Ухвала суду № 92058454, 30.09.2020, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 204/3910/20

Провадження № 2-з/191/36/20

У Х В А Л А

іменем України

30 вересня 2020 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді – Твердохліб А.В.

за участю секретаря – Яришевої Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву директора ТОВ «Дніпроденттулз» Пасічник Є.А. про забезпечення позову шляхом накладення арешту на відчуження рухомого майна,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Синельниківського міськрайонного суду перебуває цивільна справа за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроденттулз» до ОСОБА_1 про стягнення поворотної фінансової допомоги (позики).

30.09.2020 року до суду позивачем подано заяву, якою він обґрунтовує необхідність застосування забезпечення позову шляхом накладення арешту на відчуження рухомого майна, належного відповідачу ОСОБА_1 , а саме: автомобіль марки ВАЗ-21074, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN номер – НОМЕР_2 . Кошти на придбання вказаного автомобіля, у сумі 50000 грн., були перераховані на рахунок ОСОБА_1 15 січня 2020 року ТОВ «Дніпроденттулз», згідно договору №5 ПФД від 14.01.2020 року. 03 квітня 2020 року ОСОБА_1 звільнено з посади слюсаря металевих конструкцій ТОВ «Дніпроденттулз», у зв`язку із прогулом, на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України. 20 травня 2020 року ОСОБА_1 отримав претензію за №27/04 від 27.04.2020 року, згідно якої ТОВ «Дніпроденттулз» просив позичальника повернути позикодавцю до 01 червня 2020 року отриману фінансову допомогу (позику) у сумі 50000 грн. До теперішнього часу вимога претензії відповідачем не виконана.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Суд, дослідивши заяву про забезпечення позову, матеріали справи, прийшов до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Як роз`яснено п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 №9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Підставою для забезпечення позову є обґрунтоване припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Цивільній процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено виконання рішення при задоволенні позову. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав та законних інтересів. При цьому ухвалою про забезпечення позову не може вирішуватися спір по суті.

Пунктом п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, передбачено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться в нього або в інших осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

При розгляді заяви про забезпечення, суд прийшов до висновку про те, що позивачем не обґрунтовано та не доведено наявність достатніх підстав для забезпечення позову, співмірності обраного виду забезпечення позову порівняно із заявленою вимогою, суду не наданого належного доказу, в розумінні ст. 77 ЦПК України, з якого можливо встановити належність відповідачу ОСОБА_1 на праві власності транспортного засобу - автомобіля марки ВАЗ-21074, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN номер – НОМЕР_2 , не зазначено рік випуску автомобіля, а договір №5ДПФ про надання поворотної фінансової допомоги (позики) від 14.01.2020 року не містить умови про те, що він укладався між сторонами саме з метою придбання позичальником ОСОБА_1 зазначеного рухомого майна. Тому, саме лише посилання позивачем в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви, в зв`язку з чим суд вважає за необхідне в задоволенні заяви директора ТОВ «Дніпроденттулз» Пасічник Є.А. про забезпечення позову шляхом накладення арешту на відчуження рухомого майна відмовити.

Керуючись ст.ст. 149-154, 260, 353 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви позивача директора ТОВ «Дніпроденттулз» Пасічник Є.А. про забезпечення позову шляхом накладення арешту на відчуження рухомого майна, відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд протягом п`яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Головуючий суддя: А. В. Твердохліб