Постанова № 9205855, 11.01.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 Вн. № <Внутрішній Номер справи >

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 січня 2010 року           09:55           № 2а-15258/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Хижняк І. В. та представників:

позивача:                     Костів Л.І.;

відповідача:                     Полуніна А.Є.

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовомЛьвівського міського центру зайнятості

до Акціонерного комерційного банку “Трансбанк” в особі Західної регіональної філії в місті Львові

простягнення коштів

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 11 січня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Львівський міський центр зайнятості (далі по тексту –позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Акціонерного комерційного банку “Трансбанк” в особі Західної регіональної філії в місті Львові (далі по тексту –відповідач, АКБ “Трансбанк”), в якому просить стягнути 5529,16 грн. несплачених страхових внесків на випадок безробіття.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2009 року відкритого провадження в адміністративній справі №2а-6966/09/1370 та призначено попереднє судове засідання на 20 листопада 2009 року.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2009 року у справі №2а-6966/09/1370 адміністративну справу передано до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 грудня 2009року прийнято адміністративну справу до провадження, призначено справу до судового розгляду на 11 січня 2010 року.

В судовому засіданні 11 січня 2010 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти позовних вимог заперечує.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Спірні правовідносини регулюються Законом України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”.

Пунктом 2 частини другої статті 35 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” передбачено обов’язок роботодавця своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески.

Відповідно до частини першої статті 38 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців. У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальниками або неповної їх сплати страхувальники сплачують суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.

Частиною другою статті 38 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” встановлено, що строк давності у разі стягнення страхових внесків, пені, та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується.

Згідно зі статтею 39 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Порядок обліку платників страхових внесків, обчислення і сплати роботодавцями та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, обліку їх надходження до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та контролю за сплатою страхових внесків визначається Інструкцією про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття розробленою відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, затвердженою наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 грудня 2000 року №339 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 січня 2001 року за №30/5221 (далі по тексту - Інструкція).

Відповідно до п. 9.11 Інструкції всі спірні питання, що виникають між платниками страхових внесків та органами Фонду з приводу нарахування страхових внесків, пені, стягнення недоїмки, штрафів та адміністративних стягнень, вирішуються в судовому порядку. Подавати позовні заяви та представляти інтереси Фонду щодо стягнення страхових внесків, пені і штрафів у судах мають право Державний центр зайнятості, центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський та Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

Таким чином, органом уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у даних спірних відносинах є Львівський міський центр зайнятості.

Відповідач є платником страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Судом на підставі самостійно поданої відповідачем розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за 9 місяців 2009 року встановлено, що заборгованість зі сплати страхових внесків Західної регіональної філії в місті Львові Акціонерного комерційного банку “Трансбанк” становить 5529,16 грн.

19 жовтня 2009 року Львівським міським центром зайнятості направлено Західній регіональній філії в місті Львові Акціонерного комерційного банку “Трансбанк” претензію №8256/14, в якій просить перерахувати заборгованість зі сплати страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за 9 місяців 2009 року у розмірі 5529,16 грн.

Західною регіональною філією в місті Львові Акціонерного комерційного банку “Трансбанк”, подавались платіжні доручення на перерахування внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями від 19 серпня 2009 року №1791, №1792, від 20 серпня 2009 року №1803, №1804, від 28 серпня 2009 року №1857 та 1858, від 02 вересня 2009 року №1872 та №1873, але, як встановлено судом, вони не були виконані внаслідок відсутності коштів та введення мораторію.

На час розгляду даного спору заборгованість зі сплати страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за 9 місяців 2009 року у розмірі 5529,16 грн. не сплачено, що представником відповідача не заперечується.

Відповідно до частини третьої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Посилання відповідача на те, що позовні вимоги Львівського міського центру зайнятості не підлягають задоволенню з огляду на введення мораторію на задоволення вимог кредиторів АКБ “Трансбанк”, не приймаються Окружним адміністративним судом міста Києва до уваги з огляду на наступне.

Так, судом встановлено, що постановою Правління Національного Банку України від 28 лютого 2009 року №97 з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану АКБ “Трансбанк” введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців з 02 березня 2009 року по 01 вересня 2009 року. Постановами Правління Національного Банку України від 01 вересня 2009 року №519 та від 02 грудня 2009 року №716 продовжувався мораторій на задоволення вимог кредиторів з 02 вересня 2009 року по 03 лютого 2010 року, в т.ч. з 02 грудня 2009 року введено повний мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до статті 2 Закону України “Про банки і банківську діяльність” мораторій - зупинення виконання банком зобов’язань перед кредиторами та зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов’язань.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 85 Закону України “Про банки і банківську діяльність” (в редакції на момент винесення рішення) протягом дії мораторію забороняється здійснювати стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення, та вжиття заходів, спрямованих на забезпечення такого стягнення відповідно до законодавства України.

Разом з тим, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на те, що прийняття судом рішення щодо стягнення з відповідача суми заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за 9 місяців 2009 року у розмірі 5529,16 грн. не є стягненням у розумінні пункту 1 частини третьої статті 85 Закону України “Про банки і банківську діяльність”, оскільки в контексті даних правовідносин відповідно до статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України та пункту 1 частини другої статті 3 Закону України “Про виконавче провадження” виконавчим документом на підставі якого здійснюється стягнення є виконавчий лист, а органом, який здійснює стягнення на підставі виконавчих документів за якими здійснюється стягнення, згідно зі статтею 2 Закону України “Про виконавче провадження”, є відповідний підрозділ Державної виконавчої служби України.

При цьому, заходами, спрямованими на забезпечення такого стягнення відповідно до законодавства України є заходи визначені Законом України “Про виконавче провадження”, що вживаються органами, які здійснюють стягнення на підставі виконавчих документів за якими здійснюється стягнення.

Таким чином, пункт 1 частини третьої статті 85 Закону України “Про банки і банківську діяльність” не позбавляє Львівський міський центр зайнятості права звернутися до суду з позовом про стягнення страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та не містить заборони судам приймати рішення щодо стягнення зазначених коштів з банків щодо яких введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Посилання відповідача на пункт 2 частини третьої статті 85 Закону України “Про банки і банківську діяльність” (в редакції на момент винесення рішення), відповідно до якого під час дії мораторію не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов’язань перед кредиторами та зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) не приймаються судом до уваги, оскільки Львівським міським центром зайнятості не нараховувалась неустойка (штраф, пеня) або інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов’язань щодо сплати страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Крім того, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на те, що наслідком відмови у задоволенні позовних вимог Львівського міського центру зайнятості з підстав введення мораторію на задоволення вимог кредиторів є фактичне звільнення відповідача від сплати страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за 9 місяців 2009 року, оскільки після закінчення дії мораторію у разі повторного подання адміністративного позову між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав у відкритті провадження в адміністративній справі має бути відмовлено відповідно до вимог пункту 2 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Враховуючи вищевикладене суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача –суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Львівського міського центру зайнятості задовольнити.

2. Стягнути з Акціонерного комерційного банку “Трансбанк” (03150, м. Київ, вул. Фізкультури, 9, ідентифікаційний код 16293211) на користь Львівського міського центру зайнятості (79060, м. Львів, вул. Княгині Ольги, 122, ідентифікаційний код 25555035, р/р37172971900002 у Головному управлінні Державного казначейства у Львівській області, код бюджетної класифікації доходів 50040100, МФО 825014) грошові кошти у розмірі 5529,16грн. (п’ять тисяч п’ятсот двадцять дев’ять гривень 16 коп.).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                 Кузьменко В.А.

Постанову складено в повному обсязі та підписано 19 січня 2010 року.