Рішення № 92060174, 07.10.2020, Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №613/886/20 Провадження № 2/613/394/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2020 року м. Богодухів

Богодухівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді – Сеник О.С.,

за участі секретаря Дегтяр А.Ю.,

позивача – ОСОБА_1 ,

представника позивача Пономаренка П.О.,

свідка ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Богодухівського районного суду Харківської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 613/886/20 за позовом ОСОБА_1 до Богодухівської міської ради Харківської області про зняття заборони відчуження майна,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Богодухівської міської ради Харківської області, у якому просить: 1) зняти заборону відчуження житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 , яка зареєстрована в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за № 3263883 від 29 травня 2006 року; 2) виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис від 29 травня 2006 року № 3263883.

Свої вимоги ОСОБА_1 мотивує тим, що вона є власником будинку, розташованого по АДРЕСА_1 . На підставі ухвали Богодухівського районного суду Харківської області від 20 лютого 1998 року був накладений арешт на вказаний житловий будинок, про що Богодухівською державною нотаріальною конторою було внесено відомості до Єдиного реєстру заборон за № 10 від 20 лютого 1998 року. Вказана ухвала суду була винесена в ході розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розподіл спільного майна. 10 червня 1998 року за заявою позивача зазначена цивільна справа була залишена без розгляду, однак Богодухівським районним судом Харківської області не було вирішено питання про зняття арешту з вказаного житлового будинку, який належав попередньому власнику ОСОБА_3 . До цього часу на будинок накладено арешт, чим порушуються права позивача щодо розпорядження своєю власністю. У зв`язку з чим ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом.

Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Пономаренко П.О. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили суд їх задовольнити. Пояснили, що попередній власник спірного домоволодіння – ОСОБА_3 – був вітчимом позивачки, між ним та ОСОБА_1 існував судовий спір щодо права власності на домоволодіння АДРЕСА_1 . В рамках вказаного спору Богодухівським районним судом 20.02.1998 було накладено арешт на вказане нерухоме майно. Згодом спір між позивачем та ОСОБА_3 було урегульовано мирним шляхом, цивільну справу судом було закрито у зв`язку з відмовою ОСОБА_1 від позову, однак, арешт з домоволодіння знято не було. У свою чергу, ОСОБА_3 у 1998 році подарував позивачці одну другу частину будинку АДРЕСА_1 , а іншу половину будинку з надвірними будівлями позивачка успадкувала після смерті ОСОБА_3 у 1999 році. Враховуючи викладене, позивач зазначає, що є повним власником вказаного домоволодіння, однак, позбавлена можливості реалізувати свої права власника у зв`язку з наявністю арешту на вказане вище майно, який наразі втратив актуальність, проте, залишається зареєстрованим у Єдиному державному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Представник відповідача – Богодухівської міської ради Харківської області у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Подав до суду заяву про розгляд справи без його участі. Зазначив, що не заперечує проти позову.

Згідно з ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З огляду на наведену норму, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.

У судовому засіданні судом, за клопотанням позивача, було допитано свідка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка пояснила, що є рідною сестрою ОСОБА_1 . ОСОБА_3 був їх вітчимом, з ним у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 існував судовий спір, який наразі вичерпано. ОСОБА_3 помер, його спадкоємцем є ОСОБА_1 . Зазначила, що ОСОБА_2 відмовилася від спадщини ОСОБА_3 у вигляді домоволодіння АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 . Спір між сестрами щодо володіння, користування і розпорядження домоволодінням АДРЕСА_1 відсутній. Враховуючи викладене, не вбачає підстав для подальшого існування арешту, накладеного на вказане домоволодіння Богодухівським районним судом. Вважала, що арешт був знятий судом автоматично, одночасно із закінченням розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини.

ОСОБА_1 є власником будинку за адресою: АДРЕСА_1 , площею 92,6 кв.м., про що свідчать наявні в матеріалах справи копії витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 17976612 від 11.06.1997, виданого Комунальним підприємством «Богодухівське бюро технічної інвентаризації», та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 215466702 від 08.07.2020 (а.с. 9, 33-34).

Право власності на одну другу частину вказаного будинку ОСОБА_1 набула на підставі договору дарування від 16.06.1998, згідно з яким ОСОБА_3 (дарувальник) подарував ОСОБА_1 (обдаровуваний) одну другу частину житлового будинку зі службовими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з жилого будинку, жилою площею 42,3 кв.м., розташованому на земельній ділянці 1342 кв.м., при цьому будинку є два сараї, льох, уборна, паркан, ворота. Як зазначено у договорі дарування, ця частина будинку належала ОСОБА_3 на праві власності на підставі свідоцтва про право особистої власності від 11.05.1998, зареєстрованого в Бюро інвентаризації за № 1690 у книзі № 19 (а.с.5).

Право власності на другу половину вказаного будинку позивачка набула в порядку спадкування, згідно зі свідоцтвом про право на спадщину від 08.05.2007, відповідно до якого ОСОБА_1 є спадкоємцем майна, зазначеного у заповіті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спадкове майно, на яке видано свідоцтво, складається з однієї другої частини житлового будинку за АДРЕСА_1 , житлової площі – 42,3 кв.м., загальної площі – 78,5 кв.м., розташованого на земельній ділянці з фонду запасу земель міської ради. При цьому будинку є службові будівлі та споруди : сарай, літня кухня, погріб, гараж, вбиральня, літній душ, ворота, паркан, водопровід, вигрібна яма, паркан (є самовільно збудована веранда, яка підлягає узаконенню). Як зазначено у свідоцтві, ця одна друга частина будинку належала спадкодавцю на підставі свідоцтва про право власності на жилий будинок, виданого Богодухівською міською радою 11.05.1998, право власності на яку зареєстровано комунальним підприємством «Богодухівське БТІ» запис № 1690 у книзі № 19, реєстраційний номер 17976612 (а.с.6).

Таким чином, наразі ОСОБА_1 є одноосібним власником домоволодіння за адресою : АДРЕСА_1 , що складається з житлового будинку з надвірними (службовими) будівлями, яке раніше належало ОСОБА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 помер, про що свідчить надана позивачкою копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 25.01.1999 (а.с.8).

Судом встановлено, що у провадженні Богодухівського районного суду Харківської області перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про продовження строку на прийняття спадщини та визнання права власності на частину будинку з надвірними будівлями.

В рамках розгляду даної справи Богодухівським районним судом Харківської області було накладено арешт на домоволодіння, розташоване за адресою : АДРЕСА_1 , яке на той час належало ОСОБА_3 , про що свідчить копія листа Богодухівського районного суду від 20.02.1998 № 10 на адресу Богодухівської державної нотаріальної контори.

Вказаним листом, копія якого була надана на виконання ухвали суду Харківським обласним державним нотаріальним архівом (а.с. 30-31), було повідомлено державного нотаріуса про накладення арешту на вказане домоволодіння та заборонено проведення будь-яких нотаріальних дій ОСОБА_3 ..

Як вбачається зі змісту наявного в матеріалах справи витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження № 215469232 від 08.07.2020, на домоволодіння АДРЕСА_1 накладено арешт, зареєстрований у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 29.05.2006 за № 3263883 (перенесений із Єдиного реєстру заборон за № 10 від 20.02.1998), відомості про суб`єктів обтяження (особа, майно/права якої обтяжуються) – ОСОБА_3 (а.с.7).

Як зазначено в листі Харківського обласного державного нотаріального архіву від 09.09.2020 № 2636/01-21, наданого у відповідь на ухвалу суду, обтяження № 3263883 від 29.05.2006 зареєстроване Богодухівською державною нотаріальною конторою Харківської області. За наявними в архіві даними, згідно з документами фонду № 101 «Богодухівська державна нотаріальна контора Харківської області» в справі «Розпорядження по накладенню заборони і зняття її, відчуження нерухомого майна, том № 1»за 1998 рік виявлено інформацію про реєстрацію заборони відчуження під № 10 від 20.02.2000 на майно ОСОБА_3 (а.с. 30).

Судом було витребувано з архіву Богодухівського районного суду Харківської області копію ухвали про накладення арешту на домоволодіння АДРЕСА_1 в рамках розгляду вказаної справи, однак, відділом документообігу суду було повідомлено, що відповідно до переліку судових справ і документів, що утворюються в діяльності суду, із зазначенням строків зберігання, справа за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 «про продовження строку на прийняття спадщини та визнання права власності на частину будинку з надвірними будівлями по спадщині та як забудовник» знищена (а.с. 39).

Також на запит суду з архіву було надано копію ухвали від 10.06.1998, якою провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 «про продовження строку на прийняття спадщини та визнання права власності на частину будинку з надвірними будівлями по спадщині та як забудовник» - закрито, у зв`язку з відмовою позивачів від позову (а.с. 40).

Відповідно до ст. 55 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Зі змісту копії листа Богодухівського районного суду від 20.02.1998 № 10 на адресу Богодухівської державної нотаріальної контори вбачається, що арешт на майно ОСОБА_3 було накладено саме з метою забезпечення цивільного позову (а.с. 31).

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб (п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України).

З наведеного вбачається, що забезпечення позову – це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод і законних інтересів юридичних та фізичних осіб – позивачів та покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Пленуму Верховного Суду від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову».

Як зазначалось вище, у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про продовження строку на прийняття спадщини та визнання права власності на частину будинку з надвірними будівлями було ухвалено рішення, яким закінчено розгляд справи – ухвалу про закриття провадження у справі від 10.06.1998.

Разом з тим, арешт, накладений Богодухівським районним судом Харківської області в рамках цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , не був скасований судом, наразі є чинним та зареєстрований в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Як встановлено судом з відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, єдиним власником домоволодіння АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 , будь-які спори щодо права власності на це майно відсутні, що також підтвердила у судовому засіданні свідок ОСОБА_2 .

Отже, заходи забезпечення позову у вигляді арешту на нерухоме майно – будинок АДРЕСА_1 , накладеного в рамках розгляду вказаної вище справи, втратили свою актуальність та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

За змістом частини 2 статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», підставою для скасування реєстрації обтяження є, в тому числі й рішення суду, що набрало законної сили.

Враховуючи, що особа, на майно якої накладався арешт – ОСОБА_3 – помер, його спадкоємцем є позивачка по справі, беручи до уваги, що провадження у справі, в рамках якої накладено арешт, було закрито судом, спір щодо права власності на будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 , наразі відсутній, суд дійшов висновку, що необхідність у забороні відчуження нерухомого майна відпала, існування цього обтяження не відповідає вимогам закону та порушує права власника на розпорядження майном.

Виходячи з вищевикладеного,суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 16, 317, 321, 391 ЦК України, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 354, п. 3 Розділу ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України, пп.15.5 п.15 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Богодухівської міської ради Харківської області про зняття заборони відчуження майна – задовольнити .

Зняти заборону відчуження житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 , яка зареєстрована в Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна за № 3263883 від 29 травня 2006 року.

Виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна запис від 29 травня 2006 року за № 3263883.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду через Богодухівський районний суд Харківської області, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 3 Розділу ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Позивач – ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Представник позивача –– адвокат Пономаренко Павло Олександрович, Харківська область, м. Богодухів, пл. Незалежності, 20.

Відповідач – Богодухівська міська рада Харківської області, розташована за адресою: Харківська область, м. Богодухів, пл. Соборності, 2, код ЄДРПОУ 04058640.

Повний текст рішення складено 07.10.2020.

Суддя О.С. Сеник