
Провадження № 2/760/2210/20
в справі № 760/4590/18-ц
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 вересня 2020 року Солом"янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого- судді- Шереметьєвої Л.А.
за участю секретаря- Шпори М.М.
позивача- ОСОБА_1
представника позивача- ОСОБА_2
відповідча 1 - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю « Хостінг Україна» про визнання позбавленим майнових прав власності на доменне ім.»я та веб-сайт, визнання власником особистих немайнових та майнових прав власності на доменне ім.»я та веб-сайт, заборону використовувати доменне ім.»я, веб-сайт та позначення, зобов`язання вчинити дії, суд
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом, який неодноразово змінював, і, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 23 грудня 2019 року, просить:
- вважати відповідача ОСОБА_3 з 05 квітня 2018 року таким, що позбавлений майнових прав власності на доменне ім`я « ІНФОРМАЦІЯ_7 » та веб-сайту http.// ІНФОРМАЦІЯ_7/ в цілому;
- визнати його власником особистих немайнових та майнових прав власності на доменне ім`я і веб-сайт в цілому;
- заборонити відповідачу ОСОБА_3 використовувати доменне ім`я та веб-сайт і схожі з ними позначення без його попередньої письмової згоди щодо приведених споріднених з ними товарів і послуг;
- зобов`язати ТОВ «Хостінг Україна» змінити реєстранта та споживача хостингу доменного імені шляхом переделегування доменного імені з відповідача ОСОБА_3 на нього.
Посилається в позові на те, що маючи намір здійснювати діяльність в сфері Internet-ресурсів він спільно з відповідачем ОСОБА_3 в 2013 році за спільні кошти придбали у ТОВ «Хостінг Україна» домен ІНФОРМАЦІЯ_7 й розмістили його на хостингу цієї ж компанії http://ІНФОРМАЦІЯ_7/ та почали його спільну SEO-оптимізацію. При цьому домовились, що всі логіни і паролі до облікового запису, хостингу та домену сайту будуть знаходитись у відповідача ОСОБА_3 .
В подальшому, з метою фіксування та належного оформлення задуманого між ними 05 січня 2016 року був укладений Договір про спільну діяльність (щодо розвитку та просування веб-сайту http://ІНФОРМАЦІЯ_7/), посвідчений приватним нотаріусом Херсонського МНО Ведмідською М.О.
Договір є чинним, ніким не оспорений, не розірваний і не припинений, жодні судові спори щодо Договору та сайту відсутні, як і відсутні судові та рішення інших повноважних органів з даного приводу.
Відповідно до п. 4.3, 4.4 Договору частки сторін у праві власності на веб-сайт http://ІНФОРМАЦІЯ_7/ є рівними і складають по 50% у кожного. Під правом власності на веб-сайт розуміється доменне ім`я ІНФОРМАЦІЯ_7 і веб-сайт в цілому.
З моменту оприлюднення сайту в процесі його SЕО -оптимізації та до кінця 2017 року сторони Договору власними силами і за власні кошти здійснювали наповнення сайту, що підтверджується підписаних сторонами Актів звірки з моменту оприлюднення сайту в процесі його SЕО-оптимізації. на що було витрачено всього 72 268,00 гр., позитивна різниця витрат становить 12 798, 25 гр.
За погодженням між ними відповідачем ОСОБА_3 був зареєстрований Яндекс-Гаманець і з 20 жовтня 2016 року він розпочав монетизацію сайту та в період лютий - квітень 2017 року ним виведено спільно зароблених за допомогою сайту коштів в сукупному розмірі 14 081,49 гр., з яких менше половини - 6 134,17 гр. перерахував на його користь.
Так як всі логіни і паролі знаходяться у відповідача ОСОБА_3 , він технічно позбавлений контролю спільної діяльності, а тому неодноразово з лютого 2017 року звертався до нього з проханням надати бухгалтерську та іншу інформацію, доступ до сайту та інших ресурсів спільної діяльності, проте йому було відмовлено.
За останній рік з моменту монетизацїї сайту відносини між ними значно погіршились, мають місце постійні непорозуміння, що призвело до численного емоційного листування. Це при тому, що монетизація сайту з квітня 2017 року відбувається поза його контролем, оскільки всі електронні інструменти зареєстровані за відповідачем ОСОБА_3 , в т.ч. електронний гаманець, й зароблені за допомогою спільного сайту кошти виводяться на банківські реквізити останнього.
30 грудня 2017 року він отримав лист відповідача ОСОБА_3 про припинення з 05 квітня 2018 року Договору про спільну діяльність від 05 січня 2016 року, обґрунтованого власним рішенням останнього, який повідомив про відмову від подальшої участі у спільній діяльності.
Вважає, що останній вказаним листом заявив про відмову від подальшої участі з 05 квітня 2018 року у Договорі про спільну діяльність.
Як співвласник сайту 16 січня 2018 року він направив відповідачу лист, в якому, зважаючи на повідомлення про відмову від участі в спільній діяльності, з метою недопущення перешкоджання здійснення мети такої діяльності та негативним наслідкам, що можуть призвести до погіршення оптимізації сайту ІНФОРМАЦІЯ_7, його псуванню чи загалом видаленню сайту з пошукових систем, просив надати йому інформацію:
- посилання на адмінпанель сайту http://ІНФОРМАЦІЯ_7/;
- логін і пароль доступу до сайту http://ІНФОРМАЦІЯ_7/;
- посилання на адмінпанель облікового запису хостингу сайту та доменного ім`я http: ІНФОРМАЦІЯ_7/ ;
- логін і пароль доступу до облікового запису хостингу сайту та доменного ім`я http: ІНФОРМАЦІЯ_7/ ;
- посилання на адміністративну панель бази даних Google Analytics сайту http://ІНФОРМАЦІЯ_7/;
- логін і пароль доступу до бази даних Google Analytics сайту http://ІНФОРМАЦІЯ_7/ ;
- пароль від електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка є корпоративною e-mail адресою сайту http://ІНФОРМАЦІЯ_7/ ;
- пароль від Яндекс-Гаманця;
- всю бухгалтерію за Договором про спільну діяльність від 05 січня 2016 року
Вказаний лист відповідач отримав 20 січня 2018 року,проте запитувану інформацію не надав.
Передбачаючи таку поведінку останнього, за допомогою поштового зв`язку звернувся до відповідача - ТОВ «Хостінг Україна», яке є адміністратором доменного імені сайту і являється хостером останнього, з листом від 05 січня 2018 року про надання логіну і паролю до облікового запису хостингу та домену сайту, яке в свою чергу листом від 23 січня 2018 року також відмовило у наданні такої інформації.
В подальшому відповідно до поданих ним 04 грудня 2017 року заявок 10 серпня 2018 року в Державному реєстрі свідоцтв на знаки для товарів і послуг на його ім.»я була проведена державна реєстрація знаку «ІНФОРМАЦІЯ_7», а ІНФОРМАЦІЯ_5 - знаку «ІНФОРМАЦІЯ_9».
Він є власником на вказані знаки за наступними індексами міжнародної класифікації товарів і послуг:
- електронні видання завантажені, в тому числі стосовно ігор, квестів;
- готування публікацій за допомогою електронних настільних видавничих засобів; забезпечування незавантажними відеозаписами в режимі он-лайн; забезпечування незавантажними електронними публікаціями в режимі он-лайн; забезпечування незавантажними музичними творами в режимі он-лайн; інформування щодо відпочинку; інформування щодо розваг; написання сценаріїв, крім призначених на рекламні потреби; написання сценаріїв-квестів, крім призначених на рекламні потреби; написання текстів; інформування щодо організовування конкурсів (освітніх або розважальних) в режимі он-лайн; інформування щодо планування вечірок (розваги) в режимі он-лайн; послуги електронних бібліотек із забезпечування незавантажними електронними публікаціями (крім призначених на рекламні потреби), а саме сценаріями, сценаріями-квестами в режимі он-лайн; публікування електронних сценаріїв, сценаріїв-квестів у режимі он-лайн, крім призначених на рекламні потреби; публікування текстів, крім рекламних; інформування щодо розваг в режимі он-лайн; інформування щодо створювання видовищ у режимі он-лайн.
З точки зору закону « Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» він є власником торговельних марок « ІНФОРМАЦІЯ_7 » та « ІНФОРМАЦІЯ_9 ».
Саме він є автором даних знаків і саме йому належить право розпорядження ними, а тому їх використання відповідачем після припинення дії договору про спільну діяльність порушують його права, як власника.
Виходячи з цього, просить задовольнити позов.
Позивач та його представник у судовому засіданні позов підтримали.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні проти позову заперечував.
Подав до суду відзив, у якому зазначив, що у 2013 році він вирішив створити веб-сайт, основною концепцією якого було висвітлення ідей оригінального святкування днів народження та цікавого відпочинку. Виходячи з цієї концепції придумав назву для сайту: російською мовою «ІНФОРМАЦІЯ_10», англійською « ІНФОРМАЦІЯ_9 ».
Після цього підібрав відповідне доменне ім`я « ІНФОРМАЦІЯ_7 » та ІНФОРМАЦІЯ_6 за власні кошти і власними силами зареєстрував його, як власник, та отримав сертифікат про реєстрацію доменного імені.
Обрав доменне ім`я верхнього рівня.
У вересні-жовтні 2013 року він пройшов два курси навчання: WEB дизайну та SEO (просування веб-сайтів). Отримавши необхідні навички, приступив до створення веб-сайту
ІНФОРМАЦІЯ_7. 13 січня 2014 року він придбав (обрав і сплатив) місце на хостингу для розміщення на ньому бази даних веб-сайту.
07 лютого 2014 року веб-сайт розпочав роботу (сторінки та розділи стали вільно відображатися в Інтернеті).
Виходячи з цього, вважає, що він є реєстрантом доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_7 , отримувачем послуг хостингу, на якому розміщений веб-сайт, єдиним володільцем облікового запису, а також одноособово встановлював і встановлює порядок і умови використання веб-сайту, що підтверджується довідкою вих. № 1800 від 04 вересня 2018 року.
Він собисто придумав його тематику, а також доменне ім`я ІНФОРМАЦІЯ_7 .
В свою чергу позивач не знає навіть, коли воно було зареєстровано.
06 березня 2015 року та 09 березня 2015 року були опубліковані ряд статей, з яких вбачається, що « ІНФОРМАЦІЯ_9 » це він.
Реєстрація доменного імені, оплата хостингу здійснювалась виключно за його особисті, а не спільні з позивачем кошти. У позивача на той час не було ані ідей, ані знань чи навичок, необхідних для наповнення та розвитку сайту, ані коштів.
Згадувані позивачем в обґрунтування позову 2 000,00 гр. були передані ним лише у 2015 році, тобто через два роки після реєстрації і створення сайту ІНФОРМАЦІЯ_7., на придбання для сайту контенту (статей, зображень, фото тощо), а вже 11 липня 2016 року зазначені кошти повернуті позивачу у розмірі 3 000,00 гр. шляхом перерахування йому на банківську картку.
В пункті 4.1 Договору про спільну діяльність, укладеного між ними 06 січня 2016 року, зазначено: до підписання даного Договору для початкового фінансування спільної діяльності кожна сторона зробила вклад у спільну діяльність в розмірі 2 000,00 гр. Вклади були передані Стороні-2.
Тобто, ці 2 000,00 гр. передані саме для фінансування спільної діяльності, а не реєстрації доменного імені та створення (розробки) сайту.
Пунктом 1.1 Договору визначено його предмет, а саме: сторони уклали даний Договір з метою розвитку та просування веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_7, для досягнення чого зобов`язались спільно й погоджено вчиняти необхідні фактичні та юридичні дії.
З наведеного вбачається, що спільна діяльність полягала саме у розвитку та просуванню веб-сайту, а не реєстрації доменного імені та створенні сайту.
Вважає, що доменне ім`я та веб-сайт ІНФОРМАЦІЯ_7 були та залишаються його власністю, які він вніс у спільну діяльність як вклад, ніколи не продавав, не дарував або в інший спосіб не відчужував позивачу майнові права на доменне ім`я.
Сам у позивач у приведеній таблиці позову при зверненні до суду не заперечує, що він не брав участі у створенні (розробці) веб-сайту, його оптимізації та просуванні. Його вкладом були лише оплата робіт копірайтерів, що написали частину статей для сайту та кілька власних статей. При чому, статті копірайтерів редагувались, перероблялись, доповнювались і оптимізувались під пошукові запити, в результаті чого зміст придбаних статей змінювався на 10-40% порівняно з початковою редакцією.
Між ним і позивачем не укладався авторський договір на передачу майнових прав на доменне ім`я ІНФОРМАЦІЯ_7 і веб-сайт в цілому, а тому відсутні підстави для визнання за ним права на ці об`єкти інтелектуальної власності.
Особисто він активно використовує свої права: оплачує вартість делегування доменного імені, послуги хостингу, здійснює наповнення веб-сайту, відповідає на коментарі, здійснює реалізацію сценаріїв квестів, тощо.
Таким чином, вважає, що відсутні законодавчі підстави для припинення його права власності на доменне ім`я та веб-сайт ІНФОРМАЦІЯ_7.
Крім того, зазначив, що позивач подав заявку на реєстрацію торгової марки ІНФОРМАЦІЯ_7 у грудні 2017 року, в той час, коли веб-сайт вже мав стабільну значну аудиторію (в середньому 1500-2000 унікальних користувачів на добу) та сотні покупців готових сценаріїв квестів, яких на той час вже було на сайті 6 штук.
Тобто, веб-сайт вже був відомим, впізнаваним, мав свою репутацію та клієнтів (покупців).
Вважає, що реєстрація позивачем торгових марок « ІНФОРМАЦІЯ_7 » і « ІНФОРМАЦІЯ_9 » є недобросовісним, оскільки здійснено для привласнення його веб-сайту та перешкоді нормальній діяльності й розвитку, що підтверджується даною судовою справою і листами, які позивач направляє відповідачу ТОВ «Хостінг Україна» з вимогою блокувати роботу веб-сайту, фактично здійснює спробу рейдерського захвату його інтелектуальної власності - прав на доменне ім`я та веб-сайт.
Вкладом позивача у спільну діяльність була часткова оплата робіт копірайтерів (купівля окремих статей).
Оскільки упродовж 12 місяців 2017 року жодних робіт в інтересах спільної діяльності та сайту ІНФОРМАЦІЯ_7 позивачем не було зроблено, він відмовлявся брати участь у витратах на спільну діяльність, перераховані позивачу кошти для оплати поточних витрат веб-сайту були ним привласнені, а також вчинення інших дій, що перешкоджали роботі над веб-сайтом та його розвитком, а тому було прийнято рішення про припинення спільної діяльності.
28 грудня 2017 року він надіслав позивачу звичайною та електронною поштою Заяву (повідомлення) про припинення з 05 квітня 2018 року Договору про спільну діяльність № 6 від 05 січня 2016 року.
Таким чином, в силу положень ст. 1141 ЦК України, з моменту припинення договору простого товариства йому повернувся вклад у спільну діяльність, а саме доменне ім`я ІНФОРМАЦІЯ_7 і веб-сайт в цілому.
З наведеного вбачається, що він був і залишається єдиним законним автором і власником особистих немайнових і майнових прав на доменне ім`я ІНФОРМАЦІЯ_7 і веб-сайт в цілому.
Виходячи з цього, просить у позові відмовити.
Представник відповідача - ТОВ «Хостінг Україна» в судовому засіданні 10 вересня 2020 року проти позову заперечував.
Посилався на те, що зареєструвати доменне ім`я на двох реєстрантів не є можливим.
Важливо не тільки рахуватись реєстрантом доменного імені, але й мати доступ до сайту, адже таку можливість має лише особа, яка зареєструвала це ім`я, тобто особа, якій відомий логін та пароль від сайту.
Змінювати логін і пароль від сайту має технічну можливість реєстрант, ТОВ «Хостінг Україна» не має можливості ідентифікувати особу, яка його реєструє.
Доменне ім`я має ознаки і речі, на яку можна мати право власності та ознаки послуги.
Поняття власності доменного ім`я не існує.
До доменного імені неможливо застосовувати право власності, особа може реєструвати його на певний період часу.
Доменне ім`я виступає як цифровий ідентифікатор особи, крім того, особа ідентифікована за номером телефону та електронної адреси, зазначених при реєстрації.
Сертифікат від ТОВ «Хостінг Україна» про реєстрацію та договір фактично є підтвердженням право власності на доменне ім`я, але не є підтвердженням того, що станом на даний час знаходиться на панелі керування.
Правом реєстранта є право розпоряджатись та керувати доменним ім`ям.
В судове засідання 28 вересня 2020 року представник відповідача не з`явився, про час розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд до відома не поставив.
Виходячи з цього, на підставі ч.1 ст.223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу в його відсутності.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд не знаходить підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» власник веб-сайту - особа, яка є володільцем облікового запису та встановлює порядок і умови використання веб-сайту. За відсутності доказів іншого власником веб-сайту вважається реєстрант відповідного доменного імені, за яким здійснюється доступ до веб- сайту, і (або) отримувач послуг хостингу.
Автор - фізична особа, яка своєю творчою працею створила твір.
Обліковий запис - формалізований згідно зі стандартами мережі Інтернет запис на комп`ютерному обладнанні (комп`ютерах, серверах), підключеному до мережі Інтернет, що ідентифікує користувача (наприклад, власника веб-сайту) на такому обладнанні, включає в себе дані про доступ до частини каталогів і програмного забезпечення комп`ютерного обладнання, а також визначає права такого доступу, що надають можливість володільцю облікового запису додавати, видаляти, змінювати електронну (цифрову) інформацію і дані веб-сайту, надавати доступ до веб-сайту або його частин, окремих даних іншим особам, припиняти функціонування такого веб-сайту або його частини в межах облікового запису.
Судом встановлено, що 29 липня 2013 року відповідачем ОСОБА_3 було зареєстровано доменне ім`я « ІНФОРМАЦІЯ_7 », що підтверджується довідкою ТОВ`Хостінг Україна» та сертифікатом про реєстрацію доменного імені.
/ т. 2, а.с. 34 /
05 січня 2016 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 був укладений Договір про спільну діяльність.
Відповідно до пункту 1.1 Договору визначено його предмет, а саме: розвиток та просування веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_7, для досягнення чого сторони зобов`язалися спільно й погоджено вчиняти необхідні фактичні та юридичні дії.
В пункті 4.1 Договору зазначено, що до підписання даного Договору для початкового фінансування спільної діяльності кожна сторона зробила вклад у спільну діяльність в розмірі 2 000,00 гр.
Вклади були передані Стороні-2, тобто відповідачу ОСОБА_3 .
Зі змісту договору випливає, що спільна діяльність сторін полягала саме у розвитку та просуванні веб-сайту, а не створенні сайту та реєстрації доменного імені.
/ т. 1; а.с. 9 - 12 /
З Акту № 1 звірки витрат сторін станом на 02 січня 2016 року вбачається, що витрати позивача станом на 01 лютого 2014 року становлять 0,00 гр.
/ т. 2; а.с. 14 /
Із Сертифікату, виданого ТОВ`Хостінг Україна» відповідачу ОСОБА_3 , вбачається, що доменне ім`я було зареєстроване саме на нього і саме він є його реєстрантом.
Крім того, він одноособово встановлював і встановлює порядок і умови використання веб-сайту, що підтверджується довідкою вих. № 1800 від 04 вересня 2018 року.
/ т. 2; а.с. 33 - 34 /
Відповідно до ст. 421 ЦК України суб`єктами права інтелектуальної власності є: творець (творці) об`єкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник тощо) та інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності відповідно до цього Кодексу, іншого закону чи договору.
За змістом ст. 422 ЦК України право інтелектуальної власності виникає (набувається) з підстав, встановлених цим Кодексом, іншим законом чи договором.
Відповідно до ч. 4 ст. 423 ЦК України особисті немайнові права інтелектуальної власності не можуть відчужуватися (передаватися), за винятками, встановленими законом.
Частиною 1 ст. 11 Закону України «Про авторське право і суміжні права» передбачено, що первинним суб`єктом, якому належить авторське право, є автор твору.
Згідно з ч. 1 ст. 31 цього ж Закону автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково.
Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦК України вкладом учасника вважається все те, що він вносить у спільну діяльність (спільне майно), в тому числі грошові кошти, інше майно, професійні та інші знання, навички та вміння, а також ділова репутація та ділові зв`язки.
Згідно зі ст. 1132 ЦК України за договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобов`язання об`єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети.
З ч. 1 ст. 1134 вбачається, що внесене учасниками майно, яким вони володіли на праві власності, а також вироблена у результаті спільної діяльності продукція та одержані від такої діяльності плоди і доходи є спільною частковою власністю учасників, якщо інше не встановлено договором простого товариства або законом.
З точки зору ст.421 ЦК України відповідач ОСОБА_3 є суб`єктом права інтелектуальної власності, власником веб-сайту та доменного імені, як реєстрант.
Встановлено та не спростовано позивачем, відповідач свої права на доменне ім`я будь-яким чином не відчужував.
В порядку, визначеному ст.31 Закону України ««Про авторське право і суміжні права», авторський договір між відповідачем, як власником, та позивачем, не укладався.
Тобто, відповідач свої майнові права в порядку, визначеному законом, не відчужував і є їх власником.
З урахуванням цього, суд вважає, що підстави вважати відповідача таким, що позбавлений майнових прав на доменне ім.» я «ІНФОРМАЦІЯ_7 » та веб-сайту http.// ІНФОРМАЦІЯ_7/ відсутні, як і підстави для визнання цих прав за позивачем.
Суд вважає, що реєстрація позивачем торгових марок « ІНФОРМАЦІЯ_7 » і « ІНФОРМАЦІЯ_9 » не тягне за собою права власності на них, оскільки є порушенням прав відповідача, як автора, право авторства якого виникло задовго до такої реєстрації позивачем.
/ т. 1; а.с.24 - 25 /
Статтею 1142 ЦК України передбачено, що учасник може зробити заяву про відмову від подальшої участі у безстроковому договорі простого товариства не пізніше як за три місяці до виходу з договору.
Відповідно до п. 4 ч. 1, ч.2 ст. 1141 ЦК України договір простого товариства припиняється у разі відмови учасника від подальшої участі у договорі простого товариства або розірвання договору на вимогу одного з учасників, якщо домовленістю між учасниками не передбачено збереження договору щодо інших учасників.
У разі припинення договору простого товариства речі, передані у спільне володіння та (або) користування учасників, повертаються учасникам, які їх надали, без винагороди, якщо інше не передбачено домовленістю сторін.
Тобто, відповідно до положень ст. 1141 ЦК України з моменту припинення договору простого товариства відповідачу повернувся вклад у спільну діяльність, а саме доменне ім`я ІНФОРМАЦІЯ_7 .
За змістом ст. 418 ЦК України право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об`єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.
З матеріалів справи вбачається, що 10 серпня 2018 року відповідно до Свідоцтва на знак для товарів і послуг № НОМЕР_1 та 25 жовтня 2019 року № 266300 за позивачем на своє ім.»я були зареєстровані знаки ІНФОРМАЦІЯ_9 та ІНФОРМАЦІЯ_7.
/ т. 3; а.с.134 - 139 /
Тобто, ці знаки були зареєстровані позивачем через 5 років після реєстрації відповідачем ОСОБА_3 доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_7.
З цього та вказаного вище випливає, що позивач не є реєстрантом вказаного доменного імені та не має прав на його використання.
Відповідно до ч.6 ст.16 Закону України « Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» виключне право власника свідоцтва забороняти іншим особам використовувати без його згоди зареєстровану торговельну марку не поширюється на здійснення будь-якого права, що виникло до дати подання заявки або, якщо було заявлено пріоритет, до дати пріоритету заявки.
Як зазначено вище, доменне ім.»я відповідачем було зареєстровано 29 липня 2013 року,а в лютому 2014 року ним же створено веб-сайт.
В свою чергу, заявки відповідачем на реєстрацію Свідоцтв на знаки для товарів і послуг №№ m201727285 та m 201727284 були подані позивачем 04 грудня 2017 року, тобто після реєстрації відповідачем доменного імені та веб-сайту на своє ім.»я.
З урахуванням цього, подача позивачем без згоди відповідача заявки на реєстрацію товарного знаку не є підставою для його використання ним, тим більше заборону використання відповідачем, як автором.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 4 ст.10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Спеціальний правової механізм вирішення спорів про доменні імена закріплено у ст. 10 bis Паризької конвенції щодо актів недобросовісної конкуренції, яка набрала чинності для України 25.12.1991 року.
Згідно з даною статтею Країни Союзу зобов`язані забезпечити громадянам країн, що беруть участь у Союзі, ефективний захист від недобросовісноїконкуренції.
Актом недобросовісної конкуренції вважається будь-який акт конкуренції, що суперечить чесним звичаям у промислових і торговельних справах.
З урахуванням викладених вище висновків суд приходить до висновку про відсутність підстав і для задоволення вимог позивача щодо відповідача - ТОВ »Хостінг Україна»..
Керуючись Законом України «Про охорону на знаки для товарів і послуг», Законом України «Про авторське право і суміжні права»,ст.ст. 133, 199, 418, 421-423, 1132, 1134, 1141, 1142 ЦК України, ст.ст. 2 -5, 12-13, 48, 51, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю « Хостінг Україна» про визнання позбавленим майнових прав власності на доменне ім.»я та веб-сайт, визнання власником особистих немайнових та майнових прав власності на доменне ім.»я та веб-сайт, заборону використовувати доменне ім.»я, веб-сайт та позначення, зобов`язання вчинити дії відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 07 жовтня 2020 року.
Суддя: Л.А.Шереметьєва
Судове рішення № 92054668, Солом'янський районний суд міста Києва було прийнято 29.09.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 760/4590/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: