Рішення № 92056068, 01.10.2020, Братський районний суд Миколаївської області

Справа № 471/794/19

Провадження №2/471/55/20

Номер рядка звіту 81

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2020 р.

Братський районний суд Миколаївської області

у складі:

головуючого судді - Скарницької І.Б.,

за участю секретаря - Романчук О.О.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

представників відповідача - Ярославського Ю.В., Лоскутової М.В.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду с-ща Братське цивільну справу № 471/794/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до акціонерного товариства "Миколаївобленерго" про стягнення переплати за електричну енергію та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду із позовом до відповідача, мотивуючи свої вимоги тим, що на її рахунку, як споживача електричної енергії з початку 2018 року по 31.12.2018 року малася переплата коштів у розмірі 2700 грн. Вона також є користувачем субсидії. 01.01.2019 року відбулося відокремлення оператора системи розподілу (відповідача) від постачальника електричної енергії. Відповідач при цьому є правонаступником боргових зобов`язань, які виникли до 01.01.2019 року, в тому числі і зобов`язань перед споживачами за сплачену, але не спожиту енергію. Проте, відповідач не бажає зараховувати переплачені кошти у сумі 2700 грн. на її рахунок в зв`язку з тим, що зазначені кошти не є її особистими коштами, а є субсидією, тому розпорядником цих коштів є УПЗНС. Однак, ці кошти були їй нараховані як користувачу і хоча і є коштами субсидії, однак все рівно повинні були зараховані на новий особистий рахунок. В зв`язку з відмовою відповідача самостійно повернути кошти, вона вимушена звернутися до суду із вказаним позовом і з урахуванням уточненого позову просить суд зобов1язати відповідача перевести на особовий рахунок позивача, який знаходиться у ТОВ «Миколаївська енергопостачальна компанія» грошові кошти в розмірі 2700 грн., а також стягнути моральну шкоду у розмірі 15000 грн.

Під час судового засідання позивач та її представник підтримали позовні вимоги та просили про їх задоволення.

Представники відповідача позовні вимоги не визнали та просили суд про відмову у їх задоволенні з підстав, викладених у відзиві на позову заяву.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив.

Предметом регулювання Закону України "Про житлово комунальні послуги" № 2189-VIII є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Норми цього Закону застосовуються з урахуванням особливостей, встановлених законами, що регулюють відносини у сферах постачання та розподілу електричної енергії і природного газу, постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Відповідно до ст. 68 Житлового кодексу Української РСР наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Квартирна плата та плата за комунальні послуги в будинках державного і громадського житлового фонду вносяться щомісяця в строки, встановлені Радою Міністрів Української РСР.

Закон України "Про ринок електричної енергії" визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Правила роздрібного ринку електричної енергії, що затверджені постановою НКРЕКП №312 від 14 березня 2018 року, регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.

Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби.

Ці Правила є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.

Укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.

Відповідно до ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії", постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.

У п. 62 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" дано визначення побутового споживача, як індивідуальний побутовий споживач (фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність) або колективний побутовий споживач (юридична особа, створена шляхом об`єднання фізичних осіб - побутових споживачів, яка розраховується за електричну енергію за показами загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб таких фізичних осіб, що не включають професійну та/або господарську діяльність).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є споживачем електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1

Згідно зі статтею 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до житлово-комунальних послуг належать, окрема: комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачене право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.

Відповідно до п. 1, ч. 3, ст. 58 Закону України "Про ринок електричної енергії", споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію за надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Відповідно до положень Закону України «Про ринок електричної енергії» з 01.01.2019 AT «Миколаївобленерго», згідно постанови НКРЕКП від 02.11.2018 № 1334, на підставі отриманої ліцензії здійснює господарську діяльність з розподілу електричної енергії в межах закріпленої території Миколаївської області, виконує функції та має права а обов`язки оператора системи розподілу.

Взаємовідносини між АТ «Миколаївобленерго», як оператора системи розподілу та споживачами електричної енергії регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП 14.03.2018 року, № 312 (далі Правила), Кодексом систем розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП, від 14.03.2018 року № 310.

Договірні відносини між позивачем та відповідачем регулювалися також Договором про користування електричною енергією від 28.10.2010 року № 120475.

Позивач також є користувачем субсидій, яка нараховувалася їй відповідно до Положення про порядок призначення житлових субсидій, затверджених постановою КМУ від 26.07.1999 року за № 1357 до 31.12.2018 року не в грошовій формі.

Відповідно до розділу 3 вказаного Положення призначення субсидій та контроль за їх цільовим використанням здійснюється структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві і Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення

Позивач перебуває на обліку УСЗН Братської РДА як отримувач субсидії з 2015 року. Субсидія призначалася тільки у опалювальний період (арк..с. 82).

Відповідно до довідки, яка міститься в матеріалах справи на стор. 80 за період з 01.2018 по 12.2018 рік позивачем спожито електроенергії в обсязі 6851 кВт/г на суму 7401,57 грн., у той же час сума нарахованої субсидії склала 5697,53 грн., фактична сума перерахованої субсидії на рахунок із спеціальним режимом використання Відповідача склала 5598,87 грн.

Згідно пункту 4 Положення про призначення субсидії - субсидії призначаються за наявності різниці між розміром плати за житлово-комунальні послуги, скраплений газ, тверде та рідке пічне побутове паливо у межах соціальної норми житла та соціальних нормативів користування житлово-комунальними послугами і обсягом визначеного Кабінетом Міністрів України обов`язкового відсотка платежу.

Остання обов`язкова оплата власними коштами від позивача надійшла в сумі 79,37 грн. в квітні 2016 року, а починаючи з травня 2016 року і по грудень 2018 року розрахунки за спожиту електричну енергію здійснювались виключно за рахунок житлової субсидії, призначеної структурним підрозділом з питань соціального захисту населення, а не за власні кошти Позивача.

Отже, за рахунок суми субсидіальних коштів, яка накопичилась на кінець кожного опалювального періоду (з 1жовтня по 30 квітня) здійснювалось погашення нарахованої вартості електричної енергії спожитої Позивачем у неопалювальний період (з 1 травня по 30 вересня), оскільки розрахунки за електроенергію в цей період Позивач власним коштом не проводив (арк..с. 80).

Відповідно до положень п. 18. Положення «Деякі питання надання житлових субсидій населенню у грошовій формі», в редакції від 27.12.2018 року № 1176, після закінчення опалювального (неопалювального) сезону невикористана сума житлової субсидії повертається управителем, об`єднанням, виконавцем комунальних послуг до державного бюджету в повному обсязі на підставі акта розрахунку загального обсягу невикористаних сум житлової субсидії у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Як зазначив під час судового розгляду справи представник відповідача, вказана сума не використаних коштів субсидії не була перерахована до державного бюджету, оскільки УСЗН не висунуло ще таку вимогу, кошти знаходяться на рахунках відповідача, і у разі вимогу будуть повернуті до державного бюджету.

Посилання Позивача на роз`яснення НКРЕКП відносно зарахування кредиторської заборгованості є безпідставними, оскільки зміст цих роз`яснень, опублікованих на офіційному сайті НКРЕКП 25.02.2019 стосується виключно зарахування переплати, яка складається з власних коштів споживачів і не містить в собі інформації з приводу зарахування переплати, яка складається з коштів субсидії.

Таким чином, враховуючи те, що на особовому рахунку Позивача кредиторська заборгованість станом на 01.01.2019 утворилась за рахунок невикористання в повному обсязі суми нарахованої йому субсидії, а також те, що кошти для виплати житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг передбачаються у державному бюджеті та є державними коштами, у AT «Миколаївобленерго» на сьогоднішній день відсутні підстави для вжиття заходів щодо повернення Позивачеві кредиторської заборгованості, яка утворилася станом на 01.01.2019 у вигляді невикористаної у повному обсязі субсидії, яка надавалася йому до 2018 року.

Також суду зазначає, що позивачем пред`явлено позов тільки до АТ «Миколаївобленерго», тоді як розпорядником коштів є Управляння соціального захисту населення Братської РДА, однак стороною у справі не вказано, хоча таке право позивачу роз`яснювалося.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Враховуючи те, що позивач інвалідом, перебуває на обліку як малозабезпечена, суд вважає за необхідне звільнити її від сплати судового збору, та віднести судові витрати за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 259, 264, 265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до акціонерного товариства "Миколаївобленерго" про стягнення переплати за електричну енергію та моральної шкоди - відмовити.

Позивача звільнити від сплати судового збору.

Судові витрати компенсувати за рахунок держави.

Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач - акціонерне товариство "Миколаївобленерго", місце розташування: вул. Громадянська, 40, м. Миколаїв, ЄДРПОУ 23399393.

На рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга в порядку, передбаченому ст. 354 ЦПК України.

Повний текст судового рішення виготовлено 05.10.2020 року

СуддяІ.Б. Скарницька