Рішення № 92052730, 06.10.2020, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/1810/20

2-а/0203/63/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2020 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська в складі:

головуючого-судді - Казака С.Ю.

при секретарі - Биченковій Г.С.

за участю представника позивача - Драюк С.С.

представника відповідача - Красіна І.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування постанови про порушення митних правил,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого посилався на те, що постановою від 20.05.2020 року його було визнано винним у порушенні митних правил, передбачених ст.485 МК України та накладено адміністративне стягнення в сумі 51731 грн. 52 коп. Вказану постанову вважає протиправною з огляду на наступне. 10.03.2020 року ним було подано митну декларацію на товар «коврики дитячі» з присвоєнням номеру UA110130/2020/007355. Після реєстрації митної декларації позивачем було помічено, що в графі 33 не вірно вказаний код товару, в зв`язку з чим, протягом 10 хв. було подано заяву на відкликання митної декларації з поясненнями щодо невірно вказаного коду та зазначенням правильного коду. Через 3 г. було додатково направлено лист-пояснення щодо невірно вказаного коду та зазначенням правильного коду. Проте, вказані листи було проігноровано та направлено повідомлення від 21.05.2020 року про те, що внесення змін або відкликання митної декларації після надання декларанту або уповноваженій ним особі інформації про призначення митним органом митного огляду товарів або перевірки на товари не дозволяється. Враховуючи, що заяву про відкликання митної декларації було подано до отримання позивачем повідомлення митниці про відбір зразків, вважає, що інспектором митниці неправомірно було проігноровано заяву про відкликання митної декларації та пояснення. Також позивач посилався на те, що закріплення законодавцем у диспозиції ст.485 МК України спеціальної протиправної мети у формі звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, свідчить про те, що це правопорушення може бути вчинено лише з прямим умислом. Той факт, що позивачем вчинялись всі можливі дії для направлення та виправлення допущеної описки свідчить про відсутність в нього умислу. Крім того, посилався на те, що 20.05.2020 року у встановлений в протоколі про порушення митних правил час, він з`явився за зазначеною адресою. Проте, розгляду справи не відбулось та невстановлений співробітник митниці виніс та вручив йому готову постанову в справі про порушення митних правил, що є грубим порушенням прав позивача, передбачених ст.498 МК України та порушенням порядку розгляду справи, встановленого ст.526 МК України. Посилаючись на вказані обставини, позивач просив суд визнати протиправною та скасувати постанову від 20.05.2020 року.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений останнім позов та просив його задовольнити з підстав, наведених у заяві.

Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на правомірність винесеної постанови.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 23.03.2020 року відносно позивача ОСОБА_1 було складено протокол №0138/11000/20 про порушення митних правил, передбачених ст.485 МК України, а 20.05.2020 року винесено постанову, якою визнано в порушення митних правил, передбачених ст.485 МК України та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 51731 грн. 52 коп.

Згідно оскаржуваної постанови вбачається, що підставою для притягнення до відповідальності стало заявлення позивачем з метою зменшення розміру митних платежів в графі 31 митної декларації UA110130/2020/007355 недостовірних відомостей, необхідних для визначення коду товару за УКТЗЕД та надання документів, що містять такі відомості, які стали підставою для зменшення розміру платежів на суму 17243 грн. 84 коп.

Відповідно до ст.489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частинами 1,3 ст.494 МК України передбачено, що про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа органу доходів і зборів, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Протокол підписується посадовою особою, яка його склала. Якщо при складенні протоколу була присутня особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, протокол підписується і цією особою, а за наявності свідків - і свідками.

Відповідно до ст.498 МК України особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та власники товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу (заінтересовані особи), під час розгляду справи про порушення митних правил у органі доходів і зборів або суді мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії рішень, постанов та інших документів, що є у справі, бути присутніми під час розгляду справи у органі доходів і зборів та брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою захисника, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, давати усні і письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення, оскаржувати постанови органу доходів і зборів, суду (судді), а також користуватися іншими правами, наданими їм законом. Зазначені в цій статті особи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.

Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Статтею 485 МК України встановлено відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Відповідно до ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Таким чином, склад правопорушення, передбаченого ст.485 МК України утворюють умисні, цілеспрямовані дії, зокрема, щодо надання декларантом неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД та його митної вартості, з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру.

Наявність складу правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, у діях декларанта або особи, уповноваженою на декларування, може наступати виключно у разі, якщо товар було класифіковано на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації, що безпосередньо і суттєво вплинуло на класифікацію товару за УКТЗЕД.

Сам по собі факт невірного визначення коду товару за УКТЗЕД у митній декларації, за умови подання декларантом правдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД, не утворює склад правопорушення, передбаченого ст.485 МК України.

Як вбачається з оскаржуваної постанови підставою притягнення позивача до відповідальності за ст.485 МК України стало саме неправильне зазначення коду товару за УКТЗЕД у відповідній графі митної декларації.

Поряд з цим, з постанови не вбачається та під час розгляду справи відповідачем не доведено, що позивач надав неправдиві відомості та документи, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД.

При цьому, суд враховує, що відповідно до ст.269 МК України позивачем відразу після подачі митної декларації було подано заяву на відкликання митної декларації з поясненнями щодо невірно вказаного коду та зазначенням правильного коду, що також свідчить про відсутність в нього умислу на вчинення дій з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру.

Помилка декларанта при класифікації товару за УКТЗЕД (з огляду на положення ч.2 ст.69 МК України) мала бути виявлена саме під час митного оформлення контролюючим органом, який згідно з метою митного оформлення, визначеною ст.246 МК України, забезпечує дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України.

Стаття 485 МК України передбачає відповідальність для заявника (декларанта) не за неправильне визначення певного коду товару за УКТЗЕД (у разі наявності якої митниця самостійно приймає рішення про визначення коду товару), а за заявлення в митній декларації неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД, тобто недостовірних даних (інформації) стосовно товару, які враховуються при його класифікації віднесення до тієї чи іншої позиції за УКТЗЕД, з метою ухилення від сплати митних платежів та або зменшення їх розміру.

За вказаних обставин, суд вважає, що в діях позивача був відсутній склад правопорушення, передбаченого ст.485 МК України.

Крім того, суд враховує, що відповідачем не спростовані доводи позивача про розгляд справи про порушення митних правил за його відсутності, що свідчить про порушення відповідачем прав позивача, закріплених ст.498 МК України та також є додатковою підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Частиною 3 ст.286 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

За вказаних вище обставин та наведених положень законодавства, суд приходить до висновку про обгрунтованість та необхідність задоволення позовних вимог позивача в частині скасування постанови від 20.05.2020 року про притягнення його до відповідальності за ст.485 МК України, з одночасним закриттям провадження по справі, як це передбачено п.3 ч.3 ст.286 КАС України.

В своєму позові позивач також просив визнати протиправною оскаржувану постанову від 20.05.2020 року. Поряд з цим, в цій частині в задоволенні позову слід відмовити, оскільки встановлення вказаного факту є підставою для скасування такої постанови, що є належним та достатнім способом захисту порушеного права та узгоджується з приписами ст.286 КАС України, якою визначено конкретний перелік рішень, які суд може прийняти за наслідками розгляду даної справи.

Керуючись ст.ст.2,5,6,9,72-78,241-248,250,268,286 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування постанови про порушення митних правил - задовольнити частково.

Постанову в справі про порушення митних правил №0138/11000/20 від 20 травня 2020 року про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України та накладання адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 51731 грн. 52 коп. - скасувати.

Провадження у справі про порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України, відносно ОСОБА_1 - закрити.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Третього апеляційного адміністративного суду безпосередньо або через Кіровський районний суд м.Дніпропетровська протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст постанови складено 06 жовтня 2020 року.

Суддя С.Ю.Казак