Ухвала суду № 92059085, 07.10.2020, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/649/17

07 жовтня 2020 року м.Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді - Грещука Р.П.,

секретаря - Клекот Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Надвірна заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про заміну сторони у справі, шляхом заміни стягувача його правонаступником, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Вердикт Капітал» звернулось до суду із заявою про заміну сторони у справі, шляхом заміни стягувача його правонаступником.

Просить суд, замінити вибулого стягувача ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» на правонаступника - ТОВ «Вердикт Капітал» у справі № 348/649/17 за позовом ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до відповідача, яким є ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором № 6/07/38-05.

Представник ТОВ «Вердикт Капітал» в судове засідання не прибула, однак у своїй заяві про заміну сторони у справі, просила проводити її розгляд без участі представника заявника.

Заінтересовані особи: представник ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк», Скорупський О.В. та його представник в судове засідання також не прибули, про час та місце розгляду заяви були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 07.05.2018 року Надвірнянським районним судом Івано-Франківської області ухвалено рішення по справі № 348/649/17 про стягнення з боржника (відповідача), ОСОБА_1 , на користь ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» заборгованості за кредитним договором №6/07/38-05, яким в задоволенні позовних вимог було відмовлено.

10.09.2018 року апеляційним судом Івано-Франківської області розглянуто справу за апеляційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» Славкіної М.А. на вище вказане рішення суду від 07.05.2018 року.

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» Славкіної М.А. було задоволено частково.

Рішення Надвірнянського районного суду від 07.05.2018 року скасовано, ухвалено нове, яким позов Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ПАТ «ВіЕйБі Банк» 24066 грн. 78 коп. заборгованості за кредитним договором.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ПАТ «ВіЕйБі Банк» 581 грн. 20 коп. сплаченого судового збору за подачу апеляційної скарги.

В задоволенні решти вимог позову було відмовлено.

З`ясовано також, що 28.11.2019 року між ПАТ «ВІЕЙБІ БАНК» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір про відступлення прав вимоги №212009, відповідно до якого ПАТ «ВІЕЙБІ БАНК» відступило ТОВ «Вердикт Капітал», а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Договором кредиту №6/07/38-05.

Згідно ст.18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частина друга стаття 11 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

За таких обставин звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».

Під процесуальним правонаступництвом у виконавчому провадженні слід розуміти заміну однієї зі сторін (стягувана або боржника) з переходом прав та обов`язків від правопопередників до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні.

Підставами правонаступництва є смерть громадянина, що був стороною виконавчого провадження, оголошення його померлим, реорганізація юридичної особи, відступлення права вимоги, переведення боргу (глава 47 ЦК України).

Отже, за змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із результатів системного аналізу цих норм, зокрема пунктів 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13.

У зв`язку заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» за заявою заінтересованої особи. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник).

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання.

У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду. Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6,13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У відповідності до ст.1 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У відповідності до ч.1 ст.15 ЗУ «Про виконавче провадження», сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.

Частиною 2 статті 15 ЗУ «Про виконавче провадження», передбачено, що стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Частиною 1 статті 442 ЦПК України передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

З наведених положень ст.442 ЦПК України вбачається, що нею регламентовано порядок заміни сторони правонаступником на стадії виконання судового рішення.

Норма ст.442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.

У відповідності до правової позиції, яка сформульована у постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 10/56-08, якщо заявник звернувся із заявою про заміну сторони виконавчого провадження – стягувача поза межами відкритого виконавчого провадження стосовно боржника, то це не позбавляє його права звернутись із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні та не є підставою для відмови судом у задоволенні такої заяви, у разі якщо судом не встановлено обставин закінчення виконавчого провадження у справі належним виконанням судового рішення. У протилежному ж випадку правонаступник стягувана - сторони виконавчого провадження, набувши таке право згідно з договором про відступлення права вимоги в порядку статті 512 ЦК України, позбавляється можливості та права реалізувати таке право у виконавчому провадженні у порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження".

Аналогічна позиція міститься і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі від 21 березня 2018 року по справі № 6-1355/10, провадження № 61-12076св18.

Враховуючи вищезазначене та позицію Верховного Суду, заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.

Згідно ч.3 ст.442 ЦПК України, неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Враховуючи вищенаведене, заява ТОВ «Вердикт Капітал» про заміну сторони у справі, шляхом заміни стягувача його правонаступником підлягає до задоволення.

На підставі наведенного, керуючись ст.ст.247, 258, 260, 261, 442 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про заміну сторони у справі, шляхом заміни стягувача його правонаступником – задоволити.

Замінити вибулого стягувача – Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк» на правонаступника – Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (код ЄДРПОУ: 36799749, місце знаходження: вул.Кудрявський Узвіз, буд.5-Б, м.Київ, 04053) у справі №348/649/17 за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до відповідача, яким є: ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором № 6/07/38-05.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області.

Відповідно до п.3 розділу ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню корона вірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя Грещук Р.П.