Ухвала суду № 92060351, 07.10.2020, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 638/20572/13-ц

Провадження № 2/638/2160/20

07.10.2020 року Дзержинський районний суд м. Харкова

у складі головуючого судді Хайкіна В.М.

за участю секретаря Жакун Н. О.

з участю судового розпорядника Зміївської О.Ю.

з участю представника позивача ОСОБА_1

з участю відповідача ОСОБА_2

з участю представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Дзержинського районного суду м. Харкова знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності.

Представник відповідача (зустрічного позивача) ОСОБА_2 - адвокат Кулабухов О. В. в судовому засіданні заявив відвід судді Дзержинського районного суду м. Харкова Хайкіну В. М. від розгляду цивільної справи №638/20572/13-ц з підстав очевидної упередженості щодо клопотань та повторних клопотань сторони відповідача (зустрічного позивача); крім того суддя, відмовивши у задоволенні клопотання про витребування доказів, вже висловив свою думку щодо них та що не вважає їх належними, а тому наявні сумніви у неупередженості та об`єктивності судді.

Суд, вислухавши доводи осіб, які беруть участь у справі, зокрема відповідача (зустрічного позивача) ОСОБА_2 , представника відповідача (зустрічного позивача) ОСОБА_3 , які наполягали на задоволенні заяви, представника позивача (зустрічного відповідача) ОСОБА_1 , яка заперечувала проти заявленого відводу з підстав його необґрунтованості, дослідивши матеріали справи, вважає встановленим наступне.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 22.10.2018 року у задоволенні клопотання представника відповідача (зустрічного позивача) ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про витребування доказів по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного суду від 12.12.2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 22 жовтня 2018 року скасовано, клопотання представника ОСОБА_2 задоволено, витребувано: від Управління Служби безпеки України в Харківській області (61002, м. Харків, вул. Мироносицька, 20 посвідчені копії декларацій ОСОБА_4 (код НОМЕР_1 ) про майновий стан у 1998-2017 роках; від Центральної ОДПІ м. Харкова ГУДФС у Харківській області (61166, м. Харків, пр. Науки, 9) посвідчені копії декларацій ОСОБА_4 (код. НОМЕР_1 ) про майновий стан у 1998-2017 роках, в іншій частині у задоволенні клопотання відмовлено.

Підстави для заяви відводу судді визначені ст. ст. 36, 37 ЦПК України.

Так, статтею 36 ЦПК України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Крім того, обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними. Відвід повинен бути вмотивований - з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.

Дослідивши матеріали справи, а також заяву про відвід судді, суд приходить до висновку про відмову у його задоволенні з підстав необґрунтованості, адже за приписами частини 4 статті 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Крім того, представник відповідача (зустрічного позивача) ОСОБА_2 - адвокат Кулабухов О. В. при заявлені відводу судді посилається лише на рішення судді, яким у задоволенні його клопотання було відмовлено, в той же час ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 19.02.2020 року клопотання представника відповідача (зустрічного позивача) ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про витребування доказів було задоволено, витребувано з Національної академії Служби безпеки України (ідентифікаційний код юридичної особи: 20001823; 03022, м. Київ, вул. Михайла Максимовича, буд. 22) посвідчені копії декларацій та електронний носій з деклараціями в електронній формі ОСОБА_4 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) про майновий стан у 1998-2017 роках, витребувано з Інституту підготовки юридичних кадрів для СБУ Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (61002 Харків, вул. Мироносицька. 71, ipuk@ssu.gov.ua) посвідчені копії декларацій та електронний носій з деклараціями в електронній формі ОСОБА_4 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) про майновий стан у 1998-2017 роках, витребувано з Головного інформаційно-комп`ютерного центру Департаменту інформаційно- аналітичного забезпечення Служби безпеки України (ідентифікаційний код юридичної особи: 20003749; 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 33) посвідчені копії, електронний носій з деклараціями в електронному вигляді ОСОБА_4 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) про майновий стан у 1998-2017 роках.

Тобто під час судового розгляду цивільної справи судом постановлялись ухвали як про відмову в задоволенні клопотань, так і про їх задоволення, а тому стверджувати про упередженість судді відносно сторони відповідача (зустрічного позивача) підстав немає, а отже заявником не доведені обставини, що викликають сумніви в неупередженості або об`єктивності судді, а його доводи зводяться до незгоди із процесуальними рішеннями судді, що не є підставою для відводу.

Однак, враховуючи існування обставини, передбаченої пунктом 5 частини 1 статті 36 ЦПК України, суддя вважає за необхідне заявити самовідвід.

Поняття «інші обставини, які викликають сумнів у його неупередженості», є оціночними, використання яких залежить від правосвідомості особи, яка їх застосовує та з`ясовує їх сутність, виходячи зі свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства, додержуватися присяги судді та дотримуватися правил суддівської етики.

Той факт, що у сторони відповідача (зустрічного позивача) ОСОБА_2 та її представника - адвоката Кулабухов О. В. хоча і безпідставно, однак наявні сумніви в об`єктивності та неупередженості судді призводить судовий процес до невиправданого затягування, порушення розумних строків розгляду справи судом, адже справа №638/20572/13 перебуває у провадженні суду ще з 2013 року, до ініціювання повторних, аналогічних клопотань, які вже вирішувались раніше, та які переглядались судом апеляційної інстанції, а тому заявлений суддею самовідвід направлений на недопущення у сторін сумнів в об`єктивності та неупередженості судді, а також з метою запобігання в подальшому будь-якої недовіри з боку осіб, що приймають участь у справі та забезпечення справедливого, своєчасного, об`єктивного та неупередженого розгляду цієї справи, попередження можливості скасування рішення за мотивів упередженості судді.

Відповідно до положення статті 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», якою визначено дві вимоги щодо безсторонності суду: по-перше бути об`єктивно вільним від упередженості чи зацікавленості у результаті розгляду справи, по-друге, бути об`єктивно безстороннім - тобто суд повинен гарантувати виключення будь-якого обґрунтованого сумніву в його безсторонності.

Суддя під час здійснення судочинства зобов`язаний бути неупередженим та незалежним, керуватися під час прийняття рішення лише вимогами закону та фактами, які ним встановлені.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду підтримала і колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у справі №5-15п12.

Також, у рішеннях «Білуга проти України» від 09.11.2006 року, «Ветштайн проти Швейцарії» від 28.10.1998 року ЄСПЛ наголошує, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.

За пунктом 12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. У цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: «Ніхто не може бути суддею у власній справі». Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони у будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

З урахуванням обґрунтованості заяви судді Хайкіна В. М. про самовідвід з підстав, передбачених статтею 36 ЦПК України, з метою забезпечення права сторін на справедливий суд, уникнення сумніву щодо неупередженості судді під час проведення судового розгляду та вирішення даної справи, суд приходить до переконання, що заява про самовідвід підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, п.5 ч. 1 ст. 36, ч. 1 ст. 39 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Визнати заяву представника відповідача (зустрічного позивача) ОСОБА_2 - адвоката Кулабухов О. В. про відвід головуючого судді Хайкіна В. М. від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності - необґрунтованою.

Задовольнити самовідвід судді Хайкіна В. М. по цивільній справі №638/20572/13-ц за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності.

Цивільну справу №638/20572/13-ц за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності передати до цивільної канцелярії суду для визначення іншого головуючого судді у справі в порядку, встановленому статтею 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: