Ухвала суду № 92059572, 07.10.2020, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/3506/20

провадження №: 1-кс/398/660/20

УХВАЛА

Іменем України

"07" жовтня 2020 р. слідчий суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Авраменко О.В., з участю секретаря судового засідання Міщенко С.А., прокурора Гуцола В.А., старшого слідчого СВ Олександрійського ВП ГУНП в Кіровоградській області Коваль А.А., підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Швеця С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Олександрії клопотання слідчого, погоджене прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному 13 вересня 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020125070000392, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кам`яні Потоки Кременчуцького району Полтавської області, громадянина України, українця, з повною загальною середньою освітою, одруженого, не працюючого, не маючого на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого, востаннє: 25 лютого 2019 Олександрійським міськрайонним судом за ч. 2 ст. 185 КК України до 5 місяців арешту, звільнений по відбуттю покарання 05 липня 2019 року,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 строком на 60 (шістдесят) днів.

Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, за наступних обставин: 12 вересня 2020 близько 12 години 00 хвилини (точного часу в ході досудового розслідування не встановлено), ОСОБА_1 перебував в гостях у раніше знайомої ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_3 та у нього виник злочинний умисел направлений на повторне, таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи з корисливих мотивів та з метою збагачення незаконним шляхом, ОСОБА_1 , скориставшись відсутністю уваги з боку ОСОБА_2 , зайшов до кімнати, звідки шляхом вільного доступу, повторно, таємно викрав майно, що на праві власності належить ОСОБА_2 , а саме: мобільний телефон марки Samsung Galaxy J1 модель SM-J1105H/DS, сірого кольору, вартість якого згідно висновку судової товарознавчої експертизи №3146 від 18.09.2020 року, становить 693,33 грн. Викравши мобільний телефон, ОСОБА_1 сховав його в кишеню штанів та з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 693,33 грн.

Підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , слідчий зазначив наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілу з метою уникнення покарання, а також вчинити нові кримінальні правопорушення.

В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали та просили його задовольнити.

В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 повідомив, що дійсно вчинив кримінальне правопорушення за обставин, вказаних у повідомлені про підозру. Додатково пояснив, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проте не проживає там протягом тривалого часу. З 2016 року по 2017 рік проживав за адресою: АДРЕСА_4 . Протягом останніх трьох років проживає з дружиною за адресою: АДРЕСА_2 . Зазначена квартира належить тітці його дружини. Проте, протягом останніх двох місяців проживав у ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_5 , оскільки посварився з дружиною. Зазначив, що не буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, у зв`язку з чим просив обрати йому запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Захисник підозрюваного – адвокат Швець С.В. заперечував проти задоволення клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та вважав за можливе обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

05 жовтня 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Оскільки, поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, то суд бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, №182).

Внесене на розгляд слідчого судді клопотання, відповідає як вимогам ст. 184 КПК України, так і практиці застосування рішень Європейського суду з прав людини, оскільки обставини зафіксовані в протоколах слідчих дій: огляду місця події, допиту потерпілої та свідків, проведення слідчого експерименту з потерпілою та свідками, пред`явлення речей для впізнання, висновку експерта судово-товарознавчої експертизи в сукупності містять достатньо даних, які дають можливість зробити висновок про обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України. Від слідчого судді, на початковій стадії досудового розслідування, не вимагається визначати правильність кваліфікації, а також: достатність, належність, допустимість, достовірність доказів. Остаточною оцінкою доказів займається суд під час судового провадження. Для вирішення цього клопотання достатньо встановити наявність обґрунтованості пред`явленої підозри, що виконали слідчий з прокурором.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Пунктом 5 частини 2 статті 183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_1 одружений, проте з дружиною останнім часом не проживає. Не має на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей чи інших утриманців. Зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проте тривалий час за місцем реєстрації не проживає. За останні роки змінив декілька місць проживання. Офіційно не працює та суспільно-корисною працею не займається. Зазначене свідчить про відсутність у підозрюваного міцних соціальних зв`язків.

ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, яке є нетяжким злочином, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років. Враховуючи чисельні зміни обвинуваченим місць проживання та відсутність міцних соціальних зв`язків, а також усвідомлюючи суворість можливого покарання, існує ризик того, що підозрюваний буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду, тобто без перешкод залишить межі міста Олександрії, оскільки постійно змінює місце проживання, чим буде перешкоджати кримінальному провадженню (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_1 викрав мобільний телефон у раніше знайомої йому ОСОБА_2 , після чого приніс його додому, де тимчасово проживав з ОСОБА_3 , яка є свідком по даному кримінальному провадженню. Такі обставини свідчать про існування ризику незаконного впливу ОСОБА_1 на потерпілу та свідка, з метою зміни останніми раніше наданих показів та відповідно уникнення підозрюваним відповідальності (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Підозрюваний раніше неодноразово судимий за вчинення умисних та корисливих злочинів, знову вчинив злочин, в якому обґрунтовано підозрюється, маючи не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість. На даний момент на розгляді в Олександрійському міськрайонному суді Кіровоградської області знаходиться обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України. У підозрюваного відсутнє законне джерело одержання доходу чи/або заробітної плати. Ознака повторності інкримінованому обвинуваченому злочину, свідчить про ігнорування ним принципу мирного володіння майном. Зазначені обставини в сукупності свідчать про схильність ОСОБА_1 до вчинення кримінальних правопорушень та відповідно наявність реального ризику вчинення нових кримінальних правопорушень (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчим та прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків та/або потерпілу у цьому кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Взявши до уваги дані, що характеризують особу підозрюваного, який хоч і одружений, проте останній час з дружиною не проживав, не має на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей чи інших утриманців, офіційно не працює та суспільно-корисною працею не займається, за останній час неодноразово змінював місця проживання, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв`язків, раніше неодноразово судимий за вчинення умисних, корисливих злочинів, судимість за які не знята та не погашена у встановленому законом порядку, знову обґрунтовано підозрюється у вчиненні корисливого злочину, покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винним у вчиненні злочину, передбачає позбавлення волі на строк до п`яти років, слідчий суддя вважає, що відносно підозрюваного доцільно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою через наявність ризиків, передбачених у пунктах 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України.

Приходячи до висновку про неможливість застосування до ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, слідчий суддя враховує дані, що характеризують особу, тяжкість та обставини вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, відсутність міцних соціальних зв`язків. Крім того, слідчий суддя враховує, що обвинувачений раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, відбував покарання в місцях позбавлення волі, але це не призвело до позитивних змін у його особистості та не створило в нього готовності до самокерованої слухняної поведінки в суспільстві.

З урахуванням викладеного, слідчий суддя вважає, що у разі обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою, вказане не забезпечить на етапі досудового розслідування та у подальшому, належного виконання останнім його процесуальних обов`язків і надасть йому змогу переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідка або вчинити інше кримінальне правопорушення.

У даному конкретному випадку наявні реальні ознаки суспільного інтересу та необхідність забезпечення завдань кримінального провадження і завершення досудового розслідування по кримінальному провадженню (ст. 2 КПК України), які незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи підозрюваного.

Зазначені обставини виправдовують тримання ОСОБА_1 під вартою та вказують на недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів до підозрюваного для запобігання наведеним вище ризикам, на які вказали у клопотанні та в судовому засіданні слідчий і прокурор.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, не пов`язаного з застосуванням насильства, тому згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України, при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно визначити заставу, яка становить 7 (сім) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка буде достатньою для забезпечення належної поведінки підозрюваного, та зумовлена ступенем довіри до нього, при якому перспектива втрати внесеної застави, буде стримуючим фактором, щоб у особи, щодо якої застосовано заставу, не виникло бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини по кримінальному провадженню. Враховуючи дані про особу підозрюваного, обставини кримінального провадження, тяжкість кримінального правопорушенням, у вчиненні якого він підозрюється, а також розмір збитків, завданих кримінальним правопорушення, правильним буде визначити підозрюваному саме такий розмір застави, як того вимагають положення п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесят днів.

Згідно з ч. ч. 3, 5 ст. 115 КПК України при обчисленні строку днями, строк закінчується о двадцять четвертій годині останнього дня строку; при обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строку тримання під вартою, до якого зараховується неробочий час та який обчислюються з моменту фактичного затримання.

Керуючись ст. ст. 176 – 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 372 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого, погоджене прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, взявши його під варту в залі суду.

Початок строку тримання під вартою ОСОБА_1 обчислювати з моменту його фактичного затримання, тобто з 07 жовтня 2020 року.

Строк дії ухвали про застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 05 грудня 2020 року включно.

Визначити ОСОБА_1 суму застави у в розмірі 7 (семи) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 15 890,00 грн.

Застава може бути внесена підозрюваним або заставодавцем за наступними реквізитами: Отримувач: ТУ ДСА України в Кіровоградській області, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26241445, Банк отримувача: ДКСУ м. Київ, Код банку отримувача: 820172, Рахунок отримувача: UA458201720355279001000002505, призначення платежу: запобіжний захід – застава за ОСОБА_1 .

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_1 з-під варти звільнити.

У разі внесення визначеної суми застави, зобов`язати підозрюваного ОСОБА_1 :

- прибувати за викликом до слідчого, прокурора або суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватись від спілкування із потерпілою та свідками по кримінальному провадженню, крім участі під час процесуальних дій;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ч. ч. 8, 10 ст. 182 КПК України, за умови сплати застави, у разі невиконання покладених на нього цією ухвалою обов`язків, застава буде звернена в дохід держави, а судом буде вирішено питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави в більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним – в той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя О.В.Авраменко