця заяву підтримала.

ОСОБА_2 та її представник проти заяви заперечили.

Від представника заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській областінадійшла заява про слухання справи у відсутність представника.

ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений.

Ухвалою судді Зарічного районного суду м. Суми від 11 березня 2020 року відкрито провадження у справі, призначено до розгляду на 13 квітня 2020 року.

Суд, вислухавши заявника, свідків, дослідивши письмові матеріали справи, прийшов до висновку про відмову в задоволенні заяви з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.7).

ОСОБА_2 є донькою померлого, яка категорично заперечила той факт, що заявниця проживала з її батьком однією сім`єю, пояснила, що ОСОБА_1 дійсно проживала з батьком з метою здійснення догляду за ним, оскільки донька мешкала окремо, а померлий потребував допомоги.

В судовому засіданні свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_7 пояснили, що заявниця проживала з ОСОБА_4 , доглядала за ним.

Як вбачається з листа Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради від 15.09.2020 року №12.01-27/6479/02 ОСОБА_1 перебувала на обліку в департаменті, як отримувач компенсації фізичним особам, що надають соціальні послуги на особу похилого віку ОСОБА_4 . Компенсаційну виплату ОСОБА_1 отримувала в період з 15.01.2013 року по 24.08.2019 року. У зв`язку зі смертю ОСОБА_4 виплата компенсації фізичним особам, що надають соціальні послуги ОСОБА_1 була припинена з 25.08.2019 року. ОСОБА_1 як соціальний медичний працівник в департаменті не значиться.

Згідно вимог ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами; перебування фізичної особи на утриманні; каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до статті 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 встановлено, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

Європейський суд з прав людини, надаючи власне визначення терміну «сімейне життя», вказує на те, що сімейне життя може існувати там, де між особами не існує жодних юридичних зв`язків. Так, у справі «Ельсхольц проти Німеччини» суд визначив, що «поняття сім`ї (за статтею 8 ЄКПЛ) не обмежується стосунками на основі шлюбу і може охоплювати інші «сімейні» de facto зв`язки, коли сторони проживають разом поза шлюбом».

Для підтвердження проживання однією сім`єю необхідно підтвердити факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільного бюджету, піклування та підтримку один одного морально і матеріально.

Як вбачається з матеріалів справи заявниця здійснювала догляд за померлим ОСОБА_4 як особа, що надає соціальні послуги особі похилого віку та отримувала за це відповідну плату.

Суд вважає, що поняття проживання однією сім`єю передбачає турботу, догляд та підтримку один одного саме на безоплатній основі.

Пояснення свідків суд не приймає до уваги, оскільки вони підтвердили факт догляду та спільного проживання, однак вказані обставини не свідчать про факт проживання заявниця з ОСОБА_4 однією сім`єю.

Суд вважає такою, що може бути покладена в основу рішення позицію ОСОБА_2 , оскільки вона постійно близько спілкувалася з померлим та заявницею, її позиція щодо того, що заявник здіснювала саме догляд, підтверджена письмовими матеріалами справи.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про недоведеність заявницею підстав для встановлення факту постійного спільного проживання з ОСОБА_4 однією сім`єю.

За таких обставин в задоволенні заяви належить відмовити.

Керуючись ст. ст. 2,5,10-13, 19, 76-82, 141, 258, 259, 264, 265, 273,315 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволення заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Зарічний районний суд м. Суми.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, код ЄДРПОУ 21108013, адреса: м. Суми, вул. Пушкіна, 1.

Повне рішення виготовлене 7 жовтня 2020 року.

Суддя Г.В.Шелєхова